01.10.2019 р. Справа № 914/1718/14
Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.
при секретарі Пукач М.В.
розглянувши в судовому засіданні матеріали скарги: Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ
на дії державного виконавця Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області
про визнання неправомірними дій державного виконавця Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження ВП № 44937891
у справі № 914/1718/14
за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз Україна”, м. Київ
довідповідача: Комунального підприємства Сокальської міської ради “Сокальтеплокомуненерго”, м. Сокаль, Сокальський район, Львівська область
про стягнення 1 778 049,67 грн. заборгованості
за участю представників:
від скаржника: Конопліцький І.В. - адвокат
від Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Л/о: не з'явився
від боржника: не з'явився
Суть заяви: На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла скарга Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м.Київ на дії Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання неправомірними дій державного виконавця Сокальського районноговідділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження ВП№ 44937891.
Ухвалою від 19.09.2019 скаргу Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на дії Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у справі № 914/1718/14 прийнято та призначено до розгляду на 01.10.2019.
01.10.2019 представник скаржника (позивача) в судове засідання з'явився, вимоги скарги підтримав повністю з підстав, наведених у скарзі та поясненнях, наданих в судовому засіданні.
Відповідач (боржник) в судове засідання не з'явився. 25.09.2019 відповідач (боржник) подав на адресу суду заперечення на скаргу Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (за вхідн. № 39277/19 від 25.09.2019), відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні скарги АТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” про визнання неправомірними дій державного виконавця Сокальського районноговідділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження ВП № 44937891.
Сокальський РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області участі повноважного представника в судове засідання 01.10.2019 не забезпечив, вимог ухвали суду від 19.09.2019 не виконав, хоча був належно повідомлений про час, місце та дату проведення судового засідання, про що докази долучено до матеріалів справи.
Скарга АТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на дії державного виконавця Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області обґрунтована тим, що у провадженні Сокальського РВ ДВС перебуває виконавче провадження ВП № 4493789 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 25.06.2014 № 914/1718/15 про стягнення з Комунального підприємства Сокальської міської ради “Сокальтеплокомуненерго” на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” 1 662 262,97 грн. - основного боргу, 102 482,81 грн. - 3 % річних, 13 303,99 грн. - втрат від інфляції, 35 560,99 грн. - судового збору. Державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження № 50507827, до складу якого входить 9 виконавчих проваджень. Скаржника було повідомлено про винесення державним виконавцем постанови про зупинення вчинення виконавчих дій, відповідно до якої зупинено виконавче провадження до виключення боржника з реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”. Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження” підставами для зупинення вчинення виконавчих дій є включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”, з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, її дочірня компанія “Газ України”, Публічне акціонерне товариство “Укртрансгаз”, постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем). Відповідно до ч. 4. ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження” зазначено, що виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду”. Згідно з абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”під заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону розуміється кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Також абз. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії” постачальником природного газу, заборгованість перед яким врегульовується цим Законом, визначено - Національну акціонерну компанію “Нафтогаз України” та її дочірню компанію “Газ України”. Скаржник зазначає, що положеннями ч. 4 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено вичерпний перелік заборгованості, виконавче провадження за яким підлягає зупиненню і розширеного тлумачення такого переліку не передбачено. Крім того, вказаною нормою не передбачено зупинення виконавчих дій щодо стягнення з боржника суми судового збору, скаржник вважає дії державного виконавця щодо зупинення вчинення виконавчих дій в частині стягнення судового збору неправомірними, а тому просить задовольнити скаргу в повному обсязі.
Відповідач (боржник) у поданому запереченні за вих. № 240 від 24.09.2019 на скаргу АТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” посилається на наступне.
30.11.2016 набрав чинності Закон України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії” від 03.11.2016 (в подальшому Закон № 1730), яким визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних і теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.
18.07.2017 МКП “Сокальтеплокомуненерго” включено до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”, номер особового запису в реєстрі - 101 (копія повідомлення Мінрегіону долучена до матеріалів справи). МКП “Сокальтеплокомуненерго” перебуває в Реєстрі підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, підстав для виключення з нього відсутні.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зупиняє провадження у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”, з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія Нафтогаз України”, її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство “Укртрансгаз”, постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудудинкових систем).
Відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини 1 цієї статті зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ).
Скаржник на свій розсуд трактує ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження”. Державним виконавцем Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області при виконанні виконавчого провадження № 44937891 не порушено положення даної статті, оскільки в даній нормі вказано, що стягувачем повинні бути Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, її дочірня компанія “Газ України”, Публічне акціонерне товариство “Укртрансгаз”, що відповідає наказу Господарського суду Львівської області у справі № 914/1718/14 та виконавчому провадженню.
Щодо стягнення судового збору в розмірі 25689,89 грн. за наказом № 914/1718/14, 20.09.2019 в ПАТ “НАК “Нафтогаз України” направлено заяву про зарахування зустрічних вимог за № 235. Відповідно до інформації з електронного сайту Укрпошти поштове відправлення вручено адресату 23.09.2019. В бухгалтерському обліку МКП “Сокальтеплокомуненерго” відображено дебіторську заборгованість по розрахунках з постачальником ПАТ “НАК “Нафтогаз України” згідно з договором купівлі-продажу природного газу № 12/157-БО-21 від 03.09.2012 у розмірі 39 902,56 грн. судового збору (наказ Господарського суду Львівської області від 03.10.2018 року у справі № 914/51/18).
В той же час в бухгалтерському обліку МКП “Сокальтеплокомуненерго” відображено кредиторську заборгованість по розрахунках з постачальником ПАТ “НАК “Нафтогаз України”, а саме: згідно з договором про відступлення права вимоги № 14/7033/12 від 14.11.2012 в розмірі 25 689,89 грн. судового збору (наказ Господарського суду Львівської області від 25.06.2014 року у справі № 914/1718/14, виданий на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 02.06.2014). Зобов'язання за наказом № 914/1718/14 в частині стягнення судового збору 25689,89 грн. слід рахувати виконаним шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав.Тому на думку скаржника державний виконавець Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області при виконанні виконавчого провадження № 44937891 діяв правомірно при винесенні постанови про зупинення виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з п. а ч. 1 ст. 1 ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.
Як вбачається з матеріалів справи скаржнику - АТ “НАК “Нафтогаз України” про винесення державним виконавцем постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП № 44937891 стало відомо 03.09.2019 з відповіді Головного територіального управління юстиції у Львівській області на адвокатський запит скаржника, що підтверджується відміткою на відповіді Головного територіального управління юстиції у Львівській області завих. № 19715/0/1-19/02.2-14 від 21.08.2019. Оскільки скарга на дії державного виконавця направлена скаржником до суду поштовим зв'язком 12.09.2019, скарга вважається такою, що подана у встановлений законом строк.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду скарги Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, заслухавши в судовому засіданні представника скаржника, суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.06.2014 у справі № 914/1718/14 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” задоволено повністю, вирішено стягнути з Комунального підприємства Сокальської міської ради “Сокальтеплокомуненерго” на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” 1 662 262,97 грн. - основного боргу, 102 482,81 грн. - 3 % річних, 13 303,99 грн. - втрат від інфляції, 35 560,99 грн. - судового збору.
25.06.2014 Господарським судом Львівської області видано наказ про примусове виконання рішення від 02.06.2014 у справі № 914/1718/14, який скеровано стягувачу.
На підставі заяви стягувача державним виконавцем ВДВС Сокальського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП № 44937891.
В подальшому державним виконавцем прийнято постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження ВП № 50507827. В ході проведення виконавчих дій в межах зведеного виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на все майно боржника та арешт на кошти на рахунках боржника.
Державним виконавцем Сокальського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 44937891, відповідно до якої було зупинено вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”.
Вважаючи дії державного виконавця щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 44937891 неправомірними, АТ “НАК “Нафтогаз України” звернувся зі скаргою до суду.
Встановивши наведені обставини справи, суд дійшов висновку, що скарга АТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження”, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Як вже зазначалося судом, на підставі заяви стягувача, державним виконавцем було відкрито виконавче провадження ВП № 44937891 з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 25.06.2014 № 914/1718/14.
З матеріалів справи вбачається, що 02.08.2017 на адресу відповідача (боржника) від Департаменту економіки систем життєзабезпечення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України надійшло повідомлення про включення КП Сокальської міської ради “Сокальтеплокомуненерго” до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”, підстава - наказ Мінрегіону від 18.07.2017 №174, номер особового запису в реєстрі 101.
Вказане повідомлення було скеровано відповідачем до Сокальського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області.
Відповідно до п. 10 ч. 1, ч. 4 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”, з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, її дочірня компанія “Газ України”, Публічне акціонерне товариство “Укртрансгаз”, постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).
Виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.
Приписами ч. 6 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, зокрема, що у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”.
Державним виконавцем зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області № 914/1718/14 від 25.06.2014, за яким підлягає стягненню і сума судового збору в частині, що залишилась не стягнута - 25 689,89 грн.
Однак, суд вважає, що дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сокальського РУЮ щодо зупинення вчинення виконавчих дій щодо стягнення судового збору в межах виконавчого провадження № 44937891 є неправомірними, зважаючи на наступне.
Відповідно до ст. 1-2 Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”, спожиті енергоносії - спожиті природний газ, електрична енергія; дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.
Як вже зазначалось судом, на підставі ч. 4 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження з підстави, передбаченої п. 10 ч. 1 цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.
Тобто, приписами вказаної статті не передбачено зупинення виконавчих дій в частині примусового стягнення з боржника судового збору.
Аналогічний за своїм змістом висновок викладений Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постановах від 13.04.2018 у справі № 922/669/17 та від 19.06.2018 у справі № 5023/3166/12.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У п. 43 рішення від 20.07.2004 у справі “Шмалько проти України” (заява № 60750/00) Європейський суд з прав людини наголошує, зокрема, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.
Отже, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом, з чим погодився і Конституційний Суд України в абзаці одинадцятому підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11.03.2011 № 2-рп/2011.
Оскільки в результаті зупинення вчинення виконавчих дій у частині стягнення суми судового збору, присудженого на користь ПАТ “НАК “Нафтогаз України” відповідно до наказу Господарського суду Львівської області від 25.06.2014 № 914/1718/14, було порушено право стягувача на отримання належних йому за рішенням суду коштів (судового збору), суд вважає доводи скаржника обгрунтованими, а дії державного виконавця Сокальського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 44937891 в цій частині неправомірними.
Судом відхиляються посилання відповідача (боржника) на те, що день розгляду скарги, частина судового збору сплачена боржником добровільно, а решта суми судового збору (25 689,89 грн.) сплачена внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами, а тому підстав для задоволення скарги немає, оскільки сплата боржником на користь стягувача частини судового збору та надіслання заяви стягувачу про зарахування зустрічних однорідних вимог після подання скаржником скарги на дії державного виконавця, не спростовує висновків щодо неправомірності дій державного виконавця Сокальського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області при зупиненні вчинення виконавчих дій в частині стягнення судового збору у виконавчому провадженні ВП № 44937891. Суд наголошує на тому, що сплата боржником судового збору слугує підставою для закриття виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням рішення, а не підставою правомірності винесення оскаржуваної постанови.
Відповідно до ч. 1 абзацу 2, 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що скарга АТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Скаргу Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на дії державного виконавця Сокальського районноговідділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання неправомірними дій державного виконавця Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження ВП № 44937891 у справі № 914/1718/14 задовольнити частково.
2. Визнати неправомірними дії державного виконавця Сокальського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо зупинення вчинення виконавчих дій в частині стягнення судового збору на суму 25 689,89 грн.в межах виконавчого провадження ВП № 44937891.
3. Зобов'язати начальника Сокальського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області скасувати постанову про зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження ВП № 44937891 в частині стягнення судового збору на суму 25 689,89 грн.
4. В іншій частині вимог скарги Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” - відмовити.
5. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст ухвали складений 07.10.2019
Суддя Гутьєва В.В.