номер провадження справи 9/141/19
07.10.2019 Справа № 908/2110/19
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі суду: судді Боєвої Олени Сергіївни, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-кондитерське підприємство “АВЕСТА” про забезпечення позову у справі № 908/2178/19
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-кондитерське підприємство “АВЕСТА”, ЄДРПОУ 31694037 (62456, Харківська область, Харківський район, смт. Буди, вул. Щаслива, 1-А)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Український Рітейл”, ЄДРПОУ 34604386 (юридична адреса: 49126, Дніпропетровська область, м. Дніпро, бул. Слави, буд. 45; адреса для листування: 49022, м. Дніпро, вул.. М.Малиновського, 114)
про стягнення 1 228 416 грн. 42 коп.
Без виклику учасників справи
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.08.2019 відкрито провадження у справі № 908/2110/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-кондитерське підприємство “АВЕСТА” до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Український Рітейл”, про стягнення заборгованості за договором поставки № 02/05А від 02.05.2019 в розмірі 1 228 416 грн. 42 коп., в тому числі: 1 207 206 грн. 00 коп. основного боргу, 21210 грн. 42 коп. неустойки. Підготовче засідання призначено на 04.09.2019. Ухвалою суду від 04.09.2019 підготовче засідання відкладено на 09.10.2019.
04.10.2019 від ТОВ Виробничо-кондитерське підприємство “АВЕСТА” надійшла заява б/н від 02.10.2019 (вхід. №08-11/218/19) про забезпечення позову у справі № 908/2110/19.
Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи від 04.10.2019 вказану заяву передано на розгляд раніше визначеному складу суду: судді Боєвій О.С.
Позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти належні ТОВ «Український Рітейл», які є на рахунках відповідача, в розмірі, що відповідає ціні заявленого позову (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) та судового збору.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник вказує, що відповідно до інформації з реєстру судових справ та автоматизованої системи виконавчих проваджень, до відповідача подано значну кількість позовів про стягнення заборгованості та відкрито низку виконавчих проваджень щодо ТОВ «Український Рітейл», що свідчить про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання. Позивач зазначив, що такий захід як накладення арешту на грошові кошти в розмірі суми позовних вимог та судового збору є співмірним предмету заявлених позовних вимог. До заяви додано зведену таблицю відкритих виконавчих проваджень та судових справ.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Перелік заходів забезпечення позову, викладений в пунктах 1-10 частини 1 ст. 137 ГПК України. Згідно п. 1 ч. 1 цієї статті позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України).
Розглянувши вищезазначену заяву про забезпечення позову у справі № 908/2110/19, суд дійшов до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.
Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, тому у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірність настання вищезазначених негативних наслідків в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу по забезпеченню позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка ефективності заходу забезпечення позову здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.74 ГПК України. Вичерпний перелік підстав звільнення від доказування наведений в ст. 75 ГПК України.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позовує підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання, після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували вчинення відповідачем конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після подання позову до суду, в тому числі і дій спрямованих на реалізацію належного йому рухомого та нерухомого майна. Зазначення про наявність інших судових спорів в суді та відкриття виконавчих проваджень зі стягнення з відповідача заборгованості на користь інших осіб, не є достатньою підставою для забезпечення позову судом. Заявник не зазначив та не обґрунтував в чому саме полягає пріоритетність грошових вимог позивача, про задоволення яких подано позов у даній господарській справі №908/2110/19, порівняно з іншими кредиторами відповідача.
Отже, посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачем на даний час певних реальних дій, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Слід також зазначити, що питання щодо прийняття до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог на даний час судом ще не вирішено.
На підставі викладеного, враховуючи, що заявником (позивачем) не надано належних та допустимих доказів на підтвердження поданої ним заяви, а саме: існування на даний час конкретних обставин, з якими пов'язується необхідність вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у зв'язку з її необґрунтованістю та недоведеністю.
До того ж, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, яке врегульовано ст. 141 цього Кодексу.
Крім того, до поданої позивачем заяви про забезпечення позову не надано доказів направлення копії цієї заяви відповідачу, що порушує принцип змагальності сторін.
Враховую викладене, керуючись ст.ст. 140, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-кондитерське підприємство “АВЕСТА” б/н від 02.10.2019 про забезпечення позову у справі №908/2110/19, шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл», - відмовити.
Примірники даної ухвали направити сторонам.
Ухвала підписана 07.10.2019.
Відповідно до ст.ст. 140, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання в порядку, встановленому ст. 257 цього Кодексу.
Суддя О.С.Боєва