ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.09.2019Справа № 910/3291/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., за участю секретаря судового засідання Мамонтової О.О., дослідив матеріали господарської справи
за позовом дочірнього підприємства «Житомиртурист» приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур»
до відповідача-1 Житомирської обласної державної адміністрації
та відповідача-2 державного реєстратора Житомирської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Богуша Олександра Васильовича
про визнання незаконним розпорядження та скасування рішення про державну реєстрацію права власності,
Представники:
від позивача Москаль Я.О . (за довіреністю), Климець І.О. (ордер на надання правової допомоги), Марач І.В. (ордер на надання правової допомоги);
від відповідача-1 Снісар Б . Ю . (за довіреністю)
від відповідача-2 не з'явився
Дочірнє підприємство «Житомиртурист» приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» (далі - ДП «Житомиртурист») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Житомирської обласної державної адміністрації та державного реєстратора Житомирської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» (далі - КП «Центр державної реєстрації») Богуша Олександра Васильовича (далі - Богуш О.В. ) про:
- визнання незаконним та скасування розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації № 513 від 22.12.2017;
- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 38917834 від 22.12.2017, прийнятого державним реєстратором Житомирської обласної філії КП «Центр державної реєстрації» Богушем О.В.
Обґрунтовуючи вимоги про незаконність розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації № 513 від 22.12.2017 позивач посилається на те, що туристична база «Лісоваий берег», загальною площею 7 874,7 кв.м. за адресою: м. Житомир, Чуднівське шосе, 1 , є власністю позивача, а тому рішення Житомирської обласної державної адміністрації у вигляді розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації № 513 від 22.12.2017 про прийняття комплексу будівель за адресою: м. Житомир, Чуднівське шосе, 1 , площею 7 874,7 кв. м, у державну власність в особі Житомирської обласної державної адміністрації не відповідає принципу непорушності права власності (ст. 321 ЦК України) позивача на це майно. Документом, що засвідчує право власності позивача на спірне майно, є свідоцтво про право власності на туристичну базу «Лісовий берег», видане 10.01.2001 виконавчим комітетом Житомирської міської ради Житомирської області, і його чинність підтверджена судовими рішеннями у господарській справі № 17/5007/98/11.
Вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав мотивовані неможливістю здійснення реєстрації права на уже зареєстроване майно.
Відповідач-1 проти позову заперечив. В обґрунтування своїх доводів відповідач-1 посилається на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.04.2017, залишену в силі постановою Вищого господарського суду України від 03.10.2017 у справі № 17/5007/98/11, відповідно до якої власником будівель туристичної бази «Лісовий берег» є держава, а рішення виконкому Житомирської міської ради від 21.12.1972 № 1045, на підставі якого 10.01.2001 позивачу видано свідоцтво про право власності, не стосується спірного майна та суб'єкта права власності. Також відповідач-1 зазначив, що свідоцтво, на яке посилається позивач, не є правовстановлюючим документом відповідно до Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 121 від 09.06.98, що діяла на момент видачі зазначеного свідоцтва, а є документом, що посвідчує факт проведення реєстрації та жодним чином не породжує право на майно.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2018 у справі №910/3291/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019, у задоволенні позову відмовлено повністю.
17.04.2019 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду скасував рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019, справу передав на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Верховний Суд у своїй постанові вказав, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки тому, чи можуть дії Житомирської обласної державної адміністрації щодо розпорядження нерухомим майном, розташованим за адресою: м. Житомир, Чуднівське шосе, 1 , вважатися правомірними за обставин наявності чинного свідоцтва від 10.01.2001 про право власності позивача на відповідне нерухоме майно та відмови прокурору у судовому порядку у визнанні за державою права власності на вказане майно.
Окрім того, суди попередніх інстанцій:
- не надали оцінки доводам позивача стосовно того, що державним реєстратором Житомирської обласної філії КП «Центр державної реєстрації» Богушем О.В. було проведено державну реєстрацію права власності на об'єкт, право власності на який вже було зареєстровано за позивачем, було відкрито новий розділ та присвоєно інший реєстраційний номер об'єкту;
- не перевірили, чи мало місце дотримання державним реєстратором Житомирської обласної філії КП «Центр державної реєстрації» Богушем О.В. визначеного Законом України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» порядку внесення відомостей до Державного реєстру прав при здійсненні державної реєстрації за Житомирською обласною державною адміністрацією права власності на комплекс будівель, що знаходяться за адресою: м. Житомир, Чуднівське шосе, 1, площею 7874,7 кв.м.
Під час нового розгляду позивач та відповідач-1 підтримали свої вимоги і заперечення з тих же підстав, що були наведені під час первісного розгляду. Відповідач-2 правом подачі відзиву на позов не скористався.
До суду надійшло клопотання відповідача-1 про витребування доказів, а саме: матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018060000000132, у слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області. Клопотання мотивовано підтвердженням факту недійсності свідоцтва про право власності на туристичну базу «Лісовий берег», виданого 10.01.2001. Вирішуючи це клопотання суд виходить з такого.
Досудове розслідування є складовою кримінального провадження, яким є процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (ст. 3 Кримінального процесуального кодексу України).
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (ст. 1 Кримінального процесуального кодексу України).
Визначений Кримінальним процесуальним кодексом України порядок доступу до матеріалів досудового розслідування не передбачає можливість витребування їх з питань, що не стосуються кримінального провадження.
З огляду на це 29.07.2019 суд відмовив у задоволенні зазначеного клопотання.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації «Про реалізацію повноваження у сфері розпорядження об'єктами державної власності» № 513 від 22.12.2017 (далі - розпорядження) з метою раціонального використання державного майна, виконання функцій органу управління державним майном та приведення правовстановлюючих документів у відповідність з чинним законодавством, керуючись статтями 13, 16, 19 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», вирішено прийнято комплекс будівель, що знаходяться за адресою: м. Житомир, Чуднівське шосе, 1, площею 7 874,7 кв. м, у державну власність в особі Житомирської обласної державної адміністрації, визначено Управління охорони здоров'я облдержадміністрації балансоутримувачем комплексу будівель, що знаходяться за адресою: м. Житомир, Чуднівське шосе, 1, площею 7874,7 кв. м, доручено Управлінню охорони здоров'я облдержадміністрації підготувати пакет документів та зареєструвати комплекс будівель, що знаходяться за адресою: м. Житомир, Чуднівське шосе, 1, площею 7874,7 кв. м за державою в особі Житомирської обласної державної адміністрації.
Організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначає Закон України «Про місцеві державні адміністрації». Обласна державна адміністрація, як місцева державна адміністрація, здійснює виконавчу владу в області, є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади, в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою (ст. 1 Закон України «Про місцеві державні адміністрації»).
Розпорядження голови місцевої державної адміністрації є актом місцевої державної адміністрації. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами (ст. 6 Закон України «Про місцеві державні адміністрації»).
Отже, оскаржуване розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації «Про реалізацію повноваження у сфері розпорядження об'єктами державної власності» № 513 від 22.12.2017 є актом Житомирської обласної державної адміністрації, у зв'язку з чим остання, як носій процесуальної правоздатності, є відповідачем при вирішенні спору щодо його правомірності.
22.12.2017 державним реєстратором Житомирської обласної філії КП «Центр державної реєстрації» Богушем О.В. на підставі розпорядження зареєстровано за державою в особі Житомирської обласної державної адміністрації право власності на комплекс будівель, що знаходяться за адресою: м. Житомир, Чуднівське шосе, 1, площею 7 874,7 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1447369918101). Підставою для внесення запису про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) було рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38917834 від 22.12.2017, прийняте державним реєстратором Житомирської обласної філії КП «Центр державної реєстрації» Богушем О.В. Під час проведення державної реєстрації прав на зазначене майно державним реєстратором Богушем О.В. відкрито новий розділ в Державному реєстрі прав.
На час прийняття оскаржуваного розпорядження та проведення реєстрації на майно за державою в особі Житомирської обласної державної адміністрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було внесено інформацію про дочірнє підприємство «Житомиртурист» приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» як власника об'єкту нерухомого майна - туристичну базу «Лісовий берег», загальною площею 7874,7 кв.м., за адресою: Житомирська область, м. Житомир, Чуднівське шосе, будинок 1. Цьому об'єкту присвоєно реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 983889418101, який відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон), є індивідуальним номером, що присвоюється кожному індивідуально визначеному об'єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об'єкта. У разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна або зміни відомостей про об'єкт нерухомого майна його реєстраційний номер не змінюється, крім випадків, передбачених статтею 14 цього Закону.
Державна реєстрація права власності на туристичну базу «Лісовий берег», що знаходиться за адресою: м. Житомир, Чуднівське шосе, 1, площею 7874,7 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 983889418101) за позивачем здійснена 21.07.2016 державним реєстратором виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області Баренком Євгеном Олександровичем. Підставою виникнення права власності у позивача на вказане майно зазначено свідоцтво про право власності на будівлі туристичної бази «Лісовий берег», видане 10.01.2001 виконавчим комітетом Житомирської міської ради Житомирської області.
Свідоцтво про право власності на туристичну базу «Лісовий берег» у м. Житомирі видано 10.01.2001 виконавчим комітетом Житомирської міської ради обласному дочірньому підприємству по туризму та екскурсіях «Житомиртурист» українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур». У свідоцтві зазначено . що воно видано на підставі рішення виконкому Житомирської міської ради від 21.12.1972 № 1045.
Сторони у справі визнають, що майно, яке є предметом розпорядження, та право власності на яке зареєстровано 22.12.2017 державним реєстратором Житомирської обласної філії КП «Центр державної реєстрації» Богушем О.В. за державою в особі Житомирської обласної державної адміністрації (комплекс будівель, що знаходяться за адресою: м. Житомир, Чуднівське шосе, 1, площею 7 874,7 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1447369918101), і майно, яке предметом свідоцтво про право власності, виданого 10.01.2001 виконавчим комітетом Житомирської міської ради, і право власності на яке 21.07.2016 зареєстровано державним реєстратором виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області Баренком Євгеном Олександровичем за позивачем (туристична базу «Лісовий берег», що знаходиться за адресою: м. Житомир, Чуднівське шосе, 1, площею 7874,7 кв. м., реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 983889418101), є одним і тим же майном, а тому ці обставини, в силі ч. 1 ст. 75 ГПК України, не підлягають доказуванню.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
За приписами ст. 12 Закону Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій. Відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.
Отже, оскільки станом на 2017 рік, тобто на час прийняття оскаржуваного розпорядження та здійснення державної реєстрації прав власності держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації на комплекс будівель, що знаходяться за адресою: м. Житомир, Чуднівське шосе, 1, площею 7 874,7 кв. м, право власності на зазначене майно вже було зареєстроване в Державному реєстрі прав, і ці відомості, відповідно до вимог Закону, вважаються достовірними, таке розпорядження та державна реєстрація на підставі нього права власності є втручанням у визнане державою право позивача на спірне майно, яке підлягає судовому захисту відповідно до ст. 4 ГПК України.
Вирішуючи питання правомірності розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації «Про реалізацію повноваження у сфері розпорядження об'єктами державної власності» № 513 від 22.12.2017 суд виходить з такого.
Дійсність свідоцтва про право власності на туристичну базу «Лісовий берег» у м. Житомирі, виданого 10.01.2001 виконавчим комітетом Житомирської міської ради обласному дочірньому підприємству по туризму та екскурсіях «Житомиртурист» українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур» була предметом розгляду господарськими судами у справі № 17/5007/98/11 за позовом заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до виконавчого комітету Житомирської міської ради, приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» та дочірнього підприємства «Житомиртурист» приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур». Поряд з вимогами про визнання недійсним свідоцтва про право власності на туристичну базу «Лісовий берег» у м. Житомирі, виданого 10.01.2001, розглядались вимоги про визнання за державою в особі Фонду державного майна України права власності на майновий комплекс «Лісовий берег», розташований за адресою: м. Житомир, Чуднівське шосе, 1.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.10.2017 у справі № 17/5007/98/11 залишено без змін постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 в частині висновків щодо відмови у задоволенні позову заступника прокурора Житомирської області про визнання за державою в особі Фонду державного майна України права власності на майновий комплекс «Лісовий берег», розташований за адресою: м. Житомир, Чуднівське шосе, 1, з підстав пропуску позовної давності.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 у справі № 17/5007/98/11, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 10.05.2018, відмовлено у задоволенні позову заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України в частині визнання незаконним та скасування свідоцтва від 10.01.2001 про право власності на туристичну базу «Лісовий берег», виданого обласному дочірньому підприємству по туризму та екскурсіях «Житомиртурист» українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур», з підстав пропуску строку позовної давності.
Господарські суди у справі № 17/5007/98/11 дійшли висновку про те, що на момент створення Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур» спірне майно перебувало у державній власності, а тому могло бути відчужено виключно за згодою власника. Держава стала власником майна, яке перебувало та перебуває у володінні Федерації професійних спілок України та створених нею суб'єктів господарювання, а Фонд державного майна України є органом, уповноваженим від імені держави та в її інтересах здійснювати право власності на таке майно.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові основи управління об'єктами державної власності визначає Закон України «Про управління об'єктами державної власності» від 21.09.2006, № 185-V.
Управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб (ст. 1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»).
Фонд державного майна, поряд з органами виконавчої влади, є самостійним суб'єктом управління державної власності (ст. 4 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»), до повноважень якого, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», належить розпорядження майном, що перебуває на балансі громадських організацій колишнього СРСР, яке має статус державного.
За таких обставин, Житомирська обласна державна адміністрація не є суб'єктом, що здійснює управління майновим комплексом «Лісовий берег», що розташований за адресою: м. Житомир, Чуднівське шосе, 1.
Враховуючи зазначене вище, розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації «Про реалізацію повноваження у сфері розпорядження об'єктами державної власності» № 513 від 22.12.2017 прийнято поза межами повноважень Житомирської обласної державної адміністрації.
За приписами ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Ураховуючи вищевикладене, зважаючи на відсутність законних підстав для прийняття у державну власність в особі Житомирської обласної державної адміністрації комплексу будівель, що знаходяться за адресою: м. Житомир, Чуднівське шосе, 1, площею 7 874,7 кв. м, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації № 513 від 22.12.2017.
Як зазначено судом вище, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.
Право власності є речовим правом, яке відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підлягає державній реєстрації (ст. 4 цього Закону).
Державна реєстрація права власності здійснюється на підставі документів, передбачених ст. 27 Закону.
Отже, держана реєстрація є похідної дією від тих юридичних фактів, настання яких є підставою для виникнення права власності на майно, а тому у випадку скасування такої реєстрація правові наслідки настають для особи, за якою відповідні речові права були зареєстровані. За таких обставини, у спорі про правомірність дій реєстратора, які носять похідних характер від вимог про правомірність юридичного факту, на підставі якого відбулась реєстрація, відповідачем не є суб'єкт реєстрації, а носій речових прав.
З огляду на це, належним відповідачем за вимогою про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 38917834 від 22.12.2017, прийнятого державним реєстратором Житомирської обласної філії КП «Центр державної реєстрації» Богушем О.В., є Житомирська обласна державна адміністрація, а не державний реєстратор Житомирської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Богуш Олександр Васильович. З цих підстав суд вважає, що у позові до державного реєстратора Житомирської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Богуша Олександра Васильовича слід відмовити.
Похідний характер рішення про державну реєстрації від юридичного факту, на підставі якого виникло речове право, має наслідком і неправомірність такого рішення у випадку неправомірності цього юридичного факту.
Водночас, рішення про державну реєстрацію прав вичерпує свою дію з моменту внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а скасування запису в Державному реєстрі прав, внесеному на підставі зазначеного рішення.
За таких обставин, ефективним способом захисту прав дочірнього підприємства «Житомиртурист» приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» є скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, здійсненого на підставі рішення державного реєстратора Житомирської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Богуша Олександра Васильовича, індексний номер 38917834 від 22.12.2017. Саме даний спосіб призводить до повного відновлення та захисту прав позивача та забезпечить оптимальну можливість його виконання.
При цьому, визначаючи самостійно ефективних спосіб захисту, суд виходить з приписів ст. 5 ГПК України, якими остання наділяє суд правом у своєму рішенні відповідно до викладеної вимоги визначити ефективний спосіб захисту права чи інтересу особи, яка звернулась до суду.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача-1.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов дочірнього підприємства «Житомиртурист» приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» до Житомирської обласної державної адміністрації задовольнити.
2. Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації № 513 від 22.12.2017.
3. Скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, здійснений на підставі рішення державного реєстратора Житомирської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Богуша Олександра Васильовича, індексний номер 38917834 від 22.12.2017.
4. Стягнути з Житомирської обласної державної адміністрації (майдан ім. С.П. Корольова, буд. 1, м. Житомир, Житомирська обл., 10014, код 00022489) на користь дочірнього підприємства «Житомиртурист» приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» (Чуднівське шосе, буд. 1, м. Житомир, Житомирська обл., 10005, код 02658815) 3 524,00 грн. судового збору.
5. В позові до державного реєстратора Житомирської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Богуша Олександра Васильовича відмовити.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України».
Повний текст рішення складено 04.10.2019.
Суддя С. А. Ковтун