Справа № 909/696/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01.10.2019 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Стефанів Т. В.,
секретар судового засідання Максимів Н. Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик"
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Горобця Олександра Миколайовича
про стягнення заборгованості в сумі 169857 грн 84 коп. - основний борг, 4205 грн 75 коп. - пеня, 2403 грн 28 коп. - річних
за участю:
від позивача: Cтадник А. Л.
ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" звернулося до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Горобця Олександра Миколайовича про стягнення заборгованості в сумі 410319 грн 67 коп., з яких: 403710 грн 64 коп. - основний борг, 4205 грн 75 коп. - пеня, 2403 грн 28 коп. - річних.
Заявлені позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача договірних зобов'язань, в частині здійснення плати за договором поставки, внаслідок чого, крім суми основного боргу відповідачу нараховано пеню та 20 % річних. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 95, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України
Ухвалою суду від 08.07.2019 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 23.07.2019.
Ухвалою суду від 11.07.2019 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" № 08/07 від 08.07.2019 (вх. № 13341/19 від 09.07.2019) про забезпечення позову - відмовлено.
23.07.2019 судом відкладено підготовче засідання на 05.09.2019, про що зазначено у протоколі судового засідання від 23.07.2019. Про дату та час розгляду справи представник позивача повідомлений в судовому засіданні під розписку, відповідач - ухвалою суду від 23.07.2019.
Ухвалою суду від 05.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.10.2019.
01.10.2019 до початку розгляду справи по суті представником позивача подано клопотання про зменшення суми позовних вимог б/н від 01.10.2019 (вх. № 18771/19), в якому останній просить стягнути з відповідача 169857 грн 84 коп. - основного боргу, 4205 грн 75 коп. - пені, 2403 грн 28 коп. - річних. Крім того, просить повернути з Державного бюджету України 3507 грн 80 коп. судового збору.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи наведене, суд визнає подану заяву такою, що відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України у зв'язку з чим приймає її до розгляду. При цьому суд виходить з того, що зменшення розміру позовних вимог не порушує процесуальних прав відповідача.
Враховуючи вищевикладене, спір розглядається судом з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач не забезпечив явку представника в судові засідання, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Про причини неявки повноважного представника суду не повідомляв.
Ухвала суду від 05.09.2019, яка направлялась на адресу відповідача, повернулась до суду з відміткою "інші причини". Крім того, суд повідомляв відповідача про дату та час розгляду даної спраив на офіційному сайті Господарського суду Івано-Франківської області: https://if.arbitr.gov.ua/sud5010/gromadyanam/24/93.
Неотримання судової повістки (ухвали суду) відповідачем зумовлено необ'єктивними причинами, а його суб'єктивною поведінкою щодо отримання кореспонденції, яка надійшла на його адресу.
Відповідач не скористався правом стосовно надання відзиву на позов.
Як вбачається із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Приписами ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
При цьому, судом враховано положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду спору впродовж розумного строку та норми ч.1, 3 ст. 202 ГПК України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Горобцем О. М. (покупець) укладено договір поставки № 04/02Е від 03.02.2017, згідно умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору (п. 1.1 договору).
Даний договір, згідно п. 9.7, чинний протягом 2 років з дати укладення. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявила про свої наміри розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний договір вважається автоматично пролонгованим на той же термін та тих же умовах.
Згідно п. 3.1 договору постачання товару здійснюється силами та за рахунок постачальника, на умовах DDP відповідно до вимог міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2000 р.).
Як вказує п. 3.6 договору покупець зобов'язаний до моменту першої поставки надати постачальникові повідомлення зі зразками підписів осіб уповноважених приймати товар і підписувати товаросупроводжувальні документи та зразками печаток (штампів).
З урахуванням вищевказаного пункту договору, 01.01.2019 ФОП Горобцем О. М. оформлено відповідну довіреність на право інших осіб вчиняти дії в інтересах довірителя, в межах умов даного договору та надано її постачальнику.
Ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар (п. 5. 2 договору).
На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на підставі видаткових накладних: № 790/714 від 31.01.2019 на суму 75440 грн 52 коп., № 792/715 від 31.01.2019 на суму 2920 грн 20 коп., № 793/716 від 31.01.2019 на суму 42285 грн 00 коп., № 797/721 від 31.01.2019 на суму 6746 грн 10 коп., № 795/722 від 31.01.2019 на суму 19794 грн 00 коп., № 794/723 від 31.01.2019 на суму 2904 грн 48 коп., № 787/728 від 31.01.2019 на суму 19767 грн 54 коп.
Згідно п. 6.1 договору розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 120 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженими сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати.
На момент звернення до суду з даним позовом відповідач не розрахувався за отриманий товар. Борг становить 169857 грн 84 коп.
Позивач звертався до відповідача з претензією № 19/06/2019Е від 19.06.2019 про сплату боргу по договору поставки № 04/02Е від 03.02.2017. Факт направлення вказаної претензії відповідачу підтверджує фіскальний чек від 20.06.2019.
Претензія залишена без належного реагування з боку відповідача. На даний час борг не сплачено.
Відповідно до п. 7.1 договору у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержавного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.
Пунктом 9.2 договору визначено, що у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20 % річних від суми боргу за користування чужими коштами.
За порушення строків оплати за поставлений товар відповідачу нараховано:
- 4205 грн 75 коп. - пені на суму боргу 168692 грн 34 коп., за період прострочення з 31.05.2019 по 25.06.2019;
- 2403 грн 28 коп. - відсотків за користування чужими коштами на суму боргу 168692 грн 34 коп., за період прострочення з 31.05.2019 по 25.06.2019.
Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.
Із змісту ст. 11 ЦК України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору.
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у встановлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України).
Згідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Приписами ст. 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В даному випадку поставка товару здійснювалась 31.01.2019. З урахуванням п. 6.1 договору, який встановлює строк оплати за товар (120 днів з дня отримання товару) останнім днем оплати за товар, що поставлений у відповідності до накладних: № 790/714 від 31.01.2019, № 792/715 від 31.01.2019, № 793/716 від 31.01.2019, № 797/721 від 31.01.2019., № 795/722 від 31.01.2019, № 794/723 від 31.01.2019, № 787/728 від 31.01.2019 на загальну суму 169857 грн 84 коп. слід вважати 30.05.2019.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється належним чином проведеним виконанням.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, та відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судом встановлено, що відповідно до п. 7.1 договору у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержавного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.
Пунктом 9.2 договору визначено, що у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20 % річних від суми боргу за користування чужими коштами.
Судом перевірено розрахунки пені та 20% річних за користування чужими коштами.
Слід зазначити, що позивачем для розрахунку пені та 20% річних визначено суму основного боргу 168692 грн 00 коп., в той час як борг становить 169857 грн 84 коп. Початок нарахування санкцій за прострочку оплати за товар позивачем визначено вірно 31.05.2019. Період нарахування позивач вказує з 31.05.2019 по 25.06.2019 (26 днів прострочення).
Враховуючи той факт, що суд не вправі виходити за межі заявлених вимог розрахунок перевірено з урахуванням суми боргу та періодів, що визначені позивачем.
Що стосується нарахування пені, суд зазначає наступне.
Пеня розраховується за формулою: сума боргу * розмір пені % / 365 днів * кількість днів прострочення = пеня.
Отже, 168692 грн 00 коп. (сума боргу) * 35 % (подвійна облікова ставка за період прострочки) / 365 днів * 26 (кількість днів прострочення) = 4205 грн 75 коп.
Що стосується розрахунку 20% річних, суд зазначає наступне.
Річні слід розраховувати наступним чином: сума боргу * процентна ставка % / 365 днів * кількість днів прострочки = річні.
Отже, 168692 грн 00 коп. (сума боргу) * 20% (визначена договором процентна ставка) / 365 днів * 26 (кількість днів прострочки) = 2403 грн 28 коп.
Розрахунки пені та 20 % річних, подані позивачем визнаються судом арифметично вірними. Нарахування здійснено у відповідності до норм чинного законодавства.
Відтак, вимоги про стягнення 4205 грн 75 коп. - пені та 2403 грн 28 коп. - річних підлягають задоволенню, відповідно стягненню з відповідача на користь позивача.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Приписами ст. 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Пунктами 1, 2 ст. 86 ГПК України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, доводи позивача не спростував.
Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволеню в повному обсязі.
Беручи до уваги приписи ст. 129 ГПК України судовий збір слід покласти на відповідача, зокрема в сумі 2647 грн 00 коп., що становить 1,5 % від суми, що підлягає стягненню з відповідача. З урахуванням клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог та повернення надміру сплаченого судового збору, судовий збір в сумі 3507 грн 80 коп. слід повернути позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 7 Закону України "Про судовий збір" після набрання рішенням законної сили, про що постановити відповідну ухвалу.
Керуючись ст. 2, 13, 42, 73, 74, 86, 129, 185, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" до відповідача Фізичної особи-підприємця Горобця Олександра Миколайовича про стягнення заборгованості в сумі 169857 грн 84 коп. - основний борг, 4205 грн 75 коп. - пеня, 2403 грн 28 коп. - річних - задоволити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Горобця Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (вул. Харченка Євгенія, 42, Дарницький район, м. Київ, 02088; ідентифікаційний код 35871504) заборгованість в сумі 169857 грн 84 коп. (сто шістдесят дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят сім грн 84 коп.) - основного боргу, 4205 грн 75 коп. (чотири тисячі двісті п'ять грн 75 коп.) - пені, 2403 грн 28 коп. (дві тисячі чотириста три грн 28 коп.) - річних та 2647 грн 00 коп. (дві тисячі шістсот сорок сім грн 00 коп.) - судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до п. п. 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 07.10.2019.
Суддя Т. В. Стефанів