вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
07.10.2019м. ДніпроСправа № 904/3088/19
за позовом Приватного підприємства "ХІМПОСТАЧАЛЬНИК", м.Сєвєродонецьк
до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "ПОЛІСТАР", м.Дніпро
про стягнення заборгованості в сумі 267 704,05 грн.
Суддя Красота О.І.
без участі представників сторін.
Приватне підприємство "Хімпостачальник" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Полістар" і просить суд стягнути 228 192,00 грн. - боргу, 8 632,10 грн. - 3% річних, 30 879,95 грн. - інфляційних нарахувань та судовий збір.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань в частині оплати поставленого товару.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2019р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
05.09.2019р. Відповідач подав відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує та в позові просить відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що сума загальна сума поставки становить 393 192,00 грн., сума заборгованості, яка оплачена Відповідачем становить 165 000,00 грн. та сума продукції від якої відмовився Відповідач складає 189 968,00 грн., оскільки після поставки товару Відповідачем було встановлено, що продукція "Поліхім-2001/1 р-6" в кількості 1539,3 кг та "Luparant М 20 S" в кількості 750 кг не відповідає якісним характеристикам та її неможливо використовувати в господарській діяльності підприємства в процесі виробництва. У зв'язку з чим Покупець відмовився від її прийняття та подальшої оплати та просив Постачальника розпорядитися продукцією в порядку ст.268 ГК України.
Також 05.09.2019р. Відповідач заявив клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
05.09.2019р. Відповідач заявив клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням і просить суд оглянути продукцію промислового призначення - 1539,3 кг "Поліхім-2001/1 р-6" та "Luparant М 20 S" в кількості 750 кг, яка знаходиться на виробничих складах Відповідача за адресою: 49038, м.Дніпро, Шевченківський район, вул.Бориса Кротова, буд.35.
24.09.2019р. Позивач подав заперечення на відзив та зазначив, що Відповідачем не надано обґрунтування, які конкретно належні та допустимі докази поставки Позивачем хімічної продукції неналежної якості Відповідач має отримати за наслідком огляду певної хімічної продукції на складі Відповідача.
Ухвалою господарського суду від 30.09.2019р. в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Полістар" про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено.
Ухвалою господарського суду від 30.09.2019р. в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Полістар" про огляд доказів за їх місцезнаходженням - відмовлено.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
Між Приватним підприємством "ХІМПОСТАЧАЛЬНИК" (далі - Постачальник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю підприємством "Полістар" (далі -Покупець, Відповідач) досягнуто домовленість про постачання Позивачем на адресу Відповідача хімічної продукції, а саме Поліхім 2001/1 Р-6 у кількості 1.68 тон та LupranatM 20S у кількості 3,00 тон.
Відправка зазначеної продукції на адресу Відповідача відбулась 01.08.2018 року автомобільним транспортом, що підтверджується видатковою накладною №369 від 01.08.2018 року та товарно-транспортною накладною №75 від 01.08.2018 року (а.с.14, 15).
Як вказуэ Позивачя, разом із продукцією на адресу Відповідача було направлено два екземпляра договору та рахунок-фактура №0395-18/1 від 30.07.2018 року (а.с.13).
Вартість товару, відповідно до вказаного рахунку-фактури №0395-18/1 від 30.07.2018 року, складає 393 192,00 грн. з ПДВ.
Вантаж було прийнято представником Відповідача, а саме комірником ТОВ підприємством «Полістар» Чумак О.П. за довіреністю №86 від 30.07.2018 року (а.с.16), що підтверджується його підписом та печаткою Відповідача на товарно-транспортній накладній №75 від 01.08.2018 року.
Будь-яких претензій щодо кількості та якості продукції від Відповідача на адресу Позивача не надходило.
Відповідач не надав підписаний зі свого боку примірник договору, а також не оплатив поставлений товар.
В подальшому Відповідач частково сплатив заборгованість, що підтверджується банківськими виписками та Відповідачем, зокрема (а.с.17-29, 61-62):
- 01.11.2018 р. сплачено 40 000,00 грн.;
- 09.11.2018 р. сплачено 20 000,00 грн.;
- 20.11.2018 р. сплачено 20 000,00 грн.;
- 07.12.2018 р. сплачено 10 000,00 грн.;
- 31.01.2018 р. сплачено 10 000,00 грн.;
- 01.02.2018 р. сплачено 10 000,00 грн.;
- 05.02.2018 р. сплачено 15 000,00 грн.;
- 22.02.2018 р. сплачено 10 000,00 грн.;
- 05.04.2018 р. сплачено 10 000,00 грн.;
- 16.04.2018 р. сплачено 10 000,00 грн.;
- 06.05.2018 р. сплачено 10 000,00 грн.
Загальна сума сплаченої Відповідачем заборгованості становить 165 000,00грн., залишок не сплаченої суми 228 192,00 грн.
Позивач на адресу Відповідача направив претензію №15 від 28.01.2019р. з вимогою оплатити заборгованість (а.с.30).
Відповідач на адресу Позивача направив лист вих.№05/02/2019 від 05.02.2019р. (а.с.31-32) підтвердив постачання продукції, а також часткову оплату за поставлений товар.
Разом з тим, Відповідач вказав, що сума продукції від якої відмовився Відповідач складає 189 968,00 грн., оскільки після поставки товару Відповідачем було встановлено, що продукція "Поліхім-2001/1 р-6" в кількості 1539,3 кг та "Luparant М 20 S" в кількості 750 кг не відповідає якісним характеристикам та її неможливо використовувати в господарській діяльності підприємства в процесі виробництва.
Відповідачем суму заборгованості у розмірі 228 192,00грн. не оплачено, що і є причиною виникнення спору.
Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Надані до справи докази, зокрема, рахунок на оплату товару та виписку з банківського рахунку, свідчать про укладання між сторонами договору поставки товару у спрощений спосіб.
Відповідно до ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у сумі 228 192,00грн. від представників сторін не надійшло.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 228 192,00 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, Позивачем останньому нараховано 3% річних у розмірі 8 632,10грн. за період з 03.08.2018р. по 17.07.2019р.
Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних, приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 3% річних у сумі 8 632,10грн. зроблено невірно, оскільки Відповідачем невірно застосований період нарахування 3% річних, тому суд з урахуванням вказаних обставин вважає, що розмір 3% річних підлягає задоволенню в сумі 8 335,09грн. за період з 03.08.2018р по 16.07.2019р.
Отже, безпідставними вимогами являється стягнення 3% річних в сумі 297,01грн. та відповідно суд відмовляє в позові в цій частині.
Також Позивачем Відповідачу нараховано інфляційні витрати у розмірі 30 879,95грн. за період з серпня 2018р. по червень 2019р.
Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок інфляційних витрат, приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних витрат за період з серпня 2018р. по червень 2019р. у сумі 30 879,95 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню повному обсязі.
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково з стягненням з Відповідача на користь Позивача 228 192,00 грн. - боргу, 8 335,09грн. - 3% річних, 30 879,95 грн. - інфляційних нарахувань. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заперечення Відповідача щодо неоплаченої частини продукції вартістю 189 968,00 грн., у зв'язку з тим, що після поставки товару Відповідачем було встановлено, що продукція "Поліхім-2001/1 р-6" в кількості 1539,3 кг та "Luparant М 20 S" в кількості 750 кг не відповідає якісним характеристикам та її неможливо використовувати в господарській діяльності підприємства в процесі виробництва судом не приймається з наступних підстав.
Відповідно до ч.1, 3, 5, 8 ст.268 Господарського кодексу України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.
У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.
У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.
У разі якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товарів, які не відповідають за якістю стандартам, технічним умовам, зразкам (еталонам) або умовам договору, постачальник (виробник) зобов'язаний розпорядитися товарами у десятиденний строк, а щодо товарів, які швидко псуються, - протягом 24 годин з моменту одержання повідомлення покупця (одержувача) про відмову від товарів. Якщо постачальник (виробник) у зазначений строк не розпорядиться товарами, покупець (одержувач) має право реалізувати їх на місці або повернути виробникові. Товари, що швидко псуються, підлягають в усіх випадках реалізації на місці.
Отже, враховуючи вищевикладене обставини та приписи ст.268 Господарського кодексу України, Відповідачем від Позивача прийнято поставлений товар без будь-яких зауважень або претензій щодо кількості та якості поставленої продукції.
Слід також зазначити, що поставка Позивачем продукції Відповідачеві відбулась в серпні 2018 року, тоді як про невідповідність якісним характеристикам поставленої продукції Відповідачем викладено в листі 05.02.2019р.
Стосовно вимоги Позивача про стягнення з Відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн., суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з пунктом 4 статті 1 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Як вбачається з матеріалів справи 15.07.2019р. між Позивачем (далі-Замовником) та Адвокатським об'єднанням «Іст Легал Групп» (далі-Адвокатське об'єднання) відповідно до вимог якого, Замовник доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати Замовнику юридичні послуги на умовах та в порядку, які визначені цим Договором, щодо стягнення заборгованості з ТОВ «Полістар», а Замовник зобов'язується своєчасно сплачувати винагороду за надані Адвокатським об'єднання юридичні послуги.
Враховуючи те, що Позивач не надав до суду платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, акти приймання-передачі, рахунки, не довів суду витрачений час адвокатом на вирішення всіх питань, які виникають при вирішенні даного спору, витрати по оплаті на правову допомогу, тому суд не вбачає підстав для задоволення вимог Позивача щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.181, 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 205, 509, 525-526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "ПОЛІСТАР", (49038, м.Дніпро, вул.Бориса Кротова, 35, ЄДРПОУ 33323795) на користь Приватного підприємства "ХІМПОСТАЧАЛЬНИК", (93400, м.Сєвєродонецьк, вул.Силікатна, 10, ЄДРПОУ 13395997) 228 192,00 грн. - боргу, 8 335,09грн. - 3% річних, 30 879,95 грн. - інфляційних нарахувань та судовий збір у розмірі 4 018,41грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня його оголошення.
Суддя О.І. Красота
Повне рішення складено
07.10.2019р.
Повне рішення складено 07.10.2019