вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
07.10.2019м. ДніпроСправа № 904/3347/19
За позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро
до Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Капустяне", м. Дніпро
про стягнення вартості недоврахованої електричної енергії в сумі 19 938 грн. 40 коп.
Суддя Рудь І.А.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Капустяне" вартість недоврахованої електричної енергії в сумі 19 938 грн. 40 коп.
Позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем статей 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", пунктів 1.3, 5.1, 6.40, 10.2 Правил користування електричною енергією щодо самовільного підключення електроустановок до електричної мережі, що не належить енергопостачальній організації з метою безоблікового споживання електричної енергії без порушення схеми обліку.
Ухвалою господарського суду від 07.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої розпочато за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.
21.08.2019 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає у повному обсязі та просить у задоволенні позову відмовити. Відповідач зазначає, що у позивача були відсутні правові підстави для застосування до нього оперативно-господарської санкції, оскільки пункти 1.3, 5.1, 6.40, 10.2 Правил не стосуються відповідача, враховуючи, що він не здійснює постачання електроенергії; між сторонами не укладено договір про постачання електричної енергії; в акті про порушення № 102997 від 02.09.2016 йдеться про інше порушення; він не є споживачем електроенергії в розумінні Правил. У позивача не було правових підстав для складання акту про порушення відповідно до пункту 6.41 Правил через відсутність договору про постачання електричної енергії. Крім того, рішення засідання комісії по розгляду акта про порушення № 102997 від 02.09.2016, оформлене протоколом № 5-12 від 17.05.2017, прийнято неповним складом, оскільки відсутні підписи трьох членів комісії. Також, дане рішення не набрало чинності, оскільки протокол відповідачу не надсилався. До того ж, відповідач не є особою, відповідальною за самовільне підключення, оскільки позивач не довів належними доказами, що саме відповідач здійснив самовільне підключення та є споживачем електроенергії у нежитловому приміщенні, в якому виявлено порушення, або власником цього майна. Доказів передачі цього майна з комунальної власності у власність або на баланс відповідача позивачем не надано. Акт про порушення не містить всієї необхідної та достатньої інформації для проведення розрахунку обсягу і вартості необлікованої електроенергії.
13.09.2019 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій проти доводів відповідача заперечує, зазначає, що саме відповідач, на момент вкладення спірного акту про порушення, виконував управлінські функції щодо житлового будинку по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 Д. Матеріали справи не містять жодних доказів про те, що самовільне підключення та бездоговірне споживання електроенергії здійснювалось іншою особою. В акті про порушення наявна уся необхідна інформація для проведення розрахунку обсягу і вартості необлікованої електроенергії. У протоколі зазначено, що копію протоколу, розрахунку по акту та рахунок на оплату отримав представник споживача. Письмові звернення від відповідача щодо неотримання вказаних документів відсутні, тому позивач вважає, що вказані документи отримані представником ОСББ "Капустяне" Денисенком М.М., який був присутній на засіданні комісії. Позивач зазначає, що засідання комісії є правомочним, оскільки комісія мала кворум для прийняття рішення щодо нарахування за спірним актом про порушення. Позивач вважає, що період нарахування взято правильно.
13.09.2019 позивач подав до суду заяву про зміну правового обгрунтування позовних вимог, яка за своїм змістом не впливає на правове обґрунтування, вказане у позові.
27.09.2019 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, а також пояснення, в яких зазначає, що не є належним відповідачем у справі. Відповідач вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами того, що саме він здійснив самовільне підключення. Посилання позивача на те, що відповідач знаходиться у приміщеннях будинку 250 Д, не відповідає дійсності, оскільки у листі за № 12539 від 02.09.2019 КП "Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації" повідомило, що будинок АДРЕСА_2 . Мінусинській станом на 31.12.2012 в інвентаризаційних справах зареєстрований за Обласною радою (радгосп "Дніпро"). Договорів оренди приміщень будинку 250 Д відповідач з Обласною радою не укладав.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв"язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
02.09.2016 представниками Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", правонаступником якого є Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі", здійснено перевірку Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Капустяне" на об'єкті за адресою: м. Дніпро, вул. Мінусинська 250 Д.
Під час перевірки виявлено порушення статей 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", пунктів 1.3, 5.1, 6.40, 10.2 Правил користування електричною енергією щодо самовільного підключення електроустановок до електричної мережі, що не належить енергопостачальній організації з метою безоблікового споживання електричної енергії без порушення схеми обліку. Самовільне підключення виконано дротом ПВ 2*0,5 мм2 на першому поверсі в електрощитовій з квартирного електростояка. Виявлено самовільне підключення кабельного Інтернету (комутатору).
За результатами перевірки, у присутності представника ОСББ "Капустяне" Денисенка М.М., складено акт про порушення № 102997 від 02.09.2016, від підписання якого останній відмовився, що було зафіксовано працівниками позивача (а.с. 16, 17).
26.09.2016 представниками позивача складено акт про усунення порушення ПКЕЕ, в якому зазначено, що проведено відключення комутатора від електромереж житлового будинку. Акт про усунення порушення підписано представником ОСББ "Капустяне" Денисенком М.М. (а.с. 18).
Листом за № 1056/6074 від 25.04.2017 позивач повідомив відповідача про дату, час та місце проведення засідання комісії з розгляду акту про порушення (а.с. 20). Даний лист відповідач отримав 28.04.2017.
10.05.2017 позивач отримав лист від відповідача з проханням перенести засідання комісії з 10.05.2017 на 17.05.2017 (а.с. 21).
Листом за № 1191/6074 від 17.05.2017 позивач повідомив відповідача про те, що у листі за № 1056/6074 від 25.04.2017 була допущена помилка в даті складання актів про порушення. Цей лист відповідач отримав 17.05.2017 (а.с. 22).
17.05.2017 на засіданні комісії по розгляду акта про порушення від 02.09.2016 № 102997 прийнято рішення, оформлене протоколом № 5-12 від 17.05.2017, про нарахування кількості недоврахованої електричної енергії згідно з пунктом 2.9 за формулою 2.7 Методики за період з 02.09.2015 (за один рік до виявлення порушення) по 26.09.2016 (день усунення порушення).
Сума за необліковану електричну енергію склала 19 938 грн. 40 коп. (а.с. 23).
На засіданні комісії був присутній ОСОБА_1 , який відмовився від підписання протоколу. Водночас, позивач наголошує, що у протоколі зазначено, що копію протоколу, розрахунку по акту та рахунок на оплату отримав представник споживача.
Позивач зазначає, що листом за № 1472/6074 від 07.06.2017 він нагадав відповідачу про необхідність сплатити рахунки по актах про порушення ПКЕЕ. Разом з цим листом відповідачу повторно були направлені протокол засідання комісії, розрахунок по акту та рахунок на оплату нарахувань по акту.
Відповідач вартість недоврахованої електричної енергії у сумі 19 938 грн. 40 коп. не сплатив, що й стало причиною виникнення спору.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Правовідносини у сфері електроенергетики (станом на момент виникнення спірних відносин) регулювались Законом України "Про електроенергетику" (далі - Закон), Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ України від 31.07.1996 № 28, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05.08.1996 за № 417/1442, (далі - Правила), Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ України від 04.05.2006 № 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656, (далі - Методика).
За змістом ст. 1 Закону споживачі енергії - це суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.
Пунктом 1.2 Правил також визначено споживача електричної енергії як особу, що використовує її для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.
Разом з тим термін "споживач електричної енергії" необхідно застосовувати в дещо ширшому значенні, зокрема як такий, що поширюється і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання, що вбачається зі змісту положень підпункту 1 пункту 10.2 Правил (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 16.05.2011 у справі № 15/147/10).
Отже, для визначення обсягу та обрахування вартості електричної енергії, яку особа споживала за відсутності укладеного договору про постачання електричної енергії, застосовуються положення Правил та Методики.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. 26 Закону споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником; споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії; безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач; споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Відповідно до ст. 27 Закону правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж; крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією; інші правопорушення, передбачені законом.
Згідно з п. 1.2 Правил недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.
У пункті 1.3 Правил установлено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Згідно з п. 5.1 Правил договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
Підпунктом 1 пункту 10.2 Правил встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).
Отже, за змістом наведених вище норм користуватися електричною енергією допускається виключно на підставі договору.
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 906/857/16.
Згідно з п. 6.40 Правил у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006р. № 562 (далі - Методика).
За п. 6.41. Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Пункт 6.42. Правил передбачає, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку. Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов'язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.
Згідно з п.6.43. Правил споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
Відповідно до підпункту 7 пункту 2.1 Методики вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення такого порушення ПКЕЕ як підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.
Згідно з пунктом 2.9 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою (2.7) Методики. Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики.
Як встановлено вище, договір про постачання електричної енергії між сторонами не укладався, оскільки кабель, з якого відбувається живлення електромережі будинку АДРЕСА_2 , не знаходиться на балансі позивача (а.с. 61-64).
У рішенні Дніпропетровської обласної ради за № 644-22/У від 18.12.2009 "Про приймання-передачу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області" зазначено: передати майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області житлові будинки, розташовані за адресами: АДРЕСА_2 , у оперативне управління ОСББ "Капустяне" (а.с. 28-30).
У листі Дніпропетровських міських електричних мереж від 03.10.2016 за № 2799/6071 повідомлено, що межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін визначаються на підставі договору про постачання електричної енергії, у відповідності з розділом 2 ПКЕЕ та фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін. Оскільки між ОСББ "Капустяне" та ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" відсутні договірні відносини, визначити межу балансової належності та експлуатаційної відповідальності за технічний стан і обслуговування електричних мереж, наразі неможливо (а.с. 62).
На момент проведення перевірки, 02.09.2016, межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності за технічний стан і обслуговування електричних мереж, по житловому будинку за номером 250 Д, розташованому за адресою: вул. Мінусинська, м. Дніпро, не була визначена.
У листі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 11.04.2019 за № 11-09-02466 повідомлено, що згідно листа ФДМУ від 28.03.2019 № 10-15-6160 за даними ІППС "ЕТАП-МАЙНО", щодо майна, зокрема багатоквартирних будинків, за місцезнаходженням: Дніпропетровська область, АДРЕСА_3 АДРЕСА_4 , АДРЕСА_3 ОСОБА_2 ), 250Ж, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу та перебувало на балансі Приватного підприємства "Чумаки", реалізовано прийняті управлінські рішення (передано у комунальну власність) (а.с. 63).
Листом за № вих-2599/0/2-19 від 21.08.2019 Дніпропетровська обласна рада повідомила, що рішення Дніпропетровської обласної ради від 18.12.2009 № 644-22/V "Про приймання-передачу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області" не виконане. З метою вирішення питання, хто є балансоутримувачем житлових будинків за номерами 250Б, 250Г, 250Д, 250К, 250Ж, розташованих за адресою: вул. Мінусинська, м. Дніпро, направлено відповідний запит до КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" ДОР" (а.с. 122).
Листом за № 12539 від 02.09.2019 Комунальне підприємство "Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації" повідомило, що станом на 31.12.2012, з інвентаризаційних справах за адресами: Житловий будинок літ. Д-2 по вул. Мінусинська, буд. 250 Д зареєстрований за Обласною радою (радгосп "Дніпро") на підставі рішення виконкому Дніпропетровської районної ради народних депутатів № 189 від 30.05.1978, про що було видане реєстраційне посвідчення 27.09.1997 та зроблено запис в обліковій книзі № 5ЖЮ за реєстровим № 176-46 (а.с. 123).
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частиною 1 статті 225 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Наявні у справі докази є підставою стверджувати, що на час перевірки, 02.09.2016, житловий будинок за номером 250Д, АДРЕСА_5 : АДРЕСА_1 , не перебував на балансі або в управлінні відповідача.
Таким чином, відповідач не є відповідальним за порушення, зафіксоване актом про порушення від 02.09.2016 № 102997.
Безпосередньо діями або бездіяльністю відповідача, як юридичною особою, не заподіяно збитків, зазначених у позові.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Повне рішення складено 07.10.2019
Суддя І.А. Рудь