вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
07.10.2019м. ДніпроСправа № 904/2576/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Михайлової К.С.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі", Донецька область, м. Краматорськ
до Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про стягнення 18 100 726,13 грн.
Представники:
від позивача: Денисенко Н.М., довіреність № 380 від 26.06.2019;
від відповідача: Булгаков В.С., довіреність №16-04-1015 від 23.07.2019.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" про стягнення 18 100 726,13 грн., з яких: 13 399 437,27 грн. - основний борг, 960 977,37 грн. - пеня, 736 902,89 грн. - 3% річних, 3 003 408,66 грн. - інфляційні втрати.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 5 0001 008/186 від 01.09.2017 в частині оплати за поставлену електричну енергію.
Ухвалою суду від 20.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання, яке відбудеться 10.07.2019.
Ухвалою суду від 10.07.2019 відкладено підготовче засідання на 05.08.2019.
23.07.2019 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до п. 3.2. Додатку № 2 до договору («Порядок розрахунків») відповідач повинен до 09 числа поточного місяця сплачувати суму остаточного рахунку за попередній розрахунковий період. Це, у свою чергу означає, що при відсутності платежу в зазначений строк з наступного дня позивачу стає відомо про порушення його права, у зв'язку з чим, починається дія трьохрічного строку права звернення до суду з вимогою захисту своїх інтересів. Таким чином, строк позовної давності щодо стягнення суми основного боргу за квітень 2016 року у розмірі 369 937,23 грн. сплив 09.05.2019, за травень 2016 року у розмірі 398 849,36 грн. відповідно закінчився 09.06.2019. Таким чином, враховуючи те, що позивач звернувся до суду із позовом 14.06.2019, відповідач вважає, що стягнення суми основного боргу у розмір 768 786,59 грн. не підлягають задоволенню з огляду на пропуск позивачем трирічного строку позовної давності, який встановлено для такого виду вимог. Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з вказаним позовом 14.06.2019, а тому до заявлених вимог про стягнення пені за період до 15.06.2018 за заявою відповідача слід застосувати наслідки спливу спеціального строку позовної давності, який становить один рік. Таким чином, заборгованість зі сплати пені становить 799 106,67 грн. Сума інфляційного збільшення заборгованості та 3% річних є похідним величинами від основного боргу. Тому вони мають бути розраховані з урахуванням трирічного строку позовної давності, тобто не повинні враховуватися суми інфляції та 3% річних, які виникли за надані послуги у квітні - травні 2016 р. Відповідно до контррозрахунків відповідача, сума інфляційних втрат становить 2 541 812,67 гривень, а розмір 3% річних склав 666 543,47 гривень. Отже, підсумовуючи наведене вище, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 16 638 113,49 грн., з яких: 12 630 650,68 грн. - сума основної заборгованості в межах трирічного строк позовної давності; 799 106,67 грн. - пеня; 2 541 812,67 грн. - інфляційні втрати; 666 543,47 грн. - 3% річних. Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні необґрунтовано заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача: 768 788,59 грн. - суми основного боргу; 161 870,64 грн. - розміру пені; 461 595,99 грн. - суми інфляційних втрат; 70 359,42 грн. - 3% річних.
Ухвалою суду від 05.08.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 18.09.2019 включно, відкладено підготовче засідання на 09.09.2019.
06.09.2019 позивач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 09.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 07.10.2019.
12.09.2019 до господарського суду від Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" надійшла заява, в якій відповідач просить постановити ухвалу щодо його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, забезпечення якої просить доручити Саксаганському районному суду м. Кривого Рогу (50074, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, вул. Демиденка, 3а).
Ухвалою суду від 16.09.2019 заяву Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Розгляд справи відбудеться у судовому засіданні 07.10.2019 з проведенням його в режимі відеоконференції за участю відповідача. Доручено Саксаганському районному суду м. Кривого Рогу забезпечити проведення відеоконференції за участю представника Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" з Господарським судом Дніпропетровської області 07.10.2019.
У судове засідання 07.10.2019 з'явились представники позивача та відповідача.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
01.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест» (постачальник) та Державним промисловим підприємством "Кривбаспромводопостачання" (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 5 0001 008/186 (далі - договір).
Постачальник продає електричну енергію споживач для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю по 6кВ - 5545кВа, по 0,23кВ - 2,4кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії споживач для площадок вимірювання, визначених додатком № 10 "Перелік площадок вимірювання споживача" до договору, встановлюються на межі балансового розподілу електричних мереж постачальника та основного споживача (розділ 1 договору).
Споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів обліку електричної енергії" (п. 2.3.3 договору).
Постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної елегії за регульованим тарифом, плату за перетікання реактивної енергії та інші платежі, передбачені цим договором (п. 3.1.1 договору).
За внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3., 2.3.4. цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком (п. 4.2.1. договору).
Облік активної та реактивної електроенергії, спожитої чи генерованої споживачем та/або субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунково згідно з вимогами додатка „Порядок розрахунків" (п. 7.1. договору).
На підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії споживача" оформлюються документи, перелік яких узгоджений додатком „Порядок розрахунків", у тому числі: акт про використану електричну енергію (акт про прийняття-передавання товарної продукції); акт результатів замірів електричної потужності. За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку (п. 7.5. договору).
Межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначається відповідно до додатка „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" (крім випадків, передбачених пунктами 8.2. і 8.4.) (п. 9.2. договору).
Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і укладається на строк до 31.12.2008 включно. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.4. договору).
Сторонами укладено додаток № 2 до договору «Порядок розрахунків за спожиту активну електроенергію» (а.с. 21-22) (далі - Порядок розрахунків).
Тривалість розрахункового періоду - місяць. Дата початку розрахункового періоду - 01 число кожного місяця (п. 1.1. Порядку розрахунків).
За період, погоджений, як розрахунковий, визначається обсяг та вартість спожитої активної електричної енергії, величина електричної потужності, здійснюються відповідні розрахунки (п. 1.2. Порядку розрахунків).
Обсяги спожитої активної електроенергії (загальні або диференційовані за періодами масу, якщо це зазначено умовами договору) визначаються постачальником за показами приладів обліку та розрахунковими схемами, узгодженими додатками № 3.1 „Перелік приладів обліку електричної енергії Споживача та схема розрахунку обсягу постачання електричної енергії споживачу", № 3.2 „Перелік приладів обліку субспоживачів споживача і об'єктів споживача, що мають тарифні групи, які відрізняються від основних" до договору (п. 1.3. Порядку розрахунків).
Величина коштів, які має сплатити споживач за спожиту активну електроенергію, визначається, як добуток обсягу електричної енергії, спожитої за розрахунковий період, на тариф, який діє в цей розрахунковий період, з урахуванням ПДВ. Тарифи встановлюються згідно класу напруги, тарифної групи споживача, виду тарифу (загальний, диференційований за зонами доби), що узгоджені сторонами додатками № 3.1. „Перелік приладів обліку електричної енергії споживача та схема розрахунку обсягу постачання електричної енергії споживачу", № 3.2 "Перелік приладів обліку субспоживачів споживача і об'єктів споживача, що мають тарифні групи, які відрізняються від основних" до договору. Тарифи на розрахунковий період щомісячно розраховуються постачальником відповідно до „Умов та правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом", затверджених Постановою НКРЕ України від 13.06.1996 № 15/1 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції 08.08.1996 за № 433/1458, „Порядком формування роздрібного тарифу на електроенергію для споживачів (крім населення і населених пунктів) ліцензіатами з постачання електроенергії за регульованим тарифом", затвердженим Постановою НКРЕ України від 22.01.2001 № 47 та положень інших нормативно-правових актів й публікуються у газетах „Жизнь", "Урядовий Кур'єр" до 25-го числа місяця», що передує розрахунковому (п. 1.4. Порядку розрахунків).
Споживач здійснює оплату отриманих від постачальника рахунків самостійно, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника № НОМЕР_1 в Донецькому обласному управлінні ВАТ „Державний Ощадний банк України", МФО 335106, код ЄДРПОУ 31018149 у наступні терміни та в наступних розмірах; до 09 числа поточного місяця сплачує суму остаточного розрахунку за попередній розрахунковий період; до 15 числа поточного місяця здійснює оплату поточного споживання: електроенергії у розмірі 35% від суми одержаного планового рахунку; до передостаннього банківського дня поточного місяця сплачує 65% суми планового рахунку на поточний розрахунковий період, таким чином, щоб сума оплати на цю дату складала не менш ніж 100% суми рахунку на оплату планового платежу (п. 3.2. Порядку розрахунків).
У разі порушення споживачем узгоджених цим додатком термінів оплати рахунків за активну електроенергію, отриманих споживачем згідно п. 3.1., 4.2. цього додатку, постачальник згідно діючого законодавства України та умов договору нараховує пеню і надає споживачу відповідний рахунок на оплату пені. Споживач у 5-ти денний термін після отримання від постачальника відповідного рахунку, сплачує суму пені та поточний рахунок постачальника № НОМЕР_2 в філії „Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області", МФО 334635, код ЄДРПОУ 31018149 (п. 6. Порядку розрахунків).
Сторонами підписано Додаток № 10 до договору «Перелік площадок вимірювання споживача» (а.с. 23).
02.01.2014 сторони підписали Додаткову угоду № 11 до договору (а.с. 24), в якій у зв'язку з перейменуванням Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест» в Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» та зміною місцезнаходження, сторони дійшли згоди: за текстом договору та додатків згідно з п. 9.1. договору, замінити найменування сторони постачальника з «Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест» на «Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі». Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» є повноправним правонаступником усіх прав, обов'язків та відповідальності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест».
Позивач зазначає, що на виконання умов договору за період з квітня 2016 року по грудень 2018 року поставив відповідачу електричну енергію загальною вартістю 18 219 877,11 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками Актами про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електричної енергії за визначений період (а.с. 58-92).
Вказані акти підписані сторонами без зауважень та заперечень.
Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату електричної енергії, спожитої за період з квітня 2016 року по грудень 2018 року, які були отримані відповідачем, про що свідчить підпис представника відповідача на вказаних рахунках (а.с. 25-57).
Як вказано вище, відповідно до п. 3.2. Порядку розрахунків споживач здійснює оплату отриманих від постачальника рахунків самостійно, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника у наступні терміни та в наступних розмірах: до 09 числа поточного місяця сплачує суму остаточного розрахунку за попередній розрахунковий період.
Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за спожиту за період з квітня 2016 року по грудень 2018 року електричну енергію розрахувався лише частково, сплативши позивачу грошові кошти в сумі 4 820 439,84 грн.
Позивач зазначає, що вказаною сумою відповідач:
- частково сплатив за електричну енергію спожиту у квітні 2016 року, травні 2016 року та червні 2016 року;
- повністю, але несвоєчасно, погасив заборгованість за електричну енергію, отриману в період з травня 2017 року по вересень 2017 року;
- повністю, але несвоєчасно, погасив заборгованість в період з січня 2018 року по квітень 2018 року;
- частково сплатив за електричну енергію спожиту в серпні 2018 року.
Таким чином, за період з квітня 2016 року по грудень 2018 року заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту активну електроенергію становить 13 399 437,27 грн.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України).
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Доказів оплати поставленого товару в сумі 13 399 437,27 грн. відповідач не надав.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 13 399 437,27 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.
Відповідач просив у відзиві застосувати позовну давність до вимог про стягнення основного боргу, а саме щодо стягнення суми основного боргу за квітень 2016 року у розмірі 369 937,23 грн. та за травень 2016 року у розмірі 398 849,36 грн.
Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 3, 4 ст.267 Цивільного кодексу України).
Відповідно до абз.1, 2 п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 Про деякі питання практики застосування позовної давн6ості у вирішення господарських спорів за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).
Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу (ч. 1 ст. 260 Цивільного кодексу України).
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 Цивільного кодексу України).
Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 1, 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).
Як вказано вище, відповідно до п. 3.2. Порядку розрахунків споживач здійснює оплату отриманих від постачальника рахунків самостійно, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника у наступні терміни та в наступних розмірах: до 09 числа поточного місяця сплачує суму остаточного розрахунку за попередній розрахунковий період.
Таким чином, позивач довідався про порушення свого права щодо отримання оплати за поставлену електроенергію за Актами про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електричної енергії:
- за квітень 2016 року - 09.05.2016 (перший день прострочення оплати поставленої електроенергії за вказаний розрахунковий місяць);
- за травень 2016 року - 09.06.2016 (перший день прострочення оплати поставленої електроенергії за вказаний розрахунковий місяць).
Таким чином, строк позовної давності стосовно позовних вимог про стягнення суми основного боргу:
- за квітень 2016 року у розмірі 369 937,23 грн. сплив 09.05.2019;
- за травень 2016 року у розмірі 398 849,36 грн. сплив 09.06.2019.
Однак, як вбачається із матеріалів справи позивач з позовом до суду звернувся 14.06.2019, про що свідчить відмітка відділення поштового зв'язку на поштовому конверті (а.с. 112), тобто поза межами вказаного строку.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 768 786,59 грн. (за квітень 2016 року 369 937,23 грн. + за травень 2016 року 398 849,36 грн.) задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, до стягнення з відповідача підлягає основна заборгованість у розмірі 12 630 650,68 грн. (13 399 437,27 грн. - 768 786,59 грн.).
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 960 977,37 грн. за загальний період з 31.05.2018 по 31.05.2019.
Відповідно до п. 4.2.1. договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3., 2.3.4. цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).
Договором передбачено стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання.
Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 736 902,89 грн. за загальний період з 10.04.2016 по 31.05.2019 та інфляційні втрати у розмірі 3 003 408,66 грн. за загальний період з 13.04.2016 по 31.05.2019.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідач також у відзиві просить застосувати позовну давність до вимог про стягнення пені, а також 3% річних та інфляційних втрат на заборгованість за поставлену електроенергію за Актами про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електричної енергії за квітень 2016 року та травень 2016 року.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України).
Якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, однак, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором) (п. 4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішення господарських спорів»).
Позивач з позовом до суду звернувся 14.06.2019, про що свідчить відмітка відділення поштового зв'язку на поштовому конверті (а.с. 112).
За таких обставин позивач звернувся з вимогами про стягнення пені за період з 31.05.2018 по 13.06.2018 поза межами встановленого законом строку позовної давності. У зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до п. 5.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішення господарських спорів» зі спливом позовної давності за вимогою про повернення або сплату коштів спливає й позовна давність за вимогою про сплату процентів, передбачених статтями 536, 625 ЦК України, і сум інфляційних нарахувань згідно з тією ж статтею 625 ЦК України (незалежно від періоду часу, за який обчислено відповідні суми процентів та інфляційних нарахувань, оскільки такі суми є складовою загальної суми боргу).
Оскільки позивач звернувся до суду із позовними вимогами про стягнення суми основного боргу за квітень 2016 року у розмірі 369 937,23 грн. та за травень 2016 року у розмірі 398 849,36 грн. поза межами встановленого законом строку позовної давності, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 70 359,46 грн. та інфляційних втрат у розмірі 309 901,07 грн., нарахованих на заборгованість за квітень 2016 року та за травень 2016 року, також заявлені зі спливом позовної давності.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 70 359,46 грн. та інфляційних втрат у розмірі 309 901,07 грн. задоволенню не підлягають у зв'язку зі спливом позовної давності.
Судом здійснено перевірку розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат позивача та встановлено, що він виконаний неправильно.
Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку (з урахуванням відмови в частині позовних вимог у зв'язку зі спливом позовної давності) до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 799 986,02 грн., 3% річних у розмірі 666 291,38 грн. та інфляційні втрати у розмірі 2 585 918,05 грн.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 16 682 846,13 грн., з яких: 12 630 650,68 грн. - основний борг, 799 986,02 грн. - пеня, 666 291,38 грн. - 3% річних, 2 585 918,05 грн. - інфляційні втрати.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1 921,00 грн.
При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 271 510,90 грн. згідно з платіжним дорученням № 44041 від 13.06.2019, замість 271 510,89 грн. Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 0,01 грн.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідне клопотання позивачем до суду подано не було. Тому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що надмірно сплачений судовий збір в розмірі 0,01 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України, для чого позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 21 259,30 грн. (7,83 %), на відповідача - 250 251,59 грн. (92,17 %).
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" (50069, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, просп. Миру , буд. 15А, ідентифікаційний код 00191017) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Комерційна, буд. 8, ідентифікаційний код 31018149) 16 682 846,13 грн., з яких: 12 630 650,68 грн. - основний борг, 799 986,02 грн. - пеня, 666 291,38 грн. - 3% річних, 2 585 918,05 грн. - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 250 251,59 грн., про що видати наказ.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Повне рішення складено 07.10.2019
Суддя І.В. Мілєва