Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
07 жовтня 2019 р. № 520/7481/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чудних С.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (код 03196593) щодо складання Протоколу від 31.01.2018 №5 "Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які здійснили реєстрацію місця проживання на території Шевченківського району м. Харкова", а саме щодо не підтвердження фактичного місця проживання ОСОБА_1 ;
- визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код 41313928, 61200, м. Харків, м-н Конституції, б. 1, Палац праці, 3 під., 4 пов.) в особі - Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код 41433726, 61001, м. Харків, пр. Гагаріна, буд 1, 3 пов.) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 страхових виплат за період з 01.02.2018 по 30.04.2019;
- скасувати постанову Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код 41433726, 61001, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 1, 3 пов.) від 02.02.2018 №2051/17950/12119.1/25 "Про припинення щомісячної страхової виплати мені ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) з 01.02.2018";
- зобов'язати Управління виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код 41313928, 61200, м. Харків, м-н Конституції, б. 1, Палац праці, 3 під., 4 пов.) в особі - Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код 41433726, 61001, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 1, 3 пов.) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) страхові виплати за період з 01.02.2018 по 30.04.2019 негайно після проголошення судового рішення;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати страхових виплат у межах суми стягнення за один місяць, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування позовних вимог вказує на протиправність дій відповідача щодо відмови нарахувати та виплатити суму невиплачених страхових виплат за період з 01.02.2018 по 30.04.2019, оскільки Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не передбачено жодної з підстав, на які посилається відповідач при прийнятті постанови від 02.02.2018 №2051/17950/12119.1/25 "Про припинення щомісячної страхової виплати мені ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) з 01.02.2018". У зв'язку із чим, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Представником відповідача, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що оскільки ОСОБА_1 не навів та не надав жодного доказу в підтвердження фактичного перебування в спірний період за місцем обліку ВПО в м. Харків - підстави для задоволення позову відсутні.
Представником відповідача, Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 встановлено сукупний відсоток втрати працездатності 25%, а саме: 10% по трудовому каліцтву; 15 % по професійному захворюванню. Також, позивач має зареєстрований страховий випадок профзахворювання, здобув право на отримання страхових виплат та отримав пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 , видане 23.02.2011.
ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 6333-5000126110 від 16.05.2019.
Попереднім місцем проживання позивача є АДРЕСА_1 . Внаслідок проведення АТО позивач зареєстрований у АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Харківському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області та отримує страхові виплати.
Із матеріалів справи вбачається, що постановою Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області від 02.02.2018 №2051/17950/12119.1/25 "Про припинення щомісячної страхової виплати мені ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) з 01.02.2018" позивачу з 01.02.2018 припинено щомісячні страхові виплати на підставі пункту 6 частини 1 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (невідоме місце проживання).
Постановою Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області від 23 травня 2019 року № 2051/17950/12119.1/26 продовжено позивачу раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, в розмірі 3115,51 грн. Також зазначено, що виплата проводиться з 01.05.2019 по 31.07.2019 включно.
Поряд із тим, за період з 01.02.2018 по 30.04.2019 позивач страхові виплати не отримав.
Судом встановлено, що представник ОСОБА_1 звернувся до Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області із адвокатським запитом щодо перебування на обліку, нарахування та виплати сум щомісячних страхових виплат ОСОБА_1
Листом Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області від 17.07.2019 № 15.02-14/4606 роз'яснено позивачу, що з 01.02.2018 виплати Відділенням у м. Харкові припинені на підставі Протоколу від 31.01.2018 №5 "Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які здійснили реєстрацію місця проживання на території Шевченківського району м. Харкова".
Не погоджуючись з діями відповідачів, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті суд зазначає наступне.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (код 03196593) щодо складання Протоколу від 31.01.2018 №5 "Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які здійснили реєстрацію місця проживання на території Шевченківського району м. Харкова", а саме щодо не підтвердження фактичного місця проживання ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" № 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Наведене визначення поняття внутрішньо переміщеної особи має описовий характер та охоплює три види конституційно-правового статусу людини (громадянин України, іноземець та особа без громадянства). З огляду на визначення, внутрішньо переміщена особа - це особа, яка: перебуває на території України на законних підставах; має право на постійне проживання в Україні; була змушена залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до положень статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.
Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.
У разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 9 цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.
Інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, є: дані, отримані з відповідних державних реєстрів; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з громадськими об'єднаннями, волонтерськими, благодійними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам відповідно до статті 16 цього Закону.
Як передбачено положеннями пункту 3 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого Постановою КМУ № 365, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення та/або робочі групи, що утворюються з представників територіальних підрозділів МВС, ДМС, СБУ, Національної поліції, Держфінінспекції, Держаудитслужби та Пенсійного фонду України за рішенням районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - робоча група) також можуть проводити додаткові перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо перемішеної особи із складенням акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.
Відповідно положень пункту 6 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування за відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування представник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або робочої групи робить відповідний запис в акті обстеження матеріально-побутових умов сім'ї і залишає внутрішньо переміщеній особі повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з'явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації.
Як передбачено п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування соціальні виплати припиняються у разі, зокрема, отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
При цьому, суд зазначає, що положеннями статті 14 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" встановлено, що внутрішньо перемішені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо перемішеними особами.
Відповідно до приписів статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Рішенням Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради № 5 від 31.01.2018 припинено виплату всіх видів соціальної допомоги ОСОБА_1 , з підстав не підтвердження місця фактичного проживання.
Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради надано до суду акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, складений за результатами перевірки фактичного місця проживання ОСОБА_1 .
У вищевказаному акті в графі "VIII. Додаткова інформація (узагальнена інформація щодо нужденності сім'ї або можливості знаходження джерел для існування)" зазначено, що залишено повідомлення, перевіряємий на повідомлення не відповів. Факт проживання не підтверджено.
Отже, Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради не надано належних доказів, які б свідчили про відсутність під час перевірки позивача за місцем проживання, а саме за адресою АДРЕСА_2 .
Таким чином, рішення Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради оформлене протоколом від 31.01.2018 №5 "Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які здійснили реєстрацію місця проживання на території Шевченківського району м. Харкова" з підстав не підтвердженням фактичного місця проживання, прийнято в супереч приписів чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Поряд із тим, зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач зокрема просить суд визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (код 03196593) щодо складання Протоколу від 31.01.2018 №5 "Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які здійснили реєстрацію місця проживання на території Шевченківського району м. Харкова", а саме щодо не підтвердження фактичного місця проживання ОСОБА_1 .
При цьому, приписами чинного законодавства управлінню праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради надано право на складання вищевказаних протоколів.
Крім того, оскаржувані дії щодо складання вказаного рішення не можуть нести негативні наслідки для позивача. Натомість негативні наслідки може нести саме рішення.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (код 03196593) щодо складання Протоколу від 31.01.2018 №5 "Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які здійснили реєстрацію місця проживання на території Шевченківського району м. Харкова", а саме щодо не підтвердження фактичного місця проживання ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд для ефективного захисту прав позивача, вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (код 03196593) від 31.01.2018 №5 "Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які здійснили реєстрацію місця проживання на території Шевченківського району м. Харкова", а саме щодо не підтвердження фактичного місця проживання ОСОБА_1 .
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код 41313928, 61200, м. Харків, м-н Конституції, б. 1, Палац праці, 3 під., 4 пов.) в особі - Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код 41433726, 61001, м. Харків, пр. Гагаріна, буд 1, 3 пов.) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 страхових виплат за період з 01.02.2018 по 30.04.2019; скасування постанови Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код 41433726, 61001, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 1, 3 пов.) від 02.02.2018 №2051/17950/12119.1/25 "Про припинення щомісячної страхової виплати мені ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) з 01.02.2018"; зобов'язання Управління виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код 41313928, 61200, м. Харків, м-н Конституції, б. 1, Палац праці, 3 під., 4 пов.) в особі - Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код 41433726, 61001, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 1, 3 пов.) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) страхові виплати за період з 01.02.2018 по 30.04.2019 негайно після проголошення судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб визначено Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII.
Статтею першою Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (частини 2 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб").
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Як зазначалося судом раніше, позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується копією довідки № 6333-5000126110 від 16.05.2019 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Доказів скасування вказаної довідки відповідачем до суду не надано, а відтак, довідка є чинною.
Водночас, статтею 14 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" визначено, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.
Виходячи із системного аналізу вищенаведених норм, слід дійти висновку, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами, що й інші громадяни, які постійно проживають на території України.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Як свідчать матеріали адміністративної справи та зазначалося судом раніше, позивач право на отримання страхових виплат та наразі перебуває на обліку в Харківському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області та отримує страхові виплати.
Нарахування та проведення страхових виплат урегульовано у декількох нормативних актах, зокрема: 1) статті 46 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; 2) статті 173 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), відповідно до якої шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку; 3) Законі України від 23 вересня 1999 року №1105-ХІV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон № 1105-ХІV), який із 01 січня 2015 року діє в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII та має назву "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який визначав відповідно до Конституції України та основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на момент виникнення спірних правовідносин правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.
Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 1105-XIV визначено правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.
Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них. Страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв'язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров'я. (частини 5, 6 статті 47 вказаного Закону).
У статті 27 Закону України від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР "Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено підстави припинення страхових виплат: а) якщо виплати призначено на підставі документів, що містять неправдиві відомості; б) якщо страховий випадок стався внаслідок дії особи, за яку настає кримінальна відповідальність; в) якщо страховий випадок стався внаслідок умисної дії особи; г) внаслідок невиконання застрахованою особою своїх обов'язків щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування; д) в інших випадках, передбачених законами.
Крім того, у статті 46 Закону України "Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено випадки припинення страхових виплат і надання соціальних послуг: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.
За положеннями пункту 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.
Порядок надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції затверджено постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 11.12.2014 року №20 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2015 року за №6/26451 (далі Порядок №20).
Пунктом 1 Розділу 3 Порядку №20 передбачено, що особи, які тимчасово переміщені, мають право на продовження раніше призначених та нарахованих страхових виплат у робочому органі виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування) на підставі заяви, до якої додаються копії довідки про взяття на облік, паспорта або документа, що посвідчує особу, та реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи і мають відмітку у паспорті). Копії засвідчуються працівником відділення при пред'явленні оригіналів.
Як вбачається з відзиву на позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області припинив страхові виплати позивачу, як внутрішньо переміщеній особі, на підставі постанови Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області від 02.02.2018 №2051/17950/12119.1/25 "Про припинення щомісячної страхової виплати мені ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) з 01.02.2018" припинено щомісячні страхові виплати на підставі пункту 6 частини 1 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Згідно оскаржуваної постанови від 02.02.2018 №2051/17950/12119.1/25, підставою для її прийняття зазначено невідоме місце мешкання ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що жодних доказів того, що позивач не проживає у місті Харкові Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області до суду не надано.
Крім того, перелік підстав припинення виплати страхових виплат є вичерпним і передбачає можливість припинення страхової виплати з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.
Водночас, суд зазначає, що невідоме місце мешкання чи не підтвердження місця фактичного проживання не є передбаченою законом підставою для припинення страхових виплат.
Доказів того, що Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області було нараховано та виплачено ОСОБА_1 суму страхових виплат з 01.02.2018 по 30.04.2019, матеріали справи не містять.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо припинення страхових виплат з підстав, не передбачених статтею 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", та щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 страхових виплат за період з 01.02.2018 по 30.04.2019 є протиправними та суперечать чинному національному законодавству.
Таким чином, враховуючи викладене, для повного захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне скасувати постанову Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області від 02.02.2018 №2051/17950/12119.1/25 "Про припинення щомісячної страхової виплати мені ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) з 01.02.2018" та зобов'язання Управління виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі - Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 страхові виплати за період з 01.02.2018 по 30.04.2019, у вказаній частині підлягають задоволенню.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності щодо ненарахування та невиплати позивачу суми страхових виплат за період з 01.02.2018 по 30.04.2019.
Суд також зазначає, що відповідно до частини 7 статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".
Суд вважає необґрунтованим посилання представника відповідача на те, на законодавчому рівні визначено, що фінансування видатків з бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на тимчасово неконтрольованих українською владою територіях здійснюватиметься тільки після повернення цих територій під контроль органів державної влади України з урахуванням висновку Верхового Суду України, викладеного у постанові від 12 квітня 2017 року № 6-51 цс 17, оскільки не прийняття Кабінетом Міністрів України окремого порядку та відсутність факту повернення цих територій під контроль органів державної влади України, не може бути підставою для невиплати позивачу страхових виплат за спірний період з 01.02.2018 по 30.04.2019.
Крім того, суд відхиляє посилання представника відповідача на постанову Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 6-51цс17, оскільки правовідносини у вказаній справі не є аналогічними тим, що розглядаються у даній справі.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 страхові виплати за період з 01.02.2018 по 30.04.2019 саме негайно після проголошення судового рішення не підлягає задоволенню, оскільки спосіб виконання дій, які має вчинити за рішенням суду суб'єкт владних повноважень, не визначений в спірних правовідносинах нормативно. У разі набрання чинності рішенням суду про зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу страхові виплати за період з 01.02.2018 по 30.04.2019, буде вважатися повним виконанням рішення суду здійснення нарахування вказаних сум та сплата відповідачем всієї суми страхових виплат.
Стосовно вимоги допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати страхових виплат у межах суми стягнення за один місяць, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
Пунктом 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено негайне виконання рішення суду щодо присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Таким чином, суд вважає за необхідне звернути до негайного виконання дане рішення суду в частині виплати страхових виплат позивачу у межах суми за один місяць.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (м-н Конституції, б.1, Палац Праці, 3 під., 4 пов., м. Харків, 61200, код 41313928), Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (проспект Науки, 17-А, м. Харків, 61166, код 03196593) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (код 03196593) від 31.01.2018 №5 "Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які здійснили реєстрацію місця проживання на території Шевченківського району м. Харкова" в частині не підтвердження фактичного місця проживання ОСОБА_1 .
Визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код 41313928, 61200, м. Харків, м-н Конституції, б. 1, Палац праці, 3 під., 4 пов.) в особі - Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код 41433726, 61001, м. Харків, пр. Гагаріна, буд 1, 3 пов.) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 страхових виплат за період з 01.02.2018 по 30.04.2019.
Скасувати постанову Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код 41433726, 61001, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 1, 3 пов.) від 02.02.2018 №2051/17950/12119.1/25 "Про припинення щомісячної страхової виплати мені ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) з 01.02.2018".
Зобов'язати Управління виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код 41313928, 61200, м. Харків, м-н Конституції, б. 1, Палац праці, 3 під., 4 пов.) в особі - Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код 41433726, 61001, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 1, 3 пов.) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) страхові виплати за період з 01.02.2018 по 30.04.2019.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати страхових виплат у межах суми стягнення за один місяць, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О.Чудних