про залишення позовної заяви без руху
07 жовтня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/580/19-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Боднарюк О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Новодністровського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулась в суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області (далі - відповідач), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Новодністровського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС України у Чернівецькій області № Ф-148512-54 від 12.12.2018 року;
- зупинити виконавче провадження № 58865233 на час оскарження в суді вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12 грудня 2018 року № Ф-148512 - 54;
- стягнути на користь позивача судові витрати.
29.03.2019 року ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі.
12.06.2019 року та 14.06.2019 року учасники справи подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.
19.06.2019 року ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду закрито підготовче провадження у даній адміністративній справі про визнання протиправним та скасування рішення та призначено справу до судового розгляду по суті.
Того ж числа (19.06.2019 року) ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду зупинено провадження у адміністративній справі №824/580/19 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №520/3939/19.
07.10.2019 року ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду поновлено провадження у адміністративній справі №824/580/19.
В ході розгляду справи суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом;
- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною 13 статті 171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Перевіривши позовну заяву на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 172 КАС України, суд зазначає наступне.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист.
Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.
Статтею 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Під строком звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом слід розуміти проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу строку звернення до адміністративного суду може бути пов'язаний із різними юридичними фактами та їх оцінкою правомочною особою.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що предметом спору є рішення на суму боргу 9860,08 грн, який виник на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки ) від 12 грудня 2018 року № Ф-148512-54 та нарахований на підставі Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
Слід зазначити, що дія зазначеного Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина 1 статті 2 цього Закон № 2464-V).
Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI).
Відповідно до абзацу 9 частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Пунктом 1.3 статті 1 ПК України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Зазначене свідчить про те, що положення ПК України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.
Відтак, суд дійшов висновку, що при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону №2464-VI, строк звернення до адміністративного суду визначений приписами пункту 56.18 статті 56, статті 102 ПК України не застосовується, на що також вказував Верховний Суд в постановах від 31 січня 2019 року у справі №802/983/18-а, від 17 липня 2019 року у справі №0740/1050/18, 4820/106/19 від 08 серпня 2019 року.
Враховуючи наведене вище слід зазначити, що позивач при зверненні до суду за захистом порушеного права не обґрунтував причин такого звернення поза межами визначеного законодавством 10-тиденного строку. Водночас, всупереч вказаним вище нормам, не надав до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, а також доказів поважності причин його пропуску.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивач звертаючись до суду просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 12 грудня 2018 року № Ф-148512-54 про сплату 9860,08 грн, що по своїй правовій суті та змісту є вимогою про сплату боргу (недоїмки).
Згідно з пунктами 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень та/або рішенні суб'єкта владних повноважень прийняте за наслідком таких дій чи бездіяльності, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
З наведеного слідує, що позовні вимоги не відповідають вимогам та приписам процесуального закону, а тому позивачу слід уточнити позовні вимоги.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленими статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що недоліки вказаної позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з відповідними обґрунтуваннями щодо поважності причин пропуску цього строку;
- уточненого адміністративного позову, в якому слід викласти позовні вимоги в новій редакції відповідно до наведених вище висновків суду.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних вище недоліків.
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
1.Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Новодністровського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.
2.Надати позивачу строк для усунення недоліків адміністративного позову вказаних в мотивувальній частині ухвали протягом - десяти днів, з часу отримання цієї ухвали.
3.Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Боднарюк О.В.