Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
07 жовтня 2019 р. Справа № 520/8352/19
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (61052, м. Харків, вул. Коцарська, буд. 56, ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не зарахування ОСОБА_1 у вислугу років службу в органах Державного Департаменту України з питань виконання покарань у період з 03.03.2000 до 26.11.2010рр. та зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести ОСОБА_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) перерахунок вислуги років та зарахувати до загального страхового стажу службу в органах Державного Департаменту України з питань виконання покарань у період з 03.03.2000 до 26.11.2010рр. та період проходження військової служби під час мобілізації з 08.12.2015 року по 26.01.2018 рік;
- скласти грошовий атестат та довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) і премій для обчислення пенсії у порядку, межах, спосіб та строк, визначених вимогами чинного законодавства, зазначивши та врахувавши у них у тому числі вислугу років ОСОБА_1 за період з 03.03.2000 до 26.11.2010 рр. проходження служби в органах Державного Департаменту України з питань виконання покарань, та період проходження військової служби під час мобілізації з 08.12.2015 року по 26.01.2018 рік - та направити їх уповноваженому органу Пенсійного Фонду України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідно до витягу з наказу від 26.11.2010 року №87 о/с на день звільнення в запас та призначення пенсії ОСОБА_1 мав вислугу в календарному обчисленні 12 років 08 місяців 12 днів, загальний трудовий стаж - 31 рік 05 місяців 22 дні. Відповідно до Указу Президента України від 14.01.2015 року № 15/2015 «Про часткову мобілізацію» ОСОБА_1 було мобілізовано та він проходив військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Згідно наказу командувача повітряних Сил Збройних Сил України № 554 від 08.12.2015 року позивача було прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу та укладено контракт строком до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію. Відповідно до довідки № 2, Військової частини НОМЕР_3 від 10.01.2017 року ОСОБА_1 уклав під час дії особливого періоду контракт на проходження військової служби в Збройних Сил України до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію відповідно до ст. 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Відповідно до витягу із наказу від 26.01.2018 року №10 ОСОБА_1 було звільнено з військової служби у запас за пунктом «і».
12.06.2019 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою у який просив надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області всі необхідні документи, в тому числі грошовий атестат, довідку про додаткові види грошового забезпечення, розрахунок вислуги років для перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії у зв'язку із проходженням військової служби після виходу на пенсію.
На звернення позивача відповідач листом від 05.07.2019 № ОБ-117871/1661/всз повідомив, що ОСОБА_1 , не зарахований період проходження служби в з органах Державного Департаменту України з питань виконання покарань у період з 03.03.2000 по 26.11.2010 рр., у зв'язку з тим, що у особовій справі позивача відсутні оригінали документів (наказів, довідок, завірених витягів з послужного списку). Також вказано на необхідність надання цих документів відповідачу для перерахунку вислуги років.
Не погодившись із вказаним діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, якою унормовано що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно наявної довідки в матеріалах справи складеної секретарем судового засідання від 23.09.2019 року, вбачається, що суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., перебував у щорічній відпустці, з 23.09.2019 року по 06.10.2019 року, включно.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2019 року по справі № 520/8352/19 клопотання представника відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положенням ч. 3 ст. 263 КАС України, у справах, визначених частиною першою цієї статті, заяви по суті справи є позов та відзив.
Відповідачем 05.09.2019 року за вх.№01-26/54438/19 надано до канцелярії суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволені позову, зазначивши, що у даному випадку відповідач діяв на підставі та у межах чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», що підтверджується довідкою № 2484 від 20.03.2018 року.
Відповідно до витягу з наказу від 26.11.2010 року № 87о/с на день звільнення в запас та призначення пенсії позивач мав вислугу в календарному обчисленні 12 років 08 місяців 12 днів, загальний трудовий стаж - 31 рік 05 місяців 22 дні.
Відповідно до Указу Президенти України від 14.01.2015 року № 15/2015 «Про часткову мобілізацію» позивача було мобілізовано та він проходив військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Згідно наказу Командувача повітряних Сих Збройних Сил України №554 від 08.12.2015 року позивач прийнятий на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу та укладений контракт строком до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, що підтверджується витягом з наказу від 14.12.2015 року №87, що також, підтверджується довідкою № 2 Військової частини НОМЕР_3 від 10.01.2017 року.
Відповідно до витягу із наказу від 26.01.2018 року № 10 позивача звільнено з військової служби у запас за пунктом «і».
12.06.2019 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою з проханням надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області всі необхідні документи, в тому числі грошовий атестат, довідку про додаткові види грошового забезпечення, розрахунок вислуги років для перерахунку та виплати ОСОБА_1 , пенсії у зв'язку із проходженням військової служби після виходу на пенсію.
Листом від 05.07.2019 року № ОБ-117871/1661/всз відповідач повідомив, що ОСОБА_1 , не зарахований період проходження служби в органах Державного Департаменту України з питань виконання покарань у період з 03.03.2000 року по 26.11.2010 рік, оскільки у особовій справі позивача відсутні оригінали документів (наказів, довідок, завірених витягів з послужного списку). Також, зазначено про необхідність надати ці документи відповідачу для перерахунку вислуги років.
Судом встановлено, що відповідно до листа Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації від 06.08.2018 року №22-1260-18/м-498 - архівна справа позивача відсутня в архіві управління у зв'язку із чим надати документи, які б підтверджували службу ОСОБА_1 та вислугу років в календарному та пільговому обчисленні не є можливим. Також, зазначено, що звернення позивача про надання документів направлено до Чорноухинської ВК.
Відповідно до довідки № 29/8-5529, виданої Чорноухинською виправною колонією управління державного Департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№23) від 17.11.2011 року - ОСОБА_1 , працював у Чорноухінській ВК №23 на посаді начальника відділення СПС відділу СВПР з 04.09.2009 року по 26.11.2010 рік.
Позивач зазначає, що загальний страховий стаж за вислугу років підтверджується витягом з наказу від 26.11.2010 року № 87о/с, який на день звільнення в запас та призначення пенсії складав в календарному обчисленні 12 років 08 місяців 12 днів, загальний трудовий стаж - 31 рік 05 місяців 22 дні. Вказаний розрахунок здійснений із врахуванням служби в органах Державного Департаменту України з питань виконання покарань у період з 03.03.2000 року по 26.11.2010 рік.
Після звільнення із служби додаткова вислуга років підтверджується витягом із наказу від 14.12.2015 року № 87 та витягом із наказу від 26.01.2018 року № 10.
Тому, позивач не погоджуючись з відмовою відповідача про надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області всіх необхідних документів для перерахунку та виплати ОСОБА_1 , пенсії у зв'язку із проходженням військової служби після виходу на пенсію, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку правовідносинам у даній справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII розміри пенсій за вислугу років особам, які мають право на пенсію за цим Законом, знаходиться в залежності, окрім іншого, від років (стажу) вислуги особи.
За приписами ч. 3 ст. 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється. Після звільнення із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до дня фактичного звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде нижчим за розмір, який вони отримували до призову або повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу в особливий період.
Пунктом "б" статті 1-2 Закону № 2262-XII передбачено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту
До календарної вислуги років зараховується також період військової служби, зазначений у ст. 17 цього Закону.
Суд вважає безпідставними доводи представника відповідача щодо відсутності підстав для перерахунку вислуги років позивачу.
За приписами п.5 постанови КМ України від 17 липня 1992 р. № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" перегляду не підлягає лише вислуга років, яка була обчислена для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до введення в дію Закону N 2262-XII.
Вислуга років позивачу була обчислена після введення в дію Закону N 2262-XII.
Аналогічно, жодних застережень чи то обмежень щодо проведення перерахунку вислуги років не містить Інструкція про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з інших соціальних питань, затверджена Наказом МВС України від 17.09.2018 року № 760.
ЄСПЛ у п. 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас положеннями ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в чинній редакції (надалі - Закон № 2262-XII) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Відповідно до п. а) ч. 1 ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.
Статтею 12 Закону № 2262-XII встановлено, що пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше;
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
У п. а) ч. 1 ст. 17 Закону № 2262-XII зазначено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються: військова служба.
Згідно з нормами ст.ст. 17-1, 17-2 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом. Перелік документів, що підтверджують окремі періоди військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, які підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах, визначається Кабінетом Міністрів України.
В пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (далі - Порядок № 393) визначено перелік видів служби та інших занять, що зараховуються до вислуги років для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським.
Пунктом 3 Порядку № 393 визначено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: а) один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції (абз.6 пп. "а" п. 3 Порядку № 393).
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян" врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі по тексту - Порядок).
Зокрема, пунктом першим цього порядку встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи міністерств та відповідних служб.
У відповідності до вказаного Порядку, на уповноважені структурні підрозділи міністерств та відповідних служб покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.
Аналогічні приписи закріплені в пункту 2.8 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 937(далі - Інструкція) від 31.12.2014, відповідно до якого на обласні військові комісаріати покладаються, зокрема, оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби; донарахування до дня звільнення з військової служби вислуги років (страхового стажу) особам, звільненим з військової служби, для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону.
Відповідно до пункту 2.12 вказаної Інструкції - обчислення вислуги років (страхового стажу) для призначення пенсії здійснюється фінансово-економічними управліннями командувань видів Збройних Сил України за поданням відповідних управлінь (відділів) персоналу.
Таким чином, уповноважені структурні підрозділи міністерств та відповідних служб наділені лише повноваженнями на підготовку та подання за зверненням особи необхідних документів до відповідних пенсійних органів, що призначають пенсії.
В свою чергу, саме на Командування Збройних Сил України проводить розрахунок вислуги років військовослужбовцям, які підлягають звільненню з військової служби.
З огляду на проаналізовані норми законодавства й ураховуючи наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо визначення механізму проведення перерахунку вислуги років особі, що має право на пенсію за віком згідно Закону № 2262-XII, суд робить висновок про наявність права у позивача на такий перерахунок вислуги років.
Рішення щодо призначення або відмови в призначенні певного виду пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" приймають органи Пенсійного фонду України (стаття 49 Закону).
Таким чином, слід зазначити, що саме фінансово-економічне управління Командування Повітряних Сил Збройних Сил України проводить розрахунок вислуги років військовослужбовцям, які підлягають звільненню з військової служби, а не Харківський обласний військовий комісаріат, за результатами якого складається розрахунок вислуги років.
В постанові Верховного Суду від 28.11.2018 року (справа №537/1980/16-а) прямо зазначено, що обчислення вислуги років для призначення пенсії особам, які звільнені з органів внутрішніх справ, віднесено до повноважень УМВС в області та його структурних підрозділів.
За приписами ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 , щодо визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 про не зарахування ОСОБА_1 вислугу років службу в органах Державного Департаменту України з питань виконання покарань у період з 03.03.2000 до 26.11.2010 р.р. та зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести ОСОБА_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) перерахунок вислуги років та зарахувати до загального страхового стажу службу в органах Державного Департаменту України з питань виконання покарань у період з 03.03.2000 до 26.11.2010 р.р. та період проходження військової служби під час мобілізації з 08.12.2015 року по 26.01.2018 рік - не підлягають задоволенню.
Позовні вимоги відносно зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) скласти грошовий атестат та довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) і премій для обчислення пенсії у порядку, межах, спосіб та строк, визначених вимогами чинного законодавства, зазначивши та врахувавши у них у тому числі вислугу років ОСОБА_1 за період з 03.03.2000 до 26.11.2010 р.р. проходження служби в органах Державного Департаменту України з питань виконання покарань, та період проходження військової служби під час мобілізації з 08.12.2015 року по 26.01.2018 рік - та направити їх уповноваженому органу Пенсійного Фонду України - є похідними, а тому, також, не підлягають задоволенню.
Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. (ч. 2 ст. 19 Конституції України).
"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень, крім того, що має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України, зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями прийнято розуміти як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані "прямі повноваження", так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб'єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) так звані "похідні повноваження".
"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Згідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії”, від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, аналізуючи вищенаведену норму закону, суд зазначає, що обов'язок з відшкодування судових витрат на користь позивача покладено на суб'єкта владних повноважень лише у випадку задоволення позовних вимог.
З огляду на те, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати на користь позивача стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення виготовлено та підписано 07 жовтня 2019 року.
Суддя Ю. О. Супрун