Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
07 жовтня 2019 р. Справа № 520/8416/19
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, пл. Свободи, буд.5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі за текстом - ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести позивача з 20.06.2019 року на підставі заяви на пенсію по інвалідності на рівні з військовослужбовцями строкової служби відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як норми прямої дії, та ст. 3 п. г) Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що викладена у листі відповідача №2933 від 23.07.2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести позивача з 20.06.2019 року на підставі заяви на пенсію по інвалідності на рівні з військовослужбовцями строкової служби відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як норми пряної дії, та ст. 3 п. г) Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та провести обчислення позивача державної (основної) пенсії виключно з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням відсотку втрати працездатності, в даний час - 70%, за формулою: п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року і кожного наступною відповідного року, помножений на існуючий відповідний відсоток втрати працездатності, без врахування інших положень Закону України № 796 - XII та положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи", без застосування понижуючих коефіцієнтів, інших формул чи розрахунків, а також проводити відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії.
Крім того, позивач просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15-денний строк після набрання чинності рішення звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позовних позивач зазначив, що починаючи із 2012 року перебуває на обліку в Ізюмському об'єднаному УПФ України в Харківській області, як отримувач пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, а також додаткової пенсії згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796 - XII.
20.06.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою в якому просив перевести з 25.04.2019 року на підставі заяви від 20.06.2019 року на пенсію по інвалідності на рівні з військовослужбовцями строкової служби відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи», як норми прямої дії, та ст. 3 п. г) Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та провести обчислення його державної (основної) пенсії виключно з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням відсотку втрати працездатності, в даний час - 70%, за формулою: п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня відповідного року і кожного наступного року, помножений на існуючий відповідний відсоток втрати працездатності, без врахування інших положень Закону України № 796-ХІІ та положень постанови КМ України від23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", без застосування понижуючих коефіцієнтів, інших формул чи розрахунків, а також проводити відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії, але листом за вих.№2933/Ф-14 від 23.07.2019 року ГУ ПФУ в Харківської області повідомив позивача, що з 01.07.2019 року позивачу проведено відповідний перерахунок пенсії і її розмір склав 9290,85 грн., підстава порядок виконання рішення № 1-р(ІІ)/2019 визначено постановою КМ України від 26.06.2019 року № 543, якою внесені зміни до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України від 23.11.2011 року № 1210, яка набрала чинності з 01.07.2019 року.
Вважає, що вказана відповідь є фактично відмовою, а отже є неправомірною та суперечить чинному законодавству, у зв'язку з чим просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, якою унормовано що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно наявної довідки в матеріалах справи складеної секретарем судового засідання від 23.09.2019 року, вбачається, що суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., перебував у щорічній відпустці, з 23.09.2019 року по 06.10.2019 року, включно.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положенням ч. 3 ст. 263 КАС України, у справах, визначених частиною першою цієї статті, заяви по суті справи є позов та відзив.
Представник відповідача 30.08.2019 року отримав ухвалу про відкриття спрощеного провадження у справі від 27.08.2019 року, якою встановлено строк відповідачу для подання до суду відзиву на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі, надіславши позивачу, іншим відповідачам, третім особам копію відзиву та доданих до нього документів, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення. При цьому, у встановлений судом строк, до суду не надано відзив на адміністративний позов. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 1 відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 .(а.с.15).
Згідно з вкладкою НОМЕР_5 до посвідчення громадянина(ки), який(яка) постараждав(ла) внаслідок Чорнобильської катастрофи вбачається, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 1).(а.с.15).
Позивач також є інвалідом ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 виданий 31.10.2012року.(а.с.15).
Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серія 10 ААБ №167776 від 30.10.2012 року, позивачу безстроково встановлена друга група інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. (а.с.12).
Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого від 30.10.2012 року серії ХАР-05 за № 004691 позивачу встановлено безстроково 70% втрати професійної працездатності з 30.10.2012 року. (а.с.13).
З експертного висновку Харківської міжвідомчої Експертної комісії по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників №4313 від 13.02.1992 року вбачається, що виявлені у позивача захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.(а.с.11).
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 07.12.1987 по 31.12.1987 року у 30-км зоні, що підтверджується записом у військовому квитку серії НОМЕР_4 (а.с.10 на зворотному боці).
Строкову військову службу позивач проходив з 16.11.1973 року по 14.11.1975 року, що підтверджується випискою з військового квитка та не заперечувалось сторонами по справі.
ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Ізюмському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію по інвалідності, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як особа, віднесена до 1-ї категорії громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.
20.06.2019 року ОСОБА_1 , звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою в якому просив перевести з 25.04.2019 року на підставі заяви від 20.06.2019 року на пенсію по інвалідності на рівні з військовослужбовцями строкової служби відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи», як норми прямої дії, та ст. 3 п. г) Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та провести обчислення його державної (основної) пенсії виключно з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням відсотку втрати працездатності, в даний час - 70%, за формулою: п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня відповідного року і кожного наступного року, помножений на існуючий відповідний відсоток втрати працездатності, без врахування інших положень Закону України № 796-ХІІ та положень постанови КМ України від23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", без застосування понижуючих коефіцієнтів, інших формул чи розрахунків, а також проводити відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії.
ГУ ПФУ в Харківській області листом від 23.07.2019 року за вих.№2933/Ф-14 повідомив ОСОБА_1 , що Рішенням Конституційного Суду України (другий сенат) щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19) було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової служби", яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ (зі змінами).
Порядок виконання Рішення № 1-р(ІІ)/2019 визначено постановою КМ України від 26.06.2019 року № 543, якою внесені зміни до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України від 23.11.2011 року № 1210. Зазначена постанова набрала чинності з 01.07.2019 року. З 01.07.2019 року позивачу управлінням проведено відповідний перерахунок пенсії і її розмір склав 9290,85 грн..
Позивач, не погоджуючись з вищевказаними діями відповідача, звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд враховує наступне.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною 1 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Частиною 5 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Згідно з пункту 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (надалі по тексту - Порядок №22-1) заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Згідно п. 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Згідно положень п.4.3 вказаного Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Отже, законом встановлено результат розгляду заяв про переведення з одного виду пенсії на інший.
Судом встановлено, що 20 червня 2019 ОСОБА_1 , звернувся із завоюю до ГУ ПФУ в Харківській області, в якій просив перевести його з одного виду пенсії на інший.
Суд, аналізуючи лист-відповідь ГУ ПФУ в Харківській області від 23.07.2019 за вих.№2933/Ф-14, судом встановлено, що ним повідомлено позивачу інформацію про прийняття рішення щодо відмови у задоволенні поданої ОСОБА_1 , заяви від 20 червня 2019 року.
Однак, ані позивачем, ані відповідачем самого рішення від 23.07.2019 року до суду не надано, а наявність такого рішення судовим розглядом не встановлено.
За таких обставин, суд вважає, що відповідачем не приймалось рішення за результатом розгляду поданої ОСОБА_1 , заяви від 20 червня 2019 року.
Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що фактично Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не здійснено належного розгляду поданої позивачем заяви та не прийнято з цього питання рішення передбаченого Законом України № 1058-IV та Порядком №22-1.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо неналежного розгляду заяви позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на протиправну бездіяльність ГУ ПФУ в Харківській області щодо не розгляду належним чином заяви ОСОБА_1 від 20 червня 2019 року та для ефективного захисту прав позивача, суд вбачає підстави для виходу за межі позовних вимог та вважає за доцільне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неналежного розгляду поданої заяви ОСОБА_1 від 20 червня 2019 року та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20 червня 2019 року та прийняти відповідне рішення.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Відносно заявленого клопотання позивача щодо зобов'язання відповідача відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15-денний строк після набрання чинності рішення звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, а також приписи статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов'язковості судових рішень та відсутності об'єктивних обставин щодо невиконання судового рішення з боку відповідача, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, пл. Свободи, буд.5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, пл. Свободи, буд.5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022) щодо неналежного розгляду поданої заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) від 20 червня 2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, пл. Свободи, буд.5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) від 20 червня 2019 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення виготовлено та підписано 07 жовтня 2019 року.
Суддя Ю. О. Супрун