Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
02 жовтня 2019 р. справа № 520/6741/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Горшкової О.О.,
при секретарі судового засідання - Лук'янчук О.І.,
за участю: представника позивача - Тарасенко О.М., представника відповідача - Павленко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОКОРМ" (вул. Свободи, буд. 33, кв. 4,м. Харків,61002) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОКОРМ" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 31.05.2019 року про відповідність ТОВ «ЕКОКОРМ» п. 1.6. Критеріїв ризиковості платника податків згідно листа ДФС від 05.11.2018 року та п. 10 Постанови КМУ від 21.02.2018 року № 117 «Про затвердження порядків у питанні зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних";
- зобов'язати ГУ ДФС у Харківській області виключити ТОВ «ЕКОКОРМ» з реєстру ризикових платників.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивача включено до переліку ризикових платників податків на підставі Критеріїв ризиковості, які не можуть застосовуватися, оскільки вони не зареєстровані в передбаченому законом порядку. Окрім того позивач зазначив, що внесення ТОВ "ЕКОКОРМ" до переліку ризикових платників перешкоджає провадженню господарської діяльності товариства, відтак у даному випадку внесення позивача у перелік суб'єктів підприємництва що мають ознаки ризиковості створює для нього на відміну від інших суб'єктів підприємницької діяльності в Україні певні перешкоди здійсненні ним законодавчо визначеного обов'язку щодо реєстрації податкових накладних, та потребує від позивача додаткових дій (подання значного обсягу додаткових документів), не передбачених законами щодо оподаткування, зокрема, комплекту документів щодо кожної господарської операції, включаючи документи щодо взаємовідносин з контрагентами по ланцюгу постачання, та щодо супутніх господарських операцій що опосередковують ту за наслідками якої складено податкову накладну (транспортування, навантаження, розвантаження, сертифікація, передпродажна підготовка, тощо).
Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав, просив залишити позов без задоволення, пославшись на те, що відповідач діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством, прийнявши рішення про включення позивача до переліку ризикових суб'єктів. Крім того відповідач зазначив, що оскаржуване рішення (у вигляді протоколу засідання робочої групи) є актом індивідуальної дії, який не порушує безпосередні права чи охоронювані законом інтереси позивача, оскільки являється рекомендаційним та не породжує наслідки.
У судовому засіданні 02.10.2019 року сторони підтримали свої правові позиції по справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судовим розглядом встановлено, що 31.05.2019 року комісією Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації” прийнято рішення про включення ТОВ "Єкокорм" до переліку платників податків в режимі “Журнал ризикових платників податків” розділу “Робота Комісії регіонального рівня” підсистеми “Аналітична система” ІТС “Податковий блок” за критерієм ризиковості платників відповідно п.1.6 “наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником”, яке оформлено протоколом № 162 (а.с. 89).
Як вбачається з доповнення до відзиву на позовну заяву, при винесенні вказаного рішення відповідач керувався нормами Податкового кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 “Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних” та листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 “Критерії ризиковості платника податку” .
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з такого.
Суд зазначає, що Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Так, згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Згідно з п.201.16. ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року затверджено Порядок, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Порядок № 117).
Також на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 наказом Державної фіскальної служби України від 03.08.2018 № 523 затверджено Порядок взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС (далі - Порядок №523).
Відповідно до пункту 6 Порядку №523 Комісіями регіонального рівня здійснює, зокрема, розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).
Відповідно до пунктів 7, 8 Порядку № 523 до протоколу засідання комісій регіонального рівня обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків внесено до переліку ризикових платників податків; інша інформація, що розглядається комісіями регіонального рівня. Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".
Відповідно до п. 23 Порядку зупинення №117 Комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п.15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу; щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно та/або які на дату зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.
З положень наведених норм чинного законодавства України чітко та однозначно слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про присвоєння особі ознаки ризикового платника податків змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в Реєстрі, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в Реєстрі, а рішення Комісії регіонального рівня про реєстрацію виписаної такою собою податкової накладної в Реєстрі не виконується одразу, а надсилається до Комісії центрального рівня для ревізії та узгодження.
Отже, рішення контролюючого органу про присвоєння особі ознаки ризикового платника саме по собі значно погіршує правове становище платника податків, покладаючи на платника додатковий тягар у вигляді надання пояснень і документів у виправдання правомірності реєстрації податкової накладної до Комісії регіонального рівня, а у подальшому створюючи для платника стан абсолютної правової невизначеності до прийняття остаточного рішення Комісією центрального рівня.
Таким чином, рішення контролюючого органу про присвоєння особі ознаки ризикового платника змінює звичайну процедуру реєстрації податкової накладної в Реєстрі і розширює коло владних суб'єктів, котрі можуть прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної або про відмову у реєстрації податкової накладної, збільшуючи тим самим і сам строк реєстрації податкової накладної в Реєстрі.
Так, контролюючим органом позивача віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до листа Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року, яким визначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 , абз.1 п. 49.2, п. 49.18 ст.49 ПК України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам пп. 16.1.3 п.16.1 ст. 16 та п. 46.2 ст.46 ПК України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1-1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків вноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.
При цьому, протоколом комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області включено позивача до переліку платників податків в режимі “Журнал ризикових платників податків” розділу “Робота Комісії регіонального рівня” підсистеми “Аналітична система” ITC “Податковий блок” за критерієм ризиковості платників відповідно п.1.6 “наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником”.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - “наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником”, як і не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Отже, в даному випадку рішенням відповідача до позивача безпідставно застосовано п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб'єктів господарювання за ознакою "наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником ".
Крім того, щодо застосування контролюючим органом до позивача Критеріїв ризиковості платників податку визначених листом Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року, то суд зазначає наступне.
Пунктом 10 Порядку № 117 встановлено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Разом з тим необхідно зазначити, що лист Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року не затверджений будь-яким наказом Державної фіскальної служби України і не погоджений з Міністерством фінансів України, у зв'язку з чим не відповідає пункту 10 Порядку №117. Наявний на офіційному веб-порталі ВР України (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2601201-18) лист Міністерства фінансів України від 31 жовтня 2018 року №26010-06-5/28170, згідно якого "Міністерство фінансів України погоджує критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, надіслані листом Державної фіскальної служби України від 29.10.2018 №3104/4/99-99-07-05-04-13, за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця", суд вважає неналежним доказом погодження Міністерством фінансів України Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДФС України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18, оскільки: - з вказаного листа неможливо встановити, що він стосується Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДФС України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18, п. 10 Порядком №117 передбачено право Мінфіну або погодити, або надіслати ДФС на доопрацювання надіслані на погодження Критерії ризиковості платника податку, при цьому не передбачено право Мінфіну погоджувати такі критерії з умовами. При цьому, докази дотримання ДФС умов погодження Мінфіном таких критеріїв матеріали справи не містять.
З огляду на відсутність державної реєстрації вказаний лист не може вважатись актом управління довгострокового та неодноразового застосування, який встановлює, змінює або припиняє загальні правила регулювання однотипних відносин щодо широкого кола осіб, а тому має виключно інформативно-рекомендаційний характер.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При розгляді справи суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року по справі №822/1878/18, зокрема що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Тобто, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення нормативно-правовим актом та, відповідно, контролюючим органом конкретної підстави віднесення господарської операції чи платника податку до категорії ризикових.
Вживання контролюючим органом загального посилання на пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості, як в цьому випадку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до підстав зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Посилання відповідача на правомірність рішення в силу приведених вище нормативно-правових актів та листа ДФС від 05.11.2018 року є безпідставними та спростовуються приведеними вище висновками суду щодо обов'язковості обґрунтованості та вмотивованості будь-якого індивідуального акту як рішення суб'єкта владних повноважень.
Суд не приймає до уваги позицію контролюючого органу, викладену в доповненнях до відзиву на позовну заяву, стосовно того, що спірне рішення комісії ГУ ДФС від 31.05.2019 року саме по собі не породжує правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий протокол не порушує прав позивача, а віднесення позивача до переліку ризикових платників не створює жодних перешкод для діяльності платника податків та інших юридичних наслідків, оскільки віднесення платника податків до переліку ризикових надає контролюючому органу підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних.
Отже, внесення позивача до переліку ризикових платників, перешкоджає провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що всі податкові накладні, які реєструє позивач в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, автоматично зупиняються і це створює перешкоди в здійсненні господарських операцій.
Таким чином, протокольно прийняте рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, не відповідає вимогам пунктів 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесене необґрунтовано.
Поряд з цим, у ході розгляду справи суб'єктом владних повноважень не подано до суду наледних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України.
Доказів виписування заявником податкових накладних за відсутності визначеного ст.185 Податкового кодексу України об'єкта оподаткування податком на додану вартість або за відсутності передбачених ст.187 цього ж кодексу подій виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість (що і є метою моніторингу згідно з п.2 Порядку зупинення №117) матеріали справи не містять.
Намір контролюючого органу запобігти наперед (на майбутнє) можливим втратам бюджету від за діяння заявника у схемах незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість сам по собі не є підставою для прийняття рішення про визнання платника податків ризиковим.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що протокольно прийняте Рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятого рішення, суд приходить до висновку, що належним та достатнім способом відновлення прав та законних інтересів позивача є скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 31.05.2019 року про відповідність ТОВ «ЕКОКОРМ» п. 1.6. Критеріїв ризиковості платника податків.
Стосовно вимоги про зобов'язання відповідача виключити ТОВ «ЕКОКОРМ» з переліку платників з ознаками ризиковості суд зазначає, що право та охоронюваний законом інтерес заявника повністю та ефективно поновлюються скасуванням спірного рішення, оскільки скасований індивідуальний правовий акт втрачає юридичну дію і не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.
Подальша процедура реєстрації складених заявником податкових накладних у Реєстрі має відбуватись без урахування скасованого судом рішення контролюючого органу про визнання платника податків ризиковим.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст.139 КАСУ країни
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 14, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОКОРМ" (вул. Свободи, буд. 33, кв. 4,м. Харків,61002) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 31.05.2019 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОКОРМ" п. 1.6. Критеріїв ризиковості платника податків.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОКОРМ" (вул. Свободи, буд. 33, кв. 4,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 42045520) сплачену суму судового збору у розмірі 960 (дев'ятсот шістдесят) грн. 50 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 39599198).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 07 жовтня 2019 року.
Суддя Горшкова О.О.