Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
07 жовтня 2019 р. Справа № 520/8988/19
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (і.п . н. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків, 61022) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі за текстом - ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач), в якому просить суд:
- скасувати лист-повідомлення (рішення) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх, м. Харків, 61022) №59/0213-20 від 13.08.2019 року щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 (і.п.н НОМЕР_1, АДРЕСА_1 ) з 25.04.2019 року пенсії по інвалідності відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислюючи розмір грошового забезпечення для нарахування пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;
- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх, м. Харків, 61022) перерахувати ОСОБА_1 (і.п.н НОМЕР_1, АДРЕСА_1 ) з 25.04.2019 року пенсію по інвалідності відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчислюючи розмір грошового забезпечення для нарахування пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не обчислив його пенсію по інвалідності як інваліду війни ІІІ групи та учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у період військової служби у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, на виконання Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19), ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії, посилаючись на те, що Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року не містить положень щодо порядку його виконання. У зв'язку з відмовою в призначенні (перерахунку) пенсії відповідно ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, якою унормовано що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно наявної довідки в матеріалах справи складеної секретарем судового засідання від 23.09.2019 року, вбачається, що суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., перебував у щорічній відпустці, з 23.09.2019 року по 06.10.2019 року, включно.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положенням ч. 3 ст. 263 КАС України, у справах, визначених частиною першою цієї статті, заяви по суті справи є позов та відзив.
Від відповідача 23.09.2019 року надійшов відзив на позов, в якому зазначив, що Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19) не містить положень щодо порядку його виконання. Отже, особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, набудуть право на обчислення розміру пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" після внесення відповідних змін до цієї статті та п.9-1 Постанови Кабінету Міністрів України №1210. Також відповідач зазначив про те, що відповідно Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" №543, яка набрала законної сили 01.07.2019 року позивачу перераховано розмір пенсії з 02.07.2019 року. У зв'язку з викладеними обставинами відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, має ІІІ групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з аварією на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 (1 категорії), вкладкою до посвідчення НОМЕР_3, довідкою МСЕК серії ХАР №026136 від 02.06.2000 року. Та експертним висновком Харківської міжвідомчої експертної комісії від 25.01.1996 року №7153.
Відповідно військового квитка серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 , з 09.10.1987 року по 22.12.1987 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується учасниками справи 30.07.2019 року позивач звернувся до Красноградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявою про перерахунок пенсії, зміни надбавки відповідно ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19), обчислюючи розмір грошового забезпечення для нарахування пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Листом №59/0213-20 від 13.08.2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовлено в призначенні (перерахунку) ОСОБА_1 , пенсії по інвалідності відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням рішення Конституційного суду України від 25.04.2019 року №1-р(1І)/2019 у справі №3-14/2019 та вказано, що порядок виконання Рішення Конституційного суду України від 25.04.2019р. №1-р(І1)/2019 у справі №3-14/2019 визначено постановою Кабінетом Міністрів України від 26.06.2019 р. №543, якою внесені зміни до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2019 року №1210. Зазначена постанова набрала чинності з 01.07.2019 р. Таким чином, відсутні правові підстави здійснювати перерахунок пенсії за методикою викладеним за змістом звернення позивача.
Позивач, вважаючи вищевказані рішення протиправним, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Статтею 1 Закону № 796-XII встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Дані правовідносини до прийняття Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 року №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) були врегульовані статтею 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII (у редакції чинній до 01 жовтня 2017 року) передбачено, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону. Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Таким чином, норма частини 3 статті 59 Закону № 796-XII (до внесення змін Законом України від 03.10.2017 року №2148-VІІІ) регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Водночас, Законом України від 03.10.2017 року № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" статтю 59 Закону викладено у новій редакції: "Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Аналіз попередньої та чинної редакцій частини 3 статті 59 Закону № 796-XIІ свідчить про те, що дана норма регулювала та регулює порядок обчислення пенсії особам, які проходили дійсну строкову службу, проте з моменту внесення змін до частини 3 цієї статті, законодавець, на виконання мети та основних завдань закону, розширив перелік осіб, які мають право на обчислення пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановивши у переліку окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, ще й інших осіб, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Отже, дія статті 59 Закону №796-XII (обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється виключно на осіб, які відповідають наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або 2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або 3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону №796-XII не допускається): 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
У зв'язку з цим, обов'язковою умовою для застосування положень ч. 3 ст. 59 Закону №796-XII є саме участь особи у ліквідації наслідків ЧАЕС під час проходження дійсної строкової служби.
Вказане узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом в ухвалах від 08.05.2018 року у справі №820/1148/18 (адміністративне провадження №Пз/9901/33/18), від 21.05.2018 року у справі №816/1159/18 (провадження №Пз/9901/37/18), від 11.06.2018 року у справі №820/2589/18 (провадження №Пз/9901/39/18), у постанові від 11 грудня 2018 року у справі №822/1346/18 (адміністративне провадження №К/9901/62803/18).
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України зазначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з тим, суд враховує, що Рішенням Конституційного Суду України (другий сенат) за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19), яким було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової служби", яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, за якими визнання розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюється лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним.
Таким чином, вказаним Рішенням Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
У Рішенні Конституційного Суду України наголошується, що закріплений у Конституції України обов'язок громадян України потребує поваги, а статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлюється військовою службою, інститут якої надає їм спеціальний статус.
Вирішуючи порушені в конституційних скаргах питання, Конституційний Суд України зазначив, що аналіз положень статей 16, 17 Конституції України дає підстави для висновку, що особи, які під час проходження військової служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту. За Конституцією України, посилений соціальний захист вказаних категорій осіб вимагає від держави виконання обов'язку визначати такий обсяг їх соціального забезпечення, який гарантуватиме їм гідні умови життя, а також повне відшкодування заподіяної шкоди.
Конституційний Суд України також наголосив, що держава може встановлювати певні відмінності щодо рівня соціального захисту вказаних категорій осіб, однак визначені законом відмінності не повинні: допускати жодних невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, містити ознак дискримінації при реалізації зазначеними особами права на соціальний захист та порушувати сутність права на соціальний захист, а обґрунтування механізму нарахування соціальних виплат має відбуватись із урахуванням критеріїв пропорційності та справедливості.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що військовослужбовці строкової служби, пенсія яким призначається за частиною третьою статті 59 Закону та обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, в окремих випадках мають вищий рівень соціального захисту, оскільки розмір їх соціального забезпечення є значно більшим порівняно з іншими категоріями військовослужбовців (у тому числі військовозобов'язані під час участі у військових зборах), які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків.
В Рішенні Суду також підкреслюється, що військовослужбовці, які постраждали під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при виконанні військового обов'язку, мають різний рівень соціального забезпечення. Такий підхід законодавця до визначення рівня соціального забезпечення вказаних категорій осіб не відповідає принципу справедливості та є порушенням конституційного принципу рівності.
Отже, на думку Конституційного Суду України, законодавець не забезпечив певні категорії військовослужбовців, які виконують конституційно значущі функції щодо захисту Вітчизни, особливими умовами соціального захисту, обсяг яких має передбачати гідні умови їх життя й повне відшкодування заподіяної шкоди, чим порушив сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня їх соціального захисту.
Словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно статті 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що положення ч. 3 ст. 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" в частині "дійсної строкової" втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а відтак позивач має право на перерахунок пенсії у п'ятикратному розмірі згідно ч. 3 ст. 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" з 25 квітня 2019 року.
З матеріалів справи слідує, що відповідне рішення про відмову в перерахунку пенсії на заяву позивача відповідачем не було прийнято, згідно з копією листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області в особі Красноградського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) (від 13.08.2019 року за № 59/0213-20) заява позивача була розглянута та повідомлено позивача про відмову в перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням рішення Конституційного суду України від 25.04.2019р. №1-р(1І)/2019 у справі №3-14/2019 та вказано, що порядок виконання Рішення Конституційного суду України від 25.04.2019р. №1-р(І1)/2019 у справі №3-14/2019 визначено постановою Кабінетом Міністрів України від 26.06.2019 року №543, якою внесені зміни до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2019 року №1210. Зазначена постанова набрала чинності з 01.07.2019 року.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо належного розгляду заяви позивача.
Відносно посилань відповідача на те, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 року № 543 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", відповідачем з 01.07.2019 року в межах наданих повноважень, позивачу здійснено перерахунок та нарахування пенсії, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 року № 543 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", яка набрала чинності 01.07.2019 року, абзац перший пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено в такій редакції: "9-1. За бажанням військовослужбовців, зокрема, військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою:".
Суд зазначає, що вказаною Поставою Кабінету Міністрів України абзац перший пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи приведено у відповідність до положень частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Суд не приймає до уваги доводи відповідача в частині посилання на факт набуття чинності Постановою № 543 01.07.2019 року, оскільки зазначені відповідачем обставини не впливають на законодавчо визначене право позивача на отримання з 25.04.2019 року пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року на підставі ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідачем до суду надано витяг з пенсійної справи позивача на підтвердження своїх доводів щодо перерахунку пенсії позивача. Однак, з даного витягу неможливо встановити фактичне здійснення перерахунку та нарахування пенсії позивачу з 01.07.2019 року на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Отже, оскільки суб'єктом владних повноважень допущено протиправну бездіяльність щодо належного розгляду заяви позивача, а саме шляхом надання не відповідного рішення, а листа за №59/0213-20 від 13.08.2019 року, суд доходить висновку про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області в особі Красноградського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) щодо не прийняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 30.07.2019 року про перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчислюючи розмір грошового забезпечення для нарахування пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року з урахуванням рішення Конституційного суду України від 25.04.2019 р. №1-р(II)2019 у справі №3-14/2019 .
Враховуючи викладене, для ефективного способу захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 з 25.04.2019 року пенсію по інвалідності відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчислюючи розмір грошового забезпечення для нарахування пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січні відповідного року.
Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. (ч. 2 ст. 19 Конституції України).
"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень, крім того, що має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України, зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями прийнято розуміти як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані "прямі повноваження", так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб'єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) так звані "похідні повноваження".
"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст.); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90).
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90 КАС України, суд доходить до переконання про те, що факт порушення прав та інтересів заявника у публічно-правових відносинах у галузі соціального забезпечення знайшов своє підтвердження.
Таким чином, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (і.п . н. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків, 61022) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в особі Красноградського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) щодо не прийняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 30.07.2019 року про перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчислюючи розмір грошового забезпечення для нарахування пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 (і.п.н НОМЕР_1, АДРЕСА_1 ) з 25.04.2019 року пенсію по інвалідності відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчислюючи розмір грошового забезпечення для нарахування пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січні відповідного року.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення виготовлено та підписано 07 жовтня 2019 року.
Суддя Ю. О. Супрун