30 вересня 2019 року справа № 580/2507/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити дії, -
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії щодо перерахунку пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про державну службу" в розмірі 60% суми заробітної плати померлого годувальника та додаткового її зменшення вдвічі, у зв'язку із застосуванням коефіцієнту 50% від суми визначеної пенсії;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про державну службу" в розмірі 70% суми заробітної плати померлого годувальника відповідно до довідки територіального управління державної судової адміністрації України у Черкаській області про заробітну плату №1135-04/16 від 20.07.2016 та виплатити різницю з 01.09.2016, з урахуванням фактично виплаченої пенсії.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач на підставі рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 11.09.2018 у справі №700/936/17 встановив їй пенсію у розмірі 5370 грн. та виплатив заборгованість з 01.09.2016. Вважаючи, що відповідач неправильно визначив розмір її пенсії, позивач звернулась до відповідача за роз'ясненнями щодо обрахування розміру її пенсії. Відповідач листом від 18.02.2019 повідомив позивача, що розмір її пенсії встановлено з урахуванням максимального розміру пенсії, визначеної Законом України «Про державну службу» (10 740 грн.), а саме: розмір пенсії померлого ОСОБА_2 складає 15 660 грн. (26 100 грн. х 60%), тому розмір пенсії по втраті годувальника з урахуванням максимального розміру пенсії складає 5370 грн. (10 740 грн. х 50%). Позивач вважає дії відповідача щодо обчислення розміру її пенсії протиправними та такими, що суперечать Закону України «Про державну службу», відповідно якого розмір пенсії по втраті годувальника має складати 70%. Крім цього, відповідач протиправно застосував коефіцієнт 50% при призначенні позивачу пенсії.
Відповідач проти позову заперечив. 09.09.2019 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з моменту подання ОСОБА_2 заяви про перехід/переведення з щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» він мав право на отримання пенсії в розмірі 15 660 грн. (26 100 грн. х 60%). З урахуванням того, що законом встановлений максимальний розмір пенсії у сумі 10 740 грн., позивачу призначено пенсію по втраті годувальника у сумі 5370 грн. Таким чином, відповідачем виконано рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 11.09.2018. Оскільки на момент звернення ОСОБА_2 із заявою про перехід/переведення з щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» він не перебував на державній службі, позивач не має права на призначення пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про державну службу».
З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.
19.09.2019 позивач надала відповідь на відзив, в якій зазначила, що відповідач відповідно до рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 11.09.2018 повинен був призначити їй пенсію по втраті годувальника у розмірі 70% його заробітної плати відповідно до Закону України «Про державну службу», натомість протиправно призначив їй пенсію по втраті годувальника на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою суду від 14.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та ухвалено розпочати розгляд справи по суті з 29.08.2019 без повідомлення учасників справи.
Дослідивши доводи сторін, викладені в позовній заяві, відзиві, відзиві на позовну заяву та подані суду письмові докази, суд встановив таке.
Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 11.09.2018 у справі №700/936/17 встановлено, що позивач ОСОБА_1 є вдовою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 судді у відставці ОСОБА_2 , який отримував щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
Також вказаним рішенням встановлено, що 22.07.2016 суддя у відставці ОСОБА_2 звернувся до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про переведення із довічного грошового утримання судді у відставці на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» із заробітної плати відповідно до наданої довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Черкаській області про заробітну плату станом на 01.05.2016, розмір якої становив 26 100 грн.
Згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області про заробітну плату від 20.07.2016 №1135-04/16 заробітна плата на відповідній посаді діючого судді, яка враховується при призначенні пенсії ОСОБА_2 складає 26 100 грн., в т.ч. посадовий оклад - 14 500 грн., доплата за вислугу років в розмірі 80% - 11 600 грн.
Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 11.09.2019 у справі №700/936/17, яке набрало законної сили 19.11.2018, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо обчислення пенсії судді у відставці ОСОБА_2 на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перерахувати пенсію по втраті годувальника ОСОБА_1 з урахуванням пенсії, на яку мав право суддя у відставці ОСОБА_2 на момент його смерті відповідно до Закону України «Про державну службу», виходячи з розміру його заробітної плати відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області про заробітну плату від 20.07.2016 №1135-04/16, та виплатити недоотримані суми з 01.09.2016.
В мотивувальній частині рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 11.09.2019 у справі №700/936/17 зазначено, що позивач, як особа, яка досягла пенсійного віку і перебувала на утриманні померлого ОСОБА_2 та одержувала від нього допомогу як постійне і основне джерело засобів до існування, має право на передбачену Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
З листа Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №5/3-10 вбачається, що відповідачем на виконання рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 11.09.2019 у справі №700/936/17 проведено розрахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Позивачу встановлено, з урахуванням максимального розміру пенсії 10 740 грн., пенсію у розмірі 5370 грн. Розрахунок: 26 100 грн. х 60% = 15 660 грн. Розмір пенсії з урахуванням максимального розміру пенсії - 10 740 грн. х 50% = 5370 грн.
Вважаючи, що відповідач протиправно обрахував їй пенсію по втраті годувальника у розмірі 60%, а не 70%, і протиправно застосував коефіцієнт 50% при обрахунку, позивач звернулась до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Статтею 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 (в редакції, яка діяла на час виникнення у ОСОБА_2 права на призначення пенсії державного службовця) врегульовано пенсійне забезпечення державних службовців. (далі - Закон №3723).
Так, частиною 1 статті 37 Закону №3723 визначено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, розмір пенсії, яка призначається відповідно до Закону №3723, становить 60% суми заробітної плати державного службовця, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Частиною 4 статті 37 Закону №3723 визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Таким чином, на час виникнення у ОСОБА_2 права на призначення пенсії державного службовця максимальний розмір його пенсії складав 10 740 грн.
Так, 60% від заробітної плати складає 15 660 грн., однак з урахуванням тимчасового обмеження відповідно до частини 4 статті 37 Закону №3723 розмір пенсії складає 10 740 грн.
Таким чином, відповідач обрахував пенсію, на яку мав право ОСОБА_2 , відповідно до вимог закону.
Умови та розмір пенсій у зв'язку із втратою годувальника передбачені статтями 36-37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003. (далі - Закон №1058).
Частиною 1 статті 36 Закону України №1058 визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Частиною 1 статті 37 Закону №1058 визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Таким чином, розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника складає 50% пенсії за віком померлого годувальника.
Судом встановлено, що померлий ОСОБА_2 мав право на пенсію державного службовця у розмірі 10 740 грн., тому з цієї суми має бути обрахована позивачу пенсія по втраті годувальника.
Судом встановлено, що відповідач на виконання рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 11.09.2018 у справі №700/936/17 встановив позивачу пенсію по втраті годувальника у сумі 5370 грн., що становить 50% від розміру пенсії державного службовця у розмірі 10 740 грн., на яку мав право померлий ОСОБА_2 .
Таким чином, при визначенні розміру пенсії позивача по втраті годувальника відповідач діяв відповідно до вимог закону.
Доводи позивача, що їй має бути призначена пенсія відповідно до статті 37 Закону №3723 є необгрунтованими з таких підстав.
Частиною 10 статті 37 Закону №3723 визначено, що у разі смерті особи у період перебування на державній службі за наявності у померлого годувальника стажу державної служби не менше 10 років непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям - незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого годувальника), призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї у розмірі 70 відсотків суми заробітної плати померлого годувальника, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а на двох і більше членів сім'ї - 90 відсотків. До непрацездатних членів сім'ї належать особи, зазначені у статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, обов'язковою умовою для виникнення у особи права на призначення пенсії по втраті годувальника відповідно до частини 10 статті 37 Закону №3723 є перебування годувальника на момент смерті на державній службі.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 на момент смерті був звільнений з посади судді у відставці і на державній службі не перебував, тому позивач не має права на призначення пенсії відповідно до частини 10 статті 37 Закону №3723.
Суд відхиляє доводи позивача, що відповідач неправильно виконав рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 11.09.2019 у справі №700/936/17 з огляду на таке.
Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 11.09.2019 у справі №700/936/17 відповідача зобов'язано перерахувати позивачу пенсію по втраті годувальника з урахуванням пенсії, на яку мав право суддя у відставці ОСОБА_2 на момент його смерті відповідно до Закону України «Про державну службу», виходячи з розміру його заробітної плати відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області про заробітну плату від 20.07.2016 №1135-04/16.
Таким чином, резолютивна частина рішення від 11.09.2019 у справі №700/936/17 містить посилання на Закон України «Про державну службу» в контексті розміру пенсії, на яку мав ОСОБА_2 на момент його смерті відповідно до вказаного Закону.
Резолютивна частина рішення від 11.09.2019 у справі №700/936/17 не містить вказівок про право позивача на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про державну службу».
Також в мотивувальній частині рішення від 11.09.2019 у справі №700/936/17 зазначено, що позивач має право на передбачену Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Головуючий А.В. Руденко