04 жовтня 2019 р. Справа № 480/3517/19
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Гелети С.М. у справі №480/3517/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про скасування висновку, визнання бездіяльності протиправною, визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії,-
У провадженні судді Сумського окружного адміністративного суду Гелети С.М. перебуває справа №480/3517/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про скасування висновку, визнання бездіяльності протиправною, визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 11.09.2019 було відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Цією ж ухвалою судом відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи з викликом сторін.
Ухвалою від 19.09.2019 судом відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 18.09.2019 про розгляд справи з викликом сторін.
03.10.2019 позивачем у вказаній справі було подано заяву про відвід від участі судді Гелети С.М.
Згідно ч.3 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Згідно ч.4 ст.40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Так, у справі №480/3517/19 головуючий суддя Гелета С.М. у зв'язку з необґрунтованістю заявленого відводу, ухвалою від 03.10.2019 заяву ОСОБА_1 визнав необґрунтованою та передано заяву про відвід судді Гелети С.М. у справі № 480/3517/19 на автоматизований розподіл для визначення судді, який вирішуватиме питання про заявлений відвід, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.
Клопотання про відвід судді Гелети С.М. у вказаній справі було розподілено автоматизованою системою документообігу суду судді Шевченко І.Г.
За приписами п. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Перевіривши доводи заяви про відвід, враховуючи вказані вище норми КАС України, вбачається можливим розглядати клопотання про відвід судді Гелети С.М. у справі №480/3517/19 у письмовому провадженні.
Перевіривши доводи заяви про відвід судді, вбачається необхідним у її задоволенні відмовити, виходячи з наступного.
Статтями 36 та 37 КАС України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.
Так, зокрема, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Судом встановлено, що заява про відвід мотивована тим, що ОСОБА_3 при поданні позову заявляла клопотання про розгляд справи з викликом сторін, у задоволенні якого ухвалою головуючого судді Гелети С.М. про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, крім іншого, було відмовлено. Також, ОСОБА_3 18.09.2019 вдруге зверталася до суду з клопотанням про розгляд справи з викликом сторін, в задоволенні якого ухвалою головуючого судді Гелети С.М. від 19.09.2019 було відмовлено.
Вважає, що нею дотримано вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, однак суддя Гелета С.М. будучи упередженою, незаконно та безпідставно неодноразово відхиляла подані нею клопотання про розгляд справи за викликом (повідомленням) сторін, не надаючи при цьому правового обґрунтування. Дії судді ОСОБА_4 . вважає суперечать статті 262 Кодексу адміністративного судочинства, статті 2 та 11 Кодексу адміністративного судочинства, що свідчить про упереджене ставлення до позивача судді Гелети С.М.
Перевіривши доводи заяви про відвід судді, варто відмітити, що важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яку згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права.
Так, у справі "П'єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Суд зазначає, що будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та безсторонності судді Гелети С.М. при розгляді даної справи з доводів заяви про відвід не вбачається.
Посилання на те що, суддя Гелета С.М. двічі не задовольняла клопотання позивача про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін чи позивача не було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, також не може свідчити про упередженість судді чи про наявність сумніву про його безсторонність у розумінні ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право суду відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи, яка розглядається у спрощеному провадженні, в судовому засіданні з повідомленням сторін. Відтак, сам лише сумнів позивача у неупередженості судді у зв'язку із прийняттям рішення за його заявами, не є чинником, що об'єктивно може впливати на неупередженість та безсторонність суду.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Гелети С.М. у справі №480/3517/19 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви про відвід судді Гелети С.М. у справі №480/3517/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про скасування висновку, визнання бездіяльності протиправною, визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії - відмовити у зв'язку з необґрунтованістю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Суддя І.Г. Шевченко