Іменем України
02 жовтня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3711/19
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Борзаниці С.В.
при секретарі судового засідання Кравцовій Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі також - відповідач, ГУПФУ в Луганській області), в якій просить:
- зобов'язати ГУПФУ в Луганській області встановити з 01.01.2019 позивачу щомісячну окрему суму у розмірі 50% різниці між місячним розміром його підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу 1 пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям громадян", та місячним розміром отриманої ним пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, розмір якої з 01.01.2019 повинен становити 1327,31 грн;
- зобов'язати ГУПФУ в Луганській області виплатити позивачу в одноразовому порядку заборгованість по пенсії, що утворилася не з його вини, помісячна недоплата якої з 01.01.2019 щомісяця складає 752,53 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивач з 01.03.1992 є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України. На підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.12.2018 у справі № 2360/3673/18 основний місячний розмір пенсії з 01.01.2016 складає 90% сум грошового забезпечення поліцейського.
03.04.2019 позивач звернувся з заявою до Відповідача, в якому зазначив, що з 01.01.2019 в порушення абзацу 1 пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям громадян» (далі також - Постанова КМУ №103) у значно меншому розмірі нараховує і виплачує позивачу щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу 1 пункту 3 Постанови КМУ №103 та місячним розміром отриманої мною пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017. За розрахунками позивача, викладеними у заяві до Відповідача від 03.04.2019, розмір різниці розрахованої відповідно до абзацу 1 пункту 3 Постанови КМУ №103 з 01.01.2019 повинен складати 1327,31 грн, а не 574 грн.
У листі від 03.05.2019 за вих.№303/П-11 ГУПФУ в Луганській області повідомив позивача, що розмір різниці, розрахованої відповідно до абзацу 1 пункту 3 Постанови КМУ №103, з 01.01.2019 складає 574 грн.
Позивач вважає, що дії Відповідача щодо зменшення мені 50% різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу 1 пункту 3 Постанови КМУ №103, та місячним розміром отриманої позивачем пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 незаконними, а тому звернувся до суду за захистом порушених прав.
Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі просив їх задовольнити.
Відповідач позов не визнав, на адресу суду надав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю з таких підстав (арк. спр. 26-27).
Позивач перебуває на обліку в ГУПФУ в Луганській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262).
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначаються Законом №2262.
26.04.2018 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 відповідно до статті 63 Закону №2262, постанови КМУ «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» № 988 від 11.11.2015, Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» № 900 від 23.12.2015, постанови КМУ «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018. №103, на підставі довідки № 3976-лк, виданої 21.03.2018 ліквідаційною комісією ГУМВС України у Луганській області.
Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України та з урахуванням норм Закону, чинним на момент виникнення права на перерахунок.
Тому після проведення перерахунку, основний розмір пенсії був обчислений відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262 - XII, а саме у розмірі 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.
Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 рлку по 31 грудня 2017 року обчислено органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та почала виплачуватись у відповідності до постанови КМУ «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103, після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року у розмірі 574 грн 78 коп.; з 1 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми у розмірі 1149 грн. 55 коп.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14.12.2018 по справі № 360/3673/18 зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести з 01.01.2016 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно частини четвертої статті 63 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи із розміру 90 % відповідних сум грошового забезпечення.
На виконання рішення суду головне управління зробило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016, виходячи із розміру 90 % відповідних сум грошового забезпечення. Донараховані суми пенсії за період з 15.02.2019 (дата набрання законної сили рішення суду) по 31.03.2019 у сумі 1326,90 грн у квітні 2019 року виплачені позивачу. З 01.04.2019 пенсія виплачується з урахуванням зазначеного рішення суду (із розміру 90 % відповідних сум грошового забезпечення).
Стосовно донарахованих на виконання рішення суду сум з 01.01.2016 по 14.02.2019 повідомлено наступне. Доплати донарахованих на виконання рішення суду сум по перерахунку з 01.01.2016 по 14.02.2019 у відповідності до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 (далі - Постанова № 649) включено до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою та будуть виплачені у відповідності до цього Порядку.
Рекомендованим листом від 27.03.2019 № 4474/03-01 головним управлінням направлено до Пенсійного фонду України інформацію про нараховані суми пенсійних виплат на виконання рішення суду для розгляду питання її погашення відповідно до Постанови № 649. Рішення комісії ПФУ з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду головним управлінням не отримувалось.
З огляду на наведене, ГУПФУ в Луганській області вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У судове засідання сторони не прибули, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, позивач у позовній заяви справу розглядати за відсутності позивача (арк. спр. 3 зворот. бік, 24, 25).
По справі вчинені такі процесуальні дії:
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк та запропоновано усунути недоліки позовної заяви (арк. спр. 10-11).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду після усунення її недоліків, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відстрочено позивачу сплату судового збору у розмірі 768,40 гривень за подання до суду до ухвалення судового рішення у справі (арк. спр. 1-2).
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФУ в Луганській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ (арк. спр. 6, 38) .
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14.12.2018 у справі № 360/3673/18, з урахуванням ухвали від 28.12.2018 про виправлення описок, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо зменшення розміру пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при проведенні з 01.01.2016 перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно з частною четвертою статті 63 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд.9; код ЄДРПОУ 21782461) провести з 01.01.2016 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) згідно з частиною четвертою статті 63 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи із розміру 90 % відповідних сум грошового забезпечення (арк. спр. 31-35).
03.04.2019 позивач звернувся із заявою до ГУПФУ в Луганській області, в якому зазначив, що з 01.01.2019 в порушення абзацу 1 пункту з Постанови КМУ №103 у значно меншому розмірі нараховує і виплачує позивачу щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу 1 пункту 3 Постанови КМУ №103 та місячним розміром отриманої мною пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017. За розрахунками позивача розмір різниці розрахованої відповідно до абзацу 1 пункту 3 Постанови КМУ №103 з 01.01.2019 повинен складати 1327,31 грн, а не 574 грн (арк. спр. 4, 47).
У листі від 03.05.2019 за вих.№303/П-11 ГУПФУ в Луганській області повідомив позивача, що розмір різниці, розрахованої відповідно до абзацу 1 пункту 3 Постанови КМУ №103, з 01.01.2019 складає 574 грн (арк. спр. 5, 48).
Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 2262 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Частиною третьою статті 63 Закону № 2262 визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою КМУ № 103 визначений порядок перерахунку пенсій, призначених згідно із законом № 2262 до 01 березня 2018 року з урахуванням виплат, що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704).
Аналіз змісту Постанови КМУ № 103 дає підстави для наступних висновків суду.
Пункт 1 вказаної постанови містить положення щодо перерахунку пенсії, призначеної згідно із Законом № 2262 до 1 березня 2018 року, з урахуванням відповідних виплат, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704.
Пунктом 2 визначено, що виплати перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах:
з 1 січня 2018 року - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Таким чином, Постановою КМУ № 103 визначений порядок, яким виплата сум підвищення перерахованої пенсії фактично зменшена (виплата 50 та 75 відсотків) та розстрочена на значний термін (протягом 2018-2020 років), що порушує право позивача на отримання усієї суми підвищеної пенсії, яка повинна була розрахована та виплачена відповідачем на підставі постанови КМУ від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262, та внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 17.07.1992 №393" (далі-Порядок №45).
Вказаний висновок суду ґрунтується на таких законодавчо визначених положеннях.
Пунктами 2 та 3 Постанови КМУ № 103 встановлена процедура виплати сум перерахованої пенсії у зменшеному розмірі та сама виплата різниці у сумі перерахованої пенсії розстрочена на тривалий період.
Однак суд зазначає, що нормами Закону № 2262 зовсім не було визначене питання стосовно того, що виплата перерахованих сум пенсій може бути розстрочена у зменшеному розмірі (50 та 75 відсотків).
Статтею 1-1 Закону № 2262 визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Постановою КМУ від 21.02.2018 № 103 прямо визначено, що вона прийнята відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262.
Частиною 4 ст. 63 Закону № 2262 визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, частиною четвертою статті 63 Закону № 2262 прямо встановлено, що Кабінет Міністрів України визначає умови, порядок та розміри виключно "перерахунку" усіх призначених за цим Законом пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262 зовсім не визначене та не передбачене право Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок та розміри "виплати" перерахованих пенсій, що в наявності в Постанові від 21.02.2018 № 103.
Загальний порядок виплати пенсій визначений статтею 52 Закону № 2262, відповідно до частини третьої якої виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
В свою чергу, частиною другою статті 55 Закону № 2262 передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Згідно з частиною третьої статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Норми Закону № 2262 (а саме - частина третя статті 52, частина друга статті 55, частини четверта статті 63) мають вищу юридичну силу, ніж норми постанови Кабінету Міністрів України (а саме - постанови від 21.02.2018 №103), які розвивають чи деталізують окремі положення зазначеного Закону, та не повинні суперечити положенням Закону.
Як наслідок, з урахуванням приписів частини третьої статті 113 Конституції України, статей 6, 7 КАС України положення Постанови КМУ № 103 відносно умов, порядку та розмірів виплати сум перерахованих пенсій до спірних правовідносин не повинні застосовуватися, оскільки відповідно до змісту частини четвертої статті 63 Закону № 2262 зовсім не визначені такі повноваження Кабінету Міністрів України.
Крім того, Постановою КМУ № 103 не скасовувалася та не визнавалася нечинною Постанова КМУ № 45 від 13.02.2008. До останньої постанови були лише внесені зміни щодо змісту пунктів Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок №45), відносно умов та розмірів перерахунку пенсії.
Зазначені обставини свідчать про необхідність відновлення права позивача на отримання у повному об'ємі належних йому сум за період з 01 січня 2018 року, які повинні були розраховані та виплачені відповідно до чинних у зазначений період нормативно-правових актів без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Частиною другою статті 55 Закону № 2262 передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення вимоги щодо зобов'язання відповідача розрахувати та виплатити позивачу заборгованість з нарахуванням компенсації втрати частини доходів з виплати сум пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», станом на дату виплати заборгованості у відповідному місяці.
Під час розгляду справи було достовірно встановлено, що відповідач порушив строки виплати пенсії в повному обсязі позивачу з власної вини, оскільки застосував положення Постанови № 103 без належного врахування та застосування положень статті 11, частини треьої статті 52, частини другої статті 55, частини четвертої статті 63 Закону № 2262, які мають вищу юридичну силу та підлягали аналізу та застосуванню в першу чергу.
Щодо вимоги про виплату заборгованість по пенсії в одноразовому порядку, суд зазначає таке.
Згідно статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
На підставі статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Таким чином, враховуючи положення статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 1 частини першої статті 371 КАС України, з урахуванням встановленої в ході розгляду справи вини органу, що призначає та виплачує пенсії, у неотриманні позивачем пенсії за весь період заборгованості до негайного виконання підлягає тільки сума у межах суми стягнення за один місяць, а не уся сума заборгованості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Ухвалою суду від 09.09.2019 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відстрочено позивачу сплату судового збору у розмірі 768,40 грн. до ухвалення судового рішення у справі.
Оскільки у даній справі позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, відповідно до приписів частини другої статті 133 КАС України судовий збір у розмірі 768,40 грн. до Державного бюджету України належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФУ в Луганській області.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області встановити з 01.01.2019 ОСОБА_1 щомісячну окрему суму у розмірі 50% різниці між місячним розміром його підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу 1 пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям громадян", та місячним розміром отриманої ним пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, розмір якої з 01.01.2019 повинен становити 1327,31 грн, з виплатою заборгованості по пенсії, помісячна недоплата якої з 01.01.2019 щомісяця складає 752,53 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний номер 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) до Державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено та підписано у повному обсязі 07 жовтня 2019 року.
Суддя С.В. Борзаниця