вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
04 жовтня 2019 р. Справа № 480/3518/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми заяву ОСОБА_1 про відвід судді Гелети С.М. по справі № 480/3518/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання службового розслідування неповним, визнання незаконним та скасування висновку, зобов'язання вчинити дії,-
В провадженні Сумського окружного адміністративного суду знаходиться справа № 480/3518/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання службового розслідування за скаргою 11.06.2019 неповним, проведеним без з'ясування всіх обставин справи; визнання незаконним та скасування висновку службового розслідування за скаргою 11.06.2019; зобов'язання Головного управління Національної поліції в Сумській області повторно провести службове розслідування відповідно до вимог діючого законодавства України.
Ухвалою від 11.09.2019 було відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Ухвалою від 19.09.2019 судом відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи з викликом сторін та залучення свідка. Ухвалою від 25.09.2019 у Головного управління Національної поліції в Сумській області витребувано необхідні докази.
03.10.2019 ОСОБА_2 подала до суду заяву про відвід судді Гелети С.М.
За приписами п. 3-4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Гелети С.М. по справі № 480/3518/19 визнано необґрунтованою та передано заяву про відвід судді Гелети С.М. у справі № 480/3518/19 на автоматизований розподіл для визначення судді, який вирішуватиме питання про заявлений відвід, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Гелети С.М. комп'ютерною програмою "Діловодство спеціалізованого суду" розподілено судді Павлічек В.О.
За приписами п. 8 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про відвід судді по справі № 480/3518/19 у письмовому провадженні.
Дослідивши доводи заяви про відвід судді, суд відмовляє в задоволенні даної заяви виходячи з наступного.
Судом встановлено, що дана заява мотивована тим, що головуючий суддя, будучи упередженою, незаконно та безпідставно неодноразово відхиляла клопотання про розгляд справи з викликом сторін та виклик свідка, не надаючи відповідного правового обґрунтування.
Статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.
При цьому суд зазначає, що важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини, у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.
Так, у справі "П'єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Суд зазначає, що будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та безсторонності судді Гелети С.М. при розгляді даної справи, з доводів заяви про відвід не вбачається, а незгода позивача із прийнятим рішенням судді про відмову в задоволенні клопотань про розгляд справи з викликом сторін та про виклик свідка, є формою реалізації процесуальних та позапроцесуальних прав позивача. Відтак, сам лише сумнів позивача у неупередженості судді у зв'язку із прийняттям рішення за його заявами, не є чинником, що об'єктивно може впливати на неупередженість та безсторонність суду. Крім того, в ч. 4 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Гелети С.М. є необгрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Гелети С.М. по адміністративній справі № 480/3518/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання службового розслідування неповним, визнання незаконним та скасування висновку, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Суддя В.О. Павлічек