04 жовтня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2103/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовною заявою Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Улюшева Б.В. від 12.08.2019 про накладення штрафу у виконавчому провадженні №59544529.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі виконавчого листа №1140/2700/18, виданого 04.03.2019 Кіровоградським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.08.2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Бережинської сільської ради, Кіровоградського району Кіровоградської області та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду, 15.07.2019 державним виконавцем відкрито виконавче провадження та встановлено позивачу 10 робочих днів для виконання рішення суду. Позивач вказує, що в добровільному порядку здійснив повторний розгляд заяви ОСОБА_1 про надання дозволу та 18.07.2019 листом повідомив виконавця про фактичне виконання рішення суду. Однак, 12.08.2019 року державний виконавець протиправно виніс спірну постанову про накладення на позивача штрафу за невиконання без поважних причин рішення в установлений державним виконавцем строк. Позивач стверджує, що ним вжито необхідні заходи по виконанню рішення суду, а спірну постанову державним виконавцем винесено з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження", тому просить суд визнати її протиправною та скасувати.
Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.26-30), в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначивши, що постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП №59544529 позивача як боржника зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Державний виконавець, перевіривши виконання рішення, установив, що боржником рішення не виконано без поважних причин, що і стало підставою для накладення на нього штрафу, передбаченого статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження". Доводячи правомірність спірної постанови, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися. Представником позивача подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.69).
Враховуючи викладене, а також з урахуванням приписів ч.9 ст.205, ч.3 ст.268 КАС України, суд визнав за можливе здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 по справі №1140/2700/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Держгееокадастру у Кіровоградській області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Бережинської сільської ради, Кіровоградського району Кіровоградської області. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.08.2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Бережинської сільської ради, Кіровоградського району Кіровоградської області та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду (а.с.63-65). Рішення суду набрало законної сили - 08.01.2019.
Так, на підставі даного рішення суду від 30.10.2018 по справі №1140/2700/18 Кіровоградським окружним адміністративним судом 04.03.2019 видано виконавчий лист про зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.08.2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Бережинської сільської ради, Кіровоградського району Кіровоградської області та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду (а.с.33-34).
15.07.2019 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59544529 з виконання виконавчого листа №1140/2700/18, виданого 04.03.2019 яке отримано позивачем 16.07.2019 (а.с.40). Вказаною постановою зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів (а.с.38-39).
Судом встановлено, що 18.07.2019 року Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області листом повідомило відповідача про те, що 11.02.2019 року Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області було повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 , та листом №31-11-0.332-1471/2-19 було повідомлено, про відсутність правових підстав для задоволення її заяви (а.с.41-42).
24.07.2019 року на адресу відповідача надійшла заява від стягувача ОСОБА_1 з проханням застосувати до боржника заходи примусового виконання рішення у встановленому порядку, у зв'язку з невиконанням рішення без поважних причин (а.с.45).
Державний виконавець, перевіривши виконання рішення боржником, 26.07.2019 року виніс постанову про накладення штрафу, якою на підставі статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, накладено на боржника - ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області - штраф у розмірі 5100 грн., зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів та попереджено його про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення (а.с.47-50).
Також, 12.08.2019 року державний виконавець повторно перевіривши виконання рішення боржником, виніс постанову про накладення штрафу, якою за невиконання рішення суду без поважних причин, ігнорування положень постанови про накладення на боржника штрафу від 26.07.2019 р., накладено на боржника - ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області - штраф у розмірі 10200 грн. (у подвійному розмірі), зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів (а.с.55-56).
Не погодившись з даною постановою позивач звернувся до суду.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановленому законом.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).
Згідно зі ст.1 Закону №1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ).
Згідно ст.5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Обов'язки і права виконавців, обов'язковість вимог виконавців визначені статтею 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п.16 ч.3 ст.18 Закону №1404-VІІІ встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право зокрема накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом
Згідно з ч.4 ст.19 Закону №1404-VІІІ сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно зі статтею 32 Закону №1404-VІІІ за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.
Статтею 63 Закону №1404-VІІІ встановлений порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Згідно з частинами 1, 2 цієї статті за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.3 ст.63 Закону №1404-VІІІ виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Статтею 75 Закону №1404-VІІІ передбачена відповідальність за невиконання рішення, зокрема, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.
Згідно з цією нормою у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, законодавець передбачив негативні наслідки (зокрема штрафні санкції) за невиконання в обумовлений строк відповідного рішення, за умови його невиконання без поважних причин.
Суд зазначає, що в розумінні статей 63 та 75 Закону України "Про виконавче провадження" поважними причинами невиконання божником рішення, за яким його зобов'язано вчинити певні дії, можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення дій, до виконання яких він зобов'язаний відповідним рішенням, та підтверджені належним чином.
Судом встановлено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області частково виконано рішення суду по справі №1140/2700/18 в частині зобов'язання розглянути повторно заяву ОСОБА_1 , в підтвердження чого надано листа від 11.02.2019 №31-11-0.332-1471/2-19 (а.с.42). Однак, розглянувши повторно заяву, управління листом від 11.02.2019 №31-11-0.332-1471/2-19 повторно відмовлено у її задоволенні всупереч висновків суду, з тих самих підстав.
В мотивувальній частині рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду по справі №1140/2700/18 від 30.10.2018 судом зазначено наступне: "Суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача, з урахуванням правової оцінки, наданої судом обставинам у цій справі. При цьому суд зазначає, що при прийнятті в подальшому відповідачем рішення, останній не вправі відмовляти позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з тих самих підстав, за яких судом визнані протиправними дії відповідача.»
Тобто, судом визначено вичерпний перелік можливих підстав для відмови у наданні позивачу ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, які передбачені ч.7 ст.118 ЗК України.
Разом з тим, відповідач звітуючи листом від 11.02.2019 №31-11-0.332-1471/2-19 про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 фактично продублював відмову від 13.09.2018 року, дії по винесенню якої визнані протиправними, оскільки не навів жодної з підстав для відмови у наданні дозволу, визначених ч.7 ст.118 ЗК України, а отже рішення суду від 30.10.2018 не виконав без поважних причин.
Таким чином, позивач повторно розглядаючи заяву ОСОБА_1 не врахував висновків суду. При цьому суд, зазначає, що Головне управління могло відмовити у заяві лише з тих підстав, правову оцінку яким не надав суд.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області додатково вжиті заходи з метою врегулювання питання виконання рішення суду, а саме до Кіровоградського окружного адміністративного суду подано клопотання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
При цьому, суд звертає увагу, що ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 року в задоволенні заяви Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання виконавчого листа №1140/2700/18 від 04.03.2019, виданого Кіровоградським окружним адміністративним судом таким, що не підлягає виконанню - відмовлено. Дана ухвала не оскаржувалася та набрала законної сили (а.с.66).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною "права на суд", а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (пункт 40 рішення від 19.03.1997 року у справі "Горнсбі проти Греції").
У пунктах 46, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 року у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
Суд погоджується з доводами відповідача, що позивач як боржник у виконавчому провадженні без поважних причин не виконав судове рішення, яким його зобов'язано вчинити певні дії - повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.08.2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Бережинської сільської ради, Кіровоградського району Кіровоградської області та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду. Наведені позивачем причини невиконання цього рішення суду є неповажними, оскільки вони не свідчать про наявність обставин, що унеможливлюють виконання такого рішення у спосіб, встановлений судом.
Крім того, відповідно до відомостей автоматизованої системи документообігу Кіровоградського окружного адміністративного суду вбачається, що позивач звернулась до суду із заявою про визнання протиправною бездіяльності відповідача, допущеної при виконанні рішення суду.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 задоволено вищевказану заяву. Визнано протиправну бездіяльність Головного управління Держгееокадастру у Кіровоградській області в особі начальника Головного управління Держгееокадастру у Кіровоградській області Зінченка І.І., щодо невиконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року по справі №1140/2700/18.
Суд вважає посилання позивача на те, що рішення суду від 30.10.2018 виконано Головним управлінням до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №1140/2700/18 виданого 04.03.2019, необґрунтованими. Оскільки, позивач, посилаючись на виконання Управлінням зазначеного рішення суду, шляхом повторного розгляду заяви ОСОБА_1 , повторно відмовив у наданні дозволу, але при цьому підстави відмови є аналогічними тим, які суд визнав протиправними та не враховано висновки суду, викладені у судовому рішенні.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 16.09.2019 до відділу надійшла заява від представника стягувача ОСОБА_1 щодо фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом та надано копію наказу від 05.09.2019 р. про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою (а.с.57-58).
16.09.2019 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с.60-61).
Згідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
При цьому, за приписами частини другої статті 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваної постанови.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірна постанова про накладення штрафу, як рішення суб'єкта владних повноважень, відповідає вимогам та принципам, передбаченим у частині 2 статті 2 КАС України, оскільки прийнята обґрунтовано та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Тому позов про визнання її протиправною та скасування задоволенню не підлягає.
Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 287, 293, 295-297 КАС України, суд, -
В задоволенні позовної заяви Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, код ЄДРПОУ 39767636) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 6/7, код ЄДРПОУ 34894735) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.287, 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина