24 вересня 2019 р. Справа № 818/578/17
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кравченка Є.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Михайленко О.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Давиденко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/578/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Сумській області
про визнання протиправним та скасування пункту наказу, поновлення на посаді,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі - відповідач, ГУНП в Сумській області), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати п.1 наказу Головного управління національної поліції в Сумській області "Про результати проведеного службового розслідування та покарання винних" від 15 березня 2017 року № 517 в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Лебединського відділу поліції;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Лебединського відділу поліції з 16 березня 2017 року;
- допустити негайне виконання судового рішення про поновлення позивача на посаді начальника Лебединського відділу поліції.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у березні 2017 року було проведено службове розслідування за виявленими у роботі Лебединського ВП та УІПКП " 102" ГУНП недоліками, про що було складено відповідний Висновок, який було затверджено начальником Головного управління Національної поліції в Сумській області Лушпієнко М.М .
По результатах проведеного службового розслідування відповідачем в особі начальника Головного управління національної поліції в Сумській області Лушпієнко М.М. видано наказ "Про результати проведеного службового розслідування та покарання винних" від 15 березня 2017 року № 517, яким підполковника поліції ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника Лебединського ВП.
Як зазначено в даному наказі позивача було звільнено за порушення службової дисципліни, вимог ст.ст.1, 2, 8 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", вимог п. 4.2 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України від 22 жовтня 2012р. №940, що виразилося у безконтрольності за діяльністю підпорядкованого особового складу під час реагування на повідомлення про вчинення розбійного нападу на громадянку ОСОБА_4 , насамперед у частині незабезпечення об'єктивного первинного збору матеріалів перевірки та достовірного відображення обставин події, що у свою чергу призвело до порушення вимог Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06 листопада 2015р. №1377, у частині несвоєчасної реєстрації до журналу ЄО повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення стосовно зазначеної громадянки, укритті від обліку факту вчинення відносно неї кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 КК України, невжиття дієвих заходів щодо розкриття скоєного кримінального правопорушення "по гарячих слідах", неналежного виконання доручення слідчого по кримінальному провадженню № 1207200090000022, порушення вимог статей 18 та 23 Закону України "Про Національну поліцію".
З наказом Головного управління національної поліції в Сумській області "Про результати проведеного службового розслідування та покарання винних" від 15 березня 2017 року № 517 позивач не згоден, вважає, що він має бути скасований, а ОСОБА_1 поновлений на посаді начальника Лебединського відділу поліції виходячи з наступного.
Позивач зауважує, що оскаржуваний наказ не містить відомостей стосовно того, в чому ж полягає порушення позивачем норм чинного законодавства чи неналежне виконання службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, що стало підставою звільнення позивача з посади начальника Лебединського відділу поліції.
Позивач зазначає, що чинним законодавством не передбачена навіть можливість втручання начальника відділу поліції на хід проведення досудового розслідування у кримінальній справі, а також відсутнє посилання на обов'язковість його вказівок під час проведення такого досудового розслідування.
На переконання позивача, ним не були порушені норми Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22.06.2017 по справі № 818/578/17, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправним та скасування пункту наказу, поновлення на посаді - відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 15.05.2019 постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.06.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
04.07.2019 справа надійшла до Сумського окружного адміністративного суду, автоматизованою системою документообігу справу розподілено судді Кравченку Є.Д.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 справу № 818/578/17 прийнято до провадження, призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 11.09.2019 закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.
У письмовому відзиві зазначив, що матеріалами службового розслідування належним чином підтверджується, що ОСОБА_1 не виконав вимог Закону України «Про Національну поліцію» та наказів МВС України, а тому не забезпечив дієвого контролю за роботою підпорядкованого підрозділу поліції, що у свою чергу призвело до грубих порушень обліково-реєстраційної дисципліни, неналежного реагування та неякісного збору матеріалів перевірки на місці події за повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, за що підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності.
Крім того, на думку відповідача, підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 стосовно скасування п.1 наказу ГУНП в Сумській області від 15 березня 2017 року № 517, та поновлення його на посаді начальника Лебединського відділу поліції відсутні, оскільки даним наказом ніякі законні права та інтереси позивача не порушено, а підставою для звільнення з посади слугував його рапорт про звільнення з посади за особистим бажанням.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на службі в ГУНП в Сумській області на посаді начальника Лебединського відділення поліції Сумського районного відділу поліції (а.с. 64, т. 1).
У березні 2017 року на підставі наказу ГУНП в Сумській області від 04.02.2019 № 157 (а.с. 207, т.1) було проведено службове розслідування за виявленими у роботі Лебединського ВП та УІПКП "102" ГУНП недоліками, про що складено відповідний висновок від 15.03.2017, який було затверджено начальником Головного управління Національної поліції в Сумській області Лушпієнко М.М. (а.с. 7-13, т. 1).
Під час проведення службового розслідування було встановлено, що 12.01.2017 о 18.54 до журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події (далі - ЄО) за № 176 Лебединського ВП зареєстровано факт зникнення з магазину « Єрмоліно », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 2Д, частини денної виручки, про який повідомила громадянка ОСОБА_4 , яка працює продавчинею зазначеного магазину. У подальшому подію доповнено інформацією про те, що близько 18.00 12.01.2017 до магазину «Єрмоліно» зайшов невідомий чоловік та відкрито заволодів грошовими коштами у сумі близько 3500 грн. За результатами розгляду матеріалів ЄО від 12.01.2017 № 176 того ж дня зазначену подію слідчим відділенням Лебединського ВП внесено до ЄРДР № 12017200090000022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, та невдовзі кваліфікацію зазначеного кримінального правопорушення змінено на ч. 2 ст. 186 КК України.
У ході вивчення якості реагування працівників поліції на вказане повідомлення, законності прийнятого рішення та проведеної бесіди із громадянкою ОСОБА_4 працівниками УОАЗОР ГУНП з'ясовано, що 12.01.2017 близько 18.00 зазначена громадянка знаходилася на своєму робочому місці в приміщенні магазину « Єрмоліно », в цей час до приміщення магазину забіг невідомий чоловік, який, погрожуючи ножем, почав вимагати віддати йому грошові кошти, та, заволодівши частиною виручки, швидко вибіг з приміщення.
Після цього громадянка ОСОБА_4 відразу здійснила дзвінок на телефон спецлінії «102» з метою повідомлення про скоєний злочин, проте під час бесіди з оператором зрозуміла, що він, знаходячись у м. Суми, не орієнтується у місцезнаходженні магазину та не може визначитися з тим, як потрібно діяти, поклала слухавку і одразу попрохала громадянку ОСОБА_5 , яка в цей час проходила повз приміщення магазину, збігати до сусідньої будівлі Лебединського відділення поліції та повідомити про злочин.
Зі слів потерпілої близько 18.20 на місце події прибула слідчо-оперативна група Лебединського ВП у складі слідчого слідчого відділення старшого лейтенанта поліції Циханського Руслана Олеговича, старшого оперуповноваженого СКП капітана поліції Колодяжного Романа Анатолійовича, та старшого експерта-криміналіста слідчого відділення Лебединського ВП капітана поліції Водзинського Павла Володимировича. Також згідно інформації, зазначеної у колонці 5 журналу ЄО, та ІІПС «Армор» на місце події також виїжджав начальник Лебединського ВП підполковник поліції ОСОБА_1 та начальник сектору превенції Лебединського ВП майор поліції ОСОБА_6 .
Прибувши на місце події, члени СОГ Лебединського ВП вжили ряд первинних заходів, спрямованих на фіксування та встановлення обставин події.
У той же час у порушення пунктів 2.8.1 та 2.8.2 Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень (далі - Інструкція), затвердженої наказом МВС України від 14.08.2012 № 700, під час перебування на місці події ОСОБА_7 , виходячи з наявних матеріалів проведеної перевірки, узагалі не вжив заходів щодо встановлення та проведення опитування можливих свідків та очевидців вказаної події, відпрацювання можливого шляху відходу злочинця, не встановив наявність камер відеоспостереження біля місця вчинення злочину та на шляху ймовірного відходу злочинця.
У свою чергу ОСОБА_8 у порушення вимог пп. 2.6, 2.7.1 та 2.7.2 Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 14.08.2012 № 700, не вжив заходів щодо долучення до зібраних матеріалів ЄО фототаблиць з місця події, не забезпечив проведення огляду місцевості по маршруту відходу злочинця згідно схеми застосування службового собаки на предмет виявлення на вилучення речових доказів, які міг залишити правопорушник.
Разом з цим ОСОБА_1 у порушення вимог п. 4.2 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України від 22.10.2012 № 940, не забезпечив дієвого контролю за роботою СОГ на місці події та належного реагування на вказане вище кримінальне правопорушення.
Крім цього, у ході службового розслідування встановлено, що про зазначене вище кримінальне правопорушення чергову частину Лебединського ВП громадянка ОСОБА_9 за проханням потерпілої особисто повідомила ще близько 18.15 год., з метою реагування на яке старшим інспектором-черговим сектору реагування патрульної поліції № 2 Лебединського ВП старшим лейтенантом поліції Гусаченком Ігорем Анатолійовичем, на місце події було негайно направлено СОГ. У той же час інформацію про вказану подію у порушення вимог п. 2 розділу II Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1377, ОСОБА_10 до журналу ЄО було внесено лише о 18.54 год., після того, як громадянка ОСОБА_4 особисто з письмовою заявою звернулася до Лебединського ВП з приводу вчинення стосовно неї кримінального правопорушення, а не негайно як того вимагає Інструкція.
У ході проведення службового розслідування, також, встановлено, що під час опитування потерпілої спочатку у приміщенні магазину, а потім у адміністративній будівлі відділення поліції слідчий ОСОБА_8 після з'ясування факту погрози заявниці ножем безпідставно запропонував їй не вказувати про зазначені обставини, мотивуючи це тим, що відсутність у поясненні інформації про погрози зброєю ніяким чином не вплине на стан розкриття кримінального правопорушення. Як наслідок, потерпіла погодилася з аргументами ОСОБА_8 та підписала надані ним документи.
Крім того, вивченням розпочатого 12.01.2017 за даним фактом кримінального провадження № 12017200090000022, встановлено, що надані 13.01.2017 у порядку ст. 40 КПК України доручення слідчого у зазначеному кримінальному провадженні працівниками оперативного підрозділу Лебединського ВП виконано формально та не у повному обсязі.
15 березня 2017 року за результатами службового розслідування начальником Головного управління національної поліції в Сумській області Лушпієнко М.М. прийнято наказ "Про результати проведеного службового розслідування та покарання винних" № 517, пунктом 1 якого підполковника поліції ОСОБА_1 за порушення службової дисципліни, вимог ст.ст. 1, 2, 8 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", вимог п. 4.2 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України від 22 жовтня 2012р. №940, що виразилося у безконтрольності за діяльністю підпорядкованого особового складу під час реагування на повідомлення про вчинення розбійного нападу на громадянку ОСОБА_4 , насамперед у частині незабезпечення об'єктивного первинного збору матеріалів перевірки та достовірного відображення обставин події, що у свою чергу призвело до порушення вимог Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06 листопада 2015р. №1377, у частині несвоєчасної реєстрації до журналу ЄО повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення стосовно зазначеної громадянки, укритті від обліку факту вчинення відносно неї кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 КК України, невжиття дієвих заходів щодо розкриття скоєного кримінального правопорушення "по гарячих слідах", неналежного виконання доручення слідчого по кримінальному провадженню № 1207200090000022, порушення вимог статей 18 та 23 Закону України "Про Національну поліцію" було звільнено з посади начальника Лебединського ВП (а.с. 14-17, т. 1).
15.03.2017 ОСОБА_1 подав на ім'я начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області рапорт, в якому просив призначити його на посаду заступника начальника ізолятора тимчасового тримання № 7 (м. Лебедин) Головного управління Національної поліції в Сумській області, звільнивши з посади начальника Лебединського відділення поліції Сумського РВП ГУНП в Сумській області (а.с. 65, т. 1).
16.03.2017 наказом начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області Лушпієнко М .М. прийнято наказ №107/о/с про призначення ОСОБА_1 на посаду заступника начальника ізолятора тимчасового тримання № 7 (м. Лебедин) Головного управління Національної поліції в Сумській області, звільнивши з посади начальника Лебединського відділення поліції Сумського РВП ГУНП в Сумській області (а.с. 68, т. 1).
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Щодо наявності у діях ОСОБА_1 безконтрольності за діяльністю підпорядкованого особового складу під час реагування на повідомлення про вчинення розбійного нападу у частині незабезпечення об'єктивного первинного збору матеріалів перевірки та достовірного відображення обставин події суд зазначає наступне.
Згідно із п. 4.1, пп. 4.2.1 п. 4.2 4.1 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України від 22 жовтня 2012 року № 940, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Інструкція № 940), за організацію реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події, достовірність, повноту і своєчасність подання інформації до вищих ОВС та інших центральних органів виконавчої влади відповідають начальники ОВС, керівники органів досудового розслідування або особи, які виконують їх обов'язки.
З метою організації належного реагування на кримінальні правопорушення та інші події, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, забезпечення взаємодії з іншими правоохоронними органами та органами виконавчої влади, своєчасного інформування на місця подій обов'язково виїжджають начальники ГУМВС, УМВС, міськрайлінорганів, керівники органів досудових розслідувань або особи, які виконують їх обов'язки, - при отриманні повідомлень про вбивства, розбої, кримінальні правопорушення, учинені із застосуванням вогнепальної зброї чи вибухівки, кримінальні правопорушення та інші події, що можуть викликати суспільний резонанс.
Розділом ІІІ Положення про Лебединське відділення поліції Сумського районного відділу ГУНП в Сумській області, затвердженого наказом ГУНП в Сумській області від 15.12.2016 (далі - Положення) (а.с. 233, 234-239, т. 1) встановлено права та обов'язки начальника відділення.
Відповідно до абз. 2 п. 8 Положення начальник відділення відповідно до законодавства забезпечує виконання завдань підпорядкованих структурних підрозділів відділення поліції щодо організації роботи із реагування на заяви і повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події.
Згідно із п.п. 10, 11 Положення начальник відділення забезпечує належну організацію взаємодії слідчих та оперативних працівників під час попередження, виявлення й розслідування кримінальних правопорушень. Особисто виїжджає на місце події при отриманні повідомлень про вбивства, розбої, кримінальні правопорушення, учинені із застосуванням вогнепальної зброї чи вибухівки, кримінальні правопорушення та інші події, що можуть викликати суспільний резонанс. Здійснює особисте керівництво комплексом першочергових заходів та невідкладних слідчих дій, спрямованих на встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та з'ясування всіх обставин події.
Як встановлено із письмових пояснень ОСОБА_1 , наданих під час проведення службового розслідування (а.с. 55, т. 1), відомості про подію в магазині "Єрмоліно" були внесені до ЄРДР 12.01.2017 о 20 год. 20 хв. за № 12017200090000023. Попередня правова кваліфікація - ч. 1 ст. 186 КК України. 13.01.2017 дане правопорушення було перекваліфіковане на ч. 2 ст. 186 КК України. Досудове розслідування доручено групі слідчих СВ Лебединського ВП ГУНП в Сумській області. Після отримання додаткової інформації дане кримінальне правопорушення було перекваліфіковане на розбій, тобто ст. 187 ч. 3 КК України.
Також, судом встановлено, що під час опитування потерпілої ОСОБА_4 спочатку у приміщенні магазину, а потім у адміністративній будівлі відділення поліції слідчий ОСОБА_8 після з'ясування факту погрози заявниці ножем безпідставно запропонував їй не вказувати про зазначені обставини, мотивуючи це тим, що відсутність у поясненні інформації про погрози зброєю ніяким чином не вплине на стан розкриття кримінального правопорушення. Як наслідок, потерпіла погодилася з аргументами ОСОБА_8 та підписала надані ним документи.
Вказані обставини підтверджуються висновком службового розслідування від 15.03.2017 (а.с. 36-43, т. 1), письмовими поясненнями ОСОБА_4 (а.с. 45-46, т. 1).
Отже, слідчий СВ Лебединського ВП, підпорядкований позивачу, не об'єктивно відібрав пояснення від потерпілої, недостовірного відобразив обставини події.
При цьому, начальник Лебединського ВП ОСОБА_1 , належним чином не проконтролював дії підлеглого, що призвело до неправильної кваліфікації правопорушення, і, як наслідок, спричинило негативні наслідки: особа правопорушника не була встановлена, злочин не був розкритий.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач дійшов правомірного висновку про порушення позивачем вимог п. 4.2 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України від 22.10.2012 № 940, що проявилось у безконтрольності за діяльністю підпорядкованого особового складу під час реагування на повідомлення про вчинення розбійного нападу у частині незабезпечення об'єктивного первинного збору матеріалів перевірки та достовірного відображення обставин події.
Щодо наявності у діях ОСОБА_1 безконтрольності за діяльністю підпорядкованого особового складу під час реагування на повідомлення про вчинення розбійного нападу у частині несвоєчасної реєстрації до журналу ЄО повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення суд зазначає наступне.
Згідно із п. 2 розділу ІІ Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1377 уповноважений працівник чергової частини органу поліції, отримавши заяву (повідомлення) про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію, відразу реєструє її (його) в журналі ЄО та направляє на місце події слідчо-оперативну групу чи групу реагування.
Судом встановлено, що про зазначене вище кримінальне правопорушення чергову частину Лебединського ВП громадянка ОСОБА_9 за проханням потерпілої повідомила 12.01.2017 о 18.15 год.
При цьому, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_10 , на місце події було негайно направлено слідчу оперативну групу, яка прибула на місце події о 18.20 год.
О 18.54 год. інформацію про вказану подію було внесено ОСОБА_10 до журналу ЄО (а.с. 217-218, т. 1).
Суд не погоджується із твердженням відповідача про наявність у вказаних діях підпорядкованої позивачу особи порушень п. 2 розділу ІІ Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1377, з огляду на те, що затримка у внесені даних до ЄО виникла у зв'язку з тим що ОСОБА_10 уточнював дані заявниці, обставини правопорушення, у телефонному режимі підтримував зв'язок з оперативною групою, доповідав про подію керівництву відділення поліції та орієнтував про прикмети правопорушника інші наряди, а після з'ясування усіх необхідних даних одразу вніс їх до ЄО, що підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_10 (а.с. 52, т. 1).
Крім того, затримка у внесенні даних до ЄО не спричинила жодних негативних наслідків, оскільки оперативна група була направлена на місце події вчасно та негайно розпочала встановлення обставин події, вжиття заходів щодо розкриття скоєного правопорушення.
Також, суд критично оцінює висновки відповідача про наявність в діях ОСОБА_1 порушень, які проявились в укритті від обліку факту вчинення відносно особи кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 КК України, оскільки ані матеріали службового розслідування, ані матеріали справи не містять доказів наявності умислу ОСОБА_1 приховати від обліку факт вчинення більш тяжкого злочину.
Водночас, вчинення таких дій слідчим, свідчить скоріше про неналежну організацію та контроль за діяльністю підпорядкованого особового складу з боку ОСОБА_1
Щодо наявності у діях ОСОБА_1 безконтрольності за діяльністю підпорядкованого особового складу під час реагування на повідомлення про вчинення розбійного нападу у частині невжиття дієвих заходів щодо розкриття скоєного кримінального правопорушення "по гарячих слідах" суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2.6 Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень, затвердженої наказом МВС України від 14.08.2012 № 700, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Інструкція № 700) після прибуття на місце події члени СОГ та інші задіяні працівники органу внутрішніх справ, а також відповідні співробітники оперативного підрозділу, дільничний інспектор міліції з'ясовують обставини вчинення кримінального правопорушення, встановлюють свідків, прикмети осіб, які вчинили кримінальне правопорушення та ймовірні шляхи їх відходу. У разі необхідності вживають заходів для переслідування транспортних засобів, якими заволоділи особи, що вчинили кримінальне правопорушення, або тих, що використовувалися при його вчиненні. Беруть участь у розшуку та затриманні осіб, які підозрюються в учиненні цих кримінальних правопорушень.
Згідно із підпунктами 2.7.1, 2.7.2 пункту 2.7 Інструкції № 700 слідчий керує діями членів СОГ та несе персональну відповідальність за якість проведення огляду місця події. Разом з членами групи, залученими спеціалістами, запрошеними потерпілим, свідками та іншими учасниками кримінального провадження проводить огляд місця події, у ході якого в установленому КПК України порядку фіксує відомості щодо обставин учинення кримінального правопорушення, вилучає речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, та речі, вилучені з обігу, у тому числі матеріальні об'єкти, придатні для з'ясування обставин, що підлягають доказуванню. Забезпечує їх належне зберігання для подальшого направлення для проведення експертного дослідження.
Відповідно до підпунктів 2.8.1, 2.8.2 пункту 2.8 Інструкції № 700 співробітник оперативного підрозділу здійснює поквартирний чи подвірний обхід з метою виявлення свідків учиненого кримінального правопорушення, збирання відомостей, що можуть бути використані як докази. Установлює час, місце і обставини вчинення кримінального правопорушення; кількість причетних до його вчинення осіб, їх прикмети; наявність у них зброї, транспортних засобів, слідів на одязі чи тілі, які могли залишитися через опір потерпілих або при подоланні перешкод; індивідуальні ознаки викрадених речей; напрямок, в якому вони зникли, інші відомості, необхідні для встановлення осіб, які вчинили кримінальне правопорушення. Використовує наявні джерела оперативної інформації з метою розкриття кримінального правопорушення.
Водночас, судом встановлено, що в порушення пунктів 2.8.1 та 2.8.2 Інструкції № 700, під час перебування на місці події ОСОБА_7 не вжив заходів щодо встановлення та проведення опитування можливих свідків та очевидців вказаної події, відпрацювання можливого шляху відходу злочинця, не встановив наявність камер відеоспостереження біля місця вчинення злочину та на шляху ймовірного відходу злочинця.
У свою чергу ОСОБА_8 у порушення вимог пп. 2.6, 2.7.1 та 2.7.2 Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 14.08.2012 № 700, не вжив заходів щодо долучення до зібраних матеріалів ЄО фототаблиць з місця події, не забезпечив проведення огляду місцевості по маршруту відходу злочинця згідно схеми застосування службового собаки на предмет виявлення на вилучення речових доказів, які міг залишити правопорушник.
Вищевказані обставини підтверджуються висновком службового розслідування від 15.03.2017 (а.с. 36-43, т. 1), письмовими поясненнями ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (а.с. 49, 51, т. 1).
Отже, члени СОГ Лебединського ВП, підпорядковані позивачу, не вжили усіх необхідних передбачених законодавством заходів, спрямованих на встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, розкриття кримінального правопорушення "по гарячих слідах".
При цьому, начальник Лебединського ВП ОСОБА_1 , який особисто виїжджав на місце події, належним чином не організував роботу своїх підлеглих, не проконтролював їх дії.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначені порушення спричинили негативні наслідки, а саме призвели до того, що вказаний злочин не був розкритий.
Отже, суд погоджується із висновком відповідача про порушення позивачем п. 4.2 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України від 22.10.2012 № 940, що проявилось у безконтрольності за діяльністю підпорядкованого особового складу під час реагування на повідомлення про вчинення розбійного нападу у частині невжиття дієвих заходів щодо розкриття скоєного кримінального правопорушення "по гарячих слідах".
При цьому, аргумент відповідача щодо неналежного виконання працівниками оперативного підрозділу Лебединського ВП доручення слідчого у кримінальному провадженні № 12017200090000022 суд не бере до уваги, оскільки вказане доручене не було долучено до матеріалів службового розслідування, під час розгляду справи відповідачем не надавалось, а також відповідачем не зазначено у чому саме полягає формальність та неповнота його виконання.
Статтями 2, 5, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460 IV, дія якого у відповідності до п.9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів" № 901-VIII від 23.12.2015 поширюється на поліцейських, визначено, що:
службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України,
підпорядкованих йому органів і підрозділів;
дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання осооою рядового або начальницького складу службової дисципліни;
за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом;
службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну осооу рядового і начальницького складу, зокрема, дотримуватися норм професійної та службової етики, постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку., припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Відповідно до ст. ст. 1, 2, 19 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Згідно вимог ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Статтею 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов'язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу.
Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту ОВС на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні або в неналежному виконанні працівником покладених на нього трудових або службових обов'язків.
Згідно із ст. 14 Дисциплінарного статуту ОВС з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.
Судом встановлено, що на час прийняття спірного наказу ОСОБА_1 мав два не знятих дисциплінарних стягнення: сувора догана та попередження про неповну посадову відповідність, що підтверджується послужним списком позивача (а.с. 9, т. 2).
Наявність діючих дисциплінарних стягнень була врахована відповідачем, у зв'язку з чим до позивача було застосовано наступне за суворістю дисциплінарне стягнення - звільнення з посади.
Крім того, при прийнятті оскаржуваного наказу ГУНП в Сумській області врахувало негативні наслідки дисциплінарного проступку ОСОБА_1 , а саме не розкриття злочину, що завдало шкоди суспільним інтересам, безпеці життя і здоров'я громадян.
Враховуючи викладене, не зважаючи на те, що не всі підстави прийняття оскаржуваного наказу підтвердились в ході судового розгляду справи, суд вважає наказ Головного управління національної поліції в Сумській області "Про результати проведеного службового розслідування та покарання винних" від 15 березня 2017 року № 517 в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Лебединського відділу поліції в цілому обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.
На думку суду, порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, які підтверджуються матеріалами справи, були достатніми підставами для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади.
Щодо позовних вимог про поновлення позивача на посаді, суд зазначає про відсутність підстав для їх задоволення, з огляду на наступне.
Згідно вимог ст. 18 Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.
Згідно п. 2 розділу III „Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 23 листопада 2016 року N 1235, підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу.
Проте, суд зазначає, що оскаржуваний наказ не був виконаний, оскільки в матеріалах справи відсутній наказ ГУНП в Сумській області по особовому складу про звільнення позивача із займаної посади у зв'язку з притягненням до дисциплінарної відповідальності.
Крім того, Наказом ГУНП в Сумській області від 16.03.2017 № 107о/с відповідно до пункту 3 (за ініціативою поліцейського) частини 1 статті 65 Закону України „Про Національну поліцію" підполковника поліції ОСОБА_1 (0099830) призначено заступником начальника ізолятора тимчасового тримання № 7 (м. Лебедин) Головного управління Національної поліції, звільнивши його з посади начальника Лебединського відділення поліції Сумського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції. Підстава: рапорт ОСОБА_1 від 15.03.2017, подання начальника відділу організації діяльності ізоляторів тимчасового тримання Головного управління Національної поліції в Сумській області від 15.03.2017.
Отже суд наголошує, що наказ ГУНП в Сумській області від 15 березня 2017 року № 517 в частині звільнення з посади підполковника поліції ОСОБА_1 , є не виконаним оскільки підставою для звільнення його з посади начальника Лебединського відділення поліції Сумського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції став не дисциплінарний наказ, а особистий рапорт позивача.
Відповідно до п. 3, ч. 1, ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» переміщення поліцейських в органах, закладах та установах поліції здійснюється на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський, зокрема за ініціативою» поліцейського, або як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Зважаючи на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення його на посаді начальника Лебединського відділу поліції, оскільки підставою для звільнення з посади був особистий рапорт ОСОБА_1 про звільнення з посади.
Суд критично оцінює аргумент позивача про те, що саме наявність дисциплінарного наказу зумовила необхідність написання ним рапорту та прийняття відповідачем наказу про призначення його на іншу нижчу посаду, оскільки рапорт про звільнення позивач подав 15.03.2017 (а.с. 65, т. 1), а з дисциплінарним наказом ознайомився лише 21.03.2017 (а.с. 17, т. 1).
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно із п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем належним чином доведено правомірність наказу Головного управління національної поліції в Сумській області "Про результати проведеного службового розслідування та покарання винних" від 15 березня 2017 року № 517 в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Лебединського відділу поліції, а тому позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Сумській області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 23, ідентифікаційний код 40108777) про визнання протиправним та скасування пункту наказу, поновлення на посаді - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко
Повний текст рішення складений та підписаний 07.10.2019.