19 вересня 2019 року № 810/2108/17
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Барчук Д. І.,
за участю представників:
позивача - Казмерчука М.М.,
відповідача 3 - Собко О.В., Хлопузян Р.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ХАС", як уповноваженої особи за договором про спільну діяльність від 04.02.2004 №60; Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ХАС"; Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення боргу
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Полтавській області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ХАС" як уповноваженої особи за договором № 60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 4 лютого 2004 р. (далі - відповідач 1), товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "ХАС" (далі - відповідач 2), публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - відповідач 3) про стягнення з рахунків відповідачів солідарно заборгованість у сумі 281 936, 79 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ “ХАС”, як оператор за договором про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 09.02.2004 №60, що укладений з ДК “Укргазвидобування”, має податковий борг, що виник у зв'язку з несплатою самостійно визначених у податкових деклараціях грошових зобов'язань. Вказаний податковий борг відповідач 1 у добровільному порядку не сплачує.
За цих обставин позивач, виходячи з положень п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20, п. 95.3, 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України, просить стягнути з учасників спільної діяльності усю суму податкового боргу, що обліковується за оператором спільної діяльності - ТОВ “ХАС”.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 23.06.2017 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2017 провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішення по справі № 826/3135/17.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 поновлено провадження у справі. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 ухвалено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, визначеними Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, зі стадії підготовчого засідання.
В цей же день, ухвалою суду позов залишено без руху, як такий що поданий без додержання вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
В судовому засіданні 18.07.2019 за заявою позивача, протокольною ухвалою виключено третю особу, у зв'язку із її ліквідацією.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 закрито підготовче провадження та призначене судове засідання для розгляду справи по суті на 19.09.2019.
Представник позивача в судових засіданнях підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.
Відповідачі 1 та 2 в судові засідання не з'являлись, правом надати відзив чи пояснення по суті позовних вимог не скористались.
Представники відповідача 3 позов не визнали, зазначили, що солідарна відповідальність учасників спільної діяльності передбачена Цивільним кодексом України та застосовується до учасників спільної діяльності за зобов'язаннями, які виникають із господарських та цивільних правовідносин. Вважають, що вимоги позивача про звернення стягнення на його майно в рахунок погашення податкових зобов'язань ТОВ “ХАС” як оператора спільної діяльності, на якого договором покладений обов'язок ведення податкового і бухгалтерського обліку, обов'язок сплачувати відповідні податки, не ґрунтується на вимогах закону.
Крім того, представники відповідача 3 стверджували, що право на звернення до суду з позовом про стягнення коштів платника податків виникає у контролюючого органу лише після вручення платникові податків податкової вимоги при умові непогашення таким платником податків заборгованості протягом 60 днів з дня вручення вимоги. Проте, жодних вимог про сплату податкового боргу від контролюючого органу він не отримував, що свідчить про передчасність вимог про стягнення з нього податкового боргу.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 3, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Так, 04 лютого 2004 року між ТОВ Фірма "ХАС" та Дочірньою компанією “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” був укладений договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 60 (далі - договір № 60).
Згідно з вимогами пункту 1.1 договору № 60 сторони зобов'язувалися об'єднати свої вклади та вести спільну інвестиційну та виробничу діяльність, метою якої було: нарощування обсягів видобутку вуглеводнів; опрацювання техніко-геологічної інформації по свердловинах, вказаних у додатку №1 до даного договору; підготовка та впровадження програм, направлених на збільшення видобутку вуглеводнів із свердловини; відновлення, капітальний ремонт, освоєння та подальша експлуатація свердловин; реалізація видобутих вуглеводнів; досягнення високих економічних показників спільної діяльності; отримання прибутку в інтересах сторін.
Відповідно до вимог п. 5.3 договору № 60 ведення загальних справ та поточне керівництво спільною діяльністю здійснює ТОВ “ХАС” (далі також оператор). При цьому оператор діє в межах, обумовлених цим договором, Програмами спільної діяльності та рішеннями Комітету управління. Оператор здійснює ведення спільних справ учасників договору на підставі довіреності, що видається дочірньою компанією “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”.
Вимогами п. 5.10 договору № 60 визначено, що до компетенції оператора відноситься ведення окремого бухгалтерського та податкового обліку спільної діяльності; складання та подання уповноваженим державним органам обов'язкової звітності; сплата передбачених чинним законодавством податків, обов'язкових зборів (платежів).
Судом встановлено, що договір № 60 - уповноважена особа ТОВ Фірма «ХАС» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 11.02.2004, договір № 60 перебуває на податковому обліку в Машівському відділенні Карлівської ОДПІ ГУ ДФС в Полтавській області, як платник податків за неосновним місцем обліку.
Як вбачається з матеріалів справи, у уповноваженої особи ТОВ Фірма «ХАС» договору № 60, як окремого платника податків, наявний податковий борг у вигляді пені у розмірі 281 936,79 грн., що виник в зв'язку із несплатою рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у розмірі 25 902 509,92 грн.
31 липня 2015 року контролюючим органом було складено та направлено відповідачеві 1 податкову вимогу № 35-23, у якій контролюючий орган вимагав у погасити податковий борг. Оскільки ТОВ Фірма «ХАС» зазначена заборгованість не сплачена, тому позивач звернувся із даним позовом до суду для стягнення заборгованості із усіх учасників договору № 60.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового Кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового Кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно з абзацом 2 пункту 252.23 статті 252 Податкового кодексу України податкові декларації з рентної плати під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи подаються уповноваженою особою, визначеною відповідно до пункту 252.1 цієї статті починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий договір зареєстровано у контролюючих органах.
Пунктом 257.1 статті 257 Податкового кодексу України передбачено, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.
Відповідно до пункту 257.2 статті 257 Податкового кодексу України платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов'язань з рентної плати.
Згідно з пунктом 257.3 статті 257 Податкового кодексу України платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений цією статтею, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкову декларацію, яка містить відповідні додатки.
Відповідно до пункту 257.5 статті 257 Податкового кодексу України сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
У силу положень пункту 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового Кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 Податкового Кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З аналізу зазначених положень Податкового кодексу України слідує, що платник податків, який самостійно визначив податкові зобов'язання у поданих ним податкових деклараціях, має сплати в повному обсязі відповідні суми у встановлені податковим законодавством строки. Невиконання обов'язку зі сплати самостійно визначеного у відповідній податковій звітності податкового зобов'язання призводить до набуття таким зобов'язанням статусу податкового боргу, що, у свою чергу, є підставою для складання податкової вимоги, невиконання якої надає контролюючому органу право звернутись до суду з позовом про стягнення усієї суми податкового боргу, що обліковується за платником податків на момент звернення до суду.
Суд зазначає, що наявність у відповідача 1 податкового боргу у розмірі 281 936,79 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Під час розгляду справи відповідач 1 з приводу наявності у нього податкового боргу у вказаному розмірі та з вказаних підстав не заперечив та не надав доказів, які б свідчили про його повну чи часткову сплату.
Беручи до уваги, що податковий борг відповідач 1 протягом 60 днів з моменту вручення податкової вимоги не погасив, суд дійшов висновку про наявність визначених у законі підстав для стягнення податкового боргу за рішенням суду з рахунків відповідача 1 у банках, що його обслуговують.
Одночасно з цим суд не погоджується із доводами позивача щодо необхідності звернення стягнення у рахунок погашення податкового боргу відповідача-1 на кошти інших платників - учасників договору про спільну діяльність № 60 - ТОВ Фірма “ХАС” та ПАТ “Укргазвидобування”.
Солідарна відповідальність учасників спільної діяльності передбачена Цивільним кодексом України та застосовується до учасників спільної діяльності за зобов'язаннями, які виникають із господарських та цивільних правовідносин.
При цьому відповідно до вимог частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується.
Згідно з пунктом 7.3 статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Таким чином, солідарну відповідальність учасники спільної діяльності несуть виключно за зобов'язаннями, які виникли із господарських та цивільних правовідносин. Положення відповідних статей Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані до правовідносин, пов'язаних з стягненням податкового боргу.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 15.02.2018 у справі № 826/10257/16.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету в розмірі 281 936,79 грн. відповідач-1 у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем-1 зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача-1, податкового боргу.
В частині вимог про стягнення цього боргу з відповідачів 2 та 3 позов є не обґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідачів не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "ХАС" як уповноваженої особи за договором № 60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04 лютого 2004 року, податковий борг у розмірі 281 936 (двісті вісімдесят одна тисяча дев'ятсот тридцять шість) грн. 79 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Василенко Г.Ю.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 30 вересня 2019 р.