справа №1.380.2019.004195
01 жовтня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі :
головуючого - судді Кухар Н.А.
секретаря судового засідання Шавель М.М.
за участю:
представника позивача - Паїк М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Головне управління ДФС у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу ,-
Головне управління ДФС у Львівській області (79003, вул. Стрийська, 35, м. Львів) звернулося в суд з позовом до ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу. Ухвалою від 20 серпня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 11 вересня 2019 року призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконує вимоги чинного законодавства щодо сплати податкового боргу. В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що відповідач має податковий борг у розмірі 52 179, 83 грн. Сума податкової заборгованості є узгодженою, добровільно у встановлені законом строки до бюджету не сплачена. Вжиті позивачем до відповідача заходи не призвели до погашення такого зобов'язання, тому позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, вказаних в позовній заяві та додаткових поясненнях, просив позов задовольнити.
Відповідач у встановлений судом строк (з врахуванням часу на пересилання поштової кореспонденції) відзив на позовну заяву суду не надав та жодних клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.
В судове засідання відповідач не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
На адресу суду повернулися конверти з копією ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 20.08.2019 та судовою повісткою, з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання поштового відправлення". Згідно копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, враховуючи частину 11 статті 126 КАС України, такі обставини вказують, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи. Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Як вбачається із довідки ГУ ДФС у Львівській області на суму податкового боргу платника податків № 18028/10/57.17-06 за відповідачем рахується податковий борг, який складається з:
1) штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у розмірі 11009, 80 грн., що виник на підставі:
- 1115,00 грн. - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.09.2016 № 0001484000 донараховане за актом перевірки від 07.09.2016 № 13/224/4000/2616110549;
- 4800,00 грн. - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.11.2017 № 0020114001 донараховане за актом перевірки від 14.11.2017 № 13/628/4000/2616110549;
- 5094,80 грн. - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.10.2018 № 0016861407 донараховане за актом перевірки від 01.10.2018 № 2029/13/09/РРО/2616110549;
2) податок на доходи фізичних осіб, що сплачується особами за результатами річного декларування у розмірі 6006, 48 грн., що виник на підставі:
Податкової декларації від 09.02.2018 року на суму 3999, 12 грн.;
Податкової декларації від 09.02.2018 року на суму 2007, 36 грн.;
3) адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну, податок на доходи фізичних осіб, акцизного податку у розмірі 34 000, 00 грн., що виник на підставі;
- 17000, 00 грн., - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.11.2017 № 0020104001 донараховане за актом перевірки від 14.11.2017 № 13/628/4000/2616110549;
- 17 000, 00 грн., - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.04.2018 № 0027264001 донараховане за актом перевірки від 07.03.2018 № 13/122/4000/РРО/2616110549;
4) податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі - 510, 00 грн., що виник на підставі;
- 510, 00 грн., - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.05.2018 № 0207101313 донараховане за актом перевірки від 24.04.2018 № 773;
5) акцизного податку у розмірі 486,27 грн., що виник на підставі:
- 102, 27 грн. - штрафна санкція донарахована за актом перевірки від 13.02.2019 року № 000046/13-01-57-40/3053320877, податкове повідомлення - рішення від 13.02.2019 року № 0008845740;
податкової декларації акцизного податку від 20.02.2019 на суму 384,00 грн.(термін сплати 02.03.2019);
6) військового збору у розмірі 167,28 грн., що виник на підставі:
- податкової декларації про майновий стан і доходи від 09.02.2019 на суму 167,28 грн. (термін сплати 21.02.2019).
У зв'язку з несплатою відповідачем грошового зобов'язання ГУ ДФС у Львівської області виставлено податкову вимогу від 06.02.2017 № 44570-17, яку було направлено платнику податків, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходив з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).
Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
За змістом пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим кодексом для подання податкової декларації.
За визначенням пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
У відповідності до п.59.1 ст.59 Податкового Кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що позивачем було сформовано та надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ф" №44570-17 від 06.12.2017 про сплату суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 4709, 97 грн.
При цьому, сторонами у справі доказів оскарження та скасування зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку надано до суду не було.
Зважаючи на положення пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, нові податкові вимоги платнику податків не надсилалися.
Таким чином, судом досліджено, що контролюючим органом були вжиті заходи для погашення відповідачем податкового боргу, однак, такі заходи позивача не призвели до повного погашення податкової заборгованості.
Суд звертає увагу на те, що податковий борг в сумі 52 179, 83грн., відповідач добровільно не сплатив, а тому вказана заборгованість підлягає до стягнення в судовому порядку.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2).
У відповідності до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи.
Так, вищезазначене свідчить про невиконання відповідачем свого податкового обов'язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України. Окрім того, у свою чергу відповідач відзиву на позовну заяву та жодних заперечень по суті позовних вимог чи доказів сплати податкового боргу до суду не надав.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 76 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст.ст. 44, 77 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.
Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду копії: зворотнього боку облікової картки платника податку, податкові повідомлення - рішення, акти перевірки з направленнями на перевірку, податкові декларації. (а.с. 12- 68).
Докази, які б підтверджували, що згадані податкові повідомлення-рішення оскаржувались, в справі відсутні, відповідно, визначені у них зобов'язання є узгодженими.
Станом на день розгляду справи сума податкового боргу відповідача в розмірі 5143, 43 грн., є узгодженою та у встановлені законом строки не сплаченою, тому відповідно до пп. 14.1.175 п. 14 ст. 14 ПК України визнається сумою податкового боргу. Доказів зворотного матеріали справи не містять.
Матеріалами справи підтверджується наявність податкового боргу у ФОП ОСОБА_1 , розмір якого становить 52 179, 83 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Львівській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до бюджету 52 179 (п'ятдесят дві тисячі сто сімдесят дев'ять) грн 83 коп. податкового боргу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 07 жовтня 2019 року.
Суддя Кухар Н.А.