Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 жовтня 2019 р. Справа№200/9187/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Селидовського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що з 19.05.2013 року одержує пенсію за віком. 11 червня 2019 року звернувся до відповідача з заявою №1189 про перерахунок пенсії по збільшенню пільгового стажу згідно із Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці», тому як відповідно до трудової книжки та довідок на момент звернення пільговий стаж склав понад п'ятнадцяти років за списком робіт і професій затвердженим КМУ від 16.01.2003 року №363, що дає право на визначення розміру пенсії відповідно до ст.8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці».
13 червня 2019 року позивач отримав рішення №1189 про відмову в перерахунку пенсії, з якого випливає, що пільговий стаж склав на день звернення 14 років 11 місяців 02 днів замість необхідних 15-ти років стажу на підземних умовах. Наявність такого пільгового стажу обумовлена несплатою щомісячних платежів по єдиному соціальному внеску до Пенсійного фонду України за період роботи з 01.09.2018 року по 30.04.2019 року підприємством ВП «Шахта «1-3 Новогродівська» ДП Селидіввугілля.
Позивач вважає, що дії відповідача щодо не зарахування періоду роботи з 01.09.2018 року по 30.04.2019 року до пільгового стажу на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта 1-3 Новогродівська»» не ґрунтуються на законі.
З наведених підстав просив визнати протиправними дії та скасувати рішення № 1189 про відмову в перерахунку пенсії Селидовського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України у Донецькій області від 13 червня 2019 року, та зобов'язати відповідача розглянути повторно заяву від 11 червня 2019 року про перерахунок пенсії із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 01.09.2018 року по 30.04.2019 року на підприємстві ВП «Шахта 1-3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» відповідно до вимог ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Селидовське об'єднане управління пенсійного фонду України Донецької області у відзиві на позовну заяву зазначило, що позивач звернувся до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою №1189 від 11.06.2019 року про перерахунок пенсії по збільшенню пільгового стажу згідно із статтями 1 і 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Відповідно до наданих документів встановлено, що страховий стаж позивача на підземних роботах становить 14 років 11 місяців 02 дні, замість необхідних 15 років, передбачених Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Наявність такого стажу обумовлена несплатою щомісячних платежів по єдиному соціальному внеску за період з 01.09.2018 по 30.04.2019 року підприємством ВП «Шахта «1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», що є порушенням вимог ст. 24 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зокрема, на період звернення позивача із заявою про призначення пенсії згідно отриманих даних з системи персоніфікованого обліку за період роботи позивача з 01.09.2018 по 30.04.2019 не було сплачено страховий внесок підприємством ДП «Селидіввугілля» в особі ВП «Шахта «1-3 Новогродівська», що є порушенням ч.8 ст.9 Закону України 2464, відповідно до якого гірничі підприємства, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. З урахуванням зазначеного управлінням не може бути зараховано до страхового стажу період роботи з 01.09.2018 по 30.04.2019 року період роботи на ВП «Шахта 1-3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» через відсутність відомостей про сплату страхових внесків.
На підставі наведеного відповідач просив у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
З'ясовуючи, чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, суд встановив, що позивач перебуває на обліку в Селидовському об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах з 2013 року.
Згідно з відомостями трудової книжки позивача НОМЕР_1 , копія якої засвідчена у встановленому порядку за місцем роботи позивача та додана до позовної заяви, позивач працює в якості електрослюсаря підземного 5-го розряду з повним робочим днем в шахті ВП «Шахта «1-3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 29.08.2003 року (запис № 30) по теперішній час.
Позивач звернувся до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою №1189 від 11.06.2019 року про перерахунок пенсії по збільшенню пільгового стажу згідно зі статтями 1 і 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
За результатами розгляду вказаної заяви відповідачем встановлено, що страховий стаж позивача на підземних роботах становить 14 років 11 місяців 02 дні, замість необхідних 15 років, передбачених Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Наявність такого стажу обумовлена несплатою щомісячних платежів по єдиному соціальному внеску за період з 01.09.2018 по 30.04.2019 року підприємством ВП Шахта «1-3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля».
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає про таке.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно зі статтею 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За змістом вищезазначених норм, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії з за період з 01.09.2018 по 30.04.2019 року не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.
Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначені пенсії позивача періоду його роботи.
Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 482/434/17 та, відповідно до частини 5 статті 242 КАС України підлягає застосуванню при розгляді цієї справі.
На підставі викладеного заявлені у справі позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів тощо.
Згідно з частинами 3 та 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 1 статі 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Тому сплачений позивачем судовий збір у розмірі 768,40 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 295-297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Селидовського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, 6, ЄДРПОУ 41247274) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії Селидовського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.09.2018 року по 30.04. 2019 року.
Скасувати рішення № 1189 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії Селидовського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України у Донецькій області від 13 червня 2019 року.
Зобов'язати Селидовське об'єднане управління пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву №1189 від 11.06.2019 року про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду про включення до спеціального (пільгового) страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) періоду роботи з 01.09.2018 року по 30.04.2019 року на підприємстві ВП «Шахта 1-3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Селидовського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, 6, ЄДРПОУ 41247274) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 04 жовтня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Г.А. Чекменьов