Рішення від 07.10.2019 по справі 200/9969/19-а

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2019 р. Справа№200/9969/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) в інтересах ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач, УПФУ) в якому просить: - визнати протиправними дії щодо невиплати ОСОБА_2 пенсії за період з 01.03.2018 по 31.10.2018 і з 01.01.2019 по 28.02.2019; - зобов'язати здійснити виплату ОСОБА_2 заборгованості пенсії за вказаний період.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається на припинення виплати пенсії ОСОБА_2 в спірний період і наявність підстав для стягнення заборгованості за вказаний період.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФУ як внутрішньо переміщена особа. За період з 01.03.2018 по 31.10.2018 та з 01.01.2019 по 28.02.2019 ОСОБА_2 отримала пенсію не в повному обсязі у зв'язку з тим, що в підсистемі ППВП не вірно були зафіксовані суми.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, витребувано у відповідача докази.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.09.2019 вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.10.2019.

ОСОБА_1 та представник відповідача до судового засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином. ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи без її участі.

Перешкоди для розгляду справи в судовому засіданні, визначені ст. 205 КАС України - відсутні.

Приписами ч. 9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Частиною 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 26 лютого 2018 року у справі № 234/1923/18 призначено опікуном недієздатної ОСОБА_2 - ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що підтверджується копіями паспорту громадянина України НОМЕР_2 , картки платника податків від 19.11.2013 року.

З копії розпорядження 85409 від 23.09.2014 випливає, що ОСОБА_2 отримує пенсію по втраті годувальника.

Відповідно до довідки Слов'янського психоневрологічного інтернату № 117 від 04.07.2019, ОСОБА_2 знаходиться у Слов'янському психоневрологічному інтернаті на повному державному забезпеченні і постійному місці проживання з 6 серпня 2014 року.

Також до суду надана копія довідки від 05.04.2018 № 0000290477 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, за якою ОСОБА_2 перемістилася з м. Торез Донецької області до м. Слов'янськ Донецької області.

З листа Державної прикордонної служби України Головним центром обробки спеціальної інформації від 08.04.2019 № 184/І-4782 випливає, що інформації про перетинання ОСОБА_2 державного кордону України, лінії розмежування в межах Донецької та Луганської областями та тимчасово окупованою територією АР Крим у період з 01.04.2018 по 31.03.2019 не виявлено.

У листі Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 14.06.2019 року № 2988-1-02 зазначено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку у відповідача як внутрішньо переміщена особа. Також в цій відповіді зазначено, що борг по перерахунку за період з 01.03.2018 по 31.10.2018 та з 01.01.2019 по 28.02.2019 буде виплачено відповідно по Постанови №365 на умовах окремого порядку.

До відзиву відповідач надав лист б/н, в якому зазначено, що ОСОБА_2 не отримувала пенсію в повному обсязі за період з березня 2018 по жовтень 2018 та з січня 2019 по лютий 2019 року.

Спірні правовідносини виникли з приводу наявності у відповідача підстав для невиплати ОСОБА_2 пенсії у зв'язку з не підтвердженням місця проживання (перебування) на контрольованій владою території України.

Відповідно до преамбули до Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Частиною 4 ст. 4 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV передбачено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст. 5 вказаного Закону встановлено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом, про що зазначено в ч. 1 ст. 7 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV.

Статтею 27 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР передбачено, що виплати та надання соціальних послуг, на які має право застрахована особа за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, може бути припинено: а) якщо виплати призначено на підставі документів, що містять неправдиві відомості; б) якщо страховий випадок стався внаслідок дії особи, за яку настає кримінальна відповідальність; в) якщо страховий випадок стався внаслідок умисної дії особи; г) внаслідок невиконання застрахованою особою своїх обов'язків щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування; д) в інших випадках, передбачених законами.

Згідно з ч. 1 ст. 47 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV встановлено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Приписами п.п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 49 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 49 вказаного Закону, поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Наведений перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду України є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом.

Конституційне поняття «Закон України», на відміну від поняття «законодавство України», не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах її повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

Суд зазначає, що законами про пенсійне забезпечення, у тому числі Законом від 09.07.2003 № 1058-IV, не передбачено такої підстави для не виплати пенсії, як помилки в роботі програмного забезпечення органу Пенсійного фонду України.

Статтею 46 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV встановлено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Судом встановлено, що пенсія ОСОБА_2 нарахована, але не виплачена.

Отже, строки звернення до адміністративного суду із заявленими позовними вимогами - не застосовуються.

Пунктом 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365, встановлено, що орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що відповідач взагалі не мав підстав застосовувати приписи п. 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, оскільки ці приписи поширюються на випадки відновлення виплати соціальних виплат після їх припинення з підстав, передбачених цим Порядком.

Відповідачем не надано до суду доказі припинення виплати ОСОБА_3 виплати з підстав, передбачених вказаним Порядком, а з наданого відповідачем відзиву випливає, що пенсія не була виплачена у зв'язку з помилковою інформацією в програмному забезпеченні органу Пенсійного фонду України.

Також суд зазначає, що Законом від 09.07.2003 № 1058-IV не передбачено виплату невиплачених за минулий час сум пенсій на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Отже, з наведених мотивів суд дійшов висновку про порушення відповідачем права ОСОБА_3 на своєчасне отримання належної їй пенсії.

З огляду на викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог повністю.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Згідно з ч. 2 ст. 133 КАС України передбачено, що якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до квитанції про сплату від 08.08.2019 (код квитанції 1680-4158-4161-7424) ОСОБА_1 сплачено 768,40 грн. судового збору за подання позову.

Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь ОСОБА_1 підлягає 768,40 грн. понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 37803258, 87548, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_2 пенсії за період з 1 березня 2018 року по 31 жовтня 2018 року та з 1 січня 2019 року по 28 лютого 2019 року.

Зобов'язати Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити ОСОБА_2 виплату заборгованості по пенсії за період з за період з 1 березня 2018 року по 31 жовтня 2018 року та з 1 січня 2019 року по 28 лютого 2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок.

Рішення в частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць - підлягає негайному виконанню.

Повне рішення суду складено 7 жовтня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.О. Куденков

Попередній документ
84782370
Наступний документ
84782372
Інформація про рішення:
№ рішення: 84782371
№ справи: 200/9969/19-а
Дата рішення: 07.10.2019
Дата публікації: 08.10.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них