Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 жовтня 2019 р. Справа№200/9603/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дії та зобов'язання здійснити певні дії, -
31 липня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про:
- визнання неправомірними дії щодо не зарахування до стажу роботи ОСОБА_1 , який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоду роботи в Публічному акціонерному товаристві "Шахта ім. О.Ф. Засядька" з 10 серпня 1985 року по 31 грудня 1985 року, з 17 січня 2000 року по 21 січня 2000 року, з 24січня 2000 року по 28 січня 2000 року, з 31 січня 2000 року по 18 лютого 2000 року, з 19 лютого 2000 року по 31 грудня 2000 року, з 1 березня 2015 року по 31 березня 2015 року, з 1 листопада 2015 року по 28 лютого 2017 року;
- зобов'язання зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоду роботи в Публічному акціонерному товаристві "Шахта ім. О.Ф. Засядька" з 10 серпня 1985 року по 31 грудня 1985 року, з 17 січня 2000 року по 21 січня 2000 року, з 24 січня 2000 року по 28 січня 2000 року, з 31 січня 2000 року по 18 лютого 2000 року, з 19 лютого 2000 року по 31 грудня 2000 року , з 1 березня 2015 року по 31 березня 2015 року, з 1 листопада 2015 року по 28 лютого 2017 року.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач при призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах не врахував певні періоди роботи, пославшись на відсутність відомостей про сплату страхових внесків та неможливістю проведення перевірки достовірності уточнюючих довідок про пільговий стаж роботи, оскільки архів підприємства знаходиться на непідконтрольній українській владі території.
30 серпня 2019 року відповідач надав відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що позивачу до страхового та пільгового стажу не зараховані періоди роботи згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, за які відсутні дані про страховий стаж та за які не сплачені страхові внески, крім того, провести перевірку щодо достовірності даних у довідках пільгового характеру неможливо, оскільки підприємство, «шахта імені О.Ф. Засядька», яке видало довідки позивачу про пільговий стаж роботи, хоча і змінило свою юридичну адресу, але фактично перебуває на території тимчасово непідконтрольній українській владі території, тому періоди роботи, зазначені у наданих довідках, не можуть бути ураховані до пільгового стажу позивача. Вважає, що управління, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законами України. У задоволенні позову просив відмовити.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 5 серпня 2019 року позовну заяву залишено без руху, у зв'язку із поданням позову без дотримання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На виконання ухвали суду позивач усунув виявлені недоліки позовної заяви.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 9 серпня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, поновлено строк звернення до суду, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 22 серпня 2019 року та витребувано у відповідача докази.
Ухвалою суду від 22 серпня 2019 року вирішено відкласти розгляд справи на 3 жовтня 2019 року.
У зв'язку із відрядженням судді, розгляд справи перенесено на 2 жовтня 2019 року.
У судове засідання сторони не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належними чином.
Представники сторін надали клопотання про розгляд справи без їх участі.
На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України
суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.
Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серія НОМЕР_1 виданого 21 жовтня 1997 року Центрально-Міським РВ Горлівського МУ УМВС України у Донецькій області, має статус внутрішньо-переміщеної особи та перебуває на обліку у Ясинуватському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької областіяк отримувач пенсії за віком на пільгових умовах. Так, 21 квітня 2017 року позивач звернувся до відповідачаіз заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно Протоколу 174 від 23 травня 2017 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 8 квітня 2017 року із розрахунку: загальний стаж - 27 років 5 місяців 11 днів, пільговий стаж - 12 років 9 місяців 0 днів. При цьому, як убачається з листа відповідача від 28 травня 2019 року №З-26/02-15 до пільгового стажу позивача не зараховано періоди: з 10 серпня 1985 року по 31 грудня 1985 року, з 17 січня 2000 року по 21 січня 2000 року, з 24 січня 2000 року по 28 січня 2000 року, з 31 січня 2000 року по 18 лютого 2000 року, з 19 лютого 2000 року по 31 лютого 2002 року - оскільки неможливо провести перевірку обґрунтованості видачі довідок про пільговий стаж роботи на шахті ім. О.Ф. Засядька. А також до пільгового та страхового стажу роботи не зараховано періоди: з 1 березня 2015 року по 31 березня 2015 року та з 1 листопада 2015 року по 28 лютого 2017 року - у зв'язку з відсутністю відомостей про сплату страхових внесків у ці періоди.
Не погодившись з розрахунком стажу та не включенням до нього певних періодів роботи позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Тобто необхідними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є, зокрема зайнятість повний робочий день на роботах, що передбачені списком № 1, та атестація робочих місць.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (Далі - Порядок №637).
Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1 Порядку).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно пункту 20 Порядку № 637 підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
З самої назви Порядку та безпосередньо з пункту 20 убачається, що необхідність надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників виникає при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, зазначеним Порядком передбачено підтвердження спеціального трудового стажу уточнюючою довідкою, а у разі неможливості підтвердження стажу такою довідкою та розміщення підприємства на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб.
Так, із записів трудової книжки НОМЕР_3 , яка оформлена на ім'я ОСОБА_1 убачається, що останній працював у спірні періоди у Орендному підприємстві «Шахта ім. О.Ф. Засідька», яке з 22 липня 2011 року перетворено в Публічне акціонерне товариство «Шахта імені О.Ф. Засядька» (Наказ №921 від 22 липня 2018 року), зокрема:з 17 січня 2000 року по 28 лютого 2017 року на посаді підземним горно робочим з повним робочим днем у шахті.
Зазначені записи у трудовій книжці виконані належними посадовими особами, засвідчені підписами начальниками відділів кадрів відповідного підприємства та скріплені печатками.
При цьому, спірний період з 10 серпня 1985 року по 31 грудня 1985 року в трудовій книжці не зазначений.
Проте, позивачем, як докази наявного пільгового стажу у зазначений вище період, до пенсійного органу, а також до суду, були надані, зокрема: довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №111 о/к від 28 лютого 2017 року відповідно до якої ОСОБА_1 виконував горні роботи, добичу вугілля, за професією підземний електрослюсар з повним робочим днем у шахті з 10 серпня 1985 року по 31 грудня 1985 року, що передбачена Списком 1, розділ 1, підрозділ 1.
Тобто наявність пільгового стажу роботи позивача з 10 серпня 1985 року по 31 грудня 1985 року у шахті ім. О.Ф. Засядька підтверджено відповідною довідкою.
Крім того, згідно довідки від 28 лютого 2017 року ОСОБА_1 працював повний робочий день у шахті ім. О. Ф. Засядька: з 17 січня 2000 року по 21 січня 2000 року, з 24 січня 2000 року по 28 січня 2000 року, з 31 січня 2000 року по 18 лютого 2000 року - навчався в учбовому пункті по професії з тарифною ставкою підземного робочого, з 19 лютого 2000 року по 13 березня 2001 року, з 14 березня 2001 року по 17 квітня 2001 року, з 18 квітня 2004 року по 25 вересня 2001 року, з 26 вересня 2001 року по 28 лютого 2017 року виконував горні роботи по добичі вугілля за професією підземний горно робочий очисного забою/ підземним горно робочим з повним робочим днем під землею, що передбачено Списком 1, розділ 1, позиція 1.1а. Зазначені довідки видані на підставі: особового рахунку, наказів, особистої картки, табелів спусків в шахту.
Також, атестація робочих місць позивача підтверджується Наказами «О результатах атестації робочих місць по умовами праці» від 7 вересня 1995 року №1486/к, від 1 вересня 2000 року №1811, від 5 червня 2002 року №1012, від 1 червня 2007 №1089 К, від 29 травня 2012 року №889 К.
Так, відповідачем відмовлено позивачу в зарахуванні до пільгового стажу періоди його роботи у шахті ім. О.Ф. Засядькау зв'язку з тим, що підприємство перереєструвалося за іншою адресою, але первинні документи знаходяться на непідконтрольній українській владі території та відповідач не має можливості перевірити документи, які надавалися для підтвердження трудового стажу.
Однак, суд не приймає вказані посилання до уваги, оскільки чинним законодавством України не встановлено прямої заборони на використання документів, виданих підприємствами, що перереєструвалися за новою адресою в той час як первинні документи знаходяться на тимчасово непідконтрольній українській владі території, відтак посилання відповідача на неможливість взяття до уваги документів, які надавалися позивачем для підтвердження трудового стажу є неправомірним.
Суд зазначає, що за вимогами чинного законодавства, відсутність можливості здійснення перевірки обґрунтованості видачі наданих документів не дає підстав для відмови у зарахуванні стажу роботи при його підтвердженні записами у трудовій книжці.
Також, підстав вважати надані документи недостовірними, відповідачем не наведено.
Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.
Таким чином, суд вважає, що неможливість проведення перевірки підприємства, яким видано довідки, не є підставою для відмови особі в зарахуванні відповідного стажу при призначенні пенсії.
Стосовно не зарахування до пільгового та страхового стажу періодів роботи з 1 березня 2015 року по 31 березня 2015 року та з 1 листопада 2015 року по 28 лютого 2017 року в зв'язку із відсутністю відомостей про сплату щомісячних страхових внесків у Індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Як вже зазначалось вище, пільгова робота у вказаний період підтверджена: записами у трудовій книжці позивача, довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 28 лютого 2017 року № 111р/к та наказами про атестацію робочих місць.
Так, згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 (форма ОК-5) страхувальником, Публічним акціонерним товариством «Шахта ім. О.Ф. Засядька» у період з 1 березня 2015 року по 31 березня 2015 року та з 1 листопада 2015 року по 28 лютого 2017 року не вносились страхові внески.
При цьому, згідно частини 1 статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Відповідно до статті 11 цього Закону, обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Положеннями статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.
Отже, періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески, чи ні.
Працівник же не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків (єдиного внеску).
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу - позивача (форма Ок-5)) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за спірний період не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року в справі №208/6680/16-а, від 24 травня2018 року в справі № 490/12392/16-а, від 4 вересня 2018 року в справі № 482/434/17, які відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Отже, орган Пенсійного фонду України неправомірно не зарахував вказані періоди до відповідного стажу, посилаючись на зазначені ним обставини, чим порушив пенсійні права позивача.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.
Відповідно до частини 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. Таким чином, судовий збір у зазначеному розмірі підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 , періодів роботи у Публічному акціонерному товаристві «Шахта імені О.Ф. Засядька» з 10 серпня 1985 року по 31 грудня 1985 року, з 17 січня 2000 року по 21 січня 2000 року, з 24 січня 2000 року по 28 січня 2000 року, з 31 січня 2000 року по 18 лютого 2000 року, з 19 лютого 2000 року по 31 грудня 2000 року, з 1 березня 2015 року по 31 березня 2015 року, з 1 листопада 2015 року по 28 лютого 2017 року.
Зобов'язати Ясинуватське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, Ясинуватський район, смт Очеретине, м-н Гідростроітелів, б. 12; код ЄДРПОУ 37544393) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ), періоди роботи у Публічному акціонерному товаристві «Шахта імені О.Ф. Засядька» з 10 серпня 1985 року по 31 грудня 1985 року, з 17 січня 2000 року по 21 січня 2000 року, з 24 січня 2000 року по 28 січня 2000 року, з 31 січня 2000 року по 18 лютого 2000 року, з 19 лютого 2000 року по 31 грудня 2000 року, з 1 березня 2015 року по 31 березня 2015 року, з 1 листопада 2015 року по 28 лютого 2017 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, Ясинуватський район, смт Очеретине, м-н Гідростроітелів, б. 12; код ЄДРПОУ 37544393) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ), суму судового збору у розмірі 768,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб - адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв