07 жовтня 2019 року Справа № 160/6534/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Турової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Промо-сервіс» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області та Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
12 липня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Промо-сервіс» (далі - ТОВ «Промо-сервіс», позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач-1) та Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач-2), в якій позивач просить:
- скасувати рішення регіональної комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про відмову у реєстрації податкових накладних №1076669/39932350 від 14.02.2019 року, №1076670/39932350 від 14.02.2019 року та №1081460/39932350 від 20.02.2019 року;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані ТОВ «Промо-сервіс» податкові накладні від 10.10.2018 року №63,64,65.
Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «Промо-сервіс», засобами телекомунікаційного зв'язку направило до центрального рівня Державної фіскальної служби України на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, наступні податкові накладні: №63 від 10.10.2018 року, №64 від 10.10.2018 року та №65 від 10.10.2018 року. Згідно інформації, зазначеної у квитанціях №1, реєстрацію документів в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, у зв'язку із перевищуванням обсягу постачання товару/послуги 49.41 величині залишків обсягу придбання такого товару, що відповідає вимогам п.п.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів. Позивач надав до контролюючого органу письмові пояснення, щодо реальності здійснення господарських операцій та копії первинних бухгалтерських документів. Оскаржуваними рішеннями регіональної комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області позивачу відмовлено у реєстрації вищезазначених податкових накладних. Означені рішення є необґрунтованими і протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки не містять жодних посилань на документи, які не були подані позивачем, а також вказівки на те, які саме документи складені з порушенням чинного законодавства, що є порушенням приписів Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №117.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 року вищевказана позовна заява ТОВ «Промо-сервіс» залишена без руху у зв'язку із сплатою судового збору у неналежному розмірі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 року прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промо-сервіс" до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/6534/19 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами з 23.08.2019 року, а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
21 серпня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ДФС у Дніпропетровській області на позовну заяву ТОВ «Промо-сервіс», в якому відповідач-1 заперечує проти задоволення позовних вимог, які заявлені до нього, посилаючись на те, що під час направлення позивачем податкових накладних №63 від 10.10.2018 року, №64 від 10.10.2018 року та №65 від 10.10.2018 року на реєстрацію в ЄРПН їх реєстрацію було зупинено на підставі п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України через те, що обсяг постачання/послуги 49.41 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги, та запропоновано підприємству надати письмові пояснення та копії документів, необхідні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної. За результатами наданих позивачем документів Комісією ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийнято рішення про відмову у реєстрації вищевказаних податкових накладних з причин ненадання платником податків копій документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахування наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Крім того, відповідач зазначав, що в поданих позивачем документах наявні неузгодженості, які ставлять під сумнів можливість використання ТОВ «Промо-сервіс» вказаних у податкових накладних транспортних засобів та первинних документах, а саме: в договорах оренди транспортних засобів, укладених із фізичною особою ОСОБА_1 . Таким чином, оскаржувані рішення прийняті правомірно та обґрунтовано.
21 серпня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив ДФС України на позовну заяву ТОВ «Промо-сервіс», в якому відповідач-2 заперечує проти задоволення позовних вимог, які заявлені до нього, посилаючись на те, що позовні вимоги щодо зобов'язання ДФС України зареєструвати вищезазначені податкові накладні є безпідставними, оскільки без надання правової оцінки рішенням комісії регіонального рівня, зобов'язання ДФС України зареєструвати податкові накладні є передчасним. Крім того, відповідач-2 зазначає, що зобов'язання зареєструвати податкові накладні є похідною вимогою до ДФС України від вимог до ГУ ДФС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішень відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідних податкових накладних/розрахунку коригування відповідно до п.28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №117.
21 серпня 2019 року від позивача надійшли відповіді на відзиви відповідачів, в яких зазначалося, що відповідачем-1 у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних в супереч приписам п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України та п.13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №117, не було вказано розрахункових показників критерію ризиковості, якому, на думку контролюючого органу, відповідає позивач, та конкретної пропозиції щодо переліку документів, достатніх для прийняття рішення. Натомість, позивачем було надано всі необхідні первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій, за результатами яких складено податкові накладні №63 від 10.10.2018 року, №64 від 10.10.2018 року та №65 від 10.10.2018 року, які безпідставно не взяті контролюючим органом до уваги.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 243, 250, 257, 258, 262 КАС України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.
Судом встановлено, що ТОВ «Промо-Сервіс» (код ЄДРПОУ 42378174) є юридичною особою приватного права, основним видом господарської діяльності ТОВ «Промо-Сервіс'на підставі ліцензії МВС України №1355 від 04.11.2015 року є діяльність приватних охоронних служб (код КВЕД 80.10). Профільними видами діяльності підприємства є послуги пов'язані з особистою безпекою, послуги щодо перевезення в броньованих автомобілях, послуги щодо сторожування, а також «Вантажний автомобільний транспорт» (код КВЕД 49.41).
На підставі укладених разових договорів-заявок Товариство з обмеженою відповідальністю «Промо-сервіс» (Перевізник) здійснює для Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобуд- комплекс-К» (Замовник) транспортні перевезення вантажів в межах України.
Для надання послуг з перевезення вантажів автомобільними транспортом, ТОВ «Промо-Сервіс» винаймає у фізичної особи ОСОБА_1 (рнокпп. НОМЕР_1 ) вантажні транспортні засоби, згідно договорів про оренду.
Факти реального здійснення Позивачем перевезень вантажів автомобільним транспортом, на замовлення ТОВ «Автобудкомплекс-К», підтверджуються наступними первинними бухгалтерськими документами: разовими договорами-заявками на здійснення транспортного перевезення №09/10/2, N909/10/3 та N909/10/4 від 09.10.2018 року; товарно-транспортними накладними №96214, №96273 та N996302 від 09.10.2018 року; актами надання послуг №482, №483 та №484 від 10.10.2018 року; рахунками на оплату №482, №483 та №484 від 10.10.2018 року; платіжними дорученнями №15140 від 01.11.2018 року, №15240 від 02.11.2018 року та №15295 від 05.11.2018 року; банківськими виписками по рахунку; договорами оренди транспортних засобів N901-09/18/1 від 01.09.2018 року та N930-07/18/2 від 30.07.2018 року; видатковими касовими ордерами №34, №35, N936 та N937 від 08.11.2018 року; оборотно-сальдовими відомостями по рахункам № 361 та №631.
22 жовтня 2018 року ТОВ «Промо-сервіс» засобами телекомунікаційного зв'язку направило до центрального рівня Державної фіскальної служби України на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, наступні податкові накладні: №63 від 10.10.2018 року на загальну суму 11000,00 грн. в т.ч. ПДВ 1 833,33 грн., №64 від 10.10.2018 року на загальну суму 11 000,00 в т.ч. ПДВ 1 833,33 грн. та №65 від 10.10.2018 року на загальну суму 11000,00 в т.ч. ПДВ 1 833,33 грн. Про отримання Відповідачем-1 вищевказаних податкових накладних свідчать квитанції №1 від 22.10.2018 року та від 24.10.2018р.
Згідно з інформацією, зазначеною у квитанціях №1 від 22.10.2018 року та від 24.10.2018р., реєстрацію вищевказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, у зв'язку перевищуванням обсягу постачання товару/послуги 49.41 величині залишків обсягу придбання такого товару, що відповідає вимогам п.п.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів.
У встановленому порядку, 11.02.2019 року Позивач надав до контролюючого органу письмові пояснення щодо реальності здійснення господарських операцій та копії первинних бухгалтерських документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, а саме: разові договори-заявки із ТОВ «Автобудкомплекс-К» на здійснення транспортного перевезення, акти надання послуг, рахунки на оплату, платіжні доручення, банківські виписки по особовим рахункам, договори оренди транспортних засобів, товарно-транспортні накладні, оборотно-сальдові відомості, звіт за формою 1ДФ III кв. 2018 року, наказ.
Проте, спірними рішеннями регіональної комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області позивачу було відмовлено у реєстрації вищезазначених податкових накладних, а саме: рішенням №1076669/39932350 від 14.02.201 року відмовлено у реєстрації податкової накладної №63 від 10.10.2018 року, рішенням №1076670/39932350 від 14.02.2019 року відмовлено у реєстрації податкової накладної №64 від 10.10.2018 року та рішенням №1081460/39932350 від 20.02.2019 року відмовлено у реєстрації податкової накладної №65 від 10.10.2018 року, через ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. При цьому після вказаного переліку зазначено у дужках, що документи, які не надано підкреслити.
Водночас, з оспорюваних рішень, копії яких долучено до матеріалів справи, слідує, що контролюючим органом при їх прийнятті не підкреслено жодного з перелічених документів, в даному випадку останній обмежився лише проставлянням відмітки «х» навпроти всього вищевказаного переліку, не вказавши яких саме конкретно документів не було надано платником податку у цьому конкретному випадку.
Не погодившись із прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (з наступними змінами, далі - Порядок №1246).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Відповідно до приписів п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21 лютого 2018 року (далі - Порядок №117), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 117 податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D>0,03, Р<РмЧ1,4, де:
D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T;
S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;
T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування;
P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування;
Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.
Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.
При цьому, відповідно до змісту п. 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Згідно з п.12 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Зі змісту квитанцій №1 від 22.10.2018р. та від 24.10.2018р. слідує, що контролюючим органом зроблено висновок про відповідність податкових накладних ТОВ «Промо-сервіс» критеріям ризиковості платника податку, визначених пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку та критеріїв ризиковості здійснення операцій, визначених листом ДФС України від 21.03.2018р. №959/99-99-07-18 відповідно до вимог пункту 10 Порядку №117 (далі - Критерії ризиковості), а саме: обсяг постачання товару/послуги 49.41 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.
При цьому пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості передбачено, що податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій, зокрема, якщо обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).
Як зазначалося вище, відповідно до квитанцій №1 реєстрацію податкових накладних №63 від 10.10.2018 року, №64 від 10.10.2018 року та №65 від 10.10.2018 року зупинено, оскільки, на думку контролюючого орану, обсяг постачання товару/послуги 49.41 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податків.
Відповідно до Переліку кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, кодів продукції та послуг згідно з ДКПП, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування, які подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні моніторингу, який є Додатком до Критеріїв ризиковості, код послуги згідно з ДКПП « 49.41» - перевезення вантажів дорожніми транспортними засобами віднесений до вказаного Переліку (п.21).
При цьому, як слідує з пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості цей критерій ризиковості стосується тих випадків, зокрема, коли обсяг постачання послуги, зазначеній у податковій накладній, яку подано на реєстрацію в Реєстрі, перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такої послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та обсягу постачання відповідної послуги, зазначеної у податкових накладних, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).
Водночас, судом встановлено, що одним з видів діяльності позивача є вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41), про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виписка з якого міститься в матеріалах справи.
Саме ця послуга (код згідно з ДКПП 49.41) і вказана у податкових накладних №63 від 10.10.2018 року, №64 від 10.10.2018 року та №65 від 10.10.2018 року.
Таким чином, позивачем у даному випадку надавалися послуги, які є одним із основних видів його діяльності (здійснюються ним на постійній основі), а, отже, це виключає можливість застосування за таких обставин пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості, бо, як зазначалося вище, умовою його застосування є саме перевага у залишку, який перевищує обсяг постачання послуги, зазначеної у податковій накладній, яку подано на реєстрацію в Реєстрі (більше 75 відсотків загального такого залишку), послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється), що у даному випадку місця не мало, бо позивачем надавалися виключно послуги, які є його основним видом діяльності та здійснюються ним на постійній основі.
Таким чином, контролюючим органом порушено принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, а також норми п.п.3 п.13 Порядку №117, якими чітко передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, що в даному випадку контролюючим органом здійснено не було.
При цьому пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
З аналізу змісту вказаних норм видно, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування є наступна відповідність:
1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;
2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
Доказів наявності позивача в переліку ризикових платників, відповідачами не надано
Отже, враховуючи встановлення судом безпідставності висновків контролюючого органу про відповідність податкових накладних №63 від 10.10.2018 року, №64 від 10.10.2018 року та №65 від 10.10.2018 року пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості, а також зважаючи на те, що позивач у переліку ризикових платників податку не значиться, а, отже, не відповідає критеріям ризиковості платника податку, суд доходить висновку про безпідставність зупинення реєстрації вищевказаних податкових накладних.
Також суд зауважує, що контролюючим органом у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було вказано конкретного переліку документів, які б були достатніми для прийняття рішення про їх реєстрацію.
При цьому доцільне звернути увагу також на таке.
У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019р. у справі №815/2985/18 (адміністративне провадження №К/9901/14651/19).
Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.
Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18.
Відтак, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що недотримання контролюючим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.
Згідно з п. п. 14, 15 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Пунктами 18-21 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Як встановлено судом, у спосіб, визначений Порядком №117, позивачем було направлено пояснення та копії документів до зазначених господарських операцій та податкової накладної.
Суд зазначає, що затверджена Порядком №117 форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН з підстав ненадання платником документів, документи, яких на думку контролюючого органу не вистачає, повинні бути підкресленими, тобто рішення має містити або найменування конкретного документа (видаткова накладна, тощо) або групу документів (складські документи тощо), що з урахуванням специфіки господарської операції мають бути надані, але відсутні.
Проте, у порушення наведених вимог законодавства, оскаржувані рішення містять лише абстрактне твердження про їх ненадання, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, яких з урахування особливостей, характеру та обсягу господарських операцій; критерію, що слугував підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, на думку Комісії, не вистачає.
Зміст оскаржуваних рішень дає підстави стверджувати, що Комісія Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, розглядаючи подані позивачем документи, не з'ясовувала специфіку проведеної господарської операції та не визначила документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарської операції з урахуванням її змісту і обсягу.
Разом з цим, суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Оскільки Комісія ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, у рішеннях №1076669/39932350 від 14.02.201 року про відмову у реєстрації податкової накладної №63 від 10.10.2018 року, рішенням №1076670/39932350 від 14.02.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №64 від 10.10.2018 року та рішенням №1081460/39932350 від 20.02.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №65 від 10.10.2018 року, зазначила лише загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації цих податкових накладних, суд дійшов висновку, що Комісія прийняла невмотивовані рішення, оскільки їх зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення.
У той же час, аналіз наданих позивачем згідно з вичерпним переліком документів та пояснень свідчить про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, спричинили б втрату такими документами юридичної сили.
Сукупність наданих позивачем первинних документів не дають підстав для сумніву щодо реальності фінансово-господарської операції з контрагентом ТОВ "Автобудкомплекс-К", а наданий позивачем пакет документів був достатнім для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.
Таким чином, позивачем у даному випадку надавалися послуги, які є основним видом його діяльності (здійснюються ним на постійній основі), а, отже, це виключає можливість застосування за таких обставин пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості, бо, як зазначалося вище, умовою його застосування є саме перевага у залишку, який перевищує обсяг постачання послуги, зазначеної у податковій накладній, яку подано на реєстрацію в Реєстрі (більше 75 відсотків загального такого залишку), послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється), що у даному випадку місця не мало, бо позивачем надавалися виключно послуги, які є його основним видом діяльності та здійснюються ним на постійній основі.
Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність фінансово-господарської операції між ним та контрагентом ТОВ "Автобудкомплекс-К", достатність яких для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не спростована відповідачами, а також враховуючи встановлення судом протиправності рішень контролюючого органу щодо зупинення реєстрації податкових накладних №63 від 10.10.2018 року, №64 від 10.10.2018 року та №65 від 10.10.2018 року через безпідставність висновків про їх відповідність пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості, та відсутність позивача у переліку ризикових платників податку, суд дійшов висновку про протиправність рішень про відмову у реєстрації цих податкових накладних.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, №1076669/39932350 від 14.02.201 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №63 від 10.10.2018 року, рішення №1076670/39932350 від 14.02.2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №64 від 10.10.2018 року, та рішення №1081460/39932350 від 20.02.2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №65 від 10.10.2018 року, прийняті необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мали значення для їх прийняття, непропорційно, тобто без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія), а відтак є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ДФС України зареєструвати податкові накладні №63 від 10.10.2018 року, №64 від 10.10.2018 року та №65 від 10.10.2018 року, подані ТОВ «Промо-сервіс», в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
Натомість, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм їх подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим, оскільки відповідні повноваження законодавчо покладені на ДФС України.
Згідно з п.п.201.16.4 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:
а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Аналогічні положення закріплено в пункті 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21 лютого 2018 року.
При цьому, згідно з нормами п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29 грудня 2010 року, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданим податковим накладним. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява №28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
Враховуючи встановлені судом обставини, протиправного прийняття Комісією ГУ ДФС в Дніпропетровській області рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН спірні податкові накладні №63 від 10.10.2018 року, №64 від 10.10.2018 року та №65 від 10.10.2018 року, подані ТОВ «Промо-сервіс».
Стосовно доводів відповідача-2 з приводу дискреційних повноважень ДФС при прийнятті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, суд зазначає, що суб'єкт владних повноважень дійсно наділений правом діяти в межах власної дискреції, при прийнятті рішень, віднесених до його компетенції. При цьому, зобов'язання відповідача вчинити дії по реєстрації податкової накладної в судовому порядку не може бути розцінене як втручання суду в дискреційні повноваження відповідача, оскільки відповідачем вже було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, тобто було вирішено віднесене до його повноважень питання на власний розсуд. В свою чергу, суд при перевірці правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, згідно приписів КАС України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб'єкта владних повноважень зобов'язання вчинити певні дії з метою захисту порушених прав та інтересів позивача.
При цьому, в даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
За наведених обставин, позовні вимоги ТОВ «Промо-сервіс» підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати в розмірі 7684,00 грн., понесені позивачем при зверненні до суду із цим позовом, підлягають стягненню на його користь з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Промо-сервіс» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, №1076669/39932350 від 14.02.2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №63 від 10.10.2018 року, виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю «Промо-сервіс», в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення №1076670/39932350 від 14.02.2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №64 від 10.10.2018 року, виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю «Промо-сервіс», в Єдиному реєстрі податкових накладних та рішення №1081460/39932350 від 20.02.2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №65 від 10.10.2018 року, виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю «Промо-сервіс», в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197, місцезнаходження: пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053) зареєструвати податкові накладні №63 від 10.10.2018 року, №64 від 10.10.2018 року та №65 від 10.10.2018 року, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Промо-сервіс» (код ЄДРПОУ 39932350, місцезнаходження: 51925, м. Кам'янське, тупик Прохідний, 10, офіс 8-В), в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49000) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промо-сервіс» (код ЄДРПОУ 39932350, місцезнаходження: 51925, м. Кам'янське, тупик Прохідний, 10, офіс 8-В) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3842,00грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок).
Стягнути з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, місцезнаходження: пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промо-сервіс» (код ЄДРПОУ 39932350, місцезнаходження: 51925, м. Кам'янське, тупик Прохідний, 10, офіс 8-В) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3842,00грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 07 жовтня 2019 року.
Суддя О.М. Турова