07 жовтня 2019 р. Справа № 160/9656/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» (відповідач 1), управління соціального захисту населення Дніпровської державної адміністрації Дніпропетровської області (відповідач 2) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, визнання неправомірним та скасування повідомлення, -
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» (відповідач 1), управління соціального захисту населення Дніпровської державної адміністрації Дніпропетровської області (відповідач 2), в якому мовою оригіналу просить:
- дії ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» щодо припинення газопостачання у будинок АДРЕСА_1 який належить ОСОБА_1 визнати протиправними та зобов'язати ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» поновити газопостачання у будинок.
- повідомлення ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» направлене на адресу Управління соціального захисту населення Дніпровської державної адміністрації про існування у ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ в сумі 10010.54 гр . визнати неправомірним та скасувати його.
- дії Управління соціального захисту населення Дніпровської державної адміністрації Дніпропетровської області про не направлення повідомлення щодо припинення нарахування ОСОБА_1 субсидії на оплату природного газу з травня місяця 2019р. визнати протиправними та зобов'язати Управління призначити належну їй субсидію починаючи з травня 2019 року і на опалюваний період 2019-2020 р.
Відповідно до пунктів 3, 4 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 суд дійшов до висновку, що у відкритті провадження в частині позовних вимог про визнання дій ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» щодо припинення газопостачання у будинок АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 протиправними та зобов'язання ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» поновити газопостачання у будинок, про визнання неправомірним та скасування повідомлення ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» направлене на адресу Управління соціального захисту населення Дніпровської державної адміністрації про існування у ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ в сумі 10010.54гр. слід відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" [див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту поданого позову вбачається, що одним із відповідачів є ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», до якого заявлена частина позовних вимог.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.4 КАС України, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» не є суб'єктом владних повноважень та не здійснює публічно-владні управлінські функції, тому не може виступати відповідачем по вказаній справі в розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Враховуючи наведене, суд доходить до висновку, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги в частині визнання дій ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» щодо припинення газопостачання у будинок АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 протиправними та зобов'язання ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» поновити газопостачання у будинок, визнання неправомірним та скасування повідомлення ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» направлене на адресу Управління соціального захисту населення Дніпровської державної адміністрації про існування у ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ в сумі 10010.54 грн. не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Натомість, враховуючи, суть спірних правовідносин, їх суб'єктний склад та норми Цивільного процесуального кодексу України, суд зазначає, що розгляд відповідного спору має здійснюватися в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України - суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» (відповідач 1), управління соціального захисту населення Дніпровської державної адміністрації Дніпропетровської області (відповідач 2) в частині позовних вимог про:
- визнання дій ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» щодо припинення газопостачання у будинок АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 протиправними та зобов'язання ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» поновити газопостачання у будинок,
- визнання неправомірним та скасування повідомлення ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» направлене на адресу Управління соціального захисту населення Дніпровської державної адміністрації про існування у ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ в сумі 10010.54 грн.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що розгляд та вирішення даної справи в частині визнання дій ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» протиправними та зобов'язання зобов'язання ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» поновити газопостачання у будинок, визнання неправомірним та скасування повідомлення ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» про існування заборгованості за спожитий природний газ віднесено до суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч.5 ст.170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256 та 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 07.10.2019 року.
Суддя О.М. Неклеса