Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 вересня 2019 р. Справа№200/8445/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аляб'єва І.Г., при секретарі судового засідання Хавалджи В.О.,
за участі:
представника позивача - Скрипник П.Г.,
представника відповідача - Вовченка С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Донецький металопрокатний завод” до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач, Публічне акціонерне товариство “Донецький металопрокатний завод”, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області, у який просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0071784603 від 25 червня 2018 року про порушення п. п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 13 260,00 (тринадцять тисяч двісті шістдесят грн. 00 коп.) гривень.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення від № 0071784603 від 25 червня 2018 року прийняте Головним управлінням ДФС у Донецькій області у порушення норм Податкового кодексу України, а значить, є незаконним та таким, що порушує законні права ПАТ “Донецький металопрокатний завод” на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Відповідач заперечував проти позовних вимог, у зв'язку з чим надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що оскаржуване повідомлення-рішення є правомірними, оскільки прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, у зв'язку з порушенням позивачем приписів Податкового кодексу України.
Ухвалою від 05 липня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою від 29 серпня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження.
Ухвалою від 24 вересня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24 вересня 2019 року.
Позивач в судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі, а Відповідач заперечував проти задоволення позову.
Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - Публічне акціонерне товариство “Донецький металопрокатний завод”, (далі - ПАТ “Донецький металопрокатний завод”) є юридичною особою (ЄДРПОУ 05838512; 83009, м.Донецьк, вул. Новоросійська, буд. 13) є платником податків та знаходиться на обліку в органах Державної фіскальної служби.
За результатами камеральної перевірки ПАТ “Донецький металопрокатний завод” з питання несвоєчасності подання та неподання податкової звітності з податку на додану вартість за звітний період березень 2017 року, з травня 2017 року по квітень 2018 року складено акт №1006/05-99-46-03/5838512 від 12 червня 2018 року, у висновках якого зазначено, що позивачем порушено підпункт 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 та пункт 203.1 статті 203 Податкового кодексу України.
Зокрема, встановлено факт несвоєчасного подання декларації з податку на додану вартість за березень 2017 року - квітень 2018 року.
За результатами вказаної перевірки, на підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 25 червня 2018 року № 0071784603, яким застосовано до позивача штрафні санкції за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 13 260 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, відповідно до скарги від 01 квітня 2019 року № 31/12.
За результатами розгляду прийнято рішення від 30 травня 2019 року за № 24819/6/99-99-11-06-21-25, яким скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 25 червня 2018 року № 0071784603 - без змін.
Здійснивши юридичну кваліфікацію спірних відносин, суд виходить з такого.
Оскаржуване рішення застосовано відповідачем за порушення позивачем строку подання декларації з ПДВ.
Відповідно до підпункту 16.1.3. ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до підпункту 49.1. ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до підпункту 49.18.2. ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з підпунктом 120.1. ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що несвоєчасне подання декларацій позивачем у спірному випадку сталося внаслідок відключення останнього від бази ДФС України та фізичної неможливості надсилання відповідної звітності.
Водночас, судом встановлено, що у строки, передбачені законом, позивач вживав усіх залежних від нього дій для подання декларацій, зокрема, надсилав відповідні декларації у електронному вигляді та поштовим зв'язком, проте вони не приймалися податковим органом.
Відповідно до частини другої статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Вирішцючи питання про наявність вини позивач суд виходить з такого.
Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 № 233 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 р. за N 320/15011), (чинний на час спірних правовідносин), (далі - Інструкція).
Податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі (пункт 1 Розділ ІІІ Інструкції).
Відповідно до положень пункту 5 Розділу ІІІ Інструкції, платник податків:
- отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці;
- отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді;
- ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки);
- надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії;
- після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.
Додатком 1 до Інструкції затверджено примірний договір про визнання електронних документів.
Пунктом 1.2 розділу 3 Примірного договору про визнання електронних документів визначено, що платник податків зобов'язаний для накладання ЕЦП на податкові документи в електронному вигляді при їх передачі до органу ДПС використовувати особистийключ, відповідно якому посилений сертифікат відкритого ключа надано Платником податків до органу ДПС разом із цим Договором.
Згідно з пунктом 5 Інструкції № 233 платник податків: отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів
посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці;
отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді;
ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки);
надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії;
після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.
Пунктом 6 Інструкції № 233 передбачено, що орган ДПС, де зареєстрований платник податків, на його запит: видає два примірники договору;
записує на електронний носій платника податків безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді;
приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів;
звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС. У разі невідповідності реквізитів повертає платнику податків його електронний носій та надані примірники договору;
після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.
Згідно з пунктом 7.3 Інструкції № 233 після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його
розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту).
Відповідно до пункту 7.4 Інструкції № 233 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до
органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.
За правилами пункту 7.5 Інструкції № 233 підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в
електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа,
результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її
шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.
Пунктом 7.6 Інструкції № 233 передбачено, що якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.
Відповідачем не наведено законних підстав для розірвання договору про визнання електронних документів з позивачем. Водночас, позивач обґрунтовано очікував, що відповідний договір є чинним та підстав для його розірвання немає.
Судом також встановлено, що у 2018 році відповідний договір був переукладений.
З викладеного суд приходить до висновку, що у спірному випадку вина позивача у невчасному поданні податкових декларацій відсутня, а значить, цей позову підлягає задоволенню.
За приписами частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно платіжного доручення від 04 червня 2019 року №493 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6-8, 10, 19, 72, 90, 139, 191, 241-246, 255, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний Публічного акціонерного товариства “Донецький металопрокатний завод” (85612, Донецька область, м. Курахове, Промислова зона, 70, код ЄДРПОУ 05838512) до Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25 червня 2018 року № 0071784603 про порушення підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 13 260,00 (тринадцять тисяч двісті шістдесят) гривень.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Донецькій області на користь Публічного акціонерного товариства “Донецький металопрокатний завод” судовий збір у розмірі 1921,00 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 4 жовтня 2019 року.
Суддя І.Г. Аляб'єв