Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 вересня 2019 р. Справа№200/7386/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., при секретарі Мурашко Д.О., за участю представника відповідача Голуб М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Донінтервугілля” до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Донінтервугілля” (ідентифікаційний код 40722939, 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул.Чехова, 1) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код 39406028, 87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця 130 Таганрозької дивізії, будинок 114) про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.02.2019 №0018784501, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 45992,60 грн. Позов вмотивовано тим, що під час камеральної перевірки не може розглядатися питання про своєчасну сплату поновленого боргу з податку на додану вартість згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду про відстрочення податкового боргу №805/3973/17-а, що унеможливлює застосування штрафу за затримку сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість. Крім того, сертифікатом, який надано Торгово-промисловою палатою України від 10.03.2015 №3483 засвідчено факт настання обставин непереборної сили ТОВ Енергоімпекс (на цей час ТОВ Донінтервугілля), що відповідно до вимог ст. 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" є підставою для звільнення від відповідальності на неналежне виконання зобов'язань.
27 червня 2019 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 30 липня 2019 року.
26 вересня 2019 року відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що під час камеральної перевірки виявлена несвоєчасна сплата узгоджених та відстрочених згідно ухвали №805/3973/17 грошових зобов'язань. Так, станом на 22 грудня 2018 року на особовому рахунку платника рахувалася заборгованість в сумі 1513248,42 грн. У зв'язку із погашенням податкового боргу 27 грудня 2018 року платіжними дорученнями на суму 259926,00 грн., 100000,00 грн., 100000,00 грн., які зараховані в рахунок боргу минулих періодів, застосовано штрафні санкції у відповідності до ст. 126.1 Податкового кодексу України. Просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
02 вересня 2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 30 вересня 2019 року.
У судове засідання призначене на 30 вересня 2019 року представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у відзиві.
Заслухавши представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
03 серпня 206 року між Державним відкритим акціонерним товариством “Центральна збагачувальна фабрика “Дзержинська” (ідентифікаційний код 00176495) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс” (ідентифікаційний код 30962337) укладено договір предметом якого є ведення спільної господарської діяльності, пов'язаної з наданням послуг по переробці вугілля, в цілях отримання прибутку.
Додатковою угодою від 01.12.2016 до Договору спільної діяльності визначено, що для цілей податкового обліку в рамках здійснення спільної діяльності у подальшому уповноваженою особою є сторона - Товариство з обмеженою відповідальністю “Донінтервугілля” (ідентифікаційний код 40722939).
Товариство з обмеженою відповідальністю “Донінтервугілля” (ідентифікаційний код 40722939) зареєстровано в якості юридичної особи 05.08.2016. На підставі Договору про спільну діяльність від 03.08.2006 (без номеру) - уповноважена особа ТОВ “Донінтервугілля” перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС у Донецькій області (Покровсько-Добропільське управління).
1 лютого 2019 року за результатом камеральної перевірки Договору про спільну діяльність від 03.08.2006 № б/н уповноважена особа ТОВ “Донінтервугілля” з питань несвоєчасної сплати поновленого податкового боргу з податку на додану вартість згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду про розстрочення / відстрочення податкового боргу №805/3973/17-а Головним управлінням ДФС у Донецькій області складено акт №34/05-94-45-01/202876245.
З висновків вбачається, що під час перевірки встановлена несвоєчасна сплата поновленого податкового боргу з податку на додану вартість згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду про розстрочення / відстрочення податкового боргу №805/3973/17-а із затримкою до 30 календарних днів включно на суму 459926,00 грн., за яку ст. 126 Податкового кодексу України передбачена відповідальність.
З акту перевірки вбачається, що сплачені 27.12.2018 грошові кошти у сумі 259926,00 грн. (платіжне доручення від 27.12.2018 №81943508), 100000,00 грн. (платіжні доручення від 27.12.2018 №4325), 100000,00 грн. (від 27.12.2018 №4328) зараховані в рахунок зменшення боргу, а саме в рахунок стягнутого рішенням суду від 22.12.2017 №805/3973/17-а податкового боргу, сплату якого відстрочено ухвалою від 29.12.2017 №805/3973/17-а.
20 лютого 2019 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0018784501, яким на підставі вказаного акту перевірки за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість зобов'язано сплатити штраф у розмірі 45992,60 грн.
15 травня 2019 року за результатом розгляду скарги Державною фіскальною службою України прийнято рішення №22473/6/99-99-11-06-01-25, яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Спірним є питання застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань.
Відповідно п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За приписами пп. 75.1.1 п. 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідальність платника за порушення правил сплати (перерахування) податку на додану вартість передбачена статтею 126 Податкового кодексу України. Згідно п. 126.1 цієї статті у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Отже, предметом камеральної перевірки, серед іншого, є своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, а відповідальність за несплату такої узгодженої суми грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, передбачена ст. 126 Податкового кодексу України.
Судом встановлено, що 22 грудня 2017 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі № 805/3973/17-а стягнуто кошти з рахунків у банках в рахунок погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Донінтервугілля”, як уповноваженої особи по Договору про спільну діяльність від 03.08.2006р. б/н у розмірі 2320199,65 грн. (номер рішення в реєстрі 71207632). Рішення набрало законної сили.
29 грудня 2017 року ухвалою суду відстрочено виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2017 року по справі №805/3973/17-а строком на 12 місяців - до 22 грудня 2018 року. (номер рішення в реєстрі 71348666). Ухвала набрала законної сили.
З огляду на положення Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 07.04.2016 № 422 в інтегрованій картці платника накопичується інформація щодо сум, які мають бути сплачені платником у законодавчо встановлені терміни та фактично ним сплачені на підставі первинних показників, що містяться у первинних документах.
Згідно п. 2 розділу І цього Порядку первинними документами є, зокрема, податкові декларації, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), інформація органів Казначейства про надходження податків і зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску тощо.
Так, на підставі вказаних рішень суду в інтегрованій картці платника відображені відповідні показники, а саме 09.01.2018 - суму, якою зменшено борг (на підставі ухвали про відстрочення сплати боргу), 22.12.2018 - суму, якою збільшено борг минулих років (у зв'язку із закінченням дати до якої відстрочено сплату боргу), 27.12.2018 - суми, які сплачені платіжними дорученнями та зараховані до бюджету.
Отже, предметом камеральної перевірки 01.02.2019, що проводилась в приміщенні контролюючого органу, саме і була своєчасність сплати узгодженої суми податкового зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідній інформаційній базі, що свідчить про хибний висновок позивача про неможливість здійснення такої перевірки.
Разом з цим, позивач не спростовує та не ставить під сумнів висновок про несвоєчасність сплати поновленого податкового боргу з податку на додану вартість згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду про відстрочення податкового боргу №805/3973/17-а із затримкою до 30 календарних днів включно на суму 459926,00 грн. та зазначає про неможливість застосування штрафних санкцій у зв'язку із звільненням товариства від відповідальності за неналежне виконання своїх обов'язків в силу вимог ст. 10 Закону України № 1669-VІІ "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".
Згідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Разом з цим, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. Станом на дату прийняття спірного рішення антитерористична операція, розпочата відповідно до вказаного вище Указу Президента України, не припинена.
З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 1669-VІІ "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який набув чинності 15 жовтня 2014 року (далі - Закон № 1669).
Пунктом 5 ст. 11 Закону № 1669 передбачено обов'язок Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.
На виконання абзацу 3 п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р до зазначених населених пунктів належить м. Добропілля, м. Торецьк, м. Донецьк Донецької області.
В подальшому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".
Кабінет Міністрів України 02 грудня 2015 року розпорядженням № 1275-р затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (далі - Перелік), і пунктом 3 вказаного розпорядження визнав такими, що втратили чинність, розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р та від 05 листопада 2014 року № 1079-р.
Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р до зазначених населених пунктів м. Добропілля, м. Торецьк, м. Донецьк Донецької області.
У відповідності до статті 10 Закону № 1669-VІІ протягом терміну дії цього закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Згідно частин 1-3 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону №1669-VІІ, вбачається, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення цього Закону.
Дія цього Закону поширювалась на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Умовою завершення антитерористичної операції є видання Президентом України Указу саме з таким змістом. До теперішнього часу такий указ не виданий. Закон № 1669 в цій частині не змінений і не скасований.
Вищезазначеним Законом Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні" доповнений статтею 14-1, відповідно до якого Торгово-промисловій палаті України надано право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видавати сертифікати про такі обставини.
Торгово-промисловою палатою України 10 березня 2015 року було засвідчено факт настання обставин непереборної сили з 27 червня 2014 року ТОВ “Енергоімпекс” при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотримані законодавчих актів України, які стосуються справляння податків та обов'язкових платежів. Обставини непереборної сили продовжуються по теперішній час.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГОІМПЕКС” (ідентифікаційний код 30962337).
На підставі ч.3 ст.11 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1669 закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Аналіз вищезазначених нормативно-правових актів свідчить, що сертифікат Торгово-промислової палати України застосовується при вирішенні питання про звільнення від відповідальності - нарахування штрафних санкцій та пені за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань.
Контролюючим органом застосовано до позивача штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань, що є відповідальністю за невиконання (неналежне виконання) податкових зобов'язань.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо неправомірності прийняття контролюючим органом спірного податкового повідомлення-рішення, що тягне за собою його скасування, оскільки позивач є звільненим від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов'язань щодо сплати штрафних санкцій, а в даних правовідносинах - за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року по справі №0540/5256/18-а (номер рішення в реєстрі 80659403), якою скасовано рішення суду першої інстанції у справі між тими самими сторонами та з аналогічних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи повне задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1921,00 грн., сплачений згідно платіжного доручення від 20.06.2019 №5025.
Керуючись ст. ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122-124, 126-128, 130, 133-135, 138-140, 143, 150- 154, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Товариства з обмежено відповідальністю “Донінтервугілля” до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 20 лютого 2019 року №0018784501.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код 39406028, 87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця 130-ї Таганрозької дивізії, будинок 114) на користь Товариства з обмежено відповідальністю “Донінтервугілля” (ідентифікаційний код 40722939, 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Чехова, 1) витрати зі сплати судового збору у сумі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.
Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 30 вересня 2019 року. Повний текст рішення складено 07 жовтня 2019 року.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Кошкош