30 вересня 2019 року Справа № 160/5164/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіСерьогіної О.В.
за участі секретаря судового засіданняПостоловської А.О.
за участі:
представника позивача представника відповідача Василець М . С. Бохан О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, третя особа - Новокодацький відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
04.06.2019 р. ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову Головного Управління Держпраці у Дніпропетровській області № ДН803/964/НПСПТД-ФС-450 від 18.07.2019 р. про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 в розмірі 372 300,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням Держпраці було здійснено спробу проведення інспекційного відвідування за додержанням законодавства про працю за місцем проживання позивача - АДРЕСА_1 . В той же час, єдиним видом господарської діяльності позивача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є роздрібна торгівля з лотків і на ринках, КВЕД № 47.89. Отже, враховуючи даний вид діяльності у відповідача не було жодних правових підстав проводити інспекційне відвідування в квартирі де мешкає позивач. Адже, здійснювати в квартирі роздрібну торгівлю з лотків і на ринках не можливо. При цьому в постанові відсутні показання свідків, протоколи правоохоронних органів та інші фактичні докази, які можуть підтвердити те, що працівниками органу Головним управління Держпраці взагалі була здійснена спроба інспекційного відвідування за місцем проживання позивача. ФОП ОСОБА_2 хоча і був зареєстрований з 1 вересня 2004 року по 18 квітня 2019 року але фактично не здійснював господарської діяльності з 2011 року та не отримував жодних прибутків. Тобто, позивач за відсутністю жодних прибутків не мав підстав використовувати найману працю та працю фізичних осіб. Також позивач зазначає, що органи Держпраці мають право проводити перевірки лише в виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб та за умови використання найманої праці та праці фізичних осіб. Проте, Головне управління Держпраці здійснило спроби проведення інспекційних відвідувань в квартирі де мешкає позивач та за відсутності господарської діяльності і як наслідок найманої праці та праці фізичних осіб, що свідчить про необґрунтованість та незаконність прийнятої постанови. Згідно абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення». Однак, позивач не був присутній при спробах відповідача провести інспекційні відвідування, тому не міг вчинити жодних дій, адже був відсутній будь-який умисел на їх вчинення. Крім того, відповідальність за даний вид порушення настає за умови використання найманої праці порушником, однак позивач не використовував ні найману працю, ні працю фізичних осіб у зв'язку з відсутністю достатньо тривалий час господарської діяльності. В постанові, відповідач зазначає, що неможливість проведення інспекційного відвідування встановлена у зв'язку із свідомим створенням перешкод у проведенні інспектором праці інспекційного відвідування шляхом відсутності суб'єкта відвідування за об'єктом відвідування. Відповідальність за дане порушення передбачена в абз. 6 ч. 2 ст. 265 КзпП. Проте, як встановив сам відповідач в постанові, "Позивач не був присутній при спробі проведенні інспекційних відвідувань", тобто позивач не мав змоги створити жодних перешкод при спробі проведення інспекційних відвідувань. Крім того, відповідальності за абз. 6 ч. 2 ст. 265 КзпП настає за створення перешкод в ході проведення інспекційного відвідування. Однак, в даному випадку, інспектором праці, інспекційне відвідування навіть не розпочалось. Отже, притягнення до відповідальності позивача за абз. 6 та 7 ч. 2 ст. 265 КзпП є незаконною та бездоказовою дією відповідача, адже відсутність фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 під час проведення інспекційних відвідувань не може тлумачитись як створення перешкод Головному управлінню Держпраці у проведенні такого відвідування, оскільки в такому випадку відсутні активні дії та умисел на їх вчинення. З огляду на викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
20.06.2019 року на адресу суду від Новокодацького відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого, зазначено що перевіркою автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження №5786264 з примусового виконання постанови №ДН803/964 виданої 04.10.2017 року Головним управлінням Держпраці Дніпропетровській області про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь держави суму штрафу в розмірі 372 300,00 грн. Дії державного виконавця направлені на виконання вимог виконавчого документу проведені у повній відповідності з вимогами чинного законодавства, зокрема Закону України «Про виконавче провадження». На виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного від 05.06.2019 року по справі №160/5164/19, яка надійшла до Новокодацького відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 11.06.2019 року, державним виконавцем 11.06.2019 року винесена постанова про зупинення вчинення виконавчих дій, копії якої направлені сторонам виконавчого провадження до відома. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. З Закону України «Про виконавче провадження» постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом є виконавчими документами. Новокодацький відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та у порядку, передбаченому законом.
20.06.2019 року на адресу суду від Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого, зазначено що у період з 25.06.2018 року по 26.06.2018 року на підставі наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області «Про призначення інспекційного відвідування» від 21.06.2018 року № 526-1 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 25.06.2018 року № 203 здійснено спробу проведення інспекційного відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин, у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , шляхом відвідування місця проживання вказаного у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань АДРЕСА_1 та фактичного місцезнаходження зазначеної у заяві фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин - АДРЕСА_1 . В ході інспекційного відвідування встановлене свідоме створення перешкод у проведенні інспектором праці інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , а саме відсутності суб'єкта відвідування або уповноважених ним осіб за зазначеною адресою у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та за фактичною адресою, а також відсутності зв'язку за зазначеним номером телефону. Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Таким чином, об'єктом відвідування було створено свідомі перешкоди у діяльності інспектора праці шляхом відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Пунктом 16 Порядку № 295 визначено, що у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням, відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою. Таким чином, створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці шляхом відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням не обов'язково має бути активною дією. Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування є формою акта, який по суті відповідає п. 3 Порядку № 509 та який є підставою для розгляду справи про накладення штрафу уповноваженою посадовою особою та, відповідно, основою для складання постанови про накладення штрафу. Акт №ДН803/964/НП від 26.06.2018 року разом з Додатком до нього був направлений на адресу позивача 27 червня 2018 року, що підтверджується чеком «Укрпошта» та накладною. На виконання вимог Порядку №509, Головне управління 05 липня 2018 року направило на адресу позивача Рішення про розгляд справи про накладення штрафу №ДН803/964/НП/СПТД від 05.07.2018 року, що підтверджується копією конверту з відміткою про повернення та повідомленням. Таким чином, Рішення про розгляд справи було направлено на адресу позивача з урахуванням положень, передбачених Порядком №509. Враховуючи вищевикладене, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області щодо здійснення інспекційного відвідування Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
20.06.2019 року на адресу суду від представника ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив, в обґрунтування якої зазначено, «відповідно до пп. 2 п. 5 Порядку № 295, інспекційні відвідування проводяться за звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин. Головним управлінням отримано заяву 12.06.2018 року № К-746 від фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин». Наведені твердження є помилковими, що підтверджується тим, що ФОП ОСОБА_2 з 2012 року не здійснював господарської діяльності, не отримував прибутків та не використовував найманої праці. Це зокрема підтверджується листами з Державної фіскальної служби України, які містяться в матеріалах справи. Так, згідно відповідей Державної фіскальної служби України за ФОП ОСОБА_2 з 01.01.2012 року по 18.04.2019 року податкові звітності не подавались, повідомлення щодо реєстрації працівників з 01.01.2015 року по 18.04.2019 року не надходили. Отже, позивач жодним чином не міг порушити правила оформлення трудових відносин, адже були взагалі відсутні підстави для використання найманої праці. Також, у відзиві зазначено, що «Головним управлінням Держпраці було здійснено спробу проведення інспекційного відвідування за додержанням законодавства про працю за місцем проживання позивача - АДРЕСА_1 та за адресою: АДРЕСА_1 ». Проте, органи Держпраці мають право проводити перевірки лише в виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб та за умови використання найманої праці та праці фізичних осіб. Так, єдиним видом господарської діяльності позивача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є роздрібна торгівля з лотків і на ринках, КВЕД № 47.89. Тобто, даний вид господарської діяльності провадиться виключно на ринках та на місцях де розміщуються лотки. Однак, порушуючи норми Положення «Про Державну службу України з питань праці», вдповідач прийняв рішення провести інспекційні відвідування в квартирі, де мешкає позивач та в будинку за адресою АДРЕСА_1 , який взагалі не має жодного відношення до позивача. Адже, позивач ніколи не провадив жодної господарської діяльності за даною адресою. Крім того, здійснювати в будинках та квартирах роздрібну торгівлю з лотків і на ринках не можливо, так як дані об'єкти не відповідають виду господарської діяльності позивача. КВЕД № 47.89. Відповідач в відзиві здійснює посилання на п. 16 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затвердженого Постановою КМУ № 295 від 26.04.2017р. та зазначає, що створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці шляхом відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням не обов'язково має бути активною дією.
Проте, п. 16 Порядку встановлює підстави для складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування серед яких: 1) створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), 2) відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування). Тобто, відсутність об'єкта відвідування та створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування), це дві самостійні підставі для складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування, які не можливо ототожнювати. Повний перелік перешкод, через які неможливо провести інспекційні відвідування передбачений в пп.1 п. 16 Порядку. Згідно даного переліку, неможливість проведення інспекційного відвідування відбувається саме внаслідок активних дій з боку об'єкта відвідування. Відсутність об'єкта відвідування не є проявом активних дій та не може кваліфікуватись як створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування, адже інспекційне відвідування навіть не розпочалось. З урахуванням викладеного, позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та просить її скасувати.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 року було призначено розгляд справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи з 04 липня 2019 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2019 р. було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.08.2019 року.
Суд усною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання ухвали закінчити підготовче засідання та призначити розгляд справи по суті на 30.09.2019 року.
У судове засідання з'явився представник позивача, представник відповідача.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглянути справу без його участі.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві та в відповіді на відзив. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову, з підстав викладених у відзиві на позов та в запереченнях.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши матеріали всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено, що в період з 25.06.2018 року по 26.06.2018 року на підставі наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області «Про призначення інспекційного відвідування» від 21.06.2018 року № 526-1 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 25.06.2018 року № 203 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні ОСОБА_8 , головним державним ревізор-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи само зайнятих осіб управління податків та зборів фізичних осіб Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - ОСОБА_9 та головним державним ревізор-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи само зайнятих осіб управління податків та зборів фізичних осіб Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - ОСОБА_10 здійснено спробу проведення інспекційного відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин, у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , шляхом відвідування місця проживання вказаного у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань АДРЕСА_1 та фактичного місцезнаходження зазначеної у заяві фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин - АДРЕСА_1 .
26.06.2018 року відповідачем складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ДН803/964/НП у зв'язку з відсутністю об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інших документах які стали підставою для проведення інспекційного відвідування).
В додатку № 1 до вказаного акту зазначено, що за результатами спроби проведення інспекційного відвідування встановлено відсутність за місцезнаходженням фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , за значеною фізичною особою в ЄДР в якості її адреси місцезнаходження ( АДРЕСА_1 код РНОКПП НОМЕР_2 ).
- у графі «Інформація про здійснення зв'язку з юридичною особою» зазначено номер телефона 1: НОМЕР_3 , але телефон не працює. Водночас, в ЄДР, не зазначено будь-яку іншу формацію для здійснення зв'язку, зокрема, не зазначено адресу електронної пошти.
25.06.2018 о 11.00 год. спільно з фахівцями ГУ ДФС у Дніпропетровській області було здійснено спробу проведення інспекційного відвідування за фактичною адресою: АДРЕСА_1 .
За вказаною адресою, розташована одноповерхова житлова будівля, яка огороджена та охороняється собаками. Увійшовши на територію було встановлено, що усі двері зачинені, наймані працівники відсутні, господарська діяльність не ведеться. В особистій бесіді з громадянами (відмовились себе ідентифікувати), які мешкають поблизу будинка АДРЕСА_1 , господарська діяльність активно здійснювалась два роки тому, на даний час до АДРЕСА_1 у денний час ніхто не приїжджає.
АДРЕСА_1 , але ніхто не відповідав.
26.06.2018 року о 10.00 год. було здійснено повторну спробу увійти до приміщення за юридичною адресою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , а саме: АДРЕСА_1 , але за зазначеною адресою ніхто не відповідав.
Таким чином, з урахуванням викладеного, встановлено неможливість проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у зв'язку із свідомим створенням перешкод у проведенні інспектором праці інспекційного відвідування шляхом відсутності суб'єкта відвідування або уповноважених ним осіб за юридичним місцем знаходження та адресою, зазначеною в ЄДР.
На підставі акту про неможливість проведення інспекційного відвідування № ДН803/964/НП від 26.06.2018 року було винесено рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ДН803/964/НП/СПТД від 05.07.2018 року, яке було направлено на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , проте поштове відправлення було повернуто на адресу відправника у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
18.07.2018 року підставі акту про неможливість проведення інспекційного відвідування № ДН803/964/НП від 26.06.2018 року Головним Управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було винесено постанову № ДН803/964/НПСПТД-ФС-450 від 18.07.2019 р. про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 в розмірі 372 300,00 грн.
Не погодившись із зазначеною постановою позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Повноваження, правові відносини суб'єктів владних повноважень та суб'єктів господарювання у сфері дотримання законодавства про працю, питання нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, відповідальність за порушення законодавства про працю врегульовуються Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 (далі - Положення), Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295, який набрав чинності з 16.05.2017 року (далі Порядок № 295), Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509 (далі Порядок №509), а також положеннями ст. 265 Кодексу законів про працю України.
Пунктом 2 Порядку № 295 встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.
Відповідно до п. 6 Порядку № 295 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об'єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.
Згідно з п. 8 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.
Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
Відповідно до вимог пп. 1, 2 п. 11 Порядку № 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема, а саме: під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги.
Пунктом 16 Порядку № 295 визначено, що у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.
Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об'єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об'єкта відвідування за своїм місцезнаходженням (п. 17 Порядку № 295).
26.06.2018 року посадовими особами відповідача складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування № ДН803/964/НП, згідно якого інспекційне відвідування неможливо провести у зв'язку з створенням перешкод у діяльності інспектора праці: відсутністю об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування) та Додаток № 1 до такого акта, які разом з супровідним листом направлені позивачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Доказів отримання вказаних документів позивачем Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області не надано.
Абзацом 2 п. 2 Порядку № 509 передбачено, що штрафи можуть накладатися на підставі, зокрема:
- акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, міської ради об'єднаної територіальної громади;
- акта документальної виїзної перевірки ДФС, ї територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Пунктом 3 Порядку № 509 визначено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 509 справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. (абзац 2 пункту 8 Порядку №509)
Згідно абзаців 6 та 7 частини 2 статті 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі, зокрема:
- недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
- вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
З наведеного вбачається, що підставою для накладення штрафу можуть бути лише акт про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.
Разом з тим, у разі відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування) складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин копія якого надсилається органам, яким підпорядкований об'єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об'єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.
Отже, акт про неможливість інспекційного відвідування є підставою для вжиття заходів до суб'єкта господарювання з усунення встановлених перешкод (відсутність його за місцезнаходженням) і забезпечення присутності об'єкта відвідування за своїм місцезнаходженням, а не підставою для накладення штрафу на підставі ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України.
Як свідчать встановлені обставини справи, оскаржувана постанова була прийнята відповідачем на підставі акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від № ДН803/964/НП від 26.06.2018 року, що не відповідає приписам Порядку № 509.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо протиправності постанови Головного Управління Держпраці у Дніпропетровській області № ДН803/964/НПСПТД-ФС-450 від 18.07.2019 р. про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 в розмірі 372 300,00 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, тому судові витрати в розмірі 4 299,30 грн. підлягають стягненню на користь позивача з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного Управління Держпраці у Дніпропетровській області № ДН803/964/НПСПТД-ФС-450 від 18.07.2018р. про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 в розмірі 372 300,00 грн.
Стягнути з Головного Управління Держпраці у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Казакова, буд.3, код ЄДРПОУ 39788766) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 4 299,30 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 08 жовтня 2019 року.
Суддя О.В. Серьогіна