07 жовтня 2019 року Справа № 160/8528/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Дмитро Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
03.09.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому позивач просила:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
щодо невідкриття 24.05.2019 року виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №804/747/17 від 29.11.2017 року;
щодо ненаправлення 27.05.2019 року постанови про відкриття виконавчого провадження по негайному виконанню виконавчого листа №804/747/17 від 29.11.2017 року;
щодо непроведення 10.06.2019 року перевірки виконання судового рішення у справі №804/747/17 від 29.11.2017 року;
щодо невинесення 10.06.2019 року постанови про накладення на боржника штрафу у зв'язку з невиконанням без поважних причин судового рішення №804/747/17 від 29.11.2017 року та про вимогу виконати рішення протягом 10 робочих днів, з попередженням про кримінальну відповідальність;
щодо непроведения 25.06.2019 року повторної перевірки виконання судового рішення у справі №804/747/17 від 29.11.2017 року;
щодо ненадіслання 25.06.2019 року до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та винесення постанови про закінчення виконавчого провадження;
- зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надіслати на адресу позивача документи виконавчого провадження, відкритого за її заявою від 17.05.2019 року про відкриття виконавчого провадження з виконавчим листом №804/747/17, виданим 29.11.2017 року про зобов'язання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надіслати ОСОБА_2 документів виконавчого провадження №51826942.
Ухвалою суду від 10.09.2019 року позов було залишено без руху, та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду: всіх документів (їх копій) долучених позивачем до позову, засвідченими відповідно до вимог ст.94 КАС України; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; заяви про поновлення пропущеного строку та письмових доказів поважності причин його пропуску.
На виконання вимог ухвали суду від 10.09.2019 року про залишення позовної заяви без руху, від позивача 02.10.2019 року засобами поштового зв'язку надійшло клопотання з додатками, а саме, на усунення недоліків позову позивачем подано: копії документів, долучених ОСОБА_2 до позову, засвідченими належним чином; у клопотанні зазначено відомості про не вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви; зазначено власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
У заяві позивач обгрунтовує пропущення строку звернення до суду тим, що 23.05.2019 року Міністерством юстиції України було отримано її заяву від 17.05.2019 року про відкриття виконавчого провадження з виконавчим листом №804/747/17, який було видано 29.11.2017 року про зобов'язання Департамента державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надіслати ОСОБА_2 документи виконавчого провадження №51826942. 05.07.2019 року позивач до відповідача електронною поштою направила заяву про повідомлення стану розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження від 17.05.2019 року, але відповіді на заяву не надійшло. Наголошує, що вона не змогла дізнатися коли саме виконавчий лист надійшов до Департаменту державної виконавчої служби - органу державної виконавчої служби, який повинен був виконати судове рішення у справі №804/747/17, відомостей в автоматизованій системі виконавчого провадження не було. Зазначає, що 09.08.2019 року вона звернулася до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про адміністративне правопорушення, з проханням поновити право і скласти протокол про правопорушення за ст.212-3 КУпАП відносно посадових осіб Міністерства юстиції України, які відповідали за розгляд і направлення їй відповіді на заяву від 17.05.2019 року та заяву від 05.07.2019 року, за її ненадання. 20.08.2019 року надійшла відповідь від 16.08.2019 року, згідно з якою підстав для застосування заходів реагування Уповноваженим за зверненням ОСОБА_2 від 09.08.2019 року не вбачалось і рекомендовано у разі незгоди з наданою відповіддю оскаржити її в адміністративному або судовому порядках. Позивач зазначає, що саме з дати 20.08.2019 року вона відліковує 10-денний термін для оскарження дій Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, при цьому їй так і не відомо, коли саме виконавчий лист потрапив до відповідача, тобто з якої саме дати необхідно відраховувати 10-денний термін оскарження дій відповідача. Також позивач зазначила, що 20.08.2019 року від Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вона отримала простою поштою лист від 22.07.2019 року, з доданими до нього матеріалами виконавчого провадження №51826942 на 84 арк., тобто вже після подачі цього позову, вона отримала постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59327250 від 15.08.2019 року з ідентифікатором доступу, після чого мала можливість увійти до автоматизованої системи виконавчих проваджень, проте інформація не містила відомості про час її розміщення. Враховуючи викладене, позивач просить вважати поважною причину пропуску строку звернення до суду з позовною заявою, якщо такий строк було пропущено та просить прийняти до розгляду і відкрити провадження у справі.
Розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 ст.122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 287 КАС України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Пунктом 1 ч.2 ст.287 КАС України чітко встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
В прохальній частині позову позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невідкриття 24.05.2019 року виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №804/747/17 від 29.11.2017 року та щодо ненаправлення 27.05.2019 року постанови про відкриття виконавчого провадження по негайному виконанню виконавчого листа.
Також, в прохальній частині позову позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення 10.06.2019 року перевірки виконання судового рішення у справі №804/747/17 від 29.11.2017 року та невинесення 10.06.2019 року постанови про накладення на боржника штрафу, у зв'язку з невиконанням без поважних причин судового рішення та про вимогу виконати рішення протягом 10 робочих днів, з попередженням про кримінальну відповідальність.
Разом з тим, позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведения 25.06.2019 року повторної перевірки виконання судового рішення у справі №804/747/17 від 29.11.2017 року та ненадіслання 25.06.2019 року до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення і винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.
Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що допущено бездіяльність відносно невчинення послідовних дій з дати отримання заяви відповідачем про відкриття виконавчого провадження 23.05.2019 року.
Частинами 1, 5 ст.120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Чинне законодавство України, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлено досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17рп/2011 визнано, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційний прав на судовий захист і доступ до правосуддя.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Європейський суд з прав людини юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").
Аналіз практики Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, останній виходить з наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обгрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з проважних, об'єктивних, непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожні справі; будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 4) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб; 5) недотримання строків було зумовлено діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції (несвоєчасне вручення судового рішення або не вручення судового рішення тощо); 6) відновлення строку необхідно для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя.
Враховуючи обгрунтування позовних вимог щодо отримання заяви про відкриття виконавчого провадження саме 23.05.2019 року, суд приходить до висновку про необгрунтованість підстав, викладених в заяві про поновлення строку звернення до суду.
Згідно з п.9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи, що позивачем хоча і подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, проте, суд вважає причини зазначені у заяві неповажними, тому суд не знаходить підстав для поновлення пропущеного позивачем строку звернення до суду.
Відповідно до ч.5 ст.169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Згідно з ч.6 ст.169 КАС України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Керуючись ст.ст.14, 45, 160, 161, 169, 171, 243, 256, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення з позовною заявою до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви, разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у строки встановлені ст.ст.295, 297 цього Кодексу.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Сидоренко