04 жовтня 2019 року Справа 206/4297/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши скаргу ОСОБА_1 на дії адміністрації державної установи «Ігренський ВЦ (№133)», -
18 березня 2019 року до Самарського районного суду м. Дніпропетровська звернувся засуджений ОСОБА_1 зі скаргою на дії адміністрації державної установи «Ігренський ВЦ (№133)», а саме просив зняти незаконне накладене стягнення.
Ухвалою Самарського районного суду м.Дніпропетровська у справі №206/1534/19 (провадження № 1-в/206/106/19) від 25.03.2019 року скаргу засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на дії адміністрації державної установи Ігренського ВЦ (№133) - задоволено. Скасовано постанову начальника державної установи «Ігренський ВЦ (№133)» про накладення стягнення на засудженого ОСОБА_1 у виді «суворої догани» від 15.03.2019 року.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 липня 2019 року по справі №206/1534/19 (провадження № 11-кп/803/1464/19) апеляційну скаргу прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області, який приймав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2019 року - задоволено частково. Ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2019 року щодо засудженого ОСОБА_1 - скасовано, направлено провадження до суду першої інстанції для прийняття процесуального рішення відповідно до чинного законодавства.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер №206/4297/19 (провадження №2-а/206/80/19) та розподілено судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська Кушнірчуку Р.О.
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2019 року адміністративну справу за скаргою ОСОБА_1 про скасування постанови начальника державної установи «Ігренський ВЦ №133» про накладення дисциплінарного стягнення передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
01 жовтня 2019 року справа №206/4297/19 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Частиною 2 статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
За приписами частини 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 2 статті 159 КАС України, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
У відповідності до частин 1, 2 статті 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Наведені вимоги КАС України не виконані, оскільки позивачем подано скаргу, а не позовну заяву, і без дотримання вимог статей 160-161 цього Кодексу.
Як передбачено пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з частиною 3 статті 46 КАС України, відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
За змістом пунктів 9 та 7 частини 1 статті 4 КАС України, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Таким чином, в розумінні вищенаведених положень КАС України відповідачем в адміністративному судочинстві виступає суб'єкт владних повноважень або його посадова особа, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю порушили права, свободи та інтереси фізичних осіб чи юридичних осіб.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
З позовної заяви судом вбачається, що позивачем всупереч вищенаведеним приписам не було зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер або серію паспорта ОСОБА_1 ; повне найменування, місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код, відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, відповідача.
За таких обставин, позивачу необхідно визначитися з належним відповідачем у справі, зазначивши його у позовній заяві разом із реквізитами, визначеними пунктом 2 частини п'ятої статті 160 КАС України.
Частиною першою статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з пунктами 5 та 8 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування (частина 7 статті 161 КАС України).
Як вбачається зі скарги, засуджений просить скасувати постанову начальника державної установи «Ігренський ВЦ (№133)» у виді «суворої догани» від 15.03.2019 року, оскільки правила внутрішнього розпорядку не розповсюджуються на його висловлювання в мережі інтернет на «Facebook» як на адресу інших засуджених, так і на адресу адміністрації установи виконання покарань.
При цьому, жодних доказів на підтвердження викладених у скарзі обставин ОСОБА_1 до суду не надано.
Згідно з пунктом 11 частини п'ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Судом встановлено, що у матеріалах скарги відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, у зв'язку з чим вважає за необхідне запропонувати позивачу надати таке підтвердження.
Частиною 1 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Перевіривши матеріали скарги, судом встановлено, що позивачем не надано примірник позову та додатків до нього для відповідача.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 та пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано: фізичною особою у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 року №2629-VIII встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року у розмірі 1921 грн. 00 коп.
За наведених обставин позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн.
При цьому, суд зауважує, що відповідно до пункту 17 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.
Між тим, позивачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження наявності обставин для звільнення його від сплати судового збору на підставі пункту 17 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.
За наведених обставин позивачу необхідно подати клопотання про звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору разом із підтверджуючими доказами або сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн. за наступними реквізитами:
отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989253;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA178999980000034316206084014;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: *;101; реєстраційний номер облікової картки платника податків; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- позовної заяви із зазначенням суб'єктного складу: позивача та відповідача; їх реквізитів у відповідності до пункту 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у кількості примірників для суду та учасників справи;
- доказів на підтвердження обставин, викладених у позові, в екземплярах для суду та відповідача;
- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- оригінала документа про сплату судового збору або клопотання про звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору разом із підтверджуючими доказами.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Скаргу ОСОБА_1 на дії адміністрації державної установи «Ігренський ВЦ (№133)» - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Тулянцева