04 жовтня 2019 року Справа 160/9392/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Павлоградського відділення Управління виконавчої дирекції фонду в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
27 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Павлоградського відділення Управління виконавчої дирекції фонду в Дніпропетровській області, в якій просила суд:
- визнати протиправними дії Павлоградського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Дніпропетровської області щодо відмови у визнанні нещасного випадку, який стався на ПАТ "Шахта імені А.Ф. Засядько'' 04.03.2015 року; у прийнятті актів про нещасний випадок форми Н-1 та форми Н-5 ; у призначенні ОСОБА_1 страхових виплат в разі смерті потерпілого ОСОБА_2 в зв'язку з нещасним випадком, який стався на ПАТ ''Шахта імені А.Ф. Засядько" 04.03.2015 року;
- зобов'язати Павлоградське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Дніпропетровської області визнати факт нещасного випадку, який стався на ПАТ ''Шахта імені А.Ф. Засядько" 04.03.2015 року; прийняти акт проведення спеціального розслідування аварії 1-ї категорії з груповим нещасним випадком форми Н-5 від 23.04.2015 року та акт № 47 про нещасний випадок форми Н-1 від 23.04.2015 року для призначення страхових виплат;
- призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страхові виплати в разі смерті потерпілого ОСОБА_2 в зв'язку з нещасним випадком, який стався на ПАТ ''Шахта імені А.Ф. Засядько" 04.03.2015 року з дати настання права на страхові виплати.
Вказана позовна направлена позивачем на адресу суду засобами поштового зв'язку 25.09.2019 року, що підтверджується конвертом та накладною «Укрпошта Експрес» № 5141201407452 .
В обґрунтування позову позивач зазначила про те, що останньою були надані всі необхідні документи для призначення страхових виплат, передбачені Порядком призначення, перерахування та проведення страхових виплат, в тому числі були надані оригінал акту форми Н-1 № 47 від 23.04.2015 року про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом та акт форми Н-5 про проведення спеціального розслідування, але відповідачем ці документи не були прийняті, оскільки були видані органами невизнаної Україною республіки. З такими діями відповідача позивач не згодна, оскільки аварія відбулась в переломний для України момент, коли українські рятівники не були допущені до рятувальної операції.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2019 року, зазначена вище справа була розподілена та 30.09.2019 року передана судді Пруднику С.В.
Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам ст.160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що він не відповідає вимогам КАС України з наступних підстав.
Так, згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Крім того, згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити про те, у розділі IV «Окреме провадження», глава 1 «Загальні положення» Цивільного процесуального кодексу України міститься таке поняття, як окреме провадження.
За приписами ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Статтею 315 ЦПК України установлено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення
Так, згідно приписів наведеної статті, суд розглядає справи про встановлення факту:
1) родинних відносин між фізичними особами;
2) перебування фізичної особи на утриманні;
3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;
5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;
6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;
7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;
8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;
9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Матеріалами справи встановлено, що серед заявлених вимог, позивачем також заявлена вимога щодо зобов'язання Павлоградського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Дніпропетровської області визнати факт нещасного випадку, який стався на ПАТ ''Шахта імені А.Ф. Засядько" 04.03.2015 року; прийняти акт проведення спеціального розслідування аварії 1-ї категорії з груповим нещасним випадком форми Н-5 від 23.04.2015 року та акт № 47 про нещасний випадок форми Н-1 від 23.04.2015 року для призначення страхових виплат, яка повинна розглядатись в порядку цивільного судочинства за правилами ЦПК України та підсудна місцевому загальному суду.
Відтак, враховуючи наведене, вимоги позивача не відповідають наведеним приписам процесуального закону, а тому позивачу слід уточнити позовні вимоги.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Павлоградського відділення Управління виконавчої дирекції фонду в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду позовної заяви із копією для вручення відповідачу з уточненими позовними вимогами з огляду на приписи ст. 5 КАС України.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник