Справа № 161/16397/19
Провадження № 1-кс/161/8330/19
м. Луцьк 02 жовтня 2019 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши клопотання слідчого СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12019030010003698 від 29.09.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України про накладення арешту на майно, яке було тимчасово вилучене в ході проведення огляду місця події від 28.09.2019, що проводився за адресою: АДРЕСА_1 , -
Слідчий СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Луцької місцевої прокуратури ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було тимчасово вилучено.
Клопотання мотивує тим, що 28.09.2019 о 23 год. 03 хв. працівниками поліції під час зупинки транспортного засобу марки "Kia" д.н.з. НОМЕР_1 та перевірки свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу у гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено ознаки, що можуть свідчити про підроблення вказаного документа.
Даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019030010003698 від 29.09.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
В ході проведення огляду місця події від 28.09.2019, що проводився за адресою: м. Луцьк, вул. Ковельська, 82 вилучено:
- автомобіль марки «KIA Sportage 2.0», кузов № НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , 1999 року випуску;
- ключ до вищевказаного автомобіля;
- свідоцтво про реєстрацію т/з № НОМЕР_4 .
Постановою слідчого СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області від 29.09.2019 вищезазначені речі визнано речовими доказами.
Автомобіль марки «KIA Sportage 2.0», кузов № НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , 1999 року випуску помістити на зберігання на стоянку Луцького ВП, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Грибоєдова, 2.
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Володілець майна ОСОБА_5 фактично не заперечив щодо задоволення поданого клопотання.
Також, учасники судового розгляду подали заяву про проведення судового розгляду клопотання без застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження.
Тому, судовий розгляд клопотання про арешт майна проведено без застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження.
Заслухавши думку слідчого ОСОБА_3 , яка клопотання підтримала та просила задовольнити, думку володільця майна ОСОБА_5 , який не заперечив щодо задоволення клопотання, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підставне та підлягає до часткового задоволення.
Згідно з положеннями, передбаченими ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів .
Згідно з ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Таким чином, зважаючи на те, що стороною кримінального провадження, на підставі наданих та досліджених в судовому засіданні слідчим суддею доказів, доведено наявність підстав для накладення арешту на вищезазначене тимчасово вилучене майно, оскільки є достатньо-ґрунтовні підстави вважати, що з метою повного, всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, враховуючи характер та обставини розслідуваного кримінального правопорушення, наявні у матеріалах клопотання фактичні дані, які дають достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України.
Разом з тим, слідчим не обґрунтовано необхідність застосування обмеження володіння вилученим майном, а доведено необхідність застосування обмеження користування та розпорядження вилученим майном, а тому з метою проведення необхідних експертиз та слідчих дій та збереження речових доказів, клопотання слідчого слід задовольнити частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль марки «KIA Sportage 2.0», кузов № НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , 1999 року випуску; ключ до вищевказаного автомобіля та свідоцтво про реєстрацію т/з № НОМЕР_4 , які були тимчасово вилучені в ході проведення огляду місця події від 28.09.2019, що проводився за адресою: м. Луцьк, вул. Ковельська, 82, із забороною користування та розпорядження.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду впродовж 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1