Справа № 157/1094/19
Провадження №2/157/298/19
01 жовтня 2019 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Гамули Б.С.,
з участю: секретаря Семенюк О.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідачки ОСОБА_2 ,
представника відповідачки ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
встановив:
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що згідно із заочним рішенням Камінь-Каширського районного суду від 15 квітня 2019 року з нього стягуються аліменти в користь позивачки на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі по 2000 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 14 березня 2019 року та до досягнення дітьми повноліття.
Вважає, що на даний час є підстави для зменшення розміру стягуваних аліментів, оскільки позивач не має постійної роботи та стабільного доходу. Зараз він проживає однією сім'єю зі своєю першою дружиною ОСОБА_2 , з якою в них є спільна дитина - син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуває на його утриманні. Крім того, на утриманні в позивача знаходяться його батьки пенсійного віку, які також потребують матеріальної допомоги. Тому стягнення з позивача аліментів на користь відповідачки в розмірі 4000 грн. щомісячно ставить у гірше становище дитину від першого шлюбу - сина ОСОБА_8 , а також не дає можливості надавати грошові кошти непрацездатним батькам, які потребують матеріальної допомоги з боку сина.
Посилаючись на вказані вище обставини, просить суд зменшити розмір стягуваних з нього аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 та сина ОСОБА_6 та стягувати їх у розмірі по 1200 грн. на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав, зазначених у заяві.
Відповідачка ОСОБА_2 , її представник ОСОБА_3 позовні вимоги не визнали. Представник відповідачки пояснив, що зазначені в позовній заяві обставини матеріального становища ОСОБА_4 існували на час розгляду позову ОСОБА_2 про стягнення аліментів, про які позивач мав можливість повідомити суд, з'явившись у судове засідання чи подавши відзив на позов. Після ухвалення рішення про стягнення аліментів матеріальне становище ОСОБА_4 не змінилося, а тому немає підстав для задоволення даного позову.
Допитана в судовому засіданні як свідок відповідачка ОСОБА_2 показала, що їй було відомо про перший шлюб позивача та про дитину від даного шлюбу, проте вона вперше дізналася про те, що позивач надавав матеріальну допомогу колишній сім'ї. Даний факт вважає сумнівним, оскільки під час проживання в шлюбі з ОСОБА_4 у них часто не вистачало коштів і допомогу їм надавали її батьки, тому позивач не міг матеріально допомагати дитині від першого шлюбу. На даний час розмір стягуваних із позивача аліментів є достатнім для утримання двох дітей, проте зменшення їх розміру приведе сім'ю в скрутне матеріальне становище, оскільки, виховуючи самостійно двох дітей, працевлаштуватися в сільській місцевості неможливо, а соціальної допомоги вона не отримує.
Заслухавши пояснення сторін, показання свідка, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов безпідставним і таким, що до задоволення не підлягає.
Відповідно до статей 180, 182 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3 1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3 2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
В судовому засіданні встановлено, що згідно із заочним рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 15 квітня 2019 року з ОСОБА_4 стягуються аліменти в користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі по 2000 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 14 березня 2019 року та до досягнення дітьми повноліття (а.с. 7). Дане рішення ОСОБА_4 не оскаржено та набрало законної сили. Зі змісту рішення вбачається, що, визначаючи розмір аліментів, суд врахував обставини визначені статтею 182 СК України, зокрема відсутність у матеріалах справи даних про незадовільний стан здоров'я та скрутне матеріальне становище платника аліментів, а також відсутність у нього інших утриманців.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Тобто підставами для зміни, в даному випадку для зменшення, розміру стягуваних аліментів можуть бути обставини, які зокрема свідчать про погіршення матеріального становища платника аліментів, зміну його сімейного стану та погіршення стану його здоров'я, які, крім того, мають виникнути після ухвалення рішення про стягнення аліментів.
Надані позивачем докази не свідчать про погіршення його майнового стану після стягнення з нього аліментів на утримання дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Зокрема з пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с. 11), довідки управління Пенсійного фонду України № 1538 від 31.05.2019 року (а.с. 12), довідки Полицької сільської ради Володимирецького району Рівненської області № 461 від 20 серпня 2019 року (а.с. 50) встановлено, що на час розгляду справи про стягнення аліментів батьки позивача уже перебували на обліку в органах пенсійного фонду та отримували пенсію, крім того батько позивача - ОСОБА_9 працевлаштований та отримує додатковий дохід у вигляді заробітної плати. З цих же документів вбачається, що позивач проживає окремо від батьків. Тому, враховуючи зазначену позивачем обставину про відсутність в нього постійної роботи та стабільного доходу, суд вважає надуманими його твердження про те, що він надає матеріальну допомогу своїм батькам і це ставить його в складне матеріальне становище.
Також не підтверджені належними доказами доводи позивача про те, що він проживає однією сім'єю з колишньою дружиною ОСОБА_2 та сином від першого шлюбу ОСОБА_7 і несе витрати на їх утримання. Згідно з уже згаданою вище довідкою Полицької сільської ради позивач проживає в с. Веретено Володимирецького району Рівненської області один, а долучена до матеріалів справи розписка ОСОБА_11 про отримання від ОСОБА_4 матеріальної допомоги не може вважатися допустимим доказом у даній справі, оскільки не посвідчена належним чином та не підтверджується жодним іншим доказом, що ставить під сумнів її достовірність та походження.
Таким чином, аналізуючи зазначені вище докази в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні даного позову слід відмовити в зв'язку із недоведеністю.
Керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 182, 192 Сімейного кодексу України, суд
ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до підпункту 15.5) пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повне ім'я, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін: позивач ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; відповідачка ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Головуючий: Б. С. Гамула