Справа № 991/478/19
Провадження1-кс/991/738/19
03 жовтня 2019 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , перевіривши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань у м. Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення,
Слідчому судді Вищого антикорупційного суду, надійшла зазначена скарга.
ОСОБА_2 в скарзі просить зобов'язати уповноважених осіб Державного бюро розслідувань у м. Львові внести, згідно ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про кримінальне правопорушення, після отримання заяви/повідомлення про кримінальні правопорушення №11/9-Президент України від 22.06.2019 р.
Перевіривши матеріали скарги на предмет її підсудності слідчому судді Вищого антикорупційного суду, слідчий суддя встановив наступне.
Відповідно до змісту скарги та звернення (заяви/повідомлення про кримінальні правопорушення №11/9-Президент України від 22.06.2019 р.) вбачається, що особа, яка подала скаргу, просить внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою/повідомленням про кримінальні правопорушення №11/9-Президент України від 22.06.2019 р. відносно слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 за прийняття завідомо неправосудного рішення та невиконання судового рішення, тобто за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 375, 382 КК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.ст. 318-380 КПК України.
Скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора подається за правилами ч.2 ст. 132 КПК України до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Питання предметної підсудності Вищого антикорупційного суду врегульоване нормами ст. 33-1 КПК України.
Частиною 2 статті 33-1 КПК України визначено, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
До підсудності Вищого антикорупційного суду частиною першою статті 33-1 КПК України віднесені кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 КПК України.
Злочини, передбачені ст.ст. 375, 382 КК України, не належить до переліку корупційних злочинів, зазначених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України.
З огляду на викладене, вбачається, що особою, яка подала скаргу, фактично оскаржується бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань у м. Львові, щодо невнесення відомостей до ЄРДР відносно слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 375, 382 КК України, де склад злочинів, передбачених ст. ст. 375, 382 КК України, не віднесено до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
Крім того, 22.09.2019 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» від 18.09.2019 № 100-IX (опублікований 21.09.2019 у газеті «Голос України» від 21.09.2019 № 180), яким внесені зміни до пункту 20-2 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України і підпункту «х» підпункту 3 пункту 2 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».
Пунктом 20-2 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України (в редакції Закону № 100-IX від 18.09.2019) визначено: «Підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань:
1) з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду";
2) до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду", якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Як вбачається з матеріалів скарги, ОСОБА_2 звернувся до керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України із заявою/повідомленням про кримінальне правопорушення 22.06.2015, тобто до початку роботи Вищого антикорупційного суду, а відповідь за результатами цього повідомлення надавалася ОСОБА_2 03.09.2019 посадовою особою територіального управління у місті Львові Державного бюро розслідувань.
Тому скарга на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань у м. Львові може бути подана до слідчого судді місцевого суду відповідно до ч.1 ст.306 КПК України.
З огляду на те, що скарга ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань у м. Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, не підсудна слідчому судді Вищого антикорупційного суду, дана скарга, підлягає поверненню особі, яка подала скаргу, на підставі п.2 ч.2 ст.304 КПК України як така, що не підлягає розгляді у цьому суді.
На підставі наведеного вище, керуючись ст. ст. 33-1, 216, 303, 304, 309 КПК України,
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань у м. Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, повернути особі, які її подала, як таку, що не підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді.
Копію ухвали направити особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її постановлення.
Роз'яснити особі, яка подала скаргу, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1