Справа № 761/14963/19
Провадження № 2/761/5078/2019
02 жовтня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Піхур О.В.,
за участю :
секретаря судового засідання - Буцан Р.О.,
представників позивача - Сергієнка П.В., ОСОБА_5,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління Юстиції у м. Києві, Головного територіального управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України, третя особа: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зняття арешту з майна, -
У квітні 2019 року до Шевченківського районного суду м. Києва подано позов ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління Юстиції у м. Києві, Головного територіального управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України, третя особа: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зняття арешту з майна.
Ухвалою від 12 квітня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
27.08.2019 р. через канцелярію суду ОСОБА_1 подав заяву, в якій повідомляє суд про смерть своєї матері ОСОБА_2 , яка по справі є позивачем 1, на підтвердження цього факту подав до суду копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 серія НОМЕР_1 від 23 липня 2019 року. В зв'язку з цим, суд прийняв рішення виключити ОСОБА_2 зі складу позивачів, залучити ОСОБА_1 в якості правонаступника ОСОБА_2 ..
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після його смерті залишилося спадкове майно, яке йому належало на праві приватної власності, а саме: двокімнатна квартира, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 за життя стосовно майна жодного розпорядження на випадок своєї смерті не зробив, заповіт не склав.
Після смерті спадкодавця, спадкоємцями усього Спадкового майна, яке залишилося стали його син ОСОБА_1 , « ІНФОРМАЦІЯ_2 та дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
06 березня 2019 року Позивачі звернулися до Нотаріуса з заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, на що нотаріус надав інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якої на вказану квартиру було накладено арешт.
Адвокат Сергієнко П.В. звернувся до Шевченківського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві з адвокатським запитом № 2103 від 21 березня 2019 року, та отримав відповідь, відповідно до якої було зазначено, що 27 червня 2013 року було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, виконавче провадження №22724435 було знищено у зв'язку із закінченням строку зберігання.
Тому позивач просить суд зняти арешт з квартири АДРЕСА_2 , який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна за № 10581298, накладений Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві на підставі постанови від 13 жовтня 2010 року у виконавчому провадженні 22724435 по виконанню виконавчого листа від 01 жовтня 2010 року №2-9472 виданого Шевченківським районним судом м. Києва, яка належить в порядку спадкування за законом сину ОСОБА_1 , та дружині ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та належала йому на підставі договору купівлі-продажу квартири від 27 травня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курас О.В., зареєстрованого в реєстрі за №363.
У судовому засіданні представники позивача Сергієнко П.В. та ОСОБА_5 позов підтримали в повному обсязі, надали пояснення, просили суд задовольнити позов повністю.
У судове засідання відповідач 1 не з'явився, про місце, дату то час судового розгляду належним чином повідомлений, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
У судове засідання відповідач 2 не з'явився, про місце, дату то час судового розгляду належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, про місце, дату то час судового розгляду належним чином повідомлена, подала до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Суд, керуючись ч. 1 ст. 223 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу за відсутності осіб які не з'явилися.
Суд, вислухавши пояснення представників позивача та всебічно дослідивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 .
Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, яке йому належало на праві приватної власності, а саме: двокімнатна квартира, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується доданими до справами копією реєстраційного посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна № 029544, та копією договору купівлі-продажу квартири від 27.05.2009 року.
ОСОБА_3 за життя стосовно майна жодного розпорядження на випадок своєї смерті не зробив, заповіт не склав.
Після смерті спадкодавця, спадкоємцями усього спадкового майна, яке залишилося стали його син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданого відділом РАГС Шевченківського РІК від 19 квітня 1983 року, серії НОМЕР_3 та свідоцтвом про укладення шлюбу, виданого Палацом реєстрації шлюбів та новонароджених від 22 жовтня 1982 року, серії НОМЕР_4 .
06 березня 2019 року ОСОБА_6 та ОСОБА_1 звернулися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рильської Л.С., з заявами про прийняття спадщини за законом. В зв'язку із цим, до Спадкового реєстру було внесено реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи № 24/2018, що підтверджується витягом про реєстрації в спадковому реєстрі № 54301748 від 30 листопада 2018 року.
Нотаріус надав Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна у вигляді інформаційної довідки за № 158615936 від «06» березня 2019 року, з яких вбачається, що арешт нерухомого майна був зареєстрований на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 13 жовтня 2010 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві у виконавчому провадженні №22724435 з виконання виконавчого листа від 01 жовтня 2010 року №2-9472, про що присвоєно реєстраційний номер обтяжень 10581298.
Дане обтяження було зареєстроване від 07 грудня 2010 року за № 10581298.
Крім того, згідно із Інформаційної довідки власником квартири зазначена громадянка ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована та/або проживаюча за адресою АДРЕСА_1 .
Таким чином, нотаріус надав позивачам інформаційні довідки від 06 березня 2019 року про затримання видачі свідоцтва про право на спадщину до зняття арешту згідно п.п. 4.15, 4.17 п. 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріуса України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.
11 березня 2019 року Позивачі звернулися з інформаційним запитом до Шевченківського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, на що отримали відповідь від «15» березня 2019 року № дв /32 про те, що у відповідача на виконанні знаходиться виконавче провадження №22724435 з виконання виконавчого листа від 01 жовтня 2010 року № 2-9472 про стягнення з ОСОБА_7 боргу на користь ОСОБА_8 , а тому постановою про відкриття виконавчого провадження від 13 жовтня 2010 року накладено арешт на майно боржника, а саме на квартиру АДРЕСА_2 .
З метою з'ясування, хто така громадянка ОСОБА_7 і яке відношення вона має до квартири, позивачі також звернулися з заявою від 11 березня 2019 року до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації з метою з'ясування, хто був зареєстрований в Квартирі в період з 01 січня 2000 року по 11 березня 2019 року.
На вищевказану заяву Шевченківською районною в місті державною адміністрацією було надано відповідь від 20.03.2019 року № 109.109/опп/с-676, в якій було зазначено, що в період з 01.01.2000 року по 11.03.2019 року у квартирі АДРЕСА_2 зареєстровано 7 осіб, однак жодних відомосте щодо цих осіб не було надано у відповідності до ЗУ «Про захист персональних даних», та ЗУ «Про інформацію».
Адвокат Сергієнко П.В. звернувся до Шевченківського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві з адвокатським запитом № 2103 від 21 березня 2019 року, та отримав відповідь, відповідно до якої було зазначено, що 27 червня 2013 року було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, виконавче провадження №22724435 було знищено у зв'язку із закінченням строку зберігання.
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 23 липня 2019 року.
Єдиним спадкоємцем квартири, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 залишився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійснені лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчнняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Чинний Закон України «Про виконавче провадження» містить статтю 59, якою визначено порядок і підстави зняття арешту, в тому числі викладено вичерпний перелік підстав, який надає державному виконавцеві самостійно знімати арешт; також передбачено можливість особи у всіх інших випадках звертатися до суду за зняття арешту.
Отже, згідно ст. 59 чинного Закону України «Про виконавче провадження»: «Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини».
Відповідно ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено виключний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, а саме: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у звязку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
При цьому, ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).
Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 82, 141, 258, 263, 265, 273, 274, 354 ЦПК України, ст.ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління Юстиції у м. Києві (м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 110, ЄДРПОУ 34967593), Головного територіального управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України (м. Київ, пров. Музейний, буд. 2-Д, ЄДРПОУ 3491374), третя особа: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ( м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, ЄДРПОУ 40452947) про зняття арешту з майна - задовольнити.
Зняти арешт з квартири АДРЕСА_2 , яка належала ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_5 , на підставі договору купівлі-продажу від 27.05.2009 року, накладений постановою Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 13.10.2010 року у виконавчому провадженні №422724435.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Дата складення повного тексту рішення 07.10.2019 року.
Суддя