справа № 489/6767/18 провадження №2/489/381/19
Іменем України
04 жовтня 2019 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Коваленка І.В.,
секретаря судового засідання Коденко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів
встановив:
У жовтні 2018 року позивач звернулась до суду з позовом, після уточнення якого остаточно просила розірвати шлюб, укладений між сторонами та зареєстрований 27.12.2013 Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис № 907, стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством, з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги мотивує тим, що з 27.12.2013 перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі від якого мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, вони проживають окремо, відповідач регулярно матеріальної допомоги на утриманні дитини не надає. Зазначає, що сімейне життя не склалося, у зв'язку з відсутністю взаємоповаги та взаєморозуміння, та вважає, що збереження сім'ї неможливе. Крім того, вказує, що їх спільна дитина постійно потребує нормального харчування, придбання одягу, лікування, що вимагає значних витрат, а враховуючи високі ціни та підвищення рівня необхідних витрат, самостійно не здатна в повній мірі цього забезпечити.
У поданому 03.07.2019 до суду відзиві відповідач проти розірвання шлюбу не заперечував та просив стягнути з нього аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 2500,00 грн., з урахуванням індексації, але не менше мінімального рекомендованого розміру аліментів, що становить 100 % розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Вказав, що дійсно між ним та позивачем фактично шлюбні відносини припинені і вони проживають окремо. Проте, від своїх батьківських обов'язків він не ухиляється та виконує їх сумлінно.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10.12.2018 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
10.07.2019 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання, призначене на 24.09.2019 на 16:00 годину, сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. До суду надали письмові заяві в яких просили справу розглянути за їх відсутності.
Позивач позовні вимоги підтримала та просила задовольнити. Представник відповідача визнала позов з підстав, викладених відповідачем у відзиві.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, суд встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що на теперішній час подружні відносини між сторонами припинені та подальше їх спільне життя, як подружжя, і збереження шлюбу суперечитиме їхнім інтересам.
Шлюб між сторонами зареєстрований 27.12.2013 Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис № 907, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від спільного шлюбу мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис № 189).
Карткою реєстрації особи підтверджується, що малолітня дитина проживає разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на її утриманні.
Відповідно до частини 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги статті 110 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до частини 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Приймаючи до уваги, що причини, які спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя сторін та збереження шлюбу суперечитиме їхнім інтересам, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині розірвання шлюбу.
При вирішенні позову в частині стягнення аліментів на дитину суд виходить з наступного.
У відповідності до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Приписами статті 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
При визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне становище платника аліментів, стан його здоров'я, розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, встановленого законодавством, а також положення статті 180 СК України відповідно до яких обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач регулярно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає та працює моряком далекого плавання на закордонних судах через крюінгові компанії, що підтверджується відміткою у паспорті моряка та отриманими свідоцтвами і сертифікатами у центрах підготовки плавскладу.
Відповідач стверджує, що з 2018 року по теперішній час регулярно надає матеріальну допомогу на утримання дитини. Також вказав, що не має постійної роботи і дійсно виїжджає за кордон, де працює на різних роботах. Також в 2017 - 2018 отримав значні травми і був прооперований, що підтвердив випискою з лікарні, та за станом здоров'я вимушений був пройти тривалий курс лікування та реабілітації. Тому вказує, що може лише сплачувати аліменти в розмірі 2500,00 грн. щомісячно.
Враховуючи встановлені обставини, як свідчать про нерегулярне утримання відповідачем дитини, стан здоров'я відповідача, матеріальний стан обох сторін та те, що обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, а також встановлений законом розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, суд вважає позовні вимоги про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі обґрунтованими.
Щодо розміру аліментів то враховуючи мінімальний гарантований розмір аліментів, який відповідно до закону складає 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що є значно меншим ніж розмір аліментів про який просить позивач та пропонує відповідач, суд з урахуванням наведених вище обставин вважає достатнім розміром аліментів, який вказав відповідач 2500,00 грн. щомісячно з індексацією відповідно до закону.
Також, суд звертає увагу позивача, що вона непозбавлена у разі несення додаткових витрат на дитину, передбачених статтею 185 СК України, звернутися до суду з відповідним позовом.
У зв'язку із визнанням відповідачем позову про розірвання шлюбу до початку розгляду справи по суті, відповідно до частини 1 статті 142 ЦПК України з державного бюджету позивачу підлягає поверненню 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при зверненні до суду з даним позовом. Інші 50 відсотків сплаченого позивачем судового збору, відповідно до статті 141 ЦПК України підлягають стягненню на її користь з відповідача.
У зв'язку з тим, що позивач в частині стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору, на підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України,
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрованого 27.12.2013 Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис № 907.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2500,00 грн. щомісячно з індексацією відповідно до закону, починаючи з 31.10.2018 і до досягнення дитиною повноліття.
Повернути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову до суду за квитанцією № 4159986 від 31.10.2018, що складає 352 грн. 40 коп. (триста п'ятдесят дві гривні 40 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп. (триста п'ятдесят дві гривні 40 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. (сімсот чотири гривні 80 коп.).
В іншій частині вимог відмовити.
Рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності з пунктом 15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складно 04.10.2019.
Суддя І.В.Коваленко