"05" жовтня 2019 р. Справа №150/186/18
Провадження по справі №2/150/3/19
03 жовтня 2019 року с. Мазурівка
Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Суперсона С.П.
за участі секретаря Дудки А.Ю.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Зернопродукт МХП» про визнання договору оренди землі недійсним, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ПрАТ «Зернопродукт МХП» про визнання договору оренди землі недійсним. В обґрунтування позовних вимог позивач послалася на те, що вона як спадкоємиця померлої бабки ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, що розташована на території Березівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області, площею 1,8734 га. Після отримання свідоцтва про право на спадщину, в жовтні 2017 року позивач вирішила самостійно обробляти належну їй земельну ділянку та звернулася до відділу у Чернівецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області аби отримати витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку для того, щоб встановити межові знаки внатурі на місцевості. Тоді ж позивач дізналась, що успадкована нею земельна ділянка перебуває в оренді ПрАТ «Зернопродукт МХП» з 03.12.2005 на підставі договору оренди землі №1473/2005-Б-Ч-В, укладеного між ОСОБА_2 та орендарем ТОВ «Зернопродукт» в особі ОСОБА_5 , що в подальшому було реорганізовано в ПрАТ «Зернопродукт МХП», зареєстрованому у Чернівецькому районному відділі Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.08.2007. Після того як позивач ознайомилася із копією вказаного договору, виявила, що підпис орендодавця ОСОБА_2 у договорі належить не її померлій бабусі. За наявності істотних підстав для розірвання вказаного договору оренди землі, 20.12.2017 позивач надіслала на адресу орендодавця заяву про розірвання договору оренди землі та передачу земельної ділянки останній як власнику. Однак, відповідь ОСОБА_1 не отримала. 31.01.2018 вона повторно надіслала орендодавцю вказану заяву. Однак, відповідачем ігноруються вимоги позивача, відповіді на її заяви до часу звернення до суду ОСОБА_1 так і не отримала. Також позивач посилається на те, що в договорі оренди землі, що є предметом спору у даній цивільній справі відсутні істотні умови, передбачені ст. 15 Закону України «Про оренду землі» та в розділі «Прикінцеві положення» договору оренди, зокрема: план або схема земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень у її використанні та встановлених земельних сервітутів,акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт приймання-передачі об'єкта оренди, розрахунок орендної плати, копія державного акту на право власності на земельну ділянку. За вказаних підстав договір оренди землі №1473/2005-Б-Ч-В від 03.12.2005, який зареєстрований у Чернівецькому районному відділі Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК», оскільки не укладався ОСОБА_2 і відповідачем ПрАТ «Зернопродукт МХП» в с. Березівка Чернівецького району Вінницької області та нею не був підписаний. Тобто, має місце невідповідність договору оренди землі ч. 1-3 ст. 203 ЦК України, а також за відсутності в договорі істотних умов він повинен бути визнаний недійсним в порядку ч. 1 ст. 215 ЦК України.
В ході судового розгляду позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої вона просила суд визнати договір оренди землі недійсним з моменту вчинення, а також стягнути з відповідача понесені нею судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору, правової допомоги адвоката та витрат на проведення експертиз.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задоволити. Окрім того, з приводу поданої представником відповідача заяви про відмову в задоволенні позовних вимог з підстав пропуску трирічного строку на звернення до суду із даним позовом пояснила, що після одруження не проживала разом із батьками, бабку навідувала на свята. Дізналася про коло спадкової маси лише після смерті спадкодавця, звернувшись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. При цьому, про те, що успадковувана позивачем земельна ділянка знаходиться в оренді відповідача дізналася по отриманні свідоцтва про право на спадщину від 24.10.2017.
Відповідач, його представник, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, свідченням чого слугує наявна при матеріалах справи судова повістка із відміткою про направлення її стороні відповідача за вказаними ним у заявах по суті справи електронними адресами, не забезпечив явку в судове засідання уповноваженого представника, причини поважності неявки за судовим викликом не надав, клопотання про відкладення розгляду справи до суду також не надходило. Вказаний порядок повідомлення судом учасниками справи про розгляд справи відповідає висновкам, викладеним у постанові ВС/КАС від 12.08.2019 у справі №1340/5463/18.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства.
В даному випадку, свідома неявка відповідача чи його представника за судовими викликами без надання будь-яких причин поважності такої неявки, неповідомлення суду про зміну юридичної адреси (у разі наявності такого) чи-то небажання отримувати судові повістки, адже тричі судом направляються судові повістки про виклик відповідача, його представника до суду також за вказаною ним у заявах по суті справи поштовою адресою, втім листи повертаються до суду із відміткою «за закінчення терміну зберігання», що в свою чергу призвело до тяганини судового процесу, відкладення ряду судових засідань та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання своєчасного розгляду справи, встановленню істини у справі та прийняття судового рішення у встановлені процесуальним законом строки.
Зважаючи на наведене, суд приходячи до висновку про можливість розгляду справи у відсутність представника відповідача, повідомленого належним чином враховує також наступні обставини.
Судом було надано можливість відповідачеві (його представникові) направити до суду письмовий відзив на позовну заяву. Такою можливістю відповідач та його представник скористалися, направили до суду письмовий відзив зі своїми запереченнями з приводу заявленого позову, а також клопотання про застосування строків позовної давності до позовних вимог ОСОБА_1 .
Так, згідно поданого до суду відзиву на позовну заяву, представник відповідача зазначає, що дійсно між померлою ОСОБА_2 та відповідачем 03.12.2005 було укладено договір оренди земельної ділянки. На момент заключення договору сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності. Їх волевиявлення було вільним та направленим на заключення договору оренди.
За весь період часу з моменту укладення спірного договору оренди землі сторони належним чином виконували свої обов'язки, зокрема відповідач як орендар, використовував земельну ділянку згідно цільового призначення, не погіршував її стан та своєчасно і в повному обсязі виплачував орендну плату. Жодного разу орендодавець не зверталася до орендаря із заявами про неналежне виконання умов договору чи про відсутність істотних умов, які б порушували її права як орендодавця. Окрім цього, відповідач завжди сплачував орендодавцю податок з доходів фізичної особи від надання нерухомості в оренду. Також між сторонами при укладенні договору погоджені усі істотні умови, у тому числі, об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки), що також стверджується п. п. 1,2 договору оренди землі від 2005 року. Як слідує з тексту оскаржуваного договору, підписаного сторонами та зареєстрованого в ДП «Центр ДЗК» (п. 42 «Прикінцевих положень»), невід'ємними частинами договору є: копія державного акту на право власності на землю та план-схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки внатурі ( на місцевості); акт приймання - передачі об'єкта оренди. Також позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували проставлення спадкодавцем власноручно підпису під оскаржуваним договором оренди землі.
Окрім того, представник відповідача клопотав про застосування строків позовної давності з огляду на те, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не мала жодних об'єктивних перешкод довідатись про наявність договору оренди земельної ділянки з часу його укладення в 2005 році, натомість з огляду на приписи статей 14, 18, 20 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент вчинення спірного правочину, за умови розсудливого та добросовісного ставлення до своїх прав як власника земельної ділянки могла і повинна була дізнатись про їх порушення у зв'язку із вчиненням спірного договору та особу, яка ці права порушила після набуття чинності правочином в грудні 2005 року, а тому, на думку представника відповідача, саме з цього часу необхідно рахувати початок позовної давності, про застосування якої заявляє відповідач у справі. Разом з цим, із наданих копій відомостей видачі орендної плати видно, що ОСОБА_2 починаючи ще з 2006 року щорічно отримувала орендну плату за спірним договором оренди землі, дана обставина визнається як позивачем так і його представником. Отже вільно володіла інформацією про існування укладеного договору оренди землі саме з відповідачем, оскільки від товариства отримувала щороку орендну плату за договором оренди землі та не заперечувала проти цього. Таким чином, ОСОБА_1 та її спадкодавець мали можливість звернутися до відповідача із заявою щодо отримання інформації по орендних відносинах до пред'явлення позову необмежену кількість разів, однак своїм правом не скористалися. Враховуючи презумпцію обов'язку позивача знати про стан своїх майнових прав, що належна їй земельна ділянка розташована на близькій відстані від її місця проживання і що з 2006 року щорічно отримувалася орендна плата за спірним договором оренди землі, представник відповідача вважає, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності для звернення до суду. Отже, строк сплив ще за життя ОСОБА_2 .
За наведених вище обставин, представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав пропущення строку позовної давності.
Суд, дослідивши матеріали справи та наявні докази, дійшов висновку про наступне.
На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №107187, ОСОБА_2 на праві власності належала земельна ділянка площею 1,8734 га, кадастровий номер 0524981200:04:004:0053, розташована на території Березівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Згідно заповіту від 09.07.2007, посвідченого 09.07.2007 секретарем виконкому Березівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області та зареєстрованому в реєстрі за №96, ОСОБА_2 1/2 частину усього належного їй майна заповіла ОСОБА_1
24.10.2017 приватним нотаріусом Чернівецького районного нотаріального округу Вінницької області було видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яка складається з земельної ділянки, кадастровий номер 0524981200:04:004:0053, площею 1,8734 га, розташованої на території Березівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області, що належала спадкодавцеві на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №107187, виданого Чернівецькою районною державною адміністрацією Чернівецького району Вінницької області 29.03.2005.
Як слідує із наданої суду копії договору оренди землі №1473/2005-Б-Ч-В від 03.12.2005, ОСОБА_2 передала належну їй земельну ділянку в оренду ТОВ «Зернопродукт» в особі директора ОСОБА_5 . строком на 15 років. Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № НОМЕР_2 , 07.09.2007 ТОВ «Зернопродукт» реорганізовано в ПрАТ «Зернопродукт МХП» (том 1 а.с. 31-33).
Статтею 792 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Частиною 1 ст.14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди укладається у письмовій формі.
Згідно з положеннями ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Таким чином, вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене статтею 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.
Позивач заперечила підписання спадкодавцем ОСОБА_2 вказаного договору оренди землі, у зв'язку із чим за клопотанням позивача відповідно до ухвали суду від 23.05.2018 у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу.
Відповідно до висновку експерта від 10.07.2018 №3407/3408/18-21 підпис в оригіналі договору оренди землі №1473/2005-Б-Ч-В від 03.12.2005, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Зернопродукт», зареєстрованому у Чернівецькому районному відділі Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 22.08.2007 №040781201347, в розділі «Реквізити сторін» в графі «Орендодавець» виконаний не самою ОСОБА_2 , а іншою особою (а.с. 114 -117).
Окрім того, з огляду на те, що відповідач по справі не погодився із висновком зазначеної судової експертизи, ухвалою суду від 16.10.2018 було призначено у справі повторну судову почеркознавчу експертизу.
Згідно висновку експерта за результатам проведення повторної судово-почеркознавчої та технічної експертизи документів у цивільній справі №150/186/18 від 19.03.2019 №5940/5941/18-21, підпис в оригіналі договору оренди землі №1473/2005-Б-Ч-В від 03.12.2005, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Зернопродукт», зареєстрованому у Чернівецькому районному відділі Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 22.08.2007 №040781201347, в розділі «Реквізити сторін» в графі «Орендодавець» виконаний не самою ОСОБА_2 , а іншою особою (а.с. 234 -237).
Частиною 3 статті 203 ЦК України встановлено, що однією із загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, є волевиявлення учасника правочину, яке має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог ч.3 ст.203 ЦК України є підставою недійсності правочину (ч.1 ст.215 ЦК України).
З урахуванням викладеного та встановлених в судовому засіданні обставин, які суд визнав достовірними, керуючись положеннями ст.ст. 203, 215 ЦК України, оспорюваний договір належить визнати недійсним, оскільки підпис у договорі не належить ОСОБА_2 , а не встановленій особі, а тому у орендодавця ОСОБА_2 не було волевиявлення на укладення вказаного договору оренди земельної ділянки.
Вирішуючи подане відповідачем клопотання про застосування строків позовної давності суд виходить із наступних міркувань.
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно зі статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Як встановлено в судовому засіданні з показів позивача, остання після одруження не проживала разом із батьками, бабку навідувала на свята. Позивачеві не було відомо про коло спадкового майна, а також про те, що зокрема, земельна ділянка, яку успадкувала позивач, перебуває в оренді відповідача дізналася після звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину від 24.10.2017.
Після цього звернулася до відповідача з заявою про розірвання договору оренди землі та передачу земельної ділянки власнику та не отримавши позитивної відповіді, зібравши усі необхідні документи, 28.03.2018 звернулася до суду з даним позовом про визнання договору оренди землі недійним.
Стаття 261 ЦК України визначає, що початком перебігу строку позовної давності є день, коли особа довідалась або повинна була (могла) довідатися про порушення свого права.
Таким чином, для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.
За таких обставин, з урахуванням наданих позивачем пояснень, досліджених судом матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено, що позивач дізналася про порушене її право в жовтні 2017 року, при цьому позовна заява направлена до суду 28.03.2018, тобто в межах трирічного строку звернення до суду. А тому, доводи відповідача про порушення позивача строків на звернення до суду не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляд.
Відповідно до ст.88 ЦПК Українистороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз, витрати на правову допомогу.
Так, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 704,80 грн, що підтверджується квитанцією від 26.03.2018 (а.с.1 том 1), оплачено експертизу в розмірі 2 860,00 грн., що підтверджується квитанцією від 05.07.2018 (а.с.110 том 1), оплачено правову допомогу в розмірі 2040,00 грн (а.с. 28, 29 том 1), а тому вказані кошти підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.259, 263, 265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «Зернопродукт МХП» про визнання договору оренди землі недійсним - задоволити.
Визнати договір оренди землі №1473/2005-Б-Ч-В від 03.12.2005, (кадастровий номер 0524981200:04:004:0053, загальною площею 1,8734 га, розташованої на території Березівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області, яка належить ОСОБА_1 , згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 24.10.2017 приватним нотаріусом Чернівецького районного нотаріального округу Вінницької області,укладений між ОСОБА_2 та ПрАТ «Зернопродукт МХП», с. Березівка Чернівецького району Вінницької області, зареєстрований у Чернівецькому районному відділі Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.08.2007 - недійсним з моменту вчинення.
Стягнути з ПрАТ «Зернопродукт МХП» (юридична адреса: 08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Елеваторна, буд. 1, фактична адреса: 24320, Вінницька область, м. Ладижин, вул. Слобода, буд. 141, код ЄДРПОУ 32547211) на користь позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрована та проживає в с. Березівка Чернівецького району Вінницької області) понесені нею судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 704 (семисот чотирьох) гривень 80 копійок, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 040,00 (двох тисяч сорока) гривень та витрати на оплату технічної та почеркознавчої експертизи в розмірі 2 860,00 (двох тисяч восьмисот шістдесяти) гривень.
Рішення може бути оскаржено на протязі тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Повний текст судового рішення виготовлено у відповідності до ст. 259 ЦПК України.
СУДДЯ С.П. СУПЕРСОН