ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
03 жовтня 2019 року м. Київ № 640/16924/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомОСОБА_1
до 1. Національного банку України, 2. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В., 3. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного банку України, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію «Дельта Банк» Кадирова В.В., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив:
« 2. Визнати протиправною бездіяльність Національного банку України, яка виразилась у незабезпеченні належного контролю та банківського нагляду за діяльністю службових осіб відокремленого підрозділу №14 ПАТ «Дельта Банк» при укладенні банківського договору №004-28803-12114 від 12.11.2014 року та додаткової угоди №1 до зазначеного правочину з ОСОБА_1 у період проблемності банку, невжитті негайних та впорядкованих дій, спрямованих на своєчасне усунення порушень банківського законодавства та на реальне поновлення законних прав та інтересів вкладника як споживача фінансових послуг.
3. Визнати протиправною бездіяльність Національного банку України при перевірці письмового звернення ОСОБА_1 щодо порушень банківського законодавства службовими особами відокремленого підрозділу №14 ПАТ «Дельта Банк» від 18.07.2019 року, яке виразилось у порушенні його конституційних прав та охороняємих законом інтересів на проведення субєктом владних повноважень всебічної, повної та об'єктивної перевірки наведених фактів; у невжитті необхідних та достатніх заходів по усуненню порушень чинного законодавства та в отриманні обґрунтованої відповіді.
3. Зобов'язати Національний банк України провести всебічну та об'єктивну перевірку обставин порушень банківського законодавства службовими особами відокремленого підрозділу №14 ПАТ «Дельта Банк», викладених у письмовому зверненні ОСОБА_1 від 18.07.2019 року та вжити адекватних та рішучих дій щодо їх усунення , встановленню винних осіб та їх відповідальності та надати автору звернення своєчасну та обґрунтовану відповідь.
4. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. при перевірці та наданні відповідей на письмові звернення ОСОБА_1, які виразились в ухиленні від проведення відповідних з'ясувань обставин правомірності укладення банківських угод та обґрунтованості надання в якості пільги підвищеної відсоткової ставки по вкладу; у невключенні ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування гарантованої суми коштів за вкладом у розмірі 200000 грн за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з підстав, які відповідають вимогам Закону; у невиявленні факту нікчемності укладеного банківського договору №004-28803-121114 від 12.11.2014 та додаткової угоди №1 до зазначеного договору з ОСОБА_1та не вчиненні дій щодо застосування наслідків нікчемності до зазначених правочинів, що, загалом, порушило конституційне право позивача на повернення його власних коштів та на їх вільне володіння, користування і розпорядження, чим позбавлений протиправно права власності.
5. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В'ячеслава Володимировича вчинити дії, пов'язані із встановленням факту нікчемності укладеного договору №004-28803-12114 від 12.11.14 та додаткової угоди до зазначеного договору №1 з ОСОБА_1 та щодо застосування наслідків нікчемності до вказаних правочинів.
6. Визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яка виразилася у незабезпеченні належного контролю належного контролю за діяльністю Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В'ячеслава Володимировича, який не вжив передбачених законом дій щодо визнання укладених банківських угод з ОСОБА_1 недійсними. Силами Фонду не було здійснено організаційно-практичних заходів, спрямованих на встановлення та оцінки порушень банківського законодавства при укладенні зазначених правочинів, захисту прав і законних інтересів вкладника.»
Відповідно до п.1, п.2 п.3, п.6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Утвердження правової держави відповідно до приписів ст.1, другого речення ч.3 ст.8, ст.55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.
Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст.2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Публічно-правовий спір, згідно п.2 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України, - це спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
У п.7 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Відповідно до ч.1 ст.172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Суд зазначає, що зі змісту позовної заяви вбачається, що в останньому заявлено вимоги одним позивачем до декількох відповідачів.
Поряд з цим, аналізуючи зміст позовної заяви та додані до нього документи, суд наголошує, що підстави позову щодо кожного з відповідачів є різними, індивідуальними, оскільки кожен з них діяв окремо в межах повноважень та у спосіб, які встановлені законом.
Тобто, предметом даної позовної заяви є об'єднані вимоги, які мають самостійні та значні предмети та обсяги доказування, що супроводжуються різними доказами. При цьому, для з'ясування правомірності кожного з окремих оскаржуваних рішень, дій та бездіяльності, є необхідним з'ясування значного обсягу обставин та дослідження кожного окремого документу відносно кожного звернення позивача, що вочевидь свідчить про індивідуальний предмет доказування у кожному конкретному випадку.
Суд, також, звертає увагу на те, що об'єднані позивачем в одній позовній заяві вимоги, не є основними та похідними позовними вимогами.
Крім того, ОСОБА_1 в позовній заяві завлено вимогу про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. вчинити дії, пов'язані із встановленням факту нікчемності укладеного договору №004-28803-12114 від 12.11.2014 року.
При цьому, відповідно до статті 293 Цивільного процесуального кодексу України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються в порядку окремого провадження в цивільному судочинстві та належать до юрисдикції місцевих загальних судів.
Отже, оскільки адміністративний суд позбавлений можливості встановлювати (визнавати) будь-які юридичні факти, розгляд даної справи не може здійснюватися за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.4 ст.172 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Згідно п.6 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись п.6 ч.4 ст.169, ст.ст.243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Національного банку України, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії повернути позивачу.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовні матеріали невідкладно надіслати особі, яка її подала.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена повністю або частково протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Суддя: Н.А. Добрівська