30 вересня 2019 року справа № 580/2418/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, -
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій просить:
- визнати неправомірними дії щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача - судді у відставці із розрахунку 90% від розміру грошової винагороди діючого судді апеляційного суду;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання позивача - судді у відставці із розрахунку 90% із заробітної плати у розмірі 46 516 грн. 80 коп., яка зазначена у довідці Апеляційного суду Черкаської області №124/18Вих/04-39/18 від 20.12.2018 про суддівську винагороду, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 04.12.2018 з урахуванням виплачених сум.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 05.01.2015 згідно наказу голови апеляційного суду Черкаської області був звільнений у відставку та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.06.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017, зобов'язано управління Пенсійного фонду України міста Черкаси Черкаської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання у відставці позивачу з розрахунку 90% із заробітної плати у розмірі 28 160 грн., зазначеної у довідці Апеляційного суду Черкаської області №231/16-вих/04-45/16 від 15.12.2016, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання починаючи з 01.12.2016 та зобов'язано нарахувати та виплатити недоплачену суму грошового утримання судді у відставці починаючи з 01.12.2016. Згідно рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 №11-р/2008 у справі №1-7/2018 (4062/15) та пункту 3 розділу ІІ положень Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» винагорода працюючого на відповідній посаді судді була підвищена. У зв'язку з підвищенням суддівської винагороди 29.12.2018 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04.12.2018 з розрахунку 90% заробітної плати діючого судді у розмірі 46 516 грн. 80 коп., зазначеної у довідці Апеляційного суду Черкаської області №124/18/Вих/04-39/18 від 20.12.2018, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. Проте, відповідач листом №427/Б-10 35/Б-10 від 24.01.2019 відмовив позивачу у здійсненні такого перерахунку. Позивач вважає вказану відмову протиправною та такою, що порушує його права.
Відповідач проти позову заперечив. 22.08.2019 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання позивачу встановлено в розмірі 88% грошового утримання судді на відповідній посаді. Рішеннями судів не зобов'язано відповідача здійснювати перерахунок довічного грошового утримання позивача в розмірі 90% в подальшому, про що позивачу роз'яснено листом від 24.01.2019. Сума перерахованих пенсій виплачена в лютому 2019 року разом з основним розміром щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Таким чином, зобов'язання щодо нарахування та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2019 виконано відповідачем в добровільному порядку та в межах повноважень.
Щодо строку звернення до суду зазначив, що позивач дізнався про порушення своїх прав та законних інтересів 24.01.2019, тому позивачем пропущено строк звернення до суду.
З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 05.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та ухвалено розпочати розгляд справи по суті з 20.08.2019 без повідомлення учасників справи.
Дослідивши письмові докази, які містяться у справі, суд встановив наступне.
Наказом Апеляційного суду Черкаської області №1 від 05.01.2015 позивач ОСОБА_1 був звільнений з посади судді апеляційного суду Черкаської області у зв'язку з поданням заяви про відставку 05.01.2015 на підставі постанови Верховної Ради України №59-VІІІ від 25.12.2014.
У зв'язку із звільненням позивача у відставку Апеляційним судом Черкаської області було підготовлено та направлено до управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області подання №1 від 05.01.2015 про встановлення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно якого стаж роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, становить 26 років 4 місяці 5 днів, заробітна плата для обчислення щомісячного довічного грошового утримання становить 21 436 грн. 80 коп.
Згідно розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, доданого до подання, загальний стаж позивача станом на 05.01.2015 становить 26 років 4 місяці 5 днів, а саме:
- 09.11.1984-14.10.1986 - служба в лавах Радянської армії;
- 01.08.1990-22.03.1992 - Черкаський районний народний суд, стажист народного судді;
- 23.03.1992-02.07.1992 - Придніпровський районний народний суд, стажист народного судді;
- 03.07.1992-17.02.1998 - Придніпровський районний народний суд м. Черкаси, народний суддя;
- 18.02.1998-06.12.2011 - Придніпровський районний суд м. Черкаси, заступник голови суду;
- 07.12.2011-05.01.2015 - Апеляційний суд Черкаської області, суддя.
З 06.01.2015 позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у розмірі 60% грошового утримання судді, з якого було обчислено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який працює на відповідній посаді.
Позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про перерахунок довічного грошового отримання, після відмови у яких звертався до суду з позовами.
Так, не погоджуючись із розміром грошового утримання судді у відставці, позивач звернувся з позовом до Соснівського районного суду міста Черкаси. Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.07.2015 року, залишеною без змін в частині зобов'язання здійснити перерахунок довічного грошового утримання постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2015 у справі №712/6993/15-а, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача як судді у відставці у розмірі 82% від суми грошового утримання судді, який працював на відповідній посаді починаючи з 06.01.2015.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.04.2016 у справі №712/2943/16-а, яка набрала законної сили 06.07.2016, зобов'язано Управління Пенсійного фонду здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача як судді у відставці з розрахунку 90 відсотків із заробітної плати у розмірі 21436 грн. 80 коп., яка зазначена у довідці Апеляційного суду Черкаської області від 05.01.2015 року № 1/14-вих/04-45/15, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання починаючи з 16.09.2015.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.10.2016 у справі №712/10714/16-а, яка набрала законної сили 26.01.2017, зобов'язано управління Пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання позивача як судді у відставці з розрахунку 90 відсотків із заробітної плати у розмірі 25520 грн., яка зазначена у довідці апеляційного суду Черкаської області від 17.06.2016 № 126/16 - вих/04-45/16, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання починаючи з 08.06.2016.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.06.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 у справі №712/4906/17, зобов?язано управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання позивача - судді у відставці з розрахунку 90% із заробітної плати у розмірі 28160 грн., яка зазначена у довідці Апеляційного суду Черкаської області від 15.12.2016 року № 231/16-Вих/04-45/16, без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання починаючи з 01 грудня 2016 року.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07.06.2019, яке набрало законної сили 16.08.2019, у справі №580/1351/19 зобов?язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання позивача судді у відставці в розмірі 90 % заробітної плати у розмірі 31011,20 грн, яка зазначена у довідці Апеляційного суду Черкаської області від 27.07.2018 №63/18 вих/04-39/18 про суддівську винагороду, починаючи з 01.01.2018 з урахуванням виплачених сум та зобов?язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нарахувати та виплатити недоплачену позивачу суму довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2018 з урахуванням виплачених сум.
29.12.2018 у зв'язку з прийняттям 04.12.2018 Конституційним Судом України рішення 1-7/2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці починаючи з 04.12.2018 з розрахунку 90% від заробітної плати діючого судді у розмірі 46 516 грн. 80 коп., зазначеної у довідці Апеляційного суду Черкаської області від 20.12.2018 №124/18Вих/04-39/18, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Відповідач листом №427/Б-10 35/Б-10 від 24.01.2019 відмовив позивачу у здійсненні перерахунку з розрахунку 90% від заробітної плати діючого судді та повідомив, що позивачу проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2019 із розрахунку 88% від заробітної плати діючого судді. Щодо вимоги провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку 90% зазначив, що постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.06.2017 у справі №712/4906/17 зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з розрахунку 90% із заробітної плати у розмірі 28 160 грн., зазначеної в довідці Апеляційного суду Черкаської області від 15.12.2016 №231/16-вих/04-45/16, інших зобов'язань вказаним рішенням суду не визначено.
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 4 статті 142 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Отже, за приписами наведеної вище норми правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VІІІ від 06.12.2016 було встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.
21 липня 2018 року в газеті «Голос України» опубліковано Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15 травня 2018 року № 2415-VІІІ (далі - Закон № 2415-VІІІ). Цим законом внесено зміни до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VІІІ від 06.12.2016, зокрема, в абзаці другому пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" слово та цифри "1600 гривень" замінено словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року". Закон № 2415-VІІІ набрав чинності з 22 липня 2018 року.
Статтею 7 Закону України від 07.12.2017 № 2246-VІІІ Про Державний бюджет України на 2018 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 встановлено у розмірі 1762 грн.
Пунктом 1 рішення Конституційного Суду України №11-р/2018 від 04.12.2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини третьої статті 133 Закону України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд"). Це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: "Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 01.01.2011 - 6 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2012 - 8 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2013 - 10 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2014 - 12 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2015 - 15 мінімальних заробітних плат".
В частині третій резолютивної частини рішення №11-р/2018 від 04.12.2018 зазначено, що положення частин третьої та десятої статті 133 Закону України від 07.07.2010 №2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VІII "Про забезпечення права на справедливий суд"), які визнані неконституційними пунктами 1, 2 резолютивної частини цього Рішення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 04.12.2018 змінився розмір посадового окладу діючого судді, тому у позивача виникли підстави для перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання.
Статтею 142 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" не визначено строків та порядку проведення перерахунку довічного грошового утримання суддям у відставці.
Суд зазначає, що принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003. (далі - Закон №1058).
Строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії визначені статтею 45 Закону №1058.
Частиною 4 Закону №1058 визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
- у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
- у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок довічного грошового утримання 29.12.2018, тобто після 15 числа поточного місяця, тому має право на перерахунок довічного грошового утримання з дати зміни розміру грошового утримання - 01.01.2019.
Наданим протоколом за період з 01.01.2019 по 28.02.2019 підтверджується, що відповідач здійснив перерахунок довічного грошового утримання позивача з нового посадового окладу діючого судді з 01.01.2019, тому позовна вимога в частині строку перерахунку грошового утримання з 04.12.2018 є необгрунтованою і задоволенню не підлягає.
Щодо права позивача на перерахунок довічного грошового утримання в розмірі 90%, суд зазначає наступне.
Питання щодо врахування періоду проходження позивачем строкової військової служби до стажу роботи, що дає йому право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, неодноразово було предметом судового розгляду вирішувалось судом при прийнятті на користь позивача постанов Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.04.2016 у справі №712/2943/16-а, яка набрала законної сили 06.07.2016, від 19.10.2016 у справі №712/10714/16-а, яка набрала законної сили 26.01.2017, від 01.06.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 у справі №712/4906/17 та рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07.06.2019, яке набрало законної сили 16.08.2019, у справі №580/1351/19.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач при кожному наступному зверненні позивача із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці не враховує у стаж роботи судді період служби в лавах Радянської армії з 09.01.1984 по 14.10.1986, мотивуючи це тим, що жодним із вищезазначених судових рішень не зобов'язано відповідача зарахувати вказаний період до стажу роботи судді.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.04.2016 у справі №712/2943/16-а, яка набула законної сили, встановлено, що позивач має право на відставку з 20.09.2013, коли у встановленому Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-V1 (у чинній на той час редакції) подав до Вищої Ради юстиції України заяву про відставку з посади судді.
Згідно з ч. 3 ст. 138 Закону України №2453-V1 в редакції Закону України №3668-V1, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.
Але, згідно Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 №3-рп положення частини третьої статті 138 в редакції Закону України №3668-V1 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Отже станом на 20.09.2013 підлягає застосуванню ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-V1 в редакції, що діяла до змін, внесених Законом України №3668-V1, а саме: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання».
Згідно ч. 1 ст. 131 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-V1 до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
В свою чергу, п. 11. Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-V1 передбачає, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
Так, згідно статті 1 Указу Президента України від 10.07.1995 №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби. Вказана норма втратила чинність відповідно до Указу Президента України «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України» від 20.03.2008 №248/2008, який набрав чинності з 01.03.2008.
Натомість постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 №545 «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 р. N 865», що набрала чинності з 01.03.2008, було доповнено пункт 31 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 р. N 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" абзацом такого змісту: "До стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби."
Отже, згідно вказаних норм позивач має право на зарахування до стажу роботи судді, що дає право на відставку, календарного періоду проходження строкової військової служби.
Враховуючи, що згідно розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, стаж роботи позивача станом на 05.01.2015 становить 26 років 4 місяці 5 днів, в тому числі служба в лавах Радянської Армії з 09.11.1984 по 14.10.1986, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 80 відсотків суддівської винагороди та два відсотки грошового утримання судді, що за 6 повних років становить 12 відсотків, але не більше ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді.
Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Ч. 2 вказаної статті передбачає, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд бере до уваги, що спір виник саме з підстави відмови відповідача зарахувати до стажу судді періоду військової служби в лавах Радянської Армії, і така відмова фактично стала підставою для численних звернень позивача до суду та прийняття судових рішень, тому вважає за необхідне з метою ефективного захисту права позивача вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача зарахувати до стажу роботи судді, що дає право на відставку, службу в лавах Радянської Армії з 09.11.1984 по 14.10.1986,
Щодо строку звернення до суду судом встановлено, що відповідач повідомив позивача про відмову у перерахунку пенсії листом від 24.01.2019 №427/Б 35/Б-10, отже строк звернення до суду починає перебіг з вказаної дати.
Разом з цим, як зазначив позивач у позовній заяві, вказаний лист він отримав 31.01.2019, а до суду він звернувся 31.07.2019, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС України, однак доказів на підтвердження фактичної дати отримання листа від 24.01.2019 №427/Б 35/Б-10 не надав, про поважні причини неможливості звернення до суду у строк до 24.01.2019 не повідомив.
У справі Delcourt v. Belgium Європейський суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення». У справі Bellet v. Fгапсе Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Також при обмеженні права звернення до суду порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України від 17.07.1997 №475/97.
Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
За тієї обставини, що довічне грошове утримання судді виплачується щомісячно без визначення кінцевого строку його виплати, залишення позовної заяви без розгляду за відсутності поважності причин строку звернення до суду є перешкодою у захисті права позивача на щомісячне отримання довічного грошового забезпечення судді у відставці у належному розмірі, тому є перешкодою у доступі до суду.
Враховуючи вищезазначене, а також ту обставину, що порушення відповідачем прав позивача є триваючим, суд дійшов висновку, що права позивача підлягають судовому захисту в межах шестимісячного строку, передбаченого ст. 122 КАС України, перед зверненням до суду з позовом, починаючи з 01.02.2019.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню частково.
Враховуючи встановлені обставини справи та правові норми, керуючись статтями 241-245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) в частині відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) із розрахунку 90% від розміру грошової винагороди діючого судді апеляційного суду.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) включити до стажу судді, що дає право на відставку, ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1), служби в лавах Радянської Армії з 09.11.1984 по 14.10.1986, всього 1 рік, 11 місяців 5 днів.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) із розрахунку 90% із заробітної плати у розмірі 46 516 грн. 80 коп., яка зазначена у довідці Апеляційного суду Черкаської області №124/18Вих/04-39/18 від 20.12.2018 про суддівську винагороду, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 1 лютого 2019 року з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Руденко