Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
23 вересня 2019 р. справа №520/7363/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,
при секретарі судового засідання - Говтві Д.В.,
за участю: представника позивача - Межирицького А.О.,
представника відповідача - Білокіня С.С.,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Системи прогресивної очистки" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Системи прогресивної очистки", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00000641411 від 05.04.2019 (форма «Р»), яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість 2 501 239,50 грн., в тому числі основний платіж у сумі -1 667 493 грн, штрафні санкції у сумі - 833746,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки судження податкового органу про порушення вимог податкового законодавства ТОВ "Системи прогресивної очистки" спростовується наявністю первинної документації щодо господарських операцій між позивачем та його контрагентом - постачальником.
Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Лютянського М.Я. через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.
Представник позивача - Межирицький А.О. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача - Білокінь С.С. у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, наведені у письмовому відзиві на позов.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Системи прогресивної очистки" (далі - ТОВ "Системи прогресивної очистки") зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку як платник податків, є платником податку на додану вартість.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та громадських організацій, основним видом господарської діяльності позивача є діяльність із прибирання будинків і промислових об'єктів.
Судом встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Системи прогресивної очистки" з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з ТОВ "КІМЕНС" за серпень 2018 року, з ТОВ "КЕНДАЛ" за серпень 2018 року, з ТОВ "ДЖАСТНОТ" за серпень 2018 року, з ТОВ "ДАБЕРТІ" за квітень - травень 2018 року та подальшого ланцюга постачання.
За результатами позапланової виїзної перевірки складений акт від 13.03.2019 №779/20-40-14-11-11/37365048 (т.1 а.с.15-58), у висновках вказаного акту визначено порушення вимог п.198.1,п. 198.2, п.198.3 ст. 198, п.201.1, п.201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 1667493 грн, у т.ч. за серпень 2018 року у сумі 1667493 грн.
На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ГУ ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 05.04.2019 №00000641411, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 2501235,50 грн, у т.ч.: за податковим зобов'язанням - 1667493 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 833746,50 грн (т. 1 а. с.11-12).
Перевіряючи обґрунтованість висновків ГУ ДФС у Харківській області, викладених в акті перевірки від 13.03.2019 №779/20-40-14-11-11/37365048, суд встановив наступне.
Як вбачається з вказаного акту перевірки, податковим органом поставлено під сумнів реальність господарських операцій за договорами укладеними між позивачем та ТОВ "КІМЕНС", з ТОВ "КЕНДАЛ", з ТОВ "ДЖАСТНОТ", посилаючись на податкову інформацію ГУ ДФС у Сумській області від 01.11.2018 №79/18-28-12-01-38 щодо ТОВ "КЕНДАЛ" за звітний період декларування ПДВ серпень - вересень 2018р., податкову інформацію ГУ ДФС у Харківській області від 30.11.2018 №40-12-14-17/414673700 щодо ТОВ "КІМЕНС" за звітний період декларування ПДВ серпень - вересень 2018р., податкову інформацію ГУ ДФС у Сумській області від 01.11.2018 №78/18-28-12-01-38 щодо ТОВ "ДЖАСТНОТ" за звітний період декларування ПДВ серпень - вересень 2018р., а також відповідач посилався на ненадання товарно - транспортних накладних по вказаним взаємовідносинам.
Судом встановлено, що між ТОВ "КІМЕНС" (постачальник) та ТОВ "Системи прогресивної очистки" (покупець), укладено договір поставки від 01.08.2018 №01/08 (т.1 а.с.59-62). Згідно п.п. 1.1 вказаного договору поставки, постачальник зобов'язується в порядку і терміни, встановлені цим договором, передати у власність покупців, в певній кількості, відповідної якості товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених в цьому договорі. Відповідно до п.п.3.1 вказаного договору поставки - передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною. Також згідно п.п.3.2 вказаного договору поставки, право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту фактичного отримання товару покупцем та оформлення відповідним чином видаткової накладної. Відповідно до п. 3.4 вказаного договору поставки, передача товару від постачальника покупцеві здійснюється на складі покупця. Також договором передбачено, що оплата здійснюється у безготівковій формі будь - яким способом, що не суперечить діючому законодавству України (чеками, платіжними дорученнями, векселями та інше) (п. 2.4 вказаного договору поставки).
На підтвердження придбання ТМЦ у вказаного контрагента - постачальника позивачем до матеріалів справи надано докази поставки та оплати товару згідно вказаного поставки, а саме: податкові та видаткові накладні, акт прийому - передачі векселя (т.1 а.с.63-157).
Також судом встановлено, що між ТОВ "КЕНДАЛ" (постачальник) та ТОВ "Системи прогресивної очистки" (покупець), укладено договір поставки від 01.08.2018 №01/08-1 (т.1 а.с.158-161). Згідно п.п. 1.1 вказаного договору поставки, постачальник зобов'язується в порядку і терміни, встановлені цим договором, передати у власність покупців, в певній кількості, відповідної якості товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених в цьому договорі. Відповідно до п.п.3.1 вказаного договору поставки - передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною. Також згідно п.п.3.2 вказаного договору поставки, право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту фактичного отримання товару покупцем та оформлення відповідним чином видаткової накладної. Відповідно до п. 3.4 вказаного договору поставки, передача товару від постачальника покупцеві здійснюється на складі покупця. Також договором передбачено, що оплата здійснюється у безготівковій формі будь - яким способом, що не суперечить діючому законодавству України (чеками, платіжними дорученнями, векселями та інше) (п. 2.4 вказаного договору поставки).
На підтвердження придбання ТМЦ у вказаного контрагента - постачальника позивачем до матеріалів справи надано докази поставки та оплати товару згідно вказаного поставки, а саме: податкові та видаткові накладні, акт прийому - передачі векселя, платіжні доручення (т.1 а.с.162-215, т.2 а.с.1-23).
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "КЕНДПЛ" (постачальник) та ТОВ "Системи прогресивної очистки" (покупець), укладено договір поставки від 01.08.2018 №01/08-1 (т.2 а.с.24-27). Згідно п.п. 1.1 вказаного договору поставки, постачальник зобов'язується в порядку і терміни, встановлені цим договором, передати у власність покупців, в певній кількості, відповідної якості товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених в цьому договорі. Відповідно до п.п.3.1 вказаного договору поставки - передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною. Також згідно п.п.3.2 вказаного договору поставки, право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту фактичного отримання товару покупцем та оформлення відповідним чином видаткової накладної. Відповідно до п. 3.4 вказаного договору поставки, передача товару від постачальника покупцеві здійснюється на складі покупця. Також договором передбачено, що оплата здійснюється у безготівковій формі будь - яким способом, що не суперечить діючому законодавству України (чеками, платіжними дорученнями, векселями та інше) (п. 2.4 вказаного договору поставки).
На підтвердження придбання ТМЦ у вказаного контрагента - постачальника позивачем до матеріалів справи надано докази поставки та оплати товару згідно вказаного поставки, а саме: податкові та видаткові накладні, акт прийому - передачі векселя, платіжні доручення (т.2 а.с.28-72).
Також на підтвердження наявності у позивача матеріально - технічного оснащення для зберігання придбаного товару (мітли, полотно, пакувальні тканини, пакувальні пакети, тощо), позивачем до матеріалів справи надано договори про надання послуг щодо використання позивачем складських приміщень та акти приймання - передачі, на підтвердження наявності персоналу позивачем до матеріалів справи надано штатний розпис, а також на підтвердження оприбуткування придбаного товару для використання у власній господарській діяльності, позивачем до матеріалів справи надано оборотно - сальдові відомості за відповідний період та інвентаризаційний опис ТМЦ (т.2 а.с.134-156).
Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ "КІМЕНС", з ТОВ "КЕНДАЛ", з ТОВ "ДЖАСТНОТ", відповідають вимогам ст.201 ПК України. Зазначені податкові накладні зареєстровані в ЄРНП, що підтверджується відповідними квитанціями.
Водночас, виходячи зі змісту наданих позивачем первинних документів на підтвердження взаємовідносин з ТОВ "КІМЕНС", з ТОВ "КЕНДАЛ", з ТОВ "ДЖАСТНОТ", суд зазначає, що вказані документи оформлені у відповідності до положень ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "КІМЕНС", з ТОВ "КЕНДАЛ", з ТОВ "ДЖАСТНОТ" були включені до складу податкового кредиту та відображені в податкових деклараціях з ПДВ у перевіряємий період, поданих до податкового органу.
Таким чином, ТОВ "КІМЕНС", з ТОВ "КЕНДАЛ", з ТОВ "ДЖАСТНОТ" - виконало свої зобов'язання за вказаними договорами, а позивач прийняв ТМЦ за цим договором, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.
Наявні у справі докази не містять доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 9 КАС України не виявлено.
Згідно положенням п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Виходячи з вимог п.п. "а" п.198.1. ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послугВідповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні відомості, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентами - ТОВ "КІМЕНС", ТОВ "КЕНДАЛ", ТОВ "ДЖАСТНОТ" є нечинними або визнані в установленому порядку недійсними.
Таким чином судом встановлено, що придбання позивачем ТМЦ у контрагентів ТОВ "КІМЕНС", з ТОВ "КЕНДАЛ", з ТОВ "ДЖАСТНОТ" було необхідно для здійснення господарської діяльності, а саме: прибирання будинків і промислових об'єктів.
Зазначена закупівля ТМЦ у контрагента безпосередньо пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки придбані ТМЦ (інвентар) забезпечують здійснення господарської діяльності позивача з прибирання будинків і промислових об'єктів, яка, в свою чергу, направлена на отримання доходу.
Посилання відповідача на податкову інформацію ГУ ДФС у Сумській області від 01.11.2018 №79/18-28-12-01-38 щодо ТОВ "КЕНДАЛ" за звітний період декларування ПДВ серпень - вересень 2018р., податкову інформацію ГУ ДФС у Харківській області від 30.11.2018 №40-12-14-17/414673700 щодо ТОВ "КІМЕНС" за звітний період декларування ПДВ серпень - вересень 2018р., податкову інформацію ГУ ДФС у Сумській області від 01.11.2018 №78/18-28-12-01-38 щодо ТОВ "ДЖАСТНОТ" за звітний період декларування ПДВ серпень - вересень 2018р. - суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.
Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.
Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).
Щодо посилань податкового органу на відсутність товарно-транспортних накладних, суд зазначає, що вказані обставини не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.02.2019 по справі №№813/123/16.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "КІМЕНС", ТОВ "КЕНДАЛ", ТОВ "ДЖАСТНОТ" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
З огляду на викладене, оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 00000641411 від 05.04.2019 не відповідає положенням ч. 2 ст. 2 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 00000641411 від 05.04.2019 є необґрунтованим, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, суд присуджує позивачу з Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 19210 грн, що підтверджується квитанцією від 16.07.2019 №720 (т.1 а.с.4).
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Системи прогресивної очистки" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 00000641411 від 05.04.2019.
Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Системи прогресивної очистки" (код ЄДРПОУ 37365048, поштовий індекс 61052, м. Харків, вул. Благовіщенська,24) у розмірі 19210 грн (дев'ятнадцять тисяч двісті десять гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 03 жовтня 2019 року.
Суддя Мар'єнко Л.М.