Справа № 711/7093/19
Провадження № 3/711/1638/19
м. Черкаси 04 жовтня 2019 року
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Угорчук В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , (моб. тел. НОМЕР_1 ),
до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП,
ОСОБА_2 біля 01 год.03 хв. 03.09.2019 р. по вул. Благовісній, 277 в м. Черкаси керував автомобілем «Тойота Кемрі» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
При розгляді справи 03.10.2019 р. ОСОБА_2 винним себе не визнав і пояснив, що керував автомобілем і його зупинили поліцейській, які безпідставно запідозрили його в перебуванні у стані алкогольного сп'яніння. Пройти огляд на місці зупинки транспортного транспорту йому не пропонували, а доставили до закладу охорони здоров'я, де було проведено його огляд і складено висновок про перебування у стані алкогольного сп'яніння. При продовженні розгляду справи 04.10.2019 р. ОСОБА_2 визнав, що вжив незначну кількість спиртного (бокал вина), але вважає, що не перебував у стані сп'яніння, який не дозволяв керувати транспортним засобом.
Захисник ОСОБА_3 адвокат Панченко Ф.В. вважав, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена, оскільки у висновку медичного закладу не зазначено рівень алкоголю в його організмі, а в Україні законодавством не визначено максимально допустимий рівень алкоголю в організмі водія, хоча Конвенція про дорожній рух (Відень, 8 листопада 1968 року) зобов'язує держави, які ратифікувати цей документ, встановити законом допустимий рівень алкоголю в крові водія, а в даному випадку у ОСОБА_3 кров не досліджувалась.
При розгляді справи слід виходити з наступного.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок огляду встановлений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 р. за № 1413/27858 (далі Інструкція).
Відділом поліції надано суду диск із відеозаписом події, зробленим за допомогою відеокамери, закріпленої на форменому одязі.
Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
З огляду на викладене інформація, яка міститься на диску з відеозаписом, що зроблений поліцейськими, визнається доказом.
Дослідженням цього доказу встановлено, що поліцейський, запідозривши водія ОСОБА_3 у керуванні транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, запропонував йому пройти огляд на стан сп'яніння з використанням технічного засобу, на що водій відмовився і погодився пройти такий огляд в закладі охорони здоров'я.
Цим спростовуються доводи ОСОБА_3 про порушення поліцейськими порядку проведення його огляду на стан сп'яніння.
Підстави направлення водія на огляд зазначені в рапорті поліцейського Горьового О. М. На дисках із відеозаписами зафіксовано поведінку ОСОБА_3 під час спілкування з поліцейськими, притаманну особам, які перебувають у стані сп'яніння. Тому у поліцейського біли підстави вважати, що ОСОБА_2 може перебувати у стані сп'яніння.
За результатами огляду складено висновок № 667 від 03.09.2019 р. про перебування ОСОБА_3 у стані алкогольного сп'яніння.
Зазначеною інструкцією не передбачено, що у висновку необхідно зазначати методику проведення огляду, рівень алкоголю в організмі тощо, тому немає підстав сумніватись у вказаному висновку. Крім того, на відеозапису з нагрудних камер поліцейських зафіксовано, що лікар проводив тривалі й ретельні дослідження водія ОСОБА_3 , який невпевнено тримався в позі Ромберга і виконував певні тести, а у повітрі, яке видихав водій виявлено рівень алкоголю у першому випадку - 1,9, а повторно - 1,8 проміле (диск № 1 файл 5).
Таким чином, вважаю доведеним, що ОСОБА_2 порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУАП, і його вина в цьому доведена.
Доводи захисника про невідповідність законодавства Україні зазначеній вище Конвенції не беруться до уваги з огляду на таке.
Пунктом 6 статті 8 вказаної Конвенції зазначено, що «у національному законодавстві мають бути передбачені спеціальні положення, що стосуються водіння під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках - в повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з управлінням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю в крові відповідно до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 міліграм на літр повітря, що видихається".
Отже, міжнародним законодавством передбачені певні обмеження рівня алкоголю не тільки у крові, а і у повітрі, що видихається. В даному випадку рівень алкоголю в організмі ОСОБА_3 дозволив лікарю дійти до висновку про те, що цей рівень перевищує максимально допустимий і що водій перебував у стані алкогольного сп'яніння.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 280, 283 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУАП, і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384 грн.20 коп.
Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк до Черкаського апеляційного суду.
Суддя: В. В. Угорчук