Справа № 702/821/19
Провадження №2-н/702/36/19
про відмову у видачі судового наказу
04 жовтня 2019 року м. Монастирище
Суддя Монастирищенського районного суду Черкаської області Мазай Н. В., розглянув матеріали цивільної справи 702/821/19 провадження №2-н/702/36/19 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 в сумі 331 грн 20 коп,
Заявник звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали цивільної справи, суддя вважає, за необхідне відмовити у видачі судового наказу, виходячи з наступного.
Згідно п.п. 1, 8 ч. 1ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу, а також у випадку, коли із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Статтею 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 163 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником. До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2)документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким предявлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Так пункт 3 частини 3 статті 163 ЦПК України передбачає обов'язок додати до заяви про видачу судового наказу копію договору, укладеного у письмовій ( в тому числі електронній) формі за яким пред'явлено вимоги. Такий документ до заяви не додано.
Крім того, згідно з п. 13 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», в частині, що не суперечить нормам чинного цивільного процесуального законодавства, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання цих послуг.
Отже, звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, заявником не додано копії договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі саме з ОСОБА_1 до якої пред'явлено вимогу про стягнення грошової заборгованості. В матеріалах доданих до заяви про видачу судового наказу міститься Договір про постачання електирчної енергії постачальником універсальних послуг, укладеного між ТОВ «Черкасиенергозбут». Споживач і його адреса в договорі не вказані. Договір сторонами не підписаний, не вказаний номер договору та не зазначено дату підписання договору.
Крім цього, заявник у своїй заяві про видачу судового наказу вказує про приєднання відповідача до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, проте не підтверджує вказану обставину належними доказами: заявою про приєднання до договору та комерційною пропозицією, що вказані в якості додатків у самому договорі, із наступним посиланням на них (п. 5.16, п.13.1,п. 14 Договору).
Враховуючи вищевикладене, дослідивши подану заявником заяву про видачу судового наказу, суддя прийшов до висновку про те, що вона подана з порушеннями вимог статті 163 ЦПК України, а додані до заяви про видачу судового наказу письмові документи не можуть підтвердити наведені в заяві доводи, відтак, слугувати доказом виникнення та порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, а тому у видачі судового наказу необхідно відмовити на підставі п. 1, 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Щодо вимоги заявника про стягнення з боржника на його користь суми сплаченого судового збору у розмірі 192 грн 10 коп, суддя зазначає, що у відповідності до положень ч. 2 ст. 164 ЦПК України, які є спеціальними нормами, що регулюють питання сплати судового збору за подання заяви про видачу судового наказу, у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
Окрім того, необхідно роз'яснити заявнику, що відповідно до вимог передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим Кодексом, після усунення її недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. 161, 163, 165, 166, 354 ЦПК України, суддя
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 .
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Копію ухвали разом із заявою та всіма додатками до неї надіслати заявнику.
Ухвала може бути оскаржена в Черкаський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (з дня вручення копії ухвали).
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: Н.В. Мазай