№ провадження 2/646/1976/2019
Справа № 646/6732/19
01.10.19 року м. Харків
Суддя Червонозаводського районного суду міста Харкова Теслікова І.І., при прийнятті позовної заяви представника ОСОБА_1 , адвоката Коломійцева Андрія Юрійовича, до ТОВ «ПРАТ ХЗТУ» про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати, грошової компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку,-
Представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом, яким просить стягнути з відповідача заборгованість із виплати заробітної плати, грошову компенсацію за невикористану відпустку, середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку.
Згідно з ч. 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Подана заява не відповідає вимогам вказаних вище статей, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Положеннями ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру фізичною собою повинен бути сплачений судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У позовній заяві позивачем заявлено вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка є вимогою майнового характеру. Таким чином, позивачем повинен бути сплачений судовий збір за вказану позовну вимогу.
Слід зазначити, що за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Зазначене відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/4518/16 від 30.01.2019 року.
Таким чином, при зверненні до суду з позовною вимогою про стягнення середнього заробітку позивачем повинен бути сплачений судовий збір у розмірі 1960,00 грн.
Представник позивача безпідставно посилається на положення ЗУ «Про судовий збір» оскільки п.1 ч.1 ст.5 вказаного Закону передбачає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, однак у вказаній позовної заяві позивачем заявлено вимоги не лише про стягнення заробітної плати.
Також в порушення вимог п. 6, 7, 9 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява не містить:
- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися,
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Також слід зазначити, що у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн., однак докази перерахування вказаної грошової суми адвокату та розрахунок вказаних витрат суду надано не було.
Крім того, відповідно до вимог п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так у позовній заяві представником позивача заявлено вимогу про стягнення з відповідача компенсації за невикористану відпустку, яка складає 12 днів у розмірі 10000,00 грн.
В той же час, суду не надано доказів щодо кількості днів невикористаної позивачем відпусти та її розмір. Відповідне клопотання про витребування доказів не заявлено.
Більше того, згідно із ч.2 ст.175 ЦПК України, позовна заява підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
При цьому, допустимих доказів щодо повноважень вказаного адвоката подавати заяву від імені ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Так, відповідно до вимог ст.62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.
В той же час, в порушення вищевказаних вимог Закону, суду не надано ні довіреність, ні відповідний ордер.
З огляду на викладене, вважаю, що повноваження адвоката не підтверджені на надання правничої допомоги позивачу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 177,185, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Коломійцева Андрія Юрійовича, до ТОВ «ПРАТ ХЗТУ» про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати, грошової компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали судді про залишення позовної заяви без руху.
В разі неусунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів в порядку ч. 2 ст.261, ст.354 ЦПК України.
Суддя: І.І. Теслікова