Справа № 212/5697/19
2/212/2449/19
02 жовтня 2019 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Борис О.Н., з участю секретаря судового засідання Коломієць Ю.Ю., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_5 ., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи на виробництві,
встановив:
09 липня 2019 року адвокат Гузєв І.Г. звернувся до суду, в інтересах позивача ОСОБА_3 , з позовною заявою про стягнення з публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі - ПАТ «КЗРК») моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві у розмірі 834 600 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Останній 18 травня 2015 року під час виконання трудових обов'язків на шахті «Октябрська» ПАТ «КЗРК» внаслідок нещасного випадку - помер. За фактом смерті на виробництві роботодавцем було складено Акт № 26-61 від 06 серпня 2015 за формою Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом. Вказує, що смерть сина для матері стала великою втратою, після якої вона не може й досі отямитись. Після загибелі сина позивачем втрачено нормальні життєві зв'язки, вона постійно має відчуття туги та самітності, чим їй спричинено моральну шкоду.
26 липня 2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на таке. Так в акті № 26-61 від 06 серпня 2015 за формою Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом зазначено, що основною причиною настання нещасного випадку є незадовільні фізичні дані або стан здоров'я ОСОБА_4 . За таких обставин у відповідача відсутній обов'язок з відшкодування моральної шкоди завданою смертю працівника на виробництві. Також вважає, що представником позивача надано неналежні докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.
11 липня 2019 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження та призначення розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі доказами.
Ухвалою суду від 08 серпня 2019 року задоволено клопотання сторін про здійснення судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судовому засіданні представник позивача адвокат Гузєв І.Г. позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити в повному обсязі. В подальшому представник надав заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні повних вимог наполягав.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у письмовому відзиві.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , батьками якого зазначено ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтві про народження останнього. (а.с.37).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 19 травня 2015. (а.с. 9)
У п. 6 Акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 18 травня 2015 року о 10.10 год. у ПАТ «КЗРК» за формою Н-5 зазначено, що комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком дійшла висновку, що нещасний випадок з прохідником, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, шахти «Октябрська» ПАТ «КЗРК» Капканцем В.О., на підставі пункту 15 (підпункт 1) «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» затвердженого постановою КМУ від 30 листопада 2011 року № 1232, визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, та складається акт за формою Н-1. (а.с. 22-32)
В Акті № 26-61 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом який стався з ОСОБА_4 за формою Н-1, зазначено, що причинами нещасного випадку є: самовільне проникнення та знаходження потерпілого у виробці, стан якої не відповідав вимогам правил безпеки, без письмового чи усного розпорядження керівників дільниці № 19; невиконання вимог інструкції з охорони праці постраждалим; хронічна обструктивна хвороба легень (недіагностована за життя); низька трудова і виробнича дисципліна працівників дільниці № 19.
У п. 10 цього Акту зазначено, що особи, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці відсутні. (а.с. 12-21)
Згідно ст.ст.15, 16 ЦК кожна особа має право на захист свого порушеного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду по захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Так, смерть ОСОБА_4 настала внаслідок нещасного випадку, який стався під час виконання останнім трудових обов'язків на підприємстві Відповідача, що підтверджується актом розслідування нещасного випадку на виробництві.
Відповідно до ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Так, у п. 6 Акту № 26-61 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом який стався з ОСОБА_4 за формою Н-1 зазначено, що шкідливі та небезпечні фактори виробничого середовища, такі як підвищена вологість, температура повітря та наявність у ньому пилових часточок, могли спровокувати різке загострення хвороби легень з приступом задухи, що призвело до гіпоксії життєво важливих органів та зупинки серцево-судинної діяльності, що можливо розцінювати як раптову серцево-легеневу смерть. (а.с. 12-21)
За таких обставин вбачається, що відповідачем не було створено на робочому місці прохідника ОСОБА_4 безпечних і нешкідливих умов праці, а тому роботодавець повинен нести відповідальність за настання смерті працівника на виробництві.
Відповідно до положень ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.
Згідно ч.2 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Так, внаслідок смерті сина позивачу ОСОБА_3 спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних та психічних стражданнях, яких вона зазнає у зв'язку зі смертю близької людини, що призводить до порушення її звичайного способу життя.
Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної(немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Факт заподіяння моральної шкоди пов'язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв'язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.
Суд встановивши обставини справи, давши їм належну оцінку і відповідно до норм процесуального та матеріального закону дійшов висновку, що позивачу ОСОБА_3 заподіяна моральна шкода у зв'язку з втратою близької людини.
Аналізуючи зібрані в справі докази, в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ПАТ «КЗРК» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю сина внаслідок нещасного випадку, підлягають частковому задоволенню.
Беручи до уваги конкретні обставини по справі, а саме обставини нещасного випадку та смерті ОСОБА_4 (як зазначено у акті за формою Н-1 шкідливі та небезпечні фактори виробничого середовища, такі як підвищена вологість, температура повітря та наявність у ньому пилових часточок, могли спровокувати різке загострення хвороби легень з приступом задухи, що призвело до гіпоксії життєво важливих органів та зупинки серцево-судинної діяльності, що можливо розцінювати як раптову серцево-легеневу смерть), характер і тривалість моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, яка назавжди втратила турботу та підтримку близької людини, наслідки, що наступили, та їх невідворотність, вважає, що справедливою компенсацією перенесених моральних страждань, пов'язаних із втратою близької людини та зміною звичного ритму життя, буде стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 140 000,00 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб.
Розподіляючи судові витрати між сторонами, суд, виходячи з положень ст. 141 ЦПК України, та стягує з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору у сумі 1400,00 грн.
На підставі ст.153 КЗпП України, ст. ст. 23, 1167,1168 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 23, 76-83, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 271, 273, 275 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи на виробництві задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 140 000 (сто сорок тисяч) гривень 00 копійок, без утримання податку з доходу фізичних осіб.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судовий збір в розмірі 1400,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», місце знаходження юридичної особи: 50029, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1а, код ЄРДПОУ 00191307.
Повний текст рішення суду складений та підписаний 04 жовтня 2019 року.
Суддя: О. Н. Борис