Справа № 212/3972/19
2/212/2041/19
24 вересня 2019 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого - судді Чорного І.Я,
з участю секретар с/з Поперечної А.С.,
представник позивача ОСОБА_1
представника третьї особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Кривий Ріг цивільну справу в порядку загального провадження за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 ; третя особа: Виконавчий комітет Покровської районної у місті Ради м. Кривого Рогу про визначення місця проживання дитини, -
в травні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на неповнолітню дитину.
Ухвалою суду від 05.07.2019 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 24.09.2019 року позовні вимоги в частині стягнення аліментів на неповнолітню дитину залишено без розгляду.
В обгрунтування позовних вимогах позивач зазначив, що з відповідачем перебував в зареєстрованому шлюбі з 28.02.2009 року по 12.09.2016 року. Від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 й АДРЕСА_2 . В травні 2012 року відповідач виїхала на роботу в Китайську Народну Республіку в м. Сямень. Рішенням суду від 12.09.2016 року шлюб між ними розірвано. Відповідач двічі на рік приїздить на декілька тижнів в Україну у відпустку до батьків, забирає доньку і з його згоди вивозить її за кордон на відпочинок. У вересні 2017 року відповідач звернулася до нього з вимогою надати згоду на виїзд доньки у Китайську Народну Республіку на постійне місце проживання. Такої згоди він не надав, тому відповідач звернулася до суду з позовом про визначення постійного місця мешкання дитини разом з нею, де б вона не знаходилась та про надання дозволу на виїзд на тимчасове місце проживання доньки за кордон в країну Народна Республіка Китай до досягнення нею 16-ти річного віку без згоди та супроводу її батька на термін з моменту винесення судового рішення до 08 вересня 2025 року.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 08 червня 2018 року в позові ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька, визначення місця проживання дитини - відмовлено. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 січня 2019 року рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 08 червня 2018 року залишено без змін.
В зв'язку з тим, що донька ОСОБА_5 фактично мешкає із позивачем за адресою АДРЕСА_3 , а зареєстрована в квартирі батьків відповідача за адресою : АДРЕСА_4 , у позивача виникла потреба звернутися до суду з позовом про визначення місця мешкання доньки ОСОБА_5 разом зі ним за вищевказаною адресою.
В підготовчому судовому засіданні позивач та її представник заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Відповідач в підготовче судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнала та не заперечувала проти їх задоволення.
Представник третьої особи в підготовчому судовому засіданні підтримала висновок виконкому Покровської районної в місті ради щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з одним із батьків.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до висновку про можливість застосування передбачених ч. 3 ст. 200, ст. 206 ЦПК України наслідків визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання не суперечить вимогам закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.
Як встановлено в судовому засіданні, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 28.02.2009 року по 12.09.2016 року, який розірвано рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.09.2016 року.
Від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 .
Згідно Акту від 10.04.2019 року складеного мешканцями будинку АДРЕСА_5 , та завіреного ТОВ "УЮТ-2011", малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживає разом з батьком ОСОБА_3 , його цивільною дружиною ОСОБА_8 , її сином від першого шлюбу ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітньою сестрою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в квартирі АДРЕСА_6 з грудня 2015 року по цей час.
У відповідності до ч.1 статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Стаття 161 СК України передбачає, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Відповідно до ч.4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно. Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.
В судовому засіданні встановлено, що після припинення спільного проживання сторін, дитина залишилась проживати з батьком.
Як вже зазначалось, в заяві від 20 вересня 2019 року відповідач не заперечувала, щоб суд визначив місце проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
За статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Принцип 6 Декларації прав дитини, за яким малолітня дитина може бути розлучена зі своєю матір'ю лише у винятковій ситуації не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини, приймаючи до уваги рівність прав обох батьків щодо дитини, що також закріплено в ст.141 СК України, та Конвенції про права дитини.
Крім цього слід зауважити, що поняття «розлучення» не співпадає з поняттям «визначення місця проживання», оскільки мати дитини у разі визначення місця проживання дитини з батьком не обмежена у своєму праві на спілкування з дитиною, турботу відносно дитини та участь у вихованні дитини і може реалізувати свої права шляхом домовленості з батьком дитини щодо встановлення часу спілкування або за рішенням органу опіки та піклування, або за судовим рішенням. Обмеження у цьому разі стосується тільки місця проживання дитини до досягнення нею віку 14 років.
Згідно висновку виконкому Покровської районної в місті ради № 7/01-29/3644 від 09.09.2019 року, виконком Покровської районної в місті ради, як орган опіки та піклування вважає, що малолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може проживати, як з матір'ю ОСОБА_4 ., так і з батьком ОСОБА_3 .
Вирішуючи спір між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них дитина залишається, суд, виходячи з рівності прав та обов'язків батька й матері щодо дитини, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б інтересам малолітньої. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про неї, її вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини.
Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи щодо визначення місця проживання малолітньої дитини, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку, враховуючи, висновок органу опіки та піклування, яким рекомендовано визначити місце проживання дитини як з матір'ю та і з батьком, а також створення батьком належних умов для проживання, виховання та забезпечення дитини, визнання позову відповідачем, виходячи в першу чергу з інтересів дитини, суд приходить до переконання про наявність підстав для визначення місця проживання дитини з батьком, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Позивач сплатив при подачі позову судовий збір в розмірі 768,40 грн., однак не наполягав на стягненні судових витрат з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 76, 81,82,89, 141, 259, 264-265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 141,161 СК України, суд,
позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 ; третя особа: Виконавчий комітет Покровської районної у місті ради м. Кривого Рогу про визначення місця проживання дитини - задовольнити.
Визначити місце проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з часу його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 04 жовтня 2019 року.
Суддя: І. Я. Чорний