29 вересня 2019 року Справа 160/9268/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з приводу бездіяльності суб'єкта владних повноважень, -
24 вересня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла вищезазначена позовна заява, в якій заявлені вимоги: визнати незаконними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області по не нарахуванню пенсії ОСОБА_3 та виплатити ОСОБА_2 суми пенсії які підлягали виплаті ОСОБА_3 в період з 01 березня 2014 року (дата призупинення виплати пенсії) по 13 вересня 2017 року (дата смерті) і залишилися недоодержаними у зв'язку з її смертю.
Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що його подано з порушенням вимог ст.160,161 КАС України, з наступних підстав.
Разом із позовною заявою, позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі. Дане клопотання мотивоване тим, що при поданні позову неможливо визначити його точну ціну, а також те, що позивач є пенсіонеркою і хворіє на онкозахворювання, тому в неї скрутне матеріальне становище. При поданні позовної заяви вона сплачує судовий збір за мінімальною ставкою у сумі 768,40 грн. але після ухвалення рішення у справі вона зобов'язуюся сплатити визначений судом судовий збір.
Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У розумінні приписів ст.8 Закону України “Про судовий збір” відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Як зазначає позивач в позовній заяві, оскільки пенсія після 01 березня 2014 року по (дата призупинення виплати пенсії) по 13 вересня 2017 року (дата смерті) взагалі не нараховувалося і конкретної відповіді на адвокатський запит в якому ставилося питання про визначення точної суми пенсії яка підлягає нарахуванню не надано, то зараз позивач позбавлена можливості точно визначити суму яка підлягає стягненню з пенсійного фонду.
При здійсненні розрахунку суми підлягаючій стягненню вона може орієнтуватися тільки на розмір пенсії яка була нарахована та виплачена у лютому 2014 року, а вона складає - 2 806 грн. Виходячи з попереднього розрахунку сума не виплаченої пенсії становить:
- за 9 місяців 2014 року х 2 806 грн. = 25 254 грн.;
- за 12 місяців 2015 року х 2 806 грн. = 33 672 грн.;
- за 12 місяців 2016 року х 2 806 грн. = 33 672 грн.;
- за 8 місяців 2017 року х 2 806 грн. = 22 448 грн.
А всього - 25254 + 33672 + 33672 + 22448 = 115 046 грн.
За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача, оскільки з наданих документів не вбачається сума отриманого позивачем сукупного доходу за попередній календарний рік.
Розмір судового збору обчислюється відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”.
Згідно із ч. 1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Крім того, в силу ч.3 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 768,40 грн., позову майнового характеру - 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 768,40 грн.
Законом України “Про Державний бюджет на 2019 рік” від 23.11.2018 року № 2629-VIII, станом на 1 січня 2019 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 1921 гривні.
Так, позивачем в позовній заяві самостійно визначено ціну позову - 115 046 грн., таким чином позивачу слід сплатити - 1 150,46 грн. за позовні вимоги майнового характеру.
Відповідно до ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.161 КАС України, а тому згідно з ч.1 ст.169 КАС України вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачеві строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з приводу бездіяльності суб'єкта владних повноважень - залишити без руху.
Встановити позивачу строк - п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме: надати до суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору в сумі 1 150,46 грн. за подання позовної заяви за наступними банківськими реквізитами: отримувач УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253; рахунок 34316206084014; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; код бюджетної класифікації доходів 22030101.
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_4