03 жовтня 2019 року Справа 160/9524/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Кам'янського управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги, -
01 жовтня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кам'янського управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Кам'янського управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та скасувати вимогу Кам'янського управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.09.2019 року №Ф-279172-55 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суд встановив, що позивачем не надано доказів підтвердження сплати судового збору, однак, у тексті позову ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до Закону України «Про судовий збір» при оскарженні дії держоргану судовий збір не сплачується.
Згідно з частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).
Статтею 5 Закону №3674-VI встановлено перелік осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору.
З матеріалів, доданих до позовної заяви вбачається, що позивачем до суду надано посвідчення серії АЕ №013344, яке свідчить про те, що позивач є членом багатодітної сім'ї та в якому зазначено, що пред'явник посвідчення має право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей.
Тобто, посвідчення позивача про те, що він є членом багатодітної сім'ї, надає йому право на пільги, які закріплені у законодавстві України для багатодітних сімей, проте серед вказаних пільг відсутня пільга щодо звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки такі пільги встановлені спеціальним Законом №3674-VI.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем документи, не надають позивачу право на пільги, визначені статтею 5 Закону №3674-VI, при зверненні до суду з позовом у власних інтересах.
Водночас, згідно зі статтею 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, у розумінні приписів статті 8 Закону №3674-VI відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати можливо, зокрема, якщо позивачами є члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї, однак єдиною підставою для такого відстрочення або розстрочення сплати судового збору є подання позивачем відповідного клопотання та врахування судом майнового стану такого позивача.
До матеріалів адміністративного позову позивачем не додано клопотання про звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору
Згідно зі статтею 4 Закону №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем удовий збір встановлено у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 року №2629-VIII встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року у розмірі 1921 грн. 00 коп.
Зважаючи, що у позовній заяві заявлено вимогу майнового характеру, позивач, звертаючись до суду з даним позовом, повинен був сплатити 768,40 грн.
За наведених обставин позивачу необхідно подати клопотання про звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору або сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн. за наступними реквізитами:
отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989253;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA178999980000034316206084014;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: *;101; НОМЕР_1; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1, Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Також суд зауважує, що пунктом 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
З позовної заяви судом вбачається, що позивачем всупереч вищенаведеним приписам не було зазначено ідентифікаційний код юридичної особи відповідача.
При цьому, відповідно до пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
За змістом пунктів 9 та 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Таким чином, в розумінні вищенаведених положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем в адміністративному судочинстві виступає суб'єкт владних повноважень або його посадова особа, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю порушили права, свободи та інтереси фізичних осіб чи юридичних осіб.
Як вбачається з матеріалів позову, позивач оскаржує вимогу від 11.09.2019 року №Ф-279172-55, яка підписана начальником Кам'янського управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_2
Між тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року №1797-VIII, який набрав законної сили 01.01.2017 року, відбулись зміни у функціональних повноваженнях структурних підрозділів територіальних органів ДФС, затверджених наказом ДФС України «Про функціональні повноваження структурних підрозділів територіальних органів ДФС» від 19.10.2016 року № 875 та зміни у структурах головних управлінь ДФС в областях, державних податкових інспекцій головних управлінь ДФС.
Так, згідно зі статтею 19-3 Податкового кодексу України, державні податкові інспекції з 01.01.2017 року наділені виключно функціями сервісного обслуговування платників податків.
Таким чином, оспорюване рішення прийнято юридичною особою - Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, з урахуванням повноважень, встановлених статтею 19-1 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим суд зазначає про необхідність уточнення відповідача у даній справі.
Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За викладених обставин суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- клопотання про звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору або доказів сплати судового збору у розмірі 768,40 грн.;
- уточненої позовної заяви із визначенням належного відповідача із зазначенням ідентифікаційного коду та із копіями відповідно до кількості учасників справи, підписаної позивачем.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Кам'янського управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_3