30 вересня 2019 року Справа № 160/8237/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
при секретарі: Мартіросян Г.А.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу №160/8237/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв'язку із незаконним звільненням та стягнення моральної шкоди,-
І. ПРОЦЕДУРА
1. 27.08.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому позивач, з урахуванням уточнень від 05.09.2019 року, просить суд:
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 05.10.2018 року по 22.08.2019 року в суму 107990,82 грн. та компенсацію завданої моральної шкоди в сумі 20000,00 гривень;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця.
2. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 27.08.2019 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.
3. Ухвалою суд від 28.08.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв'язку із незаконним звільненням, було залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст. 160, 161 КАС України.
4. 05.09.2019 року позивачем були усунуті недоліки, викладені в ухвалі суду від 28.08.2019 року.
5. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2019 року прийнято справу до провадження, відкрито провадження в адміністративній справі №160/8237/19 за правилами загального позовного провадження, з призначенням підготовчого судового засідання на 24.09.2019 року.
6. Ухвалою суду від 06.09.2019 року також було витребувано у відповідача належним чином завірені копії таких документів:
- наказ від 01.12.2017 року № 861 о/с;
- наказ від 05.10.2018 року № 275 о/с про звільнення позивача;
- заява позивача від 23.08.2018 року № 822409 про виплати середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу;
- відповідь відповідача на заяву позивача від 23.08.2018 року;
- докази (за наявності) сплати позивачу середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу;
- наказ про поновлення позивача на роботі, відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 року у справі №160/1181/19;
- довідку Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про розмір заробітної плати ОСОБА_1 за останні два календарні місяці роботи, передуючи його звільненню (серпень-вересень 2018 року) із обов'язковим зазначенням середньоденної та середньомісячної заробітної плати позивача, з зазначенням видів нарахувань за кожен місяць та кількість фактично відпрацьованих днів та всі матеріали щодо суті цього спору.
7. 24.09.2019 року відповідач надав відзив на адміністративний позов, а також витребувані судом документи по справі.
8. 24.09.2019 року по справі оголошено перерву у підготовчому засіданні, наступне підготовче засідання призначено на 30.09.2019 року.
9. 26.09.2019 року позивач надав відповідь на відзив відповідача на адміністративний позов.
10. 30.09.2019 року представник відповідача надав до канцелярії суду письмове клопотання, в якому просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату, зазначивши, що представник відповідача приймає участь у іншому судовому засіданні, яке призначено на 30.09.2019 року об 10.30 год., однак, представником відповідача не доведено обґрунтованості та поважності причин відкладення розгляду цієї справи та відповідно заявленого клопотання.
11. Ухвалою суду від 30.09.2019 року закрито підготовче засідання в адміністративній справі №160/8237/19, призначено справу до судового розгляду одразу після закінчення підготовчого засідання.
12. Так, відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.
13. Під час розгляду справи у судовому засіданні 30.09.2019 року фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
14. Суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
15. Частиною четвертою статті 243 КАС встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
16. Позивач зазначив про те, що у період з 05.08.2007 року по 05.10.2018 року він проходив службу в Органах внутрішніх справ та Національної поліції України.
17. Вказав, що з 28.08.2014 року по 01.12.2017 року безпосередньо приймав участь в проведенні АТО на сході України, має статус учасника бойових дій. 01.12.2017 року відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Луганській області №861 о/с позивача було переведено для проходження служби на посаду оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області. 05.10.2018 року на підставі наказу начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №275 о/с позивача було звільнено зі служби за ст.77 ч.1 п.6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
18. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 року, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.08.2019 року, його поновлено на службі.
19. Вказав, що 23.08.2018 року спрямував через сервіс автоматизованої обробки та контролю вхідної кореспонденції ГУНП в Дніпропетровській області заяву з проханням виплатити середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу. Заяву зареєстровано за № 822409, проте на момент подання цього позову відповідачем не було здійснено виплати середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, а також не було надано відповіді на його заяву.
20. Зазначив, що період вимушеного прогулу становить з 05.10.2018 року по 22.09.2019 року включно.
21. Отже, враховуючи, що на дату його звільнення (05.10.2018 року) зі служби в поліції набрали законної сили норми спеціального нормативно-правового акта - Порядку №260 - при обчисленні суми середньої заробітної плати, що підлягає стягненню за час вимушеного прогулу, на думку позивача, підлягають застосуванню саме положення Порядку №260.
22. Розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на користь позивача має проводитись шляхом множення розміру середньоденного заробітку на кількість календарних днів (за період вимушеного прогулу). Відповідно, норми постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Пор обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 року №100 до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.
23. Так, згідно із довідкою про доходи УФЗБ ГУНП в Дніпропетровській області від 04.01.2019 року - загальна сума доходу ОСОБА_1 період праці з 01.01.2018 року по 30.09.2018 року (273 дні) становить:
- загальна сума доходу за період з 01 січня 2018 року по 30 вересня 2018 року за винятком аліментів становить: 91845,08 гривень.
24.Таким чином середньоденна заробітна плата складає: 91845,08 грн /273 календарні дні = 336,42 гривень.
25. Час вимушеного прогулу складає з 05.10.2018 року по 22.08.2018 року.
26. Середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 05.10.2018 року по 22.08.2019 року становить: 336,42 грн.х321 календарні дні = 107990,82 гривень, що і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
27. Щодо відшкодування моральної шкоди зазначив, що через незаконне звільнення поніс втрати нормальних життєвих зв'язків, адже-звільнення зі служби за ст.77 ч.1 п.6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) негативно вплинуло на його спілкування з колом його знайомих.
28. Також, через незаконне звільнення він був змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, а саме змінити місце мешкання з адреси: м. Нікополь вул.Шевченко 182а/103 на місце мешкання моєї дружини: смт. Меліоративне вул.Молодіжна 13/40.
29. Вказав, що незаконне звільнення з Національної поліції є приниженням його честі та гідності офіцера, а також є ударом по його діловій репутації працівника Національної поліції, адже служба у відділі кримінальної поліції пов'язана із працею з громадянами України і авторитет працівника поліції в цьому випадку має велике значення, а через незаконне звільнення авторитет працівника правоохоронних органів було підірвано, тому, з урахуванням вимог розумності та справедливості, враховуючи характер порушення прав та глибину душевних страждань, вважає за необхідне стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 20000,00 гривень.
30. Крім того, позивач просив суд, врахувати пояснення його дружини ОСОБА_3, про те, що його звільнення нанесло відповідно величезну моральну шкоду, яка на їх думку підлягає стягненню з відповідача.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
31. Відповідачем надано до суду письмовий відзив, в обґрунтування, якого зазначено, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
32. Зазначили про те, що ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції з 07.11.2015 року по 05.10.2018 року. Наказом ГУНП в Луганській області від 01.12.2017 року № 861 о/с ОСОБА_1 переведено для проходження служби на посаду оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області. Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 05.10.2018 року № 275 о/с згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби звільнено капітана поліції ОСОБА_1 оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Нікопольського відділу поліції з 05.10.2018 року.
33. Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 27.08.2019 року № 271 о/с, на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22.08.2019 року по справі № 160/1181/19 та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 року по справі №160/1181/19, внесено зміни до наказу ГУНП від 05.10.2018 року № 275 о/с, відповідно яких капітана поліції ОСОБА_1 оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Нікопольського відділу поліції поновлено на службі з 05.10.2018 року.
34. Відповідач вказав про те, що не погоджується із доводами позивача щодо стягнення грошового забезпечення в сумі 107990,32 грн. відповідно до норм Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання затвердженого наказом МВС від 06.04.2016 року № 260 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції 29.04.2016 року за №669/28799, оскільки згідно п. 7 розділу III Порядку та умов від 06.04.2016 № 260 поліцейським, щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
35. Так, Дніпропетровським окружним адміністративним судом під час винесення рішення від 02.04.2019 року у справі № 160/1181/19 за позовом ОСОБА_1 щодо поновлення на посаді, встановлено, що згідно висновку службового розслідування за фактами порушення службової дисципліни з боку окремих поліцейських Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, ухвалою Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 10.09.2019 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
36. Також, вказали про те, що в ЄДРСР за номером 76354117 міститься ухвала Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10.09.2018 року винесена у справі №206/4559/18 провадження № 1-кс/206/847/18 в рамках кримінального провадження №42018040010000060 від 21.02.2018 року відповідно, до якої ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 10.09.2018 року.
37. Таким чином, на думку відповідача, здійснити розрахунок та виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 не виявляється можливим до отримання інформації про дні фактичного знаходження під вартою позивача, відповідно ухвали Самарського районного м. Дніпропетровська суду в рамках кримінального провадження № 42018040010000060, про що ОСОБА_1 на його заяву від 27.08.2019 року, зареєстровану за № 822409, було повідомлено листом ГУНП 19.09.2019 року за вих.№1/Л-5156тк/103/04-19 та роз'яснено позивачу за яких обставин буде здійснено розрахунок грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
38. Також, зазначили щодо вимог про відшкодування моральної шкоди.
39. На думку відповідача норми ст. 237-1 КЗпП України не розповсюджується на спірні правовідносини, позаяк не являються нормами спеціального законодавства, яким врегульовано проходження служби в поліції.
VІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
40. Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що в період з 05.08.2007 року по 05.10.2018 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України та в Національній поліції України.
41. З 28.08.2014 року до 07.09.2016 року позивач безпосередньо брав участь в Антитерористичній операції на сході України, є учасником бойових дій.
42. Капітан поліції ОСОБА_1 призначений наказам ГУНП в Дніпропетровській області від 04.12.2017 року № 363 о/с (прибув з Головного управління Національної поліції в Луганській області) на посаду оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Нікопольського відділу поліції.
43. 21.02.2018 року військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України було відкрито кримінальне провадження відомості, про яке внесено до ЄРДР за № 42018040010000060 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.368 КК України.
44. 04.05.2018 року позивачу повідомлено про підозру.
45. 10.09.2018 року ухвалою Самарського районного суду м.Дніпропетровська обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.
46. З 05.12.2018 року звільнено з під варти в зв'язку із внесенням застави.
47. Так, на підставі Наказу ГУНП від 05.09.2018 року №3914 та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 року №230 призначено та проведено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни з боку окремих поліцейських Нікопольського ВВ ГУНП в Дніпропетровській області.
48. 27.09.2018 року п. 2 Наказу № 4258 Начальника Головного управління Національної поліції «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Нікопольського ВП ГУНП», на позивача - оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Нікопольського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 покладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, недотримання вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх орав України, п.1 ч.І ст. 18 Закону України «Про національну поліцію», Присяги працівника поліції, абзацу 1, п 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейського.
49. Відповідно до Наказу Начальника Головного управління Національної поліції від 05.10.2018 року №275о/с позивача - оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Нікопольського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби.
50. З результатами службового розслідування та вищезазначеними Наказами позивача ознайомлено 14.01.2018 року.
51. Так, не погоджуючись із вказаними наказами, та відповідно звільненням позивач 06.02.2019 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій просив суд:
- визнати протиправним п.4 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 05.09.2018 року № 3914 щодо відсторонення оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Нікопольського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків;
- визнати протиправним та скасувати п.2 наказу № 4258 від 27.09.2018 року начальника Головного управління Національної поліції "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Нікопольського ВП ГУНП, щодо накладення на оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Нікопольського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, недотримання вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.1 ч.1 ст.18 ЗУ "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції, абзацу 1, 2 п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейського;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції від 05.10.2018 року № 275 о/с в частині щодо звільнення зі служби оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Нікопольського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 за п.6. ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення);
- зобов'язати начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.
52. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 року по справі №160/1181/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним, скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії, було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано п.2 наказу № 4258 від 27.09.2018 року начальника Головного управління Національної поліції "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Нікопольського ВП ГУНП, щодо накладення на оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Нікопольського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, недотримання вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.1 ч.1 ст.18 ЗУ "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції, абзацу 1, 2 п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейського. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного управління Національної поліції від 05.10.2018 року № 275 о/с в частині щодо звільнення зі служби оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Нікопольського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 за п.6. ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення). Зобов'язано начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.
53. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.08.2019 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 року в адміністративній справі № 160/1181/19, було залишено без змін.
54. Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 27.08.2019 року № 271 о/с, на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22.08.2019 року по справі № 160/1181/19 та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 року по справі №160/1181/19, відповідачем було внесено зміни до наказу ГУНП від 05.10.2018 року №275 о/с, відповідно яких капітана поліції ОСОБА_1 оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Нікопольського відділу поліції поновлено на службі з 05.10.2018 року.
55. 23.08.2019 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про виплату йому середньомісячного заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 05.10.2018 року по 22.09.2019 року.
56. Листом №1/Л-5156тк від 19.09.2019 року на вищевказану заяву від 23.08.2019 року, відповідач повідомив позивачу про те, що відповідно до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» порядок виплати грошового забезпечення поліцейських визначається Міністром внутрішніх справ України. Нарахування та виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Наказом МВС України від 06.04.2016 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 року за №669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі- Порядок №260). Відповідно до пункту 7 Розділу III Порядку № 260 поліцейським, щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
57. Також у листі від 19.09.2019 року вказано, що 10.09.2018 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська позивачу було обрано запобіжний захід - тримання під вартою з правом внесення застави 500000 гривень, а тому з 10.09.2018 року нарахування грошового забезпечення позивачу повинно бути припинено. Враховуючи, що позивачу не надано до ГУНП документи, які підтверджують час знаходження позивача під вартою, здійснити обчислення та нарахування грошового забезпечення за період з 05.10.2018 року по 22.08.2019 року, з урахуванням вимог п.6,7 Розділу III Порядку № 260 не виявляється можливим.
58. Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, відповідачем не було здійснено позивачу виплату його середньомісячного заробіток за час вимушеного прогулу, за спірний період, що стало підстрою для звернення до суду із цим позовом.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
59. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
60. В силу статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.
61. Згідно з частинами 1-4 ст. 70 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580) поліцейський, щодо якого проводиться службове розслідування, може бути відсторонений від виконання службових обов'язків у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Національної поліції України.
62. Поліцейський, який є керівником органу (підрозділу) поліції, відстороняється від виконання службових обов'язків у разі прийняття відповідною місцевою радою резолюції недовіри згідно з положеннями статті 87 цього Закону.
63. Поліцейський, щодо якого здійснюється кримінальне провадження, може бути відсторонений від посади в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
64. Відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків є тимчасовим недопущенням поліцейського до виконання обов'язків за займаною посадою.
65. За особою, відстороненою від виконання службових обов'язків (посади), зберігаються всі види грошового забезпечення, які були їй визначені до відсторонення, крім премії (ч. 5 ст. 70 Закону № 580).
66. Відповідно до ч. 2 ст. 154 КПК України відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців.
67. У відповідності до ч. 6 ст. 70 Закону № 580 поліцейський вважається відстороненим від виконання службових обов'язків з дня видання відповідного наказу до дня видання наказу про допуск до виконання службових обов'язків за займаною посадою.
68. У відповідності до п. 5 - 7 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799, за поліцейським, відстороненим від виконання службових обов'язків (посади) у зв'язку з проведенням щодо нього службового розслідування в порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Національної поліції України, прийняттям відповідною місцевою радою резолюції недовіри, здійсненням щодо нього кримінального провадження, зберігаються всі види грошового забезпечення, які були йому встановлені до відсторонення, крім премії.
69. Поліцейський вважається відстороненим від виконання службових обов'язків з дати видання відповідного наказу до дня видання наказу про допуск до виконання службових обов'язків за займаною посадою.
70. Рішення про відсторонення поліцейського від посади можуть приймати начальники, яким надано право прийняття на службу або призначення на посаду, шляхом видання письмового наказу.
71. Поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.
72. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
73. Поліцейським, щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня арешту.
74. У разі якщо щодо поліцейського, відстороненого від посади у зв'язку з обранням міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обрано інший запобіжний захід, з дня прибуття до органу поліції і до дня отримання повідомлення суду про набрання обвинувальним вироком законної сили чи закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами грошове забезпечення виплачується в порядку, передбаченому пунктом 6 цього розділу.
75. З огляду на наведені норми, суд приходить до висновку, що виплата грошового забезпечення поліцейському може бути зупинена лише у випадку обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
76. У відповідності до ч. 5 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року № 1700-VII (далі - Закон № 1700) особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.
77. Таким законом є Закон № 580, який в частині відсторонення від посад поліцейських, щодо яких здійснюється кримінальне провадження, відсилає до порядку, передбаченого КПК України.
78. У той же час, питання призупинення виплати грошового забезпечення КПК України не врегульоване, а статтею 70 Закону № 580 прямо передбачено збереження за поліцейським, щодо якого здійснюється кримінальне провадження, всіх видів грошового забезпечення, які були йому визначені до відсторонення.
79. Крім того, відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року № 3460-IV, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:
1) усне зауваження;
2) зауваження;
3) догана;
4) сувора догана;
5) попередження про неповну посадову відповідність;
6) звільнення з посади;
7) пониження в спеціальному званні на один ступінь;
8) звільнення з органів внутрішніх справ.
80. В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
81. У відповідності до п. 7.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 року № 230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 року за №541/23073, особа РНС, щодо якої проводиться службове розслідування, може бути відсторонена від виконання службових обов'язків за займаною посадою зі збереженням посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавок за вислугу років та безперервну службу, інших надбавок і виплат.
82. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
83. Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що у період з 05.08.2007 року по 05.10.2018 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України та в Національній поліції України.
84. З 28.08.2014 року до 07.09.2016 року позивач брав участь в Антитерористичній операції на сході України, є учасником бойових дій.
85. Судом встановлено, що Капітан поліції ОСОБА_1 був призначений наказам ГУНП в Дніпропетровській області від 04.12.2017 року № 363 о/с на посаду оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Нікопольського відділу поліції.
86. 21.02.2018 року військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України було відкрито кримінальне провадження відомості про яке внесено до ЄРДР за № 42018040010000060 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.368 КК України.
87. 04.05.2018 року позивачу було повідомлено про підозру.
88. 10.09.2018 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.
89. Згідно з матеріалів справи позивача з 05.12.2018 року звільнено з під варти в зв'язку із внесенням застави.
90. 05.09.2018 року на підставі наказу ГУНП №3914 та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 року №230 було призначено та проведено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни з боку окремих поліцейських Нікопольського ВВ ГУНП в Дніпропетровській області.
91. 27.09.2018 року п. 2 Наказу № 4258 Начальника Головного управління Національної поліції «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Нікопольського ВП ГУНП», на позивача - оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Нікопольського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 покладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, недотримання вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх орав України, п.1 ч.І ст. 18 Закону України «Про національну поліцію», Присяги працівника поліції, абзацу 1, п 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейського.
92. Відповідно до Наказу Начальника Головного управління Національної поліції від 05.10.2018 року №275о/с позивача - оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Нікопольського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби.
93. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 року по справі №160/1181/19, яке постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.08.2019 року було залишено без змін, визнано протиправним та скасовано п.2 наказу №4258 від 27.09.2018 року начальника Головного управління Національної поліції "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Нікопольського ВП ГУНП, щодо накладення на оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Нікопольського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, недотримання вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.1 ч.1 ст.18 ЗУ "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції, абзацу 1, 2 п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейського. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного управління Національної поліції від 05.10.2018 року № 275о/с в частині щодо звільнення зі служби оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Нікопольського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 за п.6. ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення). Зобов'язано начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.
94. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом (частина друга статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
95. Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
96. Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 27.08.2019 року № 271 о/с, на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22.08.2019 року по справі № 160/1181/19 та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 року по справі №160/1181/19, відповідачем було внесено зміни до наказу ГУНП від 05.10.2018 року №275 о/с, відповідно яких капітана поліції ОСОБА_1 оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Нікопольського відділу поліції поновлено на службі з 05.10.2018 року.
97. Отже, згідно матеріалів справи, судом було встановлено, що позивача було поновлено на займаній посаді, згідно вищевказаного наказу від 27.08.2019 року № 271 о/с, з 05.10.2018 року, проте, як встановлено судом, позивачу не було здійснено виплату грошового забезпечення, про що також не заперечує відповідач.
98. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в спірних відносинах наявні підстави для стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, оскільки незаконність звільнення позивача підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили.
99. У свою чергу, судом встановлено, що часом вимушеного прогулу позивача є період з 05.10.2018 року по 22.08.2019 року, дата набрання рішення суду від 02.04.2019 року по справі № 160/1181/19.
100. Так, вирішуючи питання про порядок нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд виходить із такого.
101. Відповідно до частин першої та другої статті 94 Закону №988 поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
102. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
103. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 року №669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС (далі Порядок №260).
104. Зазначені правові норми є нормами спеціального законодавства і підлягають до застосування при визначенні структури, порядку та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів поліції та у випадку виникнення спорів з цього приводу.
105. Верховний Суд у справі № 814/2563/16 (К/9901/2705/17) зазначив, що при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному. При цьому загальні норми можуть застосовуватися субсидіарно, тобто, в тих випадках, коли спірні правовідносини не врегульовані нормами спеціального законодавства або врегульовані не повністю.
106. Можливість субсидіарного застосування загальних правових норм до відносин публічної служби, як правило, закріплена у спеціальному законі, що регулює такий вид публічної служби. Подібна законодавча техніка спрямована на усунення прогалин у правовому регулюванні.
107. Так, відповідно до пункту 4 розділу XI Закону № 580-VIII до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються до цих правовідносин в частині, що не суперечить цьому Закону.
108. Відповідно до пункту 2 Постанови № 988 виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ. Ця норма є відсилочною та обумовлює існування спеціального нормативно-правового акта для унормування порядку (механізму) нарахування і виплати грошового забезпечення поліцейським.
109. Такий Порядок затверджено згаданим наказом Міністерства внутрішніх справ України № 260 від 06 квітня 2016року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799).
110. Відповідно до пункту 2 згаданого Наказу він набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
111. Вперше Закон № 580-VIII опублікований в офіційному виданні - газеті «Голос України» 06 серпня 2015 року (№ 141-142), отже, відповідно до статті 1 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону, окремі положення закону набрали чинності 07 серпня 2015 року, а Закон в цілому - 07 листопада 2015 року.
112. Відповідно до частини 7 ст. 15 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» накази міністерства, які є нормативно-правовими актами і пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.
113. Порядок № 260 опублікований та, відповідно, набрав чинності, 27 травня 2016 року (Офіційний вісник України від № 39).
114. У спірних правовідносинах період вимушеного прогулу позивача становить з 05.10.2018 року по 21.08.2019 року, включно, тобто після набрання чинності згаданим спеціальним нормативно-правовим актом.
115. Згідно із пунктом 6 розділу ІІІ Порядку №260 поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.
116. Пунктом 9 розділу І Порядку №260 передбачено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
117. Враховуючи, що на дату звільнення позивача зі служби в поліції, набрали законної сили норми спеціального нормативно-правового акта - Порядку № 260, суд дійшов висновку, що при обчисленні суми середньої заробітної плати, що підлягає стягненню за час вимушеного прогулу, підлягають застосуванню саме положення Порядку №260.
118. Отже, розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на користь позивача має проводитись шляхом множення розміру середньоденного заробітку на кількість календарних днів (за період вимушеного прогулу), а не робочих днів. Відповідно, норми постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.21995 №100 до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.
119. Зазначене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 30.01.2019 року у справі №806/2164/16, від 12.12.2018 року у справі №821/966/16.
120. Матеріалами справи встановлено, що згідно із довідкою про доходи Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області від 17.09.2019 року № 1076 фактичне грошове забезпечення позивача за останні два місяці перед звільненням становить: серпень 2018 року - 9695,70 гривень, вересень 2018 року - 5842,76 гривень, разом 15538,46 гривень.
121. Крім того, ОСОБА_1 виплачувалась індексація, яка не входить до складу грошового забезпечення. Сума індексації у серпні 2018 року склала 557,82 грн, у вересні - 557,82 гривень.
122. Грошове забезпечення ОСОБА_1 у серпні 2018 року нараховано за 31 календарний день, у вересні 2018 року - за 30 календарних днів.
123. Отже, середньомісячне грошове забезпечення ОСОБА_1 за серпень-вересень 2018 становить (9695,70 + 5842,76) / 2 = 7769,23 гривень.
124. Середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 за серпень - вересень 2018 становить (9695,70 + 5842,76) / 61 = 254,73 гривень.
125. Також, з сум нарахованого грошового забезпечення поліцейських утримується військовий збір 1,5% та податок на доходи фізичних осіб (18%), який відповідно до постанови КМУ від 15.01.2004 року №44 підлягає повній компенсації.
126. Таким чином: середньомісячне грошове забезпечення ОСОБА_1 після утримання податку на доходи фізичних осіб, нарахування компенсації податку та утримання військового збору 1,5% складає 7652,69 грн. (з розрахунку: 7769,23 грн. - 1398,46 грн. (18% податок на доходи фізичних осіб) + 1398,46 грн. (компенсація податку на доходи фізичних осіб) - 116,54 грн. (1,5% військовий збір).
127. Таким чином, з урахуванням вказаних норм Порядку №260 судом зроблено такий розрахунок.
128. Час вимушеного прогулу позивача складає з 05.10.2018 року по 22.08.2019 року включно: жовтень 2018 року - 27 календарних днів; листопад 2018 року - 30 календарних днів; грудень 2018 року - 31 календарний день; січень 2019 року - 31 календарний день; лютий 2019 року - 28 календарних днів; березень 2019 року - 31 календарний день; квітень 2019 року - 30 календарних днів; травень 2019 року - 31 календарний день; червень 2019 року - 30 календарний днів; липень 2019 року - 31 календарний день; серпень 2019 року - 22 календарних днів, всього - 322 календарних днів.
129. Кількість календарних днів за два місяці становить 61 день. Середньоденна заробітна плата складає 254,73 гривень, середньомісячна заробітна плата - 7652,69 гривень.
130. Середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 05.10.2018 року по 22.08.2019 року встановить: 254,73 грн.х322 календарних дня = 82023,06 гривень.
131. Вказана сума підлягає стягненню на користь позивача з урахуванням належних відрахувань з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, у якого безпосередньо перебував у трудових відносинах позивач.
132. Таким чином, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 05.10.2018 року по 22.08.2019 року в сумі 82023,06 гривень, з урахуванням належних відрахувань, підлягають задоволенню.
133. Згідно з пунктами 2,3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
134. Таким чином, рішення суду в частині виплати позивачу грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця підлягає негайному виконанню.
135. Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 107990,82 гривень.
136. В цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 82023,06 гривень, в іншій частині слід відмовити, з підстав недоведеності.
137. Щодо посилання відповідача на те, що 10.09.2018 року ухвалою Самарського райсуду м. Дніпра ОСОБА_1 обрано запобіжний захід - тримання під вартою строком на 60 діб з правом внесення застави 500000 гривень. Відповідно до пункту 7 розділу III Порядку № 260 - 2016 поліцейським, щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. З 10.09.2018 року нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 повинно бути припинено.
138. Отже, відповідач вважає, що лише після надання позивачем до УФЗБО ГУНП в Дніпропетровській області оригіналів, або належним чином завірених копій документів, які підтверджують час знаходження під вартою та звільнення з-під варти ОСОБА_1, останньому буде проведено перерахунок грошового забезпечення у відповідності до пункту 7 розділу III Порядку №260 - 2016.
139. Так, слід зазначити про те, що суд не погоджується із такими доводами відповідача з огляду на таке.
140. Судом встановлено, що 21.02.2018 року військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України було відкрито кримінальне провадження відомості про яке внесено до ЄРДР за № 42018040010000060 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.368 КК України.
141. 04.05.2018 року позивачу повідомлено про підозру.
142. 10.09.2018 року ухвалою Самарського райсуду м. Дніпра ОСОБА_1 обрано запобіжний захід - тримання під вартою строком на 60 діб з правом внесення застави 500000 гривень.
143. Ухвалою суду від 05.11.2018 року продовжено позивачу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 04.12.2018 року .
144. З 05.12.2018 року позивача було звільнено з під варти.
145. Так, слід зазначити про те, що згідно з п.7 розділу ІІІ Наказу № 260 поліцейським, щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
146. У разі якщо щодо поліцейського, відстороненого від посади у зв'язку з обранням міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обрано інший запобіжний захід, з дня прибуття до органу поліції і до дня отримання повідомлення суду про набрання обвинувальним вироком законної сили чи закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами грошове забезпечення виплачується в порядку, передбаченому пунктом 6 цього розділу.
147. Так, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що згідно довідки про звільнення № 04703, яка була видана позивачу, видно, що ОСОБА_1 відбував покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби у період з 10.09.2018 року по 04.12.2018 року. Отже, станом на 05.10.2018 року, тобто з дати коли було звільнено позивача зі служби у поліції, позивач, не був та не працював поліцейським, тому, відповідно положення п.7 розділу III Наказу №260 у цьому випадку застосуванню не підлягають.
148. Також, слід зазначити про те, що за приписами ч.ч. 1, 5 ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
149. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
150. Згідно ст. 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
151. Доказів на спростовання вищенаведеного відповідачем до суду надано не було.
152. Крім того, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 року по справі №160/1181/19, яке було залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.08.2019 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним, скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії, було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано п.2 наказу № 4258 від 27.09.2018 року начальника Головного управління Національної поліції "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Нікопольського ВП ГУНП, щодо накладення на оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Нікопольського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, недотримання вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.1 ч.1 ст.18 ЗУ "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції, абзацу 1, 2 п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейського. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного управління Національної поліції від 05.10.2018 року № 275 о/с в частині щодо звільнення зі служби оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Нікопольського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 за п.6. ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення). Зобов'язано начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.
153. Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, доводи відповідача щодо невиплати позивачу грошового забезпечення за спірний період є необґрунтованими та недоведеними.
154. Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди, суд зазначає про таке.
155. Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
156. Згідно з ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
157. Відповідно до ч. 2 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:
1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;
3) в інших випадках, встановлених законом.
158. У ст. 1173 Цивільного кодексу України зазначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
159. Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
160. Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
161. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
162. У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
163. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
164. Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
165. В п. 5 вказаної Постанови зазначено, що суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
166. Стверджуючи про те, що відповідачем позивачу було завдано моральну шкоду, позивачем не доведено факту завдання немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які спричинили негативні зміни у житті позивача.
167. Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про те, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 20000,00 грн. задоволенню не підлягає.
168. Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що з урахуванням вищевикладеного, відповідачем не було доведено, законності та правомірності своїй дій щодо невиплати позивачу грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у період з 05.10.2018 року по 22.08.2019 року у розмірі 82023,06 гривень, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 05.10.2018 року по 22.08.2019 року в сумі 82023,06 гривень, з урахуванням належних відрахувань, тому в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити.
VІІ. ВИСНОВОК СУДУ
169. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
170. Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
171. Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
172. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
173. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
174. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.
175. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.
176. Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
177. Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
178. Зокрема Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
179. У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
180. Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
181. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
182. Суд зазначає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
183. Отже, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовані позовні вимоги щодо протиправності прийнятних контролюючим органом оскаржуваних рішень.
184. З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв'язку із незаконним звільненням та стягнення моральної шкоди, в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 05.10.2018 року по 22.08.2019 року в сумі 82023,06 гривень, з урахуванням належних відрахувань.
185. Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору судом не вирішується, оскільки, позивач від сплати судового збору звільнений.
186. Керуючись статтями 205, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
187. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв'язку із незаконним звільненням та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
188. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 05.10.2018 року по 22.08.2019 року в сумі 82023,06 гривень, з урахуванням належних відрахувань.
189. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
190. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця.
191. Судові витрати не розподіляти.
192. Позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ОКПП НОМЕР_1).
193. Відповідач: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Троїцька, 20-А, код ЄДРПОУ 40108866).
194. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
195. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
196. Повний текст рішення складено 30.09.2019 року.
Суддя В.В Ільков