про залишення позову без розгляду в частині
30 вересня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2374/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Денисюка Р.С.,
при секретарі судового засідання Матящук Л.Р.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у підготовчому засіданні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, клопотання відповідача про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (в/ч 9971) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (в/ч 9971) про визнання протиправними та скасування наказів від 25.06.2019 № 333-ос “Про особовий склад” в частині припинення (розірвання) контракту та звільнення з військової служби позивача, від 01.07.2019 № 341-ос “Про особовий склад” в частині виключення зі списків особового складу і всіх видів забезпечення, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження.
12.09.2019 в підготовчому засіданні позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить визнати протиправними та скасувати накази начальника Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (в/ч 9971) від 13.02.2019 №228-аг «Про результати службового розслідування» в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді «догани»; від 07.03.2019 №360-аг «Про результати службового розслідування» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді «суворої догани»; від 27.03.2019 №475-аг «Про результати службового розслідування» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді «суворої догани», яку ухвалою суду від 12.09.2019 залишено без руху заяву та встановлено строк для усунення недоліків заяви - п'ять днів з дня вручення копії ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом в частині оскарження наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, у якій вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску.
20.09.2019 за вх. №15441/19 позивачем подано заяву про поновлення строку для звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів начальника Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (в/ч 9971) від 13.02.2019 № 228-аг “Про результати службового розслідування” в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді “догани”; від 07.03.2019 № 360-аг “Про результати службового розслідування” в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді “суворої догани”; від 27.03.2019 № 475-аг “Про результати службового розслідування” в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді “суворої догани”.
27.09.2019 за вх. №15920/19 відповідачем подано заяву про залишення заяви ОСОБА_4 про збільшення позовних вимог та заяви про поновлення строку для звернення до адміністративного суду без розгляду з тих підстав, що з наказами начальника Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (в/ч 9971) від 13.02.2019 №228-аг “Про результати службового розслідування”, від 07.03.2019 №360-аг “Про результати службового розслідування”, від 27.03.2019 №475-аг “Про результати службового розслідування” позивач ознайомлений вчасно, про що свідчить власний підпис ОСОБА_1 у відомостях про ознайомлення з оскаржуваними наказами. В судовому засідання позивач та представник позивача просили поновити пропущений строк звернення до суду.
Представник відповідача щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду заперечував та просив заяву про збільшення позовних вимог залишити без розгляду. Розглянувши заявлені клопотання, заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду до задоволення не підлягає, а клопотання відповідача про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог слід задовольнити з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися процесуальні строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як визначено частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Крім того, статтею 88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України встановлено, що військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
Дана норма кореспондує з пунктом 33 Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України, затвердженою наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14.02.2005 №111, який передбачено, що військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому начальнику або звернутися до суду у визначений законом строк.
Таким чином, законодавчо визначений місячний термін для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як слідує з матеріалів справи, позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, згідно з якою ОСОБА_1 просить визнати протиправними та скасувати накази начальника Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (в/ч 9971) від 13.02.2019 №228-аг “Про результати службового розслідування”, від 07.03.2019 №360-аг “Про результати службового розслідування”, від 27.03.2019 №475-аг “Про результати службового розслідування”.
При цьому, позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, з якої слідує, що про існування наказів про дисциплінарні стягнення від 13.02.2019 №228-аг, від 07.03.2019 №360-аг дізнався лише 28.05.2019 під час перебування у відрядженні у Луцькому прикордонному загоні, однак копії наказів позивачу вручені не були, а надійшли лише на запит адвоката 31.07.2019.
25.06.2019 командуванням загону було видано наказ №333-ос про припинення контракту та звільнення з військової служби, a 01.07.2019 видано наказ №341-ос про виключення позивача зі списків особового складу і зняття зі всіх видів забезпечення.
Крім того, поважністю причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначає перебування на лікуванні у Любомльській амбулаторії з приводу захворювання у період з 05 по 19.07.2019.
Однак, суд не бере до уваги вказані позивачем обставини пропуску строку звернення до суду з тих підстав, що в заяві про поновлення строку позивач стверджує, що в позовній заяві від 02.08.2019 він зазначав про незаконність і необґрунтованість наказів про дисциплінарні стягнення від 13.02.2019 №228-аг та від 07.03.2019 №360-аг, але позовних вимог про визнання цих наказів протиправними і їх скасування не заявляв.
Тобто, на момент звернення з позовом до суду ОСОБА_1 було відомо про наявність оскаржуваних наказів, проте вимог щодо їх визнання протиправними та скасування він не заявляв.
Крім того, з наявних в матеріалах справи відомостей про доведення наказів вбачається, що з наказом від 13.02.2019 №228-аг “Про результати службового розслідування” позивач ознайомився, про що свідчить його власний підпис (а. с. 83); з наказом від 07.03.2019 №360-аг “Про результати службового розслідування” позивач ознайомився 11.03.2019 (а. с. 79); з наказом від 27.03.2019 №475-аг “Про результати службового розслідування” ОСОБА_1 ознайомився 27.03.2019 (а. с. 75), що свідчить про те, що позивачу було відомо про застосовані дисциплінарні стягнення, однак в судовому порядку у строки, визначені законом, останній їх не оскаржував.
Крім того, з попередженням про дострокове розірвання контракту з ініціативи командування позивача ознайомлено під підпис 28.05.2019 (а. с. 61), що також підтверджує той факт, що ОСОБА_1 було відомо про наявність дисциплінарних стягнень, накладених наказами начальника Луцького прикордонного загону від 10.01.2018 № 44-аг, від 13.02.2019 року №228-аг, від 07.03.2018 №360-аг, від 27.03.2019 №475-аг та наказами начальника Північного регіонального управління від 10.10.2018 №616-аг, від 19.04.2019 № 237-аг.
Таким чином, з огляду на зазначені вище обставини, суд вважає, що позивачу про існування оскаржуваних наказів було відомо до моменту звернення до суду з цим позовом. При цьому, жодних причин, які об'єктивно перешкоджали б йому у встановлений законодавством строк скористатися правом їх оскарження в судовому порядку, позивачем не вказано.
Процесуальний закон пов'язує строк звернення до суду із тим, коли саме особі стало відомо про порушення його прав, свобод та інтересів.
Суд звертає увагу на те, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Оскільки позивачем належними та допустимими доказами не доведено поважності пропущеного ним строку звернення до суду, тому суд не визнає причини пропуску строку поважними та не вбачає правових підстав для задоволення заяви про поновлення строку звернення до суду.
При цьому практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
У справі «Юніон Аліментаріа ОСОБА_5 проти Іспанії) Європейський суд з прав людини зазначив, що тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права на суд, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі, як правова визначеність. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним, і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007).
В свою чергу, наявність навіть об'єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа «ОСОБА_6 проти України, п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
Європейський Суд з прав людини рішенням у справі Golder v. United Kingdom від 21.02.1975, серія А № 18, п. 36, сформував наступну позицію - Суд нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є доступ до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятості скарги.
Частиною четвертою статті 123 КАС України передбачено, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду слід відмовити, при цьому клопотання відповідача про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог задовольнити.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд
В задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.
Клопотання відповідача про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог задовольнити.
Заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (в/ч 9971) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів начальника Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (в/ч 9971) від 13.02.2019 № 228-аг “Про результати службового розслідування” в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді “догани”; від 07.03.2019 № 360-аг “Про результати службового розслідування” в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді “суворої догани”; від 27.03.2019 № 475-аг “Про результати службового розслідування” в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді “суворої догани” залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Р.С. Денисюк
Повний текст ухвали складено 04 жовтня 2019 року.